Удари українські воїни завдали також у взаємодії із СБУ, ССО, ГУР, МОУ та іншими підрозділами Сил оборони. У відео зазначили, що востаннє столиця Росії так палала у вересні 1812 року.

Сирський під відео написав – "Далі буде".

Що відомо про нещодавні атаки ЗСУ по Росії?

Українські військові продовжують активно знищувати російські НПЗ у глибокому тилу ворога. ССО завдали удару по Тюменському нафтопереробному заводу, який розташований за 2500 кілометрів від кордону.

В ніч на 6 червня українські сили атакували нафтобазу ВАТ "Полтавская нефтебаза" в Усть-Лабінську Краснодарського краю. Дрон розтрощив основну частину резервуарного парку.

Московський НПЗ 18 червня вкотре опинився під атакою українських дронів. Як виявилося, до знищення цього стратегічного об'єкта Кремля доклалася і російська ППО.

В ніч проти 18 червня підрозділи Deep Strike ССО спільно із повстанським рухом на території Росії "Чорна іскра" завдали удару по нафтобазі "Ростовнефтепродукт". Також під атакою опинилась база паливо-мастильних матеріалів у місті Гуково Ростовської області Росії.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Головне:

Крим зазнав масованої нічної атаки дронів і ракет Постраждала Балаклавська ТЕС, Севастополь повністю знеструмлений Спалахнули склади бригади МТО Чорноморського флоту РФ

У ніч на 24 червня тимчасово окупований Крим опинився під масованою атакою. Над різними районами півострова місцеві жителі фіксували проліт ракет або реактивних дронів. Вибухи пролунали у Севастополі, Бахчисараї, Керчі, Гвардійському.

Як пише Telegram-канал Кримський вітер, перші вибухи було чутно в Сімферопольському районі після дванадцятої години ночі. Місцеві жителі зазначають, що від вибухів тряслися вікна та двері в квартирах.

Близько 00:30 стався "приліт" у селищі Кіровське (121 км від Сімферополя) поблизу залізничної станції. Після вибуху почалася детонація.

Через селище проходить залізнична лінія Джанкой — Керч, а за 20 км пролягає траса "Таврида".Недалеко від селища розташований військовий аеродром Кіровське, який використовувався для випробувань авіатехніки ВМФ.

О 03:20 у районі ГРЕС у Сімферополі було зафіксовано потужний "приліт".

Фото "прильоту" в районі ГРЕС у Сімферополі / t.me/Crimeanwind

Удар по Балаклавській ТЕС

Найсерйозніші наслідки були зафіксовані в Севастополі, де під ударом опинилася Балаклавська ТЕС.

Через пошкодження енергетичної інфраструктури місто повністю занурилося в темряву — у Севастополі почався масштабний блекаут.

Так званий "губернатор" міста Михайло Развожаєв підтвердив атаку на енергооб’єкти та заявив, що в Севастополі введено особливий режим. За його словами, екстрені служби намагаються оцінити масштаби пошкоджень, а місто на деякий час залишається без світла.

"У зв’язку з ситуацією в енергосистемі сьогодні дитячі садки міста працюватимуть у особливому режимі. Якщо у вас є така можливість, будь ласка, залиште дітей вдома. Це допоможе нам знизити навантаження та забезпечити комфорт малюків в умовах тимчасових обмежень", — написав Развожаєв.

За його словами, через відсутність напруги в мережі тролейбуси вранці на лінії не вийдуть.

Севастополь залишився без світла / t.me/Crimeanwind

Вранці Кримський вітер уточнив, що було три "удари" по головній електроподстанції в Севастополі, виникла сильна пожежа. Стовп чорного диму підіймається високо вгору.

Електропідстанція ПС 330/220/110/35 кВ "Севастополь", яка забезпечує електроенергією весь Севастопольський енергорайон, є основним вузловим об’єктом у Севастополі.

Наразі все місто залишилося без світла.

Вибух у Севастополі / t.me/Crimeanwind

t.me/Crimeanwind

Електропідстанція ПС 330/220/110/35 / t.me/Crimeanwind

Зазначається, що дим від палаючої електроподстанції ПС 330/220/110/35 кВ "Севастополь" видно на багато кілометрів.

"Підписники стверджують, що близько 04.00 було не три, а навіть 6–7 ударів", — йдеться в повідомленні.

Горить електропідстанція "Севастополь" / t.me/Crimeanwind

Пожежа на складах бригади ЧФ РФ у Бахчисараї

Близько 4:20 ранку стало відомо про точне влучання в Бахчисараї. За даними Telegram-каналу Кримський вітер, внаслідок "прильоту" спалахнули склади 133-ї окремої бригади матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту РФ (в/ч 73998). Пожежу зафіксовано в районі вулиць Чехова та Сімферопольської.

Ця бригада відповідає за тилове забезпечення окупантів, постачання продовольства, пального, боєприпасів та ремонт пошкодженої техніки.

Вибухи в Керчі

Протягом ночі вибухи лунали й на іншому кінці півострова — у Керчі. Місцеві мешканці чули серію вибухів о 02:08, 02:23, а також під ранок — о 03:34 та 03:36. За даними супутникової зйомки, на південь від Керчі зафіксовано два великі осередки пожежі на території російського військового містечка.

Пожежа в Керчі / t.me/Crimeanwind

Крім того, місцеві жителі зафіксували пожежу поблизу села Шафранне, розташованого на захід від військового аеродрому "Гвардійське". Це місце відоме як одна з точок, яку російські війська використовують для запуску ударних БПЛА типу "Шахед"/"Герань".

t.me/Crimeanwind

t.me/Crimeanwind

Після четвертої години ранку в Сімферополі посилилися перепади напруги — електроенергія почала зникати на значно довші проміжки часу. Крім того, масштабне аварійне відключення світла торкнулося центральної частини півострова: без електропостачання залишився ряд сіл Красногвардійського району.

Гучні атаки на Крим у червні 2026 року — новини

Як писав Главред, червень для окупованого острова став дуже "спекотним". Особливо друга половина місяця відзначилася безпрецедентною за щільністю та безперервністю серією комбінованих ударів.

20 червня було завдано удару по Таврійській ТЕС у районі Сімферополя. Імовірно, було уражено паливний резервуар. Через супутні удари по газорозподільних станціях та енергомережах окупаційна влада була змушена запровадити графіки відключення світла в Севастополі, Ялті, Джанкої та Алушті.

У ніч на 22 червня в Армянську, ймовірно, було атаковано будівлю Федеральної служби безпеки РФ. Місцеві жителі повідомляли про тривалу детонацію. Безпілотники також атакували Феодосію, після чого у місті відключилося електропостачання. Вибухи знову лунали в районі Таврійської ТЕС та в Сімферополі.

У ніч на 23 червня портова інфраструктура, яку РФ використовує для військової логістики, зазнала масованого нальоту реактивних і звичайних БПЛА. Були атаковані Керченський морський порт і великий ТЕС-Термінал (залізничний вузол перевалки нафтопродуктів і скрапленого газу).

Особливо потужна пожежа спалахнула в Керчі. За попередніми даними, після удару загорівся резервуар на території Керченської ТЕЦ у районі Аршинцевого. Моніторингові групи, посилаючись на супутникові знімки, повідомили про димовий шлейф довжиною близько 47 кілометрів.

Крім того, супутникові дані та моніторингові групи зафіксували точкові удари по позиціях російських зенітно-ракетних комплексів С-300/С-400 на в’їзді до Керчі та в районі селища Багерово.

У Генічній Горці та Щасливцевому (окупована частина Херсонської області на кордоні з Кримом) зафіксовано удари по місцях дислокації російських військ.

Найгучніші атаки на Кримський міст / Інфографіка: Главред

Крим реально звільнити за два роки: думка експерта

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан заявив, що дипломатичні механізми не здатні привести до повернення окупованих територій України.

В інтерв’ю Главреду Світан зазначив, що дипломатичним шляхом, на його думку, можна лише оформити відмову від збройної боротьби та фактично погодитися на втрату територій.

Експерт також висловив упевненість, що російські війська можна витіснити з Криму протягом півтора-двох років. За його оцінкою, звільнення півострова є значно простішим завданням, ніж деокупація Донбасу, доки існує Російська Федерація.

"Крим — оперативний котел, який затиснутий між Чорним і Азовським морями. Вхід-вихід один – з півночі, ну або зі сходу, через Тамань, але цей шлях легко перерізати, навіть далекобійними засобами ураження. Можна звільнити Крим, не втративши жодного життя наших військовослужбовців", – вважає Світан.

Інформує glavred.net

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Міністр армії США Ден Дрісколл заявив, що протягом найближчих 4−6 тижнів американські військові планують облаштувати щонайменше два внутрішні полігони, які імітуватимуть реальні умови на українських полях боїв.

Джерело: 05361.com.ua

Інформує dsnews.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Російські війська у ніч проти понеділка, 22 червня, атакували Україну балістичною ракетою Іскандер-М із території окупованого Криму, а також 88 ударними БпЛА типу Shahed (в т. ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу Пародія.

Джерело: 05361.com.ua

За інформацією ВМС, на суховантажному судні виникла масштабна пожежа після удару ворожого БпЛА. На борту перебували дев'ять членів екіпажу – громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.

Враховуючи складну обстановку та загрозу подальшого поширення пожежі, екіпажами катерів ВМС ЗС України було проведено рятувальну операцію з евакуації екіпажу судна.

"Враховуючи складну обстановку та загрозу подальшого поширення пожежі, екіпажами катерів ВМС ЗС України було успішно проведено рятувальну операцію з евакуації екіпажу суховантажного судна, на жаль серед них є втрати", – йдеться у повідомленні пресслужби в Телеграм-каналі ранком понеділка.

У Військово-Морських Силах наголосили, що цей випадок вкотре демонструє, що російська федерація продовжує порушувати норми міжнародного морського права та створювати загрози цивільному судноплавству.

 Інформує interfax.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Також телеграм-канали пишуть, що вночі під масованою атакою був Брянськ. З'явилися і відповідні відеодокази. За даними моніторів, у місті дрони завдали ударів по залізничній інфраструктурі.

З вечора 21 червня та упродовж ночі 22 червня під обстрілом перебували об'єкти окупантів у Криму. У різних регіонах півострова було чути сильні вибухи.

Зокрема, під масованою атакою дронів опинилася Таврійська ТЕС, розташована поблизу Сімферополя, біля села Іванівка.

Це газова теплоелектростанція потужністю близько 470 МВт, яку Росія збудувала після окупації Криму для забезпечення електроенергією півострова.

За даними телеграм-каналу "Кримський вітер", після попередньої атаки 21 червня на Таврійській ТЕС є пошкодження. Видно вигорілий резервуар і обгорілий, покручений фасад будинку, що примикає до бочки. Також є пробоїна від дрона у стіні головного корпусу.

Також під обстрілом опинився Армянськ. Попередньо, там був приліт по будівлі прикордонної служби ФСБ Росії біля залізничного вокзалу, виникла пожежа. Після вибуху була детонація, можливо, боєприпасів. У місті у повітрі пахне горілим.

Пожежа в Армянську після атаки / Фото "Кримський вітер"

Є повідомлення про те, що під атакою дронів були окуповані Донецьк і Бердянськ. В останньому горів район залізничного вокзалу.

Вранці міноборони Росії повідомило, що за ніч сили ППО знищили 301 український дрон.

Безпілотники збили над Калузькою, Тамбовською, Тверською, Тульською областями, Московським регіоном, Краснодарським краєм, анексованим Кримом, Азовським та Чорним морями.

Нагадаємо, що 21 червня СБС уразили нафтовий термінал у Керчі, внаслідок чого у Криму зупинили продаж бензину щонайменше на два дні.

Інформує   24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

За даними військових, вчора противник завдав трьох ракетних ударів, застосував три ракети, здійснив 84 авіаційні удари, скинувши 275 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9629 дронів-камікадзе та здійснив 2932 обстріли населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 55 — із реактивних систем залпового вогню.

За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили противника, шість гармат, два пункти управління БпЛА та ще дві інші важливі цілі противника.

Ситуація на фронті

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося чотири боєзіткнення з противником, агресор здійснив 54 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, зокрема один — із застосуванням РСЗВ. 

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Південно-Слобожанському напрямку противник 13 разів атакував позиції наших підрозділів в напрямку Ізбицького та в районах населених пунктів Лиман, Стариця та Вовчанськ.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Куп’янському напрямку ворог вісім разів атакував, в напрямку Глушківки, Курилівки, Шийківки та Малої Шапківки.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Лиманському напрямку противник 24 рази намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районах населених пунктів Новоселівка, Ямпіль, Озерне та у бік Лиману, Ольгівки, Дробишевого й Діброви.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Слов’янському напрямку противник штурмував 16 разів, поблизу Різниківки, Калеників, Закітного та в бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Крива Лука, Пискунівка.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Краматорському напрямку окупанти один раз атакували поблизу населеного пункту Міньківка.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку, поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Плещіївка, Софіївка та у бік населеного пункту Кучерів Яр.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 21 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Гришине, Родинське, Котлине, Удачне та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новопавлівка.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Олександрівському напрямку загарбники проводили одну штурмову дію в напрямку Січневого, отримали відсіч.На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 30 атак у бік населених пунктів Добропілля, Гуляйпільське, Воздвижівка, Варварівка, Залізничне, Різдвянка, Чарівне.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили дві спроби противника просунутися вперед в районі Степногірська та в бік Новоандріївки.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

 

Мапа: Генштаб ЗСУ

Втрати Росії у війні

Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 22 червня 2026 року орієнтовно склали:

• особового складу — близько 1 391 950 (+1 290);
• танків — 12 049 (+8);
• бойових броньованих машин — 24 797 (+10);
• артилерійських систем — 44 479 (+93);
• реактивних систем залпового вогню — 1 885 (+2);
• засобів протиповітряної оборони — 1 435 (+2);
• літаків — 436 (+0);
• гелікоптерів — 353 (+0);
• безпілотників оперативно-тактичного рівня — 364 149 (+2 346);
• наземних робототехнічних комплексів — 1 703 (+8);
• кораблів / катерів — 33 (+0);
• підводних човнів — 2 (+0);
• автомобільної техніки й автоцистерн — 109 817 (+475);
• спеціальної техніки — 4 316 (+2).
• крилатих ракет — 4 787 (+0);

 

Інфографіка: Генштаб ЗСУ

Нагадаємо, за минулий тиждень Росія випустила по Україні понад 4000 засобів повітряної атаки, спричинивши масштабні трагедії у Запоріжжі та на Полтавщині. На тлі кривавого терору Володимир Зеленський заявив про результативність міжнародних самітів щодо термінового постачання ракет для протиповітряної оборони.

Інформує trueua.info

Джерело: 05361.com.ua

Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.

Володимир Зеленський повідомив, що під час міжнародних контактів та обговорень із партнерами пролунали заяви про можливе посилення економічного тиску на Москву. За словами українського президента, Трамп заявив про готовність повернути санкційний напрямок у політиці щодо Росії, якщо Кремль і надалі відмовлятиметься від кроків для завершення війни.

Ця заява пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів між Україною, Сполученими Штатами та країнами «Групи семи». Останніми днями тема війни в Україні знову опинилася серед головних питань міжнародного порядку денного, а лідери західних держав обговорювали способи змусити Росію змінити свою поведінку.

Зеленський зазначив, що одним із ключових питань залишається здатність партнерів України показати Москві незворотність підтримки Києва. За його словами, важливо, щоб Росія розуміла: спроби затягувати війну не приведуть до послаблення допомоги Україні.

Особливу увагу привертає можливе повернення до жорсткішого санкційного режиму щодо російських енергетичних доходів. Саме експорт нафти та газу залишається одним із головних джерел фінансування російської військової машини. Раніше Трамп допускав відновлення обмежень щодо російської нафти, наголошуючи, що це питання перебуває на розгляді Вашингтона.

Для Кремля подібні сигнали можуть стати серйозним викликом, оскільки російська економіка значною мірою залежить від можливості продавати енергоресурси на міжнародних ринках. Посилення санкційного тиску може створити додаткові проблеми для фінансування війни та збереження нинішнього темпу військових витрат.

Українська сторона також отримала позитивні сигнали щодо оборонної співпраці. Зеленський повідомив, що США вперше позитивно відреагували на ідею ліцензійного виробництва українських ракет, а також обговорюється подальше зміцнення протиповітряної оборони України.

Водночас у міжнародних столицях розуміють, що самих санкцій може бути недостатньо для завершення війни. Дипломатичний і військовий тиск мають працювати одночасно, щоб Росія втрачала можливість продовжувати агресію та була змушена шукати політичне рішення.

Заява Дональда Трампа стала черговим елементом зміни риторики Вашингтона щодо Москви. Якщо санкційна політика США справді буде посилена, це може стати одним із факторів, які вплинуть на подальші розрахунки Кремля щодо війни проти України.

Інформує aspi.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомили у Telegram-каналі руху “Атеш”.

За даними «Атеш», учасники операції пошкодили електропідстанцію, яка забезпечує електроенергією завод у Таганрозі Ростовської області РФ. Після цього на підприємстві виникли проблеми з енергопостачанням, що спричинило зупинку частини виробничих процесів.

У русі стверджують, що завод «Атлант-Аеро» займається повним циклом складання ударно-розвідувальних безпілотників «Молния». Також там виробляють окремі компоненти для важких дронів «Оріон» і системи керування для FPV-безпілотників.

За інформацією партизанів, перебої з електропостачанням тимчасово заблокували роботу ключових цехів підприємства, а також зірвали поточні процеси складання та випробування продукції.

Незалежного підтвердження заяви про наслідки диверсії та масштаби пошкоджень на підприємстві наразі немає.

Диверсія в Таганрозі стала черговим повідомленням «Атеш» про операції на території Росії та тимчасово окупованих українських територіях. Рух регулярно інформує про дії, спрямовані проти військової логістики та об’єктів, які, за його даними, використовуються для забезпечення російської армії.

Інформує shtab.info

Джерело: 05361.com.ua

«Під час обговорення можливих переговорів із Росією або майбутніх домовленостей про припинення вогню я чітко заявив, що жоден формат не може привласнювати собі право представляти весь Європейський Союз. Будь-які домовленості щодо припинення вогню чи майбутнього миру між Україною та Росією безпосередньо впливатимуть також на Польщу. Тому або рішення ухвалюються в рамках механізму, передбаченого договорами ЄС, або Польща має брати в них безпосередню участь. В іншому випадку ми не визнаватимемо таких домовленостей», – сказав Туск.

При цьому польський прем’єр зауважив, що зараз ніщо не свідчить про те, що Росія зацікавлена в переговорах, і завдання Європи полягає в тому, щоб підтримувати Україну «таким чином, щоби вона могла й надалі ефективно чинити опір російській агресії».

«Мушу сказати, що рішучість і солідарність щодо війни й підтримки України у її боротьбі проти Росії досягли рівня, якого я ще ніколи не бачив у Брюсселі. Як ви знаєте, я послідовно підтримував Україну у війні з Росією. Ніхто не переконає мене, що має бути інакше, оскільки це відповідає інтересам Польщі. Не лише тому, що це морально правильно і ми не хочемо перемоги Росії, а й тому, що в інтересах Польщі, щоб Україна за жодних обставин не програла цю війну», – наголосив Туск.

За підсумками зустрічі 7 червня в Лондоні лідери Великої Британії, Франції, Німеччини й України в спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п’ять умов для справедливого миру.

Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.

Тим часом головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. Вона також наголосила, що Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України. Каллас також заявила, що всі зусилля ЄС «мають доповнювати зусилля США».

Днями західні агенції повідомили про ініціативу офісу президента Європейської ради Антоніу Кошти встановити контакти з Москвою.

Ініціатива викликала нерозуміння лідерів впливових держав ЄС – Німеччини й Франції, що вважають її передчасною і хотіли би відіграти провідну роль у процесі, коли момент настане. Також до неї скептично поставилися Данія, Нідерланди й балтійські країни.

Після напруженої дискусії на саміті Євросоюзу, що тривала кілька годин, більшість держав-членів стали на бік Кошти, погоджуючись, що інтереси ЄС мають представляти інституції блоку. На цьому ж наполягає сам очільник Євроради.

Кошта пояснив свої дії так: «Те, що я роблю через свій офіс – це налагодження дипломатичного каналу. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських сигналів. І ми повинні мати можливість безпосередньо доносити Росії власні меседжі… Не бачу жодних суперечностей чи конкуренції між різними учасниками цього процесу. Навпаки, вони доповнюють один одного».

Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Європа має бути «так чи інакше» за столом переговорів із РФ.

Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.

Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.

Інформує radiosvoboda.org

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомила пресслужба Повітряних сил ЗСУ, передає Новини.LIVE.

Нічна атака окупантів 20 червня

Повітряний напад Росії відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

"За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни", — йдеться у повідомленні.

Однак зафіксовано влучання семи ударних дронів на трьох локаціях, а також падіння уламків на трьох.

Інформує news.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

В окупованому Криму вночі 20 червня пролунала серія потужних вибухів - на кількох стратегічних об'єктах спалахнули пожежі. Попередня нічна атака на Крим охопила стратегічну електропідстанцію "Титан" в Армянську. Цього разу під ударом опинились одразу три об'єкти - Таврійська ТЕС, газорозподільна станція та нафтобаза. Пожежі підтверджують дані супутникового моніторингу NASA FIRMS.

У ніч проти 20 червня в окупованому Криму пролунала серія потужних вибухів у районі Сімферополя, після чого на Таврійській теплоелектростанції спалахнула масштабна пожежа. Деталі фіксує моніторинговий Telegram-канал Exilenova+. Через атаку в кількох районах зафіксували перебої з електропостачанням. Перший сильний вибух пролунав о 00:47 у Сімферополі в районі ГРЕС.

Вибухи та робота ППО зафіксовані в кількох районах окупованого Сімферополя та у Перевальному. Вибухи прогриміли у Бахчисараї, над Сімферополем, а в Армянську працювали мобільні вогневі групи по цілях у небі. Пожежа на об'єкті продовжується, а над районом Строганівки видно густий шлейф диму - аналітики припускають, що міг бути уражений резервуар із паливом.

Ймовірне ураження Таврійської ТЕС

Окремо цієї ночі зафіксовано удар по газовій інфраструктурі. Виникла пожежа на газорозподільної станції в районі села Журавлівка Сімферопольського району, також палає нафтогазове сховище компанії "ТЕС".

Представники окупаційної влади півострова наразі не коментували інциденти.

Удари по інфраструктурі посилилися цього місяця

На початку червня удари по об'єктах критичної інфраструктури окупантів у Криму посилилися. Зокрема, у ніч на 4 червня дрони уразили паливну базу та район ТЕЦ у Сімферополі. Згодом, у ніч на 7 червня, під удар потрапили нафтобаза на півострові, Зуївська ТЕС та Чонгарський міст. Про вибухи, пошкодження мостів та перебої в постачанні пального повідомлялося й 11 червня.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап наголосив, що російська система ППО суттєво ослабла, особливо в Криму, де українські сили значно зменшили її можливості. Через це півострів поступово втрачає значення безпечного тилу для окупаційних військ. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що у перші чотири місяці 2026 року Україна закупила дронів Middle Strike більше, ніж за весь попередній рік. Контракти перевищили обсяги 2025 року на 300%.

Що відбувається на окупованому півострові

Як заявив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації:

"По суті відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться на острів".

За його словами, удари по логістиці вже мають пряму кореляцію з інтенсивністю штурмів на лінії зіткнення. Російська окупаційна влада Криму заборонила з 17 червня пересування на півострові на мототранспорті у вечірній і нічний час.

Як зазначають аналітики, закриття руху по мостах відрізає Крим від спрощеної логістики з боку сухопутного коридору. Основний об'їзд можливий лише через Армянськ та Перекопськ, що означає додаткові кілометри та витрати пального для окупаційних угруповань.

Інформує  informator.ua

Джерело: 05361.com.ua

Угорщина ініціювала масштабне внутрішнє розслідування щодо дій власних спецслужб через скандальне перехоплення конвою українських інкасаторів. Офіційна перевірка має встановити законність проведення цієї сумнівної операції, під час якої місцеві силовики безпідставно конфіскували кошти «Ощадбанку» та затримали 7 громадян України.

Про це повідомляє Index.

Численні порушення та внутрішнє розслідування

Інцидент стався у березні 2026 року. Угорські спецпризначенці незаконно перехопили два українські інкасаторські фургони, які перевозили 35 мільйонів євро, 40 мільйонів доларів і 9 кілограмів золота з Австрії до України. Під час цієї операції силовики конфіскували майно «Ощадбанку», а українських працівників безпідставно утримували в кайданках із мішками на головах протягом 29 годин.

Офіційна перевірка виявила щонайменше 24 серйозні процесуальні порушення під час проведення цієї сумнівної операції проти українців. З’ясувалося, що прокуратура взагалі не знала про підготовку масштабного захоплення конвою, а ордери оформлювалися податковою службою з грубим ігноруванням закону.

Через суспільний резонанс прем’єр-міністр країни Петер Мадяр наказав 17 червня провести негайне внутрішнє розслідування дій поліції та митниці. Двома тижнями раніше, 3 червня, він також публічно заявив, що його попередник, Віктор Орбан, у ручному режимі керував роботою спецслужб та використовував ці відомства у власних цілях.

Політичний тиск і шантаж України

Адвокат української сторони Лорант Хорват заявив, що конфіскація банківського майна зовсім не пов’язана з розслідуванням вигаданого відмивання грошей. За його словами, справжньою метою цієї зухвалої акції був жорсткий політичний шантаж України щодо функціонування нафтопроводу «Дружба».

Юрист наголошує, що угорська влада свідомо використала державні силові структури для здійснення прямого зовнішньополітичного тиску на сусідню державу. Наразі прокуратура Будапешта веде окреме кримінальне провадження за фактом незаконного позбавлення волі 7 українських громадян під час цього резонансного нападу.

Нагадаємо, на початку травня Угорщина повернула захоплені кошти «Ощадбанку». Український президент назвав це «важливим кроком» у відносинах з Будапештом. Зауважимо, інкасаторські авто повернули ще в березні.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

За словами Федорова, у відомстві з найбільшим бюджетом у країні роками могли існувати корупційні схеми та групи впливу. Міністр наголосив, що його команда вже почала перевіряти процеси всередині системи, а частину посадовців після перевірок та співбесід було звільнено.

Окремо Федоров заявив, що у перші дні роботи провів зустрічі з керівниками правоохоронних органів, щоб отримати інформацію про можливі схеми у Міноборони. За його словами, під час перевірок виявили випадки, коли службова інформація щодо переговорів і закупівель могла передаватися приватним компаніям.

Одним із ключових напрямків міністр назвав прозорі тендери. Він навів приклад закупівлі далекобійної артилерії калібру 155 мм, де завдяки конкуренції вдалося зекономити значні кошти. За оцінкою Федорова, чесні закупівлі можуть зберігати до 20% оборонного бюджету. До кінця літа на тендери планують вивести всі основні позиції, зокрема великі закупівлі дронів.

Водночас міністр визнав, що боротьба з корупцією вже викликала серйозний спротив. За його словами, проти нього почалися інформаційні атаки, які можуть бути пов’язані як з російським впливом, так і з тими, хто втратив доступ до вигідних контрактів.

Ще одна важлива тема – реформа ТЦК та мобілізаційної системи. Федоров заявив, що однією з найболючіших проблем є так звана «бусифікація», коли людей силоміць доставляють до ТЦК. Міністр вважає, що відповідальність за мобілізацію раніше фактично переклали на військових і поліцію, але саму систему належним чином не змінили.

Реформа має вирішити одразу кілька проблем – зменшити дефіцит піхоти, скоротити кількість випадків самовільного залишення частини та зробити шлях мобілізованого більш контрольованим. Для цього запускають систему відстеження людини від моменту отримання повістки до проходження ВЛК, навчального центру та потрапляння у бригаду.

Також Федоров розповів про нові контракти. Зокрема, для чинних піхотинців пропонують контракти на 10 місяців, а для резервістів, які готові перейти у піхоту або штурмові підрозділи, – на 14 місяців. Окремо планується можливість дворічного контракту з подальшою відстрочкою.

За словами міністра, середня зарплата піхотинця становить близько 300 тисяч гривень на місяць, а штурмовики можуть отримувати від 350 до 460 тисяч гривень. Такі умови, за задумом Міноборони, мають мотивувати людей іти на службу за зрозумілими правилами, а не через хаотичну мобілізацію.

Крім того, наприкінці року може стартувати часткове звільнення частини мобілізованих. Насамперед йдеться про тих, хто служить найдовше, зокрема з 2014 року. При цьому враховуватимуть не лише загальний строк служби, а й кількість днів, проведених у бойових діях.

Окремий напрямок – залучення іноземців до бойових підрозділів. Міноборони хоче відкрити ринок для компаній, які займатимуться вербуванням іноземних добровольців. За кожного такого військового держава планує платити 300 тисяч гривень. Мета – збільшити частку іноземців у штурмових підрозділах.

Таким чином, Міноборони готує комплексні зміни, які мають одночасно очистити закупівлі від корупції, перезапустити роботу ТЦК та дати військовим більш зрозумілі правила служби. Водночас результат реформи залежатиме від того, чи вдасться довести ці зміни до кінця і подолати спротив усередині системи.

Інформує tehnofan.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: Пісторіус під час спілкування із журналістами у Брюсселі перед зустріччю міністрів оборони країн НАТО, кореспондентка "Європейської правди"

Деталі: За його словами, Німеччина виділить кошти на "необхідні боєприпаси для систем протиповітряної оборони".

"Таким чином ми буквально щоночі й щодня рятуємо людські життя. Цього разу ми виділяємо $200 млн", – сказав Пісторіус.

Крім того, він зазначив, що Німеччина підтримає програму Jumpstart, яка передбачає закупівлю ракет для систем Patriot.

"Завдяки цьому передбачають закупівлю керованих ракет для систем Patriot. Ми домовилися також долучитися, виділивши $200 млн на закупівлю керованих ракет PAC-3 Отже, ми рухаємося вперед", – акцентував глава Міноборони Німеччини.

Пісторіус додав, що Берлін закликає інших учасників Контактної групи долучатися до фінансування закупівель ракет PAC-3 для посилення української ППО.

Варто зазначити, що раніше лідери країн G7 заявили про готовність розглянути можливість надання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів безпосередньо в Україні.

Також писали, що уряд Нідерландів зобов'язався придбати для України безпілотники та засоби протиповітряної оборони на загальну суму 500 мільйонів євро; половина цих коштів виділятиметься через програму PURL.

Інформує pravda.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляють Стерненко, Exilenova+ та Зеленський.

Московський НПЗ був вдруге за тиждень успішно уражений, а Стерненко додав, що в Москві "очікуються нафтові дощі".

Також повідомляється про те, що один з найбільших ТЦ "Садовод" теж зазнав уражень через падіння уламків безпілотників.

Через загрозу безпілотників уже закрили всі аеропорти столиці Росії. Агресору не допомогли навіть установки ППО, які встановлюють на житлових будинках.

У Внуково, Шереметьєво, Домодєдово та Жуковському введені обмеження на польоти. "Аерофлот" радить пасажирам скасованих рейсів не приїжджати до аеропортів, а дистанційно повертати та переоформляти квитки.

Варто зазначити, що повітряну тривогу в Москві знову не вмикали.

Нагадаємо, у ніч на 18 червня в Росії зафіксували серію вибухів і пожеж у різних регіонах, зокрема в Ростовській області та Москві. Моніторингові телеграм-канали повідомляли про ударні безпілотники та влучання по нафтобазі в Гуково і нафтопереробному заводу в Капотні.

Інформує shelter.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

«Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

«Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

Інформує nenka.info

Джерело: 05361.com.ua

У Міністерстві оборони пояснили, що нова функція «Контракти» дозволяє значно спростити процедуру оформлення документів та подання рапортів.

Для оформлення, зокрема, «Піхотно-штурмового» контракту військовослужбовець має:

• обрати тип контракту та бажану посаду;

• вказати номер військової частини;

• зазначити своє військове звання та поточну посаду;

• підтвердити умови контракту та залишити контактний номер телефону

Після цього рапорт автоматично надходить на розгляд до обраної військової частини. При цьому військовому не потрібно вказувати Армія ID свого безпосереднього командира. Відстежувати статус розгляду документа можна в розділі «Рапорти».

Якщо обрана військова частина не бере участі у програмі нових контрактів, застосунок повідомить про це. У такому випадку військовослужбовець може подати рапорт на переведення до підрозділу, який долучився до програми контрактної служби.

Для «Бойового» та «Базового» контрактів процедура загалом аналогічна, однак має одну важливу особливість.

У цьому випадку військовослужбовець повинен вказати дев’ятизначний номер Армія ID свого безпосереднього командира.

Після подання такого рапорту документ надходить до Служби персоналу Міністерства оборони України, де фахівці готують контракт. Після цього представники відомства зв’язуються з військовим, уточнюють необхідні деталі та запрошують його для ознайомлення з умовами служби й підписання відповідних документів.

У Міноборони наголошують, що цифровізація процесу укладання контрактів покликана спростити взаємодію військовослужбовців із кадровими органами та пришвидшити оформлення необхідних документів.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Раніше у застосунку «Армія+»запустилинове опитування для військових про сухий пайок українського виробництва, щоб зрозуміти, наскільки він зручний у реальних умовах служби та що в ньому варто змінити. Отримані відповіді планують використати для оновлення складу та пакування пайків для Сил оборони. 

Інформує ua.news

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь повідомив, що Пекін підтримує якнайшвидше відновлення руху суден через Ормузьку протоку. Він також зазначив, що китайська сторона готова докласти необхідних зусиль для захисту своїх суден, які проходять цим маршрутом, передає кореспондент «Укрінформа». 

Лінь Цзянь наголосив, що Ормузька протока має важливе значення для світового судноплавства, тому всі країни зацікавлені у якнайшвидшому відновленні безпечного та безперешкодного руху суден цим маршрутом. Також він зазначив, що Пекін готовий співпрацювати із зацікавленими державами та міжнародними партнерами для пошуку шляхів розв’язання цього питання.

«Китай і надалі підтримуватиме контакти з усіма сторонами та вживатиме необхідних заходів для гарантування безпеки китайських суден і кораблів, що ходять під прапором КНР», — наголосив речник МЗС.

Водночас Лінь Цзянь не уточнив, чи стосуються озвучені гарантії безпеки суден інших держав, які проходять через Ормузьку протоку.

Нещодавно Трамп повідомляв, що США та Іран досягли домовленості про завершення війни. Він також зазначив, що дозволив відновити міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку та розпорядився негайно припинити американську військово-морську блокаду в цьому регіоні.

Як повідомляли в Al Jazeera, офіційну церемонію підписання угоди запланували на 19 червня у Швейцарії.

Тим часом голова найбільшого у світі оператора танкерів заявив, що судноплавні компанії поки не поспішають повертатися до перевезень через Ормузьку протоку. Власники суден, найімовірніше, чекатимуть кілька тижнів, щоб переконатися, що домовленості між США та Іраном справді працюють на практиці.

Інформує zn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це пише російське агентство Интерфакс з посиланням на заяву компанії.

За даними агентства, водіїв на заправках мережі «Татнафта» попереджають, що «з технічних причин» максимальний об’єм продажу бензину для легкових автомобілів становить 30 літрів. Дизельне пальне обмежили до 60 літрів для легкових автомобілів і до 300 літрів — для вантажівок.

Окрім ліміту на продаж пального, діють обмеження щодо оплати — приймають лише готівку.

• З 1 квітня в Росії вже діє заборона на експорт бензину до 31 липня, а з 1 червня до кінця листопада — на експорт авіапального. Рішення повʼязують з регулярними українськими атаками по російських нафтових обʼєктах.
• Інформує babel.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це у понеділок, 15 червня, пише Мілітарний, публікуючи також відповідні фото.

Цей підводний апарат адаптований для морських операцій та здатен непомітно заходити в різні морські зони. Дрон оснащений системами повної автономності, адаптивної навігації та може здійснювати удари на великі відстані.

Серед завдань, які може виконувати апарат — ударні операції, логістика та доставка вантажів, перехоплення та знищення інших безпілотних підводних дронів.

 

Фото: Мілітарний

Також повідомляється, що технічні характеристики апарату включають максимальну дальність ходу, яка сягає 2000 миль. Завдяки цьому дрон здатен виконувати тривалі місії.

Його максимальна швидкість — 18,5 км/год, робоча глибина занурення — 60 метрів. Таким чином, пише Мілітарний, Sea Trident може бути ефективним у прибережних зонах.

Дрон було представлено українською компанією Global Mark на міжнародній виставці Eurosatory у Парижі (Франція).

У березні президент Володимир Зеленський заявив, що невдовзі Україна матиме морські безпілотні системи, які будуть здатні діяти в умовах океану.

Інформує nv.ua

Джерело: 05361.com.ua

За словами високопоставленого чиновника ЄС, підготовку на території КНР пройшли сотні росіян, частина з яких уже перебувають на фронті. У Брюсселі зазначають, що ці дані суперечать запевненням Пекіна щодо його ролі в російсько-українській війні.

Питання китайської підтримки Росії міністри закордонних справ країн ЄС обговорять на зустрічі 15 червня, де також піднімуть тему залежності європейського оборонного сектору від китайських постачань.

Нагадаємо, як акцентував заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко, у міжнародній риториці навколо війни Росії проти України намітився помітний поворот у бік обговорення миру. Однак головною перешкодою для досягнення домовленостей залишається позиція кремлівського диктатора Путіна щодо окупованих територій.

Інформує  uatv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Генштаб ЗСУ

Інформує magnolia-tv.com

Джерело: 05361.com.ua

У Швейцарії завершилося голосування щодо безпрецедентної ініціативи правої Швейцарської народної партії (SVP), яка пропонує обмежити чисельність населення країни на рівні 10 мільйонів осіб до 2050 року. У разі схвалення уряд буде зобов'язаний запровадити суворі обмеження на імміграцію, возз'єднання сімей, надання дозволів на проживання та притулку. Про це повідомило The Guardian.

У Швейцарії цими вихідними завершилося загальнонаціональне голосування щодо пропозиції обмежити чисельність населення країни до 10 мільйонів осіб. Ініціатива викликала гострі суперечки через можливі наслідки для економіки та відносин із ЄС.

Джерело: 05361.com.ua

На саміті G7, який відбудеться з 15 по 17 червня у французькому Евіані, обговорюватимуть потенційні мирні перемовини між Україною та Росією. Президент США Дональд Трамп долучиться до обговорення «п’яти основних пунктів» для врегулювання війни.

Джерело: 05361.com.ua

"За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 91 ворожий БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрон інших типів на півночі, півдні та сході країни", – повідомляється в Телеграм-каналі ПС.

Зазначається, що у ніч на 14 червня (з 18:00 13 червня) противник атакував 98 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас, та дронами-імітаторами типу "Пародія" із напрямків: Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – рф., Чауда, Гвардійське – ТОТ АР Крим.

Окрім того зафіксовано влучання 7 ударних БпЛА на 6 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях.

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Японське космічне агентство зафіксувало поблизу нашої планети незвичайне тіло з каталожним номером 1998 KY26. Його характеристики виявились настільки нетиповими, що дослідники дійшли сміливого висновку: перед ними не природний астероїд, а техногенний об'єкт. Про це повідомляє ORIGO.

За найімовірнішою версією, це радянський апарат «Фобос-1», запущений ще 1988 року для дослідження супутника Марса. Місія завершилась невдачею через хибну послідовність команд зонд утратив керування вже за кілька місяців після старту. 

Об'єкт вперше помітила група астрономів у 2024 році за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії. З'ясувалось, що його діаметр становить близько 11 метрів, проте він обертається вдвічі швидше від очікуваного і відбиває набагато більше світла, ніж типові астероїди.

Атмосфера Землі. Фото: livescience.com

Крім того, попри стрімке обертання, тіло зберігає цілісну структуру, що абсолютно нехарактерно для уламкових природних утворень із пухкою будовою. Коливання яскравості під час наземних спостережень також вказують на витягнуту форму об'єкта.

Астроном Аві Лоеб припустив, що імпульси двигунів «Фобоса-1» свого часу синхронізували його орбіту з траєкторією 1998 KY26. Рух і положення обох тіл демонструють надзвичайно точний збіг, що й спонукало науковців висунути гіпотезу про їхню ідентичність.

До загадкового об'єкта вирушив японський апарат «Хаябуса-2» – той самий, що раніше успішно зібрав і доставив на Землю зразки ґрунту з астероїда Рюгу. Що саме виявить зонд поблизу 1998 KY26 – покаже час. Але якщо гіпотеза підтвердиться, це стане однією з найнеймовірніших знахідок в історії космічних досліджень.

Інформує blik.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє AOL.

За словами психіатрів і дієтологів, для синтезу дофаміну організму потрібні білки, омега-3 жирні кислоти, магній, залізо та вітаміни групи B. Саме ці поживні речовини містяться у продуктах, які підтримують роботу мозку та регуляцію настрою, – повідомляє AOL.

Фахівці наголошують, що люди часто намагаються покращити самопочуття за допомогою солодощів. Проте надлишок доданого цукру та велика кількість ультраоброблених продуктів пов’язуються з погіршенням психологічного стану. Одне з досліджень показало, що люди, які регулярно споживають багато переробленої їжі, мають вищі показники депресивних симптомів.

До списку продуктів, які підтримують вироблення дофаміну, увійшли:

Лосось та інша жирна риба. Вони містять омега-3 жирні кислоти, необхідні для нормальної роботи мозку. Альтернативою можуть бути сардини, тунець або волоські горіхи.

Яйця. Це джерело тирозину — амінокислоти, з якої організм виробляє дофамін. Також тирозин міститься в курятині та індичці.

Темний шоколад. Продукт багатий на флаваноли, які підтримують кровообіг у мозку та когнітивні функції. Найкраще обирати шоколад із вмістом какао не менше 70%.

Ягоди. Полуниця, чорниця та малина містять антиоксиданти, які допомагають боротися з окислювальним стресом і запаленням.

Листова зелень. Шпинат, капуста та інші зелені овочі забезпечують організм фолатом, який бере участь у виробленні дофаміну та серотоніну.

Горіхи й насіння. Особливо корисними вважаються гарбузове насіння, мигдаль і волоські горіхи через високий вміст магнію.

Ферментовані продукти. Йогурт, кефір, кімчі та квашена капуста підтримують здоровий мікробіом кишківника, який також впливає на роботу нервової системи.

Експерти зазначають, що різке підвищення рівня цукру в крові після солодких перекусів часто супроводжується подальшим спадом енергії та погіршенням настрою. Натомість збалансоване харчування допомагає підтримувати стабільний рівень енергії протягом дня.

Фахівці рекомендують поступово замінювати ультраоброблені снеки на більш поживні продукти. Навіть невеликі зміни в раціоні можуть позитивно впливати на самопочуття та роботу мозку в довгостроковій перспективі.

Інформує expert.in.ua

 

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомила премʼєрка Юлія Свириденко.

За словами Свириденко, йдеться про випускників медичних спеціальностей, які завершили інтернатуру в державних закладах вищої освіти та погодилися працювати щонайменше три роки в лікарнях громад, де критично не вистачає лікарів.

Відтепер виплату також можуть отримати молоді лікарі, які працевлаштувалися у медзаклади на територіях можливих бойових дій.

Винятки — Київська область та міста Запоріжжя, Миколаїв, Одеса, Харків і Чернігів. Як каже Свириденко, рішення має допомогти посилити медичну систему та закрити дефіцит лікарів у регіонах із підвищеним навантаженням.

• Раніше програма діяла для тих, хто починав роботу на територіях активних бойових дій та в сільській місцевості.
• Інформує babel.ua

Джерело: 05361.com.ua

Як повідомляє Главком: Вірус Ебола продовжує поширюватися у Демократичній Республіці Конго, де генерал Тедрос Адханом Гебреєсус, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), заявив про програш у боротьбі зі швидкістю його розповсюдження. На сьогоднішній день у Конго офіційно підтверджено 344 випадки захворювання, з яких 60 закінчилися летально. Ситуація у сусідній Уганді також викликає занепокоєння, оскільки там зафіксовано 15 випадків інфікування та одна смерть.

Спалах вірусу Ебола оголошено у середині травня, і він пов'язаний зі штамом Бундібудьйо. За останні два тижні було зареєстровано понад тисячу підозрюваних випадків, а кількість смертей досягла щонайменше 246. Лікарі без кордонів висловлюють тривогу, зазначаючи, що "ситуація вкрай тривожна".

Політичні та соціальні виклики

Крім медичних викликів, ситуацію ускладнюють напади бойовиків. На сході Конго угруповання Союзні демократичні сили розстріляли 16 людей, що підвищує рівень небезпеки в регіоні. Окрім того, у Кенії внаслідок протестів проти відкриття медичного центру для хворих на Еболу загинуло двоє осіб.

Уряд Канади вирішив тимчасово зупинити в'їзд для іноземців та заморозити дію імміграційних документів для осіб, які перебували в країнах з високим рівнем поширення Еболи. ВООЗ закликає країни не закривати кордони, оскільки це може ускладнити боротьбу з епідемією.

Крім того, спалах вірусу може вплинути на спортивні події. Збірна Конго з футболу може бути відсторонена від чемпіонату світу 2026, якщо ситуація з епідемією не покращиться.

"Спалах мав велику перевагу, і ми все ще відстаємо," - зазначив Тедрос Адханом Гебреєсус, підкреслюючи серйозність викликів, з якими стикається регіон.

В умовах такої критичної ситуації важливо зосередитися на медичних заходах та міжнародній підтримці для контролю епідемії.

Спалах вірусу Ебола у Конго і сусідніх країнах підкреслює важливість міжнародної співпраці у боротьбі з епідеміями, оскільки закриття кордонів може лише ускладнити ситуацію. Наразі медичні служби та організації, такі як ВООЗ, працюють над контролем захворювання, проте політичні та соціальні виклики, такі як насильство і протестні акції, можуть заважати цим зусиллям. Важливо, щоб країни не тільки реагували на спалах, а й запобігали подібним ситуаціям у майбутньому.

Ситуація з поширенням вірусу Ебола в Конго продовжує погіршуватися, що підтверджують нові дані про кількість випадків та смертей. Ускладнення викликані не лише медичними, а й соціально-політичними факторами, які потребують термінового реагування з боку міжнародної спільноти.

Інформує inkorr.com

Джерело: 05361.com.ua

Чим краще ми зможемо відновитися, тим більше об'єму та інтенсивності роботи ми можемо взяти на себе без травм. Тому навички відновлення є елітною навичкою продуктивності, і ці стратегії можуть допомогти вам покращити свою. 

Докторка філософії та авторка книг про тривогу та роботу розуму Аліса Боєс у колонці для Psychology Today пояснила, що навіть короткі практики можуть суттєво покращити наш стан.

Щоб змінити своє життя, варто починати вже сьогодні — просто з маленьких кроків.

П’ять інструментів швидкого відновлення

Щодня відновлюйся на 1% краще

 Ми звикли прагнути більшої продуктивності, але рідко думаємо про покращення відпочинку. Маленькі кроки — самомасаж, гаряча ванна чи вітаміни — поступово формують звичку якісного відновлення.

Короткі паузи мають значення

Навіть кілька хвилин дихальних вправ чи розминки протягом дня допомагають зняти напругу й відновити концентрацію. Спробуй відновлюватися краще за дуже короткі проміжки часу, які тобі доступні, а не думати про відновлення лише як про великий шматок часу наприкінці дня.

Зміни сприйняття

Не варто називати день «поганим». Краще думати про нього як про кілька прикрих ситуацій. Такий підхід знижує рівень стресу й допомагає мозку переключитися.

Краще розшир своє бачення успішного дня, щоб мати змогу щовечора хвалити себе за те, що ти сьогодні зробив (-ла) чи пережив (-ла). Знайди для себе те, що ти можеш ідентифікувати як успіх: чиста кухня, виконані завдання, догляд за собою, куплені продукти, приготовлена вечеря, проведений час з дітьми чи коханою людиною тощо.

Сон як ідеальний процес відновлення

Просте діафрагмальне дихання чи легка розтяжка повертають відчуття контролю над власним станом. 

Сон - це ідеальний автоматизований процес відновлення. Коли ми спимо, наші тіла виділяють гормони росту та беруть участь у десятках автоматизованих процесів для відновлення наших клітин, оновлення та зарядки нас. Скористайтеся всіма перевагами того, наскільки це автоматизовано.

Маленькі ритуали: скажи собі "Годі!"

Чашка трав’яного чаю, прогулянка без телефону або кілька хвилин тиші — це прості способи «перезапустити» себе після роботи.

Годі! Це просте слово можна замінити будь-якими іншими синонімами, які означатимуть, що на сьогодні — все! Більше ніяких завдань та роботи, навіть якщо це займе всього одну хвилину. Ти виконав (-ла) все, що міг (могла), а тепер час лягати спати й відновлюватися.

Чому це важливо

Відновлення напряму впливає на продуктивність. Чим краще ми відпочиваємо, тим більше можемо зробити наступного дня.

Психічне здоров’я залежить від дрібних звичок. Короткі практики допомагають уникнути емоційного вигорання.

Фізичне самопочуття теж покращується. Регулярні паузи знижують ризик головного болю, проблем зі спиною та безсоння.

Інформує  pravdatutnews.com

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє «Телеграф».

За інформацією видання, працівники територіальних центрів комплектування можуть затримувати громадян, які ухиляються від військового обліку або не з’явилися за повісткою. У деяких випадках для цього не потрібно проводити додаткову перевірку документів, якщо особа вже перебуває в розшуку.

При цьому під час перевірок можуть зупиняти й інших чоловіків. Якщо громадянин має відстрочку від мобілізації або інші законні підстави, що підтверджують його статус, після перевірки його відпускають.

Як зазначається в матеріалі, одним із головних завдань ТЦК є пошук осіб, які порушили правила військового обліку, та забезпечення їхньої явки до відповідних органів.

Для фіксації дій під час таких заходів працівники територіальних центрів комплектування використовують бодікамери. Це, як стверджується, має забезпечити більшу прозорість процедури та допомогти у разі виникнення спірних ситуацій.

Інформує expert.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це вона сказала в ефірі телеканалу «Рада», аргументуючи необхідність зміни формату НМТ та скорочення кількості обов’язкових предметів, зокрема математики.

«Частина випускників обирає навчання за кордоном, тому що там вступ до університетів є значно простішим. Українська вища освіта має сильні традиції, потужних викладачів, якісну підготовку фахівців, і наше завдання сьогодні – зробити все можливе, щоб українські діти вступали до українських університетів, здобували освіту вдома і будували майбутнє нашої держави», – сказала Борзова.

На її думку, спрощення вступу має допомогти втримати українських абітурієнтів у національній системі вищої освіти.

Водночас результати НМТ минулого року свідчать, що більшість учасників тестування подолали вступний поріг і отримали право брати участь у вступній кампанії.

За даними УЦОЯО, у 2025 році поріг з усіх чотирьох предметів подолали 250 482 учасники НМТ, що становить 86,48% від тих, хто взяв участь у тестуванні. Не подолали поріг хоча б з одного предмета 39 139 осіб.

У 2026 році для отримання позитивного результату НМТ достатньо набрати 5 тестових балів із математики з 32 можливих, 8 балів з української мови з 45 можливих та 9 балів з історії України з 54 можливих.

Як відомо, група народних депутатів пропонує змінити формат НМТ у 2027 році, скоротивши кількість предметів із чотирьох до трьох. Згідно із законопроєктом, обов’язковими мають залишитися українська мова та історія України, натомість математика може стати предметом на вибір вступника.

Інформує osvita.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомила "Судово-юридична газета", передають Новини.LIVE.

Чому пропонують посилити відповідальність

Законопроєкт №15120 передбачає покарання для командирів за порушення процедури приймання та розгляду рапортів військових.
Автори документа наголошують, що в умовах повномасштабної війни особливого значення набуває захист прав військовослужбовців і дотримання встановлених правил взаємодії між особовим складом та командуванням.

На їхню думку, оперативний розгляд рапортів безпосередньо впливає як на психологічний стан бійців, так і на ефективність виконання бойових завдань підрозділами.

Рапорт залишається основним механізмом звернення військового до командування та використовується для реалізації низки важливих прав, зокрема щодо:

• оформлення відпустки;
• проходження лікування;
• переведення на інше місце служби;
• звільнення зі служби;
• інших кадрових і соціальних питань.

Водночас, як зазначають ініціатори законопроєкту, у військах нерідко фіксуються випадки, коли рапорти не приймають або не реєструють, порушують строки їх розгляду, не надають відповіді чи взагалі залишають звернення без розгляду.

Які штрафи хочуть запровадити для командирів

Документ пропонує встановити такі санкції за порушення порядку розгляду рапортів:

• у звичайний період — штраф від 850 до 1 700 гривень;
• під час особливого періоду (крім воєнного стану), а також за повторне порушення — штраф від 1 700 до 3 400 гривень або арешт на гауптвахті строком до п’яти діб;
• під час воєнного стану — штраф від 3 400 до 8 500 гривень або арешт на гауптвахті від п’яти до десяти діб.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що його реалізація не вимагатиме додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів. Водночас надходження від сплати штрафів у разі виявлення порушень можуть стати додатковим джерелом бюджетних доходів.

Раніше Новини.LIVE  розповідали, що деяким військовослужбовцям виплатять по 50 000 грн. Право на одноразову грошову допомогу мають мобілізовані та контрактники. Обов’язкова умова — реєстрація в конкретній громаді. 

Також Новини.LIVE писали, що військові можуть отримати недонараховане їм грошове забезпечення. Деякі захисники отримували менші виплати, ніж їм належать. Це відбувалося з низки бюрократичних причин.

Інформує finance.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Підприємства, які перевищать дозволений ліміт заброньованих співробітників, повинні будуть самостійно анулювати надлишкові броні через портал “Дія” не пізніше ніж за 10 днів. Про це повідомляє kadroland.

Головне нововведення полягає у можливій втраті статусу критично важливого підприємства для компаній, які не дотримуватимуться встановлених правил. Без цього статусу роботодавці втратять право оформлювати бронювання для своїх працівників, а чоловіки можуть підлягати мобілізації на загальних підставах.

Чинні правила передбачають, що підприємства зі статусом критично важливих мають право бронювати лише визначену частину військовозобов’язаних працівників відповідно до Постанови Кабміну №76:

• до 50% військовозобов’язаних співробітників – за загальним правилом;
• понад 50% – лише у виняткових випадках за наявності окремого обґрунтування та погодження державних органів.

Наприклад, якщо у штаті компанії працює 100 військовозобов’язаних осіб, стандартний ліміт дозволяє оформити бронювання максимум для половини з них.

Нові вимоги насамперед стосуватимуться підприємств, які мають важливе значення для:

• функціонування економіки;
• забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань;
• підтримки життєдіяльності населення в умовах воєнного стану.

Водночас остаточний текст урядової постанови поки що офіційно не оприлюднений.

Інформує enovosty.com

Джерело: 05361.com.ua

Відповідний законопроєкт № 5651-2 , який ініціює ці масштабні зміни, вже підготувало Міністерство розвитку громад і територій.

Посвідчення в минулому: як працюватиме монетизація пільг у транспорті

Згідно з новою ініціативою, пенсійні та ветеранські посвідчення більше не даватимуть права на автоматичний безкоштовний проїзд. Замість цього держава впроваджує повноцінну монетизацію пільг.

Нова модель працюватиме за чітким алгоритмом:

• Громадяни пільгових категорій отримуватимуть грошову допомогу на спеціальні банківські картки.
• Оплата здійснюватиметься виключно через електронні валідатори в салонах транспорту за єдиними для всіх правилами.
• Кошти на картки пасажирів надходитимуть шляхом цільових перерахувань із державного та місцевих бюджетів.

Цей крок має остаточно перевести сферу пасажирських перевезень на сучасні цифрові рейки та ліквідувати застарілу радянську систему «безкоштовних квитків».

Хто заплатить за проїзд: поділ між державним та місцевими бюджетами

Одним із найважливіших та водночас найболючіших питань реформи є фінансування. Грошові потоки будуть чітко розділені залежно від статусу пільговика:

1. Ветерани війни та військовослужбовці отримуватимуть кошти на проїзд безпосередньо з державного бюджету України. Це гарантує стабільність виплат незалежно від регіону проживання.
2. Пенсіонери та інші категорії фінансуватимуться за рахунок місцевих бюджетів громад.
3. Окремі спецпрограми координуватимуться через відповідні профільні державні структури.

Аналітичний нюанс, на який варто звернути увагу: оскільки фінансування більшості пільговиків перекладається на плечі місцевої влади, реальний обсяг допомоги напряму залежатиме від фінансової спроможності конкретної громади. Це означає, що жителі заможних обласних центрів можуть отримати на картку суму для більшої кількості поїздок, ніж мешканці дотаційних містечок чи селищ.

Кінець «війнам» у маршрутках: що зміниться для пасажирів та перевізників

Попри побоювання щодо скасування звичних пільг, уряд переконує, що новий закон суттєво спростить життя обом сторонам процесу.

Для пільговиків:

• Зникне необхідність щоразу діставати та показувати посвідчення водію чи кондуктору.
• Мінімізується людський фактор — більше не буде конфліктів та принизливих ситуацій, коли водії маршруток відмовляються брати пільговиків у салон.
• Процес оплати стає максимально простим, швидким та сучасним.

Для перевізників та держави:

• Забезпечується абсолютно прозорий та точний облік кожної поїздки.
• Бюджетні виплати стануть контрольованими: громади платитимуть перевізникам не за «приблизні» розрахунки, а за реальних пасажирів.
• Держава та міста отримають унікальні дані про завантаженість конкретних маршрутів та реальні витрати на транспортну інфраструктуру.

Спроби монетизувати транспортні пільги тривали в Україні не один рік, але саме зараз, із масовим впровадженням систем безготівкової оплати у містах, реформа отримала реальні шанси на повне втілення.

Інформує chasdiy.org

Джерело: 05361.com.ua

У новому тексті для Vector COO Unicorn Nest Віктор Захарченко розбирає одну з найдорожчих корпоративних образ в історії технологій і пояснює, чому PlayStation могла ніколи не з’явитися. А ще — ділиться чотирма матеріалами для фаундерів: про запуск на AppSumo, базу даних YC, фаундерські мережі та звіт, який варто читати навпаки.

28 травня 1991 року Sony вийшла на сцену CES у Чикаго і вперше показала консоль під назвою Play Station. SNES-сумісна, з CD-приводом, спільний проєкт із Nintendo, який тривав три роки.

Наступного дня Nintendo провела окрему пресконференцію і повідомила, що йде в бізнес із Philips. New York Times наступного ранку написала: «Угода Nintendo-Philips — це просто ляпас Sony».

Так почалася одна з найгучніших корпоративних образ у технологіях. І одна з найдорожчих: вона коштувала Nintendo 102 млн продажів і поділила історію домашніх консолей на «до PlayStation» і «після».

Той самий прототип Play Station 1991 року: SNES-сумісний картриджний слот, CD-привід, подвійне логотипування Sony та Nintendo. Фото: Video Games Chronicle

Чип, який ніхто не санкціонував

У 1983 році інженер Sony Кен Кутарагі дивився, як його дворічна донька грає в Famicom. Геймером він не був, але побачив те, чого в Sony не бачив ніхто.

За кілька років Nintendo постукала до Sony: розробіть нам звуковий чип для нової 16-бітної консолі. Sony як корпорація навряд чи погодилася б — для неї це були просто іграшки. Кутарагі погодився сам, не повідомивши керівництво.

Чип називався SPC700: восьмиканальний DSP із 16-бітним стисненням, 64 Кб виділеної памʼяті, повністю автономний від решти SNES. Жодна тогочасна консоль такого звуку не мала.

Коли керівництво Sony дізналося про це, Кутарагі мав вилетіти. Врятував його президент Sony Норіо Оґа, який особисто знав інженера і вирішив поставити на нього.

День другий, який зробив PlayStation

З успіху SPC700 виросла наступна угода. Sony і Nintendo погодилися спільно зробити CD-привід-розширення для SNES. Sony отримувала частку з продажу CD-ігор і дозвіл випустити власну standalone-консоль на тій самій платформі. Nintendo звикла володіти і ліцензіями, і апаратурою. Тут вона віддала і те, і інше.

28 травня 1991 року Sony виходить на CES і презентує спільну консоль. Зал аплодує. Президент Nintendo Хіросі Ямаучі читає звіт із Чикаго і розуміє, що віддав ключі від королівства: Sony братиме частку з кожної гри, виробленої під свій привід.

Ямаучі тихо посилає Мінору Аракаву і Говарда Лінкольна з Nintendo of America до європейської штаб-квартири Philips домовлятися про іншу угоду. Поки Sony готує шоу в Чикаго, у Philips уже все підписано.

29 травня Nintendo проводить окрему пресконференцію і оголошує про партнерство з Philips. Sony дізнається про це з преси. Це публічне приниження найбільшої електронної компанії Японії на її ж домашньому показі.

Прототипи контролерів PlayStation, які команда Кутарагі створювала в Sony Music три роки. Фото: Video Games Chronicle

We will never withdraw

У червні 1992-го Норіо Оґа скликає внутрішню нараду. Sony вже спробувала перемовини, погрози судом, тиск через знайомих у Nintendo. Нічого не спрацювало.

На засіданні старі члени правління переконують Оґа закрити проєкт. Ігри — це іграшки, Sony —серйозна електронна компанія, ця історія шкодить репутації. Виробники консолей розмовляють мовою грубих базарів, Sony звикла до «цивілізованих» переговорів аудіовізуальної індустрії.

Кутарагі озвучує приниження. Цього вистачає, а Оґа відповідає шістьма словами: «Ми ніколи не підемо з цього бізнесу. Продовжуйте».

Аби обійти опір борду, команду Кутарагі переводять до Sony Music. Окрема фінансова одиниця, на яку правління Sony Corporation не має прямого впливу. Там вони добудовують консоль три роки.

Сто мільйонів

3 грудня 1994-го PlayStation виходить в Японії за 39 800 єн. Перший день — 100 000 одиниць. До кінця грудня — ще 200 000. Усе розпродано.

9 вересня 1995-го — США. На E3’95 Sega Saturn оголошують ціну $399. Маркетолог Steve Race виходить на сцену, каже одне слово — «$299» — і йде. Аудиторія вибухає.

PlayStation продається тиражем 102,49 млн штук. Super Nintendo Entertainment System — 49,1 млн. Перша ігрова платформа в історії, яка пробила позначку у 100 млн проданих пристроїв.

PlayStation 1, грудень 1994. Рівно вдвічі більше продажів, ніж у SNES. Фото: Video Games Chronicle

Мотивація, яку не купиш

PlayStation — не «успіх Sony». PlayStation — пряме дитя зради 29 травня 1991-го.

Якби тодішній президент Hiroshi Yamauchi не відмовився від угоди із Sony на користь Philips, Кен Кутарагі добудував би SNES-CD, отримав свою частку, а Sony так і залишилася б субпідрядником у чужому бізнесі.

Ця зрада принесла Sony одразу два подарунки: готову команду, яка вже знала як зробити CD-консоль, і мотивацію, яку не купиш жодним маркетинговим бюджетом.

Інформує vctr.media

Джерело: 05361.com.ua

Нині Ватиканська бібліотека здійснює масштабну цифровізацію колекції історичних рукописів. У межах проєкту Digital Vatican Library вже вдалося оцифровати 30 694 рукописи, а загалом Ватикан планує перевести близько 80 тисяч кодексів у цифровий формат. Мова йде про рукописи середньовічної доби та епохи Відродження, зазначив завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України Олексій Костенко у статті "Ватикан оцифровує архіви. Чи знайде там ШІ те, чого «не помічали» люди?".

За його словами, це буде один із найбільших у світі проєктів цифрового збереження рукописної спадщини. Він додає, що документи, які оцифрують, будуть доступні як для дослідників, так і для широкої аудиторії через онлайн-бібліотеку.

Костенко наголошує, що у зв'язку із цифровізацією архіву постають питання не лише про доступ до історичної спадщини, а й про те, які документи потрапляють до відкритих колекцій, які залишаються доступними для обмеженого кола людей та які взагалі не потрапляють до публічного цифрового обігу.

Експерт зазначає, що мова йде не про пошуки "таємної кімнати під Ватиканом", а про політику доступу до культурної пам’яті.

"Хто і як вирішує, які фрагменти минулого стають частиною глобального цифрового знання? Коли інституція з двотисячолітнім досвідом тлумачення істини каже, що відкриває цифровий доступ до спадщини, юрист має право ввічливо спитати не лише "що відкрито?", а й «що ще не відкрито, чому саме і хто підписує невидиму резолюцію на мовчання?", — пише автор статті.

Костенко вказує, що із розвитком штучного інтелекту відкриваються нові можливості, щоб працювати з історичними архівами, оскільки ШІ може аналізувати велику кількість текстів різними мовами, реконструювати втрачені фрагменти та виявляти закономірності, які могли залишатися непоміченими для людського ока.

У травні цього року Папа Римський Лев XIV заявив, що штучний інтелект необхідно “роззброїти". У своїй першій енцикліці він закликав обмежити монополізацію ШІ та не використовувати його для геополітичних чи комерційних переваг.

Інформує zn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Це один із найбільших європейських майданчиків у сфері стратегічних комунікацій, який щороку об'єднує представників урядів, сектору безпеки та оборони, міжнародних організацій, експертної й наукової спільноти для обговорення актуальних викликів інформаційного простору, протидії дезінформації та зміцнення демократичної стійкості. Цьогоріч конференція проходить під гаслом "Life is a Miracle. Strategic Communications in an Age of Rupture" ("Життя — це диво. Стратегічні комунікації в епоху розломів") та присвячена ролі стратегічних комунікацій в умовах сучасних глобальних викликів.

 

Експозиція знайомить міжнародну аудиторію з українськими прикордонниками, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у відсічі російської агресії, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках та щодня захищають державний кордон України.

До виставки увійшли фотографії та особисті історії військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Через світлини, свідчення учасників подій і цифрові матеріали проєкт розкриває мужність, професіоналізм, відданість обов’язку та людські долі, що стоять за щоденною службою з охорони кордону.

 

Представлення "Облич кордону" під час Riga StratCom Dialogue 2026 стало ще однією можливістю донести до міжнародної спільноти правду про боротьбу України за свободу та незалежність, а також продемонструвати внесок українських прикордонників у захист безпеки не лише України, а й усієї Європи.

 

Проєкт уже демонстрували в різних містах України та за кордоном. Фотовиставку показували у Києві, Львові, Хмельницькому, а також у Сполучених Штатах Америки, де вона викликала значний інтерес міжнародної аудиторії. Представлення експозиції в Ризі продовжує її головну місію — розповідати світові про людей, які стали символом стійкості, мужності та незламності України.

Нагадаємо, що у Вашингтоні, в приміщенні посольства України в США, до Дня прикордонника, який відзначали 30 квітня, було представлено фотовиставку "Обличчя кордону". Експозицію відвідала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанішина.

Інформує trueua.info

Джерело: 05361.com.ua

Про підстави для позбавлення пільг УБД розповіло видання "На пенсії", передають Новини.LIVE. 

У яких випадках можуть скасувати статус УБД

Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій визначений постановою Кабінету Міністрів України №203. Документ регламентує процедуру щодо осіб, які виконували бойові або службові завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави в умовах безпосередніх бойових зіткнень і вогневого контакту.

Згідно з чинними нормами, статус УБД можуть анулювати у трьох основних випадках:

1. Якщо військовослужбовець або ветеран вчинив умисний тяжкий чи особливо тяжкий злочин під час проходження служби або виконання бойового завдання.
2. У разі встановлення факту подання неправдивої інформації — зокрема щодо особистих даних або участі в бойових діях.
3. За власним бажанням особи, якщо вона добровільно відмовляється від статусу учасника бойових дій.

Остаточне рішення про позбавлення статусу ухвалює спеціальна відомча комісія при Міністерстві у справах ветеранів України.

Які пільги скасовуються після анулювання статусу

Після скасування статусу УБД людина автоматично втрачає право на всі соціальні гарантії та державні пільги, які були передбачені для учасників бойових дій.

Серед основних пільг, що припиняють діяти:

• 75% знижка на оплату житлово-комунальних послуг;
• безоплатне медичне обслуговування;
• право на безоплатний проїзд у громадському транспорті;
• переваги під час працевлаштування;
• безоплатне отримання лікарських препаратів;
• надбавки та підвищення до пенсійних виплат;
• інші соціальні гарантії, передбачені законодавством.

Окремо варто зазначити, що статус учасника бойових дій також втрачають військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину або вчинили дезертирство. Разом зі статусом припиняється дія всіх належних пільг і соціальних гарантій.

Водночас закон передбачає можливість поновлення статусу — якщо військовий повертається після СЗЧ до служби у встановленому порядку, його статус УБД та відповідні пільги можуть бути відновлені.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як діяти, якщо УБД не може оформити пільги через те, що перебуває на службі. Документи до Пенсійного фонду можуть подати родичі військового. При цьому важливо надати повний пакет документів.

Також Новини.LIVE писали, чи залежить розмір пільги на комуналку для УБД від доходу родини. Компенсація нараховується в межах соціальних норм споживання. Тож на суму впливає кількість осіб, які проживають з пільговиком, та площа житла. 

Інформує finance.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

За оцінками демографів, понад 70% населення світу вже живе у країнах, де народжується недостатньо дітей для природного заміщення поколінь. Це означає, що без імміграції такі держави поступово стикаються зі старінням населення, скороченням кількості працездатних людей та зростаючим навантаженням на пенсійні й медичні системи.

Серед країн із найнижчим рівнем народжуваності — Південна Корея, де на одну жінку припадає менш ніж одна дитина. Також критично низькі показники фіксують у Тайвані, Гонконгу, Сінгапурі, Китаї, Японії, Італії, Іспанії, Польщі та Німеччині.

Україна також входить до країн із дуже низькою народжуваністю. На тлі війни, масової міграції та економічної нестабільності показник народжуваності, за різними оцінками, перебуває приблизно на рівні однієї дитини на жінку — це один із найнижчих результатів у Європі.

Навіть Індія, яка десятиліттями залишалася одним із головних драйверів світового приросту населення, уже опустилася нижче рівня відтворення. Водночас країни Африки на південь від Сахари залишаються винятком: у Нігері, Чаді, Сомалі, Малі, Анголі та Демократичній Республіці Конго жінки в середньому народжують від чотирьох до шести дітей.

Експерти попереджають, що демографічний спад може радикально змінити економіку та соціальну структуру багатьох держав. Уряди все частіше змушені стимулювати народжуваність фінансовими виплатами, податковими пільгами та програмами підтримки сімей, однак у більшості країн це поки не дає суттєвого результату.

Інформує donpatriot.news

Джерело: 05361.com.ua

Про це пише digi24, передає "Європейська правда".

Як повідомила Адміністрація президента, засідання розпочнеться о 12:00 у штабі 243-ї радіоелектронної та спостережної бригади "Калатіс" в Констанца за участю представників установ, відповідальних за національну безпеку та оборону.

Під час наради учасники проаналізують обставини інциденту, його вплив на національну та регіональну безпеку, а також можливі заходи для зміцнення спроможностей спостереження, запобігання та реагування в Чорноморському регіоні.

Після завершення зустрічі глава держави має провести пресконференцію.

Нагадаємо, вранці 5 червня людей з порту Констанци у Румунії евакуювали після вибуху там морського безпілотника. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. 

В румунському Міноборони вказали, що морські безпілотники такого типу використовуються під час російсько-української війни.

Військово-морські сили України пізніше повідомили, що під час виконання завдань у Чорноморській операційній зоні один з морських безекіпажних катерів ВМС під впливом засобів РЕБ противника втратив управління та опинився біля берегів Румунії.

Інформує eurointegration.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

У Тюмені повідомили про пожежу на Антипинському НПЗ.

Також у мережі показали пожежу на об’єкті в Усть-Лабинську у Краснодарському краї.

У ніч проти 6 червня у РФ повідомляли про пожежі на нафтових об’єктах у Тюмені та Усть-Лабинську. У мережі пишуть про ймовірне займання на Антипинському НПЗ і нафтобазі в Краснодарському краї.

Пожежа на Антипинському НПЗ 6 червня: що відомо

У мережі з’явилися повідомлення та кадри ймовірної пожежі на території Антипинського нафтопереробного заводу в Тюмені.

За передніми даними  загорілась одна з установок систем очищення на НПЗ через “порушення технологічного процесу”.

На момент публікації російська влада офіційно не повідомляла про причини інциденту та можливі пошкодження об’єкта.

Також не оприлюднювали інформацію щодо впливу події на роботу підприємства.

Що відомо про Антипинський НПЗ

Антипинський НПЗ на карті

Антипинський НПЗ вважається одним із найбільших приватних нафтопереробних заводів у Росії.

Проєктна потужність підприємства перевищує 9 млн тонн нафти на рік.

Завод спеціалізується на виробництві бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів для внутрішнього ринку РФ.

Атака дронів на нафтобазу в Усть-Лабинську 6 червня: що відомо

За даними російських пабліків, загрозу застосування безпілотників у Краснодарському краї оголосили ще вночі.

Згодом місцеві ресурси з Усть-Лабинська почали публікувати рекомендації для населення щодо дій у разі повітряної атаки.

Після 04:00 у соцмережах стали поширюватися кадри пожежі на одному з об’єктів, який російські канали назвали місцевою нафтобазою.

OSINT-спільноти припустили, що йдеться про Полтавську нафтобазу в Усть-Лабинську.

Що відомо про нафтобазу в Усть-Лабинську

Усть-Лабинськ на карті

За даними відкритих джерел та OSINT-спільнот, ймовірною ціллю атаки стала Полтавська нафтобаза в місті Усть-Лабинськ Краснодарського краю РФ.

Це діючий об’єкт зберігання та перевалки нафтопродуктів, який забезпечує автомобільні та залізничні поставки пального.

За інформацією, яку поширюють відкриті джерела, резервуарний парк об’єкта становить близько 15 тис. кубометрів.

Інформації про масштаби пошкоджень або офіційного підтвердження наслідків наразі немає. Крім того, Генштаб ЗСУ наразі офіційно не підтвердив ураження об’єкта.

Інші удари по об’єктах в РФ 6 червня

Також російські джерела повідомляли про атаку безпілотників у Ленінградській області.

Місцева влада заявила про нібито збиття 25 дронів, однак інформації про наслідки не оприлюднювали.

Крім того, мер Москви Сергій Собянін протягом ночі повідомляв про роботу російської ППО через дрони, що нібито рухалися у напрямку столиці РФ.

Окремо у мережі з’являлися повідомлення про безпілотники над тимчасово окупованим Маріуполем та можливий удар у районі порту. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Нагадаємо, що напередодні Генеральний штаб ЗСУ повідомив про серію ударів по військових об’єктах російських сил на тимчасово окупованих територіях і в РФ.

За даними військових, 4 червня та у ніч проти 5 червня Сили оборони уразили пункт управління противника в районі Кам’янського Запорізької області та командно-спостережний пункт під Соледаром у Донецькій області.

Також під удари потрапили пункти управління безпілотниками у районах Комара та Воскресенки Донецької області, а також Коновалової та Яблукового Запорізької області.

Окрім цього, Генштаб повідомив про ураження районів зосередження особового складу противника поблизу Маріуполя, Шевченка, Федорівки, Променя та Журавльовки.

Також за результатами додаткового аналізу було підтверджено пошкодження нафтової інфраструктури після попередніх ударів — резервуарів морського нафтового терміналу у Феодосії та об’єктів лінійної виробничо-диспетчерської станції Лазарево у Кіровській області РФ.

Інформує fakty.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на сайт Національної спілки журналістів України.

Статистика втрат серед журналістів 

Смерть 21 медійника під час роботи на передовій підтвердили міжнародні спостерігачі. Також 10 медійників загинули від звичайних обстрілів у тилових містах, перебуваючи вдома. На фронті загинули ще 119 працівників ЗМІ.

"Якби Росія не розв’язала цю ганебну війну, всі ці наші колеги могли б і далі успішно працювати та створювати якісний інформаційний контент", — зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. 

Втрати редакції Новини.LIVE

Трагедія зачепила безпосередньо і наш колектив. Окупанти вбили працівників нашого видання, коли ті виконували свої професійні обов'язки.

Зокрема, на фронті та під час ворожої атаки загинули наші співробітники Євгеній Сакун та Богдан Затула.  

Цивільні медійники, які загинули під час виконання професійних обов’язків

1. Гуденко Ігор, український фотограф, відеоблогер, зник у Харкові 26 лютого 2022 року під час обстрілу, його тіло знайдено 27 лютого 2022 року.
2. Сакун Євгеній, український фотокореспондент Новини.LIVE та кореспондент EFE, загинув у результаті ракетного обстрілу Київської телевежі 1 березня 2022 року.
3. Рено Брент Ентоні, американський журналіст, колишній кореспондент "The New York Times", репортер "Time", документаліст, лауреат премії Пібоді, застрелений російськими солдатами на блокпосту в Ірпені 13 березня 2022 року.
4. Левін Максим, український фотожурналіст, кореспондент LB.ua та інших видань, зник безвісти 13 березня 2022 року, знайдений мертвим біля с. Гута-Межигірська Київської області 1 квітня 2022 року. Розслідування "Репортерів без кордонів" показало, що його катували і стратили.
5. Закжевські П’єр, ірландський фотожурналіст "Fox News", загинув 14 березня 2022 року разом із Олександрою Кувшиновою, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області.
6. Кувшинова Олександра, українська журналістка, фіксерка, продюсерка "Fox News", загинула 14 березня 2022 року разом із П’єром Закжевські, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл у с. Горенка Київської області.
7. Бауліна Оксана, російська журналістка видання "The Insider", активістка Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, загинула 23 березня 2022 року під російським обстрілом Києва.
8. Кведаравічюс Мантас, литовський режисер та документаліст, убитий 2 квітня 2022 року під час спроби покинути місто Маріуполь, життя якого він документував упродовж багатьох років.
9. Баль Євген, український журналіст, письменник, ветеран радянського підводного флоту, волонтер, помер 2 квітня 2022 року після катувань від російських військових у Маріуполі.
10. Нежиборець Роман, український медійник, відеоінженер чернігівського каналу "Дитинець", убитий в с. Ягідне біля Чернігова на початку квітня 2022 року.
11. Замойський Зореслав, український журналіст видань "Громада Приірпіння" та "Інформаційний портал", його тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня 2022 року в Бучі Київської області.
12. Леклерк-Імхофф Фредерік, французький журналіст телеканалу BFMTV, загинув від осколкового поранення 30 травня 2022 року внаслідок російського обстрілу, коли висвітлював евакуацію мирного населення із Сєвєродонецька.
13. Бітік Богдан, український фрілансер, загинув 26 квітня 2023 року від російської кулі біля Антонівського мосту в Херсоні, допомагаючи в роботі італійському журналістові Коррадо Зуніно.
14. Солдін Арман, французький відеожурналіст AFP, загинув 9 травня 2023 року під ракетним обстрілом поблизу Часового Яру Донецької області під час підготовки телесюжету.
15. Амеліна Вікторія, українська письменниця, документаторка воєнних злочинів, померла 1 липня 2023 року внаслідок поранень, отриманих під час ракетного обстрілу росіянами середмістя Краматорська 27 червня 2023 року.
16. Миронюк Володимир, український і американський фотожурналіст-фрілансер, загинув, знімаючи фоторепортаж, 25 вересня 2023 року на Донбасі поблизу Курдюмівки.
17. Еванс Раян, британець, радник з безпеки агентства "Reuters", працював у складі команди, яка висвітлювала воєнні дії на Донеччині, загинув 24 серпня 2024 року внаслідок російського ракетного обстрілу готелю "Сапфір" у Краматорську.
18. Рощина Вікторія, журналістка "Hromadske" та позаштатна авторка "Української правди", зникла 3 серпня 2023 року під час поїздки на окуповані території для підготовки матеріалів про життя місцевого населення. У квітні 2024 року російська влада визнала, що журналістку затримано. Велися перемовини про її обмін. Загинула 19 вересня 2024 року.
19. Антоні Лаллікан, французький фотожурналіст агентства Hans Lucas, яке співпрацює з відомими французькими медіа. Загинув 3 жовтня 2025 року під час виконання професійних обов’язків біля Дружківки Донецької області внаслідок удару російського FPV-дрона.
20. Альона Грамова (Губанова), журналістка з Донецької області, уродженка Єнакієвого, з 2021 року працювала воєнною кореспонденткою каналів державного іномовлення України. У 2023 році нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Загинула 23 жовтня 2025 року в Краматорську внаслідок удару російського дрона "Ланцет" по автомобілю журналістів.
21. Євген Кармазін, оператор з Краматорська, з 2022 року працював на телеканалах українського іномовлення. Загинув 23 жовтня 2025 року в Краматорську внаслідок удару російського дрона "Ланцет" по автомобілю журналістів.

Журналісти, які загинули не під час виконання професійних обов’язків

1. Шакіров Ділєрбек, український журналіст інформаційного щотижневика "Навколо тебе", член Благодійного фонду "Дім надії", розстріляний із автоматичної зброї 26 лютого в Зеленівці Херсонської області.
2. Лі Павло, український актор, ведучий телеканалу "Дом", волонтер, застрелений 6 березня 2022 року в Ірпені Київської області російськими військовими.
3. Дєдов Віктор, український оператор телеканалу "Сігма", загинув 11 березня 2022 року в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку.
4. Гайдар Оксана ("Руда Пані"), українська журналістка, блогерка, загинула під час обстрілу російською артилерією села Шевченкове Броварського району на Київщині між 11 і 12 березня 2022 року.
5. Гумянова Лілія, українська журналістка, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Лівобережного районного будинку дитячої та юнацької творчості, загинула 19 березня 2022 року внаслідок російських обстрілів Маріуполя.
6. Харакоз Наталя, українська журналістка, письменниця грецькою та російською мовами, загинула внаслідок російських бомбардувань Маріуполя 29 березня 2022 року.
7. Глодан Валерія, випускниця факультету журналістики Одеського національного університету ім. Мечникова, перебувала в декретній відпустці, загинула разом із матір’ю і 3-місячною донькою 23 квітня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу Одеси.
8. Гирич Віра, українська журналістка, продюсерка "Радіо Свобода", загинула внаслідок російського обстрілу Києва 28 квітня 2022 року.
9. Даценко Володимир, український громадський діяч, волонтер, військовослужбовець "Айдару", журналіст видання "Дорожній контроль Вінниця", загинув 14 липня 2022 року під час ракетного обстрілу Вінниці.
10. Кулик Тетяна, журналістка "Укрінформу", загинула разом із чоловіком 26 лютого 2025 року внаслідок дронової атаки на її будинок в с. Крюківщина під Києвом.

Журналісти, які загинули під час військової служби

1. Пущенко Сергій, український художник, культуролог, журналіст, військовослужбовець, загинув 2 березня 2022 року в бою в м. Васильків Київської області разом із побратимами з тероборони.
2. Дудар Віктор, український військовий журналіст, боєць 80-ої десантно-штурмової бригади, загинув 6 березня 2022 року під час оборони міста Миколаїв.
3. Литкін Олександр, український журналіст "КNК Медіа", загинув 13 березня в населеному пункті Романівка біля Ірпеня Київської області внаслідок російського обстрілу військовосліжбовцями.
4. Чернишев Олексій, український фотожурналіст, фронтовий фотокор, співпрацював з агенціями Reuters та AFP, у 2017-2018 роках та з лютого 2022 року – військовослужбовець. Зник безвісти 13 березня 2022 року разом зі своїм другом, фотожурналістом Максимом Левіним. Знайдений мертвим біля с. Гута-Межигірська Київської області 1 квітня 2022 року. Розслідування показало, що його стратили.
5. Якунін Олег, український журналіст, редактор запорізького сайту misto.zp.ua, військовослужбовець, загинув 18 березня 2022 року.
6. Коцуконь Олександр, український журналіст, працівник військової пресслужби, боєць полку "Азов", студент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, загинув 22 березня 2022 року під час оборони Маріуполя.
7. Олійник Юрій, український оператор і фотограф 24 каналу, військовослужбовець, загинув 23 березня 2022 року у боях біля Попасної Луганської області.
8. Заїковський Сергій, український історик, перекладач, публіцист, військовослужбовець Збройних сил України, загинув 24 березня 2022 року під Києвом.
9. Котенко Денис, український журналіст, співробітник пресслужби Міністерства у справах ветеранів, загинув 24 березня 2022 року у бою з російськими окупантами під Києвом.
10. Мединський Максим, український журналіст, працівник пресслужби Міністерства інфраструктури України, лейтенант Збройних сил України, загинув 29 квітня 2022 року біля Харкова внаслідок артилерійського обстрілу окупантів.
11. Махов Олександр, український журналіст телеканалів "Україна", "Україна24", "Дом", ветеран війни на Донбасі, військовослужбовець, загинув у бою поблизу Ізюма Харківської області 4 травня 2022 року.
12. Старинець Євген, український медійник, менеджер телерадіокомпанії "Суспільне Черкаси", фундатор "Суспільного" на Черкащині, загинув 30 квітня 2022 року у бою за Попасну.
13. Кіц Костянтин, український фотограф, відеооператор луцького каналу "Аверс", боєць Збройних сил України, загинув на Донеччині 17 травня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу.
14. Жук Роман, український фотограф, відеограф із Мукачевого, один із засновників волонтерського проєкту "Chysto.de", військовослужбовець Збройних сил України, загинув 26 травня 2022 року.
15. Дерех Віталій, український журналіст, кореспондент тернопільських видань, молодший сержант, командир протитанкого відділення 1 ОБрСпп ім. Івана Богуна Збройних сил України, загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару.
16. Чубашев Олексій, український журналіст, воєнний кореспондент, автор та ведучий програми для військових "Рекрут.UA", екскерівник Армія FM, загинув на фронті 10 червня 2022 року під час оборони Сєвєродонецька.
17. Гуламов Абдулкарім (Карім), український журналіст, телеведучий каналу М2, військовослужбовець, загинув 17 липня 2022 року, ймовірно, під обстрілом.
18. Рачок Микола, український журналіст, автор матеріалів та редактор новин видання "InfoCar", загинув 21 липня 2022 року в бою з вагнерівцями.
19. Юрченко Олексій, український журналіст, оператор телеканалу "Прямий", військовослужбовець ЗСУ, загинув 8 вересня 2022 року піл час звільнення Балаклії Харківської області.
20. Шемчук Олег, український журналіст-розслідувач із Запоріжжя, кулеметник 53 ОМБр ЗСУ, загинув 15 вересня 2022 року на Бахмутському напрямку внаслідок уламкових поранень. Тіло вдалося забрати з поля бою і провести ДНК-експертизу з великим запізненням. Похований 4 квітня 2024 року.
21. Шиповський Дмитро, український теле- і кінооператор, в останні роки співпрацював із "Приват ТБ: Харків" й телеканалом "Аль Джазіра", військовослужбовець ЗСУ, загинув 21 вересня 2022 року під мінометним обстрілом російських окупантів поблизу села Дружба Донецької області.
22. Лелявський Юрій, український журналіст, телевізійник, капітан ЗСУ, начальник служби зв’язків з громадськістю 80-ої окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, загинув 28 вересня 2022 року в бою з російськими окупантами.
23. Силкін Сергій, український медійник, колишній звукорежисер "Суспільного Івано-Франківськ", боєць 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, загинув 17 жовтня 2022 року в бою поблизу Бахмута Донецької області.
24. Яворський Василь, режисер телеканалів "Перший Західний" і "Еспресо", військовослужбовець 103-ої окремої бригади Сил ТРО ЗСУ, загинув 21 жовтня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу.
25. Загоруйко Андрій, журналіст та режисер телеканалу "Київ", військовослужбовець ЗСУ, загинув 3 листопада 2022 року в селищі Спірне під Бахмутом внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу.
26. Дзіковський Владислав, системний адміністратор видання "Детектор медіа", військовослужбовець, старший кулеметник бронеавтомобіля, зник безвісти між Кремінною і Серебрянкою 13 грудня 2022 року. На початку квітня 2023 року стало відомо, що він загинув.
27. Коломієць Антон, телевізійник із Херсона, військовослужбовець ЗСУ, загинув 20 грудня 2022 року під Бахмутом унаслідок артилерійського обстрілу.
28. Кузенков Олександр, український військовий, випускник факультету журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка, автор книжки "Останні посмішки Іловайську", загинув 20 грудня 2022 року в бою під Бахмутом.
29. Гулевич Євген, львівський журналіст, культуролог, керівник Центру гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І.Франка, боєць Десантно-штурмових військ ЗСУ, загинув 31 грудня 2022 року під Бахмутом.
30. Кудрявцев Дмитро, український військовий, колишній редактор стрічки новин сайту Факти ICTV, загинув під час ракетного обстрілу 25 січня 2023 року поблизу с. Водяне під Донецьком.
31. Терьохін Ігор, одеський журналіст (працював у ТРК РІАК та в команді "Глас Медіагрупа"), письменник, ресторатор, боєць 126 бригади ЗСУ, загинув 23 січня на Херсонщині.
32. Тимошенко Павло, оператор черкаського корпункту телеканалу "Інтер", військовослужбовець територіальної оборони, загинув 5 лютого 2023 року під Вугледаром.
33. Клименко Сергій, працівник технічної служби "Суспільного Херсон", український військовий, загинув 5 лютого 2023 року в бою в Мар’їнці Донецької області.
34. Борис Олексій, журналіст "Юридичної газети", боєць 58-ої бригади, загинув 9 лютого 2023 року.
35. Ольховик Олексій, оператор Суспільного, український військовий, загинув унаслідок смертельного поранення ймовірно під час стрілецького бою 13 березня 2023 року.
36. Шапочка Ярослав, київський журналіст, кореспондент "Фактів", документаліст, боєць 207 батальйону 241-ї бригади ТрО ЗСУ, зник безвісти 21 березня 2023 року під час штурму ворожих позицій під Бахмутом. 11 лютого 2025 року було повідомлено, що експертиза ДНК підтвердила його загибель.
37. Цахнів Олександр, журналіст-розслідувач інформаційного агентства "Вчасно" з Покровська Донецької області, військовослужбовець ЗСУ, загинув 25 березня 2023 року під час обстрілу на Бахмутському напрямку.
38. Бойко Андрій, колишній оператор ТРК "Вежа", співзасновник креативної агенції ЯНҐ .agency, командир стрілецького взводу 102 оБр ім. Дмитра Вітовського, загинув 6 квітня 2023 року під час обстрілу поблизу Гуляйполя Запорізької області.
39. Сірик Дмитро, радіоведучий "Суспільного", стрілець-снайпер механізованого батальйону, загинув 20 квітня 2023 року під час артобстрілу поблизу Авдіївки Донецької області.
40. Бондаренко Олександр, журналіст "ВВС Україна", "ТРК Україна", комунікаційник, військовослужбовець ЗСУ, загинув у квітні 2023 року в бою під Кремінною Луганської області.
41. Мукан Володимир, журналіст "Газети по-українськи", журналу "Країна" та інтернет-порталу Gazeta.ua. Молодший сержант ЗСУ, загинув 29 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
42. Кривий Денис, фотограф-натураліст, автор численних публікацій світлин у медіа, військовослужбовець Сил спеціальних операцій, загнув 11 травня 2023 року в боях за Бахмут.
43. Кузьмінський Іван, дослідник давньої української музики, кандидат наук, режисер дитячого телеканалу "Малятко TV", військовослужбовець, загинув 17 травня 2023 року в бою поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині.
44. Осієвський Євген, журналіст, автор видань "Куншт" і "Спільне", військовослужбовець, загинув 22 травня 2023 року в бою під Бахмутом.
45. Петров Віктор, перший головний редактор інтернет-видання "Сихів Медіа", військовослужбовець, загинув 29 травня 2023 року в боях на Бахмутському напрямку.
46. Цурукін Петро, журналіст-телевізійник, головний редактор проєкту "Один за всіх" телеканалу СТБ, ведучий телеканалу Kyiv Live, військовослужбовець ЗСУ, зник безвісти 4 червня 2023 року, його смерть підтверджено й офіційно повідомлено про це 18 березня 2024 року.
47. Чорномаз Роман, фотограф і журналіст із Умані Черкаської області, снайпер батальйону "Свобода" Національної гвардії України, загинув 13 червня 2023 року в бою на Бахмутському напрямку.
48. Шульга Іван, звукорежисер телеканалу "СТБ", музикант, військовослужбовець 241 бригади ЗСУ, загинув 14 червня 2023 року поблизу с. Закітне Краматорського району Донецької області.
49. Клітний Антон, журналіст інформаційного порталу "Стопкор", засновник інформаційного агентства "25.інфо", громадський діяч, військовослужбовець ЗСУ, загинув 25 червня 2023 року від осколкового поранення в бою під Оріховом.
50. Шварцман Максим, фотокореспондент чернівецького медіа агентства АСС, солдат Чернівецької територіальної оборони, загинув на Бахмутському напрямку під час наступального бою 15 липня 2023 року.
51. Гнітецький Костянтин, телеоператор "Суспільного" з м. Рівного, воїн Сил оборони України, загинув унаслідок мінометного обстрілу 16 липня 2023 року поблизу Діброви на Луганщині.
52. Рибаков Дмитро, економічний оглядач, журналіст телеканалу "Тоніс", автор публікацій у "LB.ua", редактор і журналіст у "Forbes Ukraine", "Chas News", кандидат історичних наук, командир взводу в 47-ій механізованій бригаді "Магура", загинув під час наступального бою 17 липня 2023 року на Мелітопольському напрямку.
53. Захаров Ігор, телеоператор, працював на телеканалах "Україна" і "1+1", з початком війни долучився до Національної гвардії України, зник безвісти 1 серпня 2023 року поблизу Ямполя Донецької області. Після підтвердження його загибелі та ідентифікації тіла похований 19 вересня 2024 року.
54. Сінченко Дмитро, журналіст, блогер із Кропивницького, автор видань "Тиждень", "Радіо Свобода" та інших, громадський активіст, військовослужбовець Української добровольчої армії, зник безвісти наприкінці серпня 2023 року, на початку березня 2024 року експертиза ДНК підтвердила його загибель.
55. Кришталь Андрій, головний редактор львівської газети "Самооборона", військовослужбовець 103-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Після тяжкого поранення проходив лікування. Помер 27 вересня 2023 року.
56. Давидюк Тарас, засновник і головний редактор видання "Горинь.інфо" з Рівненщини, воїн ЗСУ, загинув 3 листопада 2023 року на околиці Роботиного Запорізької області внаслідок атаки ворожого ударного дрона.
57. Яременко Дмитро, уродженець Маріуполя, студент ІІ курсу спеціальності "Журналістика" Вінницького державного педагогічного університету  ім. М. Коцюбинського, у серпні 2023 року добровільно вступив до Сил оборони України, служив у 12-тій бригаді спецпризначення "Азов" імені Дмитра Вишневецького НГУ, загинув унаслідок мінометного обстрілу на Сєвєродонецькому напрямку 13 листопада 2023 року.
58. Попов Олександр, колишній оператор "Суспільного Миколаїв", військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, загинув 22 листопада 2023 року, захищаючи Куп’янськ Харківської області.
59. Андреєв Олексій, колишній оператор маріупольських ТБ7 і ТБ "Сигма", колишній працівник "Азовсталі", з початку повномасштабної війни – військовослужбовець Сил оборони України, зник безвісті 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району, після ідентифікації тіла похований у Чернівцях 2 листопада 2024 року.
60. Яцюк Денис, військовий, колишній оператор дніпропетровського "51 каналу", член Національної спілки журналістів України, загинув 14 грудня 2023 року під Авдіївкою на Донеччині.
61. Малахов Ігор, київський кінорежисер, історик, військовослужбовець. Загинув 29 грудня 2023 року біля с. Степове під Авдіївкою, але тривалий час вважався зниклим безвісти; його загибель підтвердили після експертизи ДНК у квітні 2026 року.
62. Ряжських Роман, український журналіст, копірайтер, військовослужбовець ЗСУ, тяжко поранений під час артобстрілу поблизу Мар’їнки на Донеччині 4 січня 2024 року, помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова 6 січня 2024 року.
63. Кривцов Максим, український поет родом із Рівного, медійник, молодший сержант Збройних сил України, загинув 7 січня 2024 року.
64. Петренко Володимир, журналіст і бібліотекар із Малина Житомирської області, військовослужбовець Збройних сил України, загинув унаслідок мінометного обстрілу 22 лютого 2024 року поблизу села Синьківка на Харківщині.
65. Яковенко Антон, режисер монтажу телеканалу XSport родом з Кіровоградщини, мінометник 72-ї окремої бригади імені "Чорних запорожців", загинув 26 лютого 2024 року під Вугледаром.
66. Самчук Олесь, випускник навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка родом з Рівненщини, мобілізувався в ЗСУ одразу після випуску в 2023 році, загинув під час виконання бойового завдання 11 березня 2024 року поблизу Кремінної.
67. Оранський Микола, інженер ТЖК на Громадському, військовослужбовець ЗСУ, загинув під час виконання бойового завдання 22 березня 2024 року поблизу Роботиного Запорізької області.
68. Топчій Андрій, журналіст видання "Факти", учасник АТО/ООС і повномасштабної війни, бойовий медик, загинув 20 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Роботиного Запорізької області.
69. Пушкарук Алла, журналістка видань "Український тиждень", "Читомо", журналістка і фотографка Українського добровольчого корпусу, згодом мінометниця. Родом із Волині. Загинула 25 квітня 2024 року на Донеччині внаслідок ракетного обстрілу.
70. Сілюк Юрій, телеоператор Волинського телебачення, а згодом – Hromadske.Volyn (Луцьк), військовослужбовець тероборони. Загинув 26 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Архангельського на Донеччині.
71. Машлай Олександр, колишній головний редактор видання "Правий Поступ", військовослужбовець ЗСУ, загинув 7 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Авдіївському напрямку.
72. Цибух Ірина, українська журналістка родом зі Львова, менеджерка проєктів "Суспільного", парамедикиня "Госпітальєрів", загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку. 26 лютого 2025 року їй присвоєно звання Героя України (посмертно).
73. Федосенко Арсен, фотограф медіацентру Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, капітан ЗСУ, фотографував воєнні злочини, загинув 10 червня 2024 року на Харківщині внаслідок влучання кабу.
74. Клименко Олександр, оператор і режисер монтажу на телеканалах "Місто" та "Центральний" в Полтаві, останнє місце роботи перед мобілізацією — Полтавський державний медичний університет (відділ технічних засобів навчання). Служив зв’язківцем, у на початку липня 2024 року не повернувся з бойового завдання з-під Новогродівки Покровського району Донецької області. Про смерть оголошено 30 квітня 2026 року після експертизи ДНК.
75. Сапуга Олексій, фотограф-орнітолог із Миколаєва, військовослужбовець ЗСУ, загинув на Донеччині 30 липня 2024 року.
76. Чернишов Володимир, колишній оператор низки телеканалів на Кіровоградщині, військовослужбовець ЗСУ, загинув 4 серпня 2024 року в Мирнограді внаслідок мінно-вибухової травми.
77. Бучак Андрій, колишній працівник луганської рекламно-інформаційної газети "Кур’єр", з 2014 року в ЗСУ, вважався зниклим безвісти з 13 серпня 2024 року. 24 листопада 2024 року було повідомлено про його загибель.
78. Затула Богдан, харківський журналіст видання Новини.LIVE, мобілізований 31 липня 2024 року, загинув під час обстрілу навчального центру 26 серпня 2024 року.
79. Сарело Олег, режисер монтажу медіапроєкту "Реальна історія", військовослужбовець 72-ох окремої механізованої бригади ЗСУ, загинув під час мінометного обстрілу поблизу Водяного у Волноваському районі на Донеччині 27 серпня 2024 року.
80. Пархоменко Павло, оператор ТК "Прямий", військовослужбовець ЗСУ – доброволець, загинув на Курахівському напрямку 5 вересня 2024 року.
81. Присяжнюк Павло, дизайнер Burda Media Ukraine, військовослужбовець ЗСУ – доброволець, загинув під Покровськом 9 вересня 2024 року.
82. Житницький Станіслав, лінійний продюсер "СТБ" та "Нового каналу", молодший сержант окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, загинув під час виконання бойового завдання в Курській області рф 24 вересня 2024 року.
83. Маркевич Богдан, викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, військовий медик, загинув унаслідок обстрілу клінічної лікарні святого Пантелеймона у Сумах 28 вересня 2024 року.
84. Левицький Ярослав, оператор регіональної редакції "5 каналу" і ТРК "АСС" у Чернівцях, на початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ, зник безвісти на Покровському напрямку на початку листопада 2024 року. Його загибель підтверджено експертизою ДНК 8 вересня 2025 року.
85. Богуславський Дмитро, голова Журналістського фонду НСЖУ, багаторічний працівник пресслужби ДСНС, офіцер ЗСУ, загинув 15 листопада 2024 року на південному фронті.
86. Кулик (Герасимович) Мирослав, поет, кіносценарист, журналіст родом із Луцька, військовослужбовець ДШВ ЗСУ, загинув на Авдіївському напрямку 25 листопада 2024 року.
87. Андросович Андрій, відеооператор телеканалу "Телебачення Громади" в Южненській громаді Одеської області, військовослужбовець ЗСУ, оператор відділення безпілотних авіаційних комплексів, помер 18 грудня 2024 року внаслідок тяжкого поранення під час виконання бойового завдання в Сумській області.
88. Вовк Антон, старший музичний редактор "Starlight Production", молодший сержант ЗСУ, служив у 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді під час боїв на Курщині. Загинув 28 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання.
89. Ганущак Руслан, фотограф, воєнкор, працівник пресслужби "Азова", згодом телеоператор ТСН, під час повномасштабної війни – боєць 92-ої механізованої бригади ЗСУ. Загинув 11 січня 2025 року на Курщині.
90. Заяць Богдан, заступник завідувача редакції теленовин телеканалу "Новий Чернігів", офіцер Сил оборони України, загинув 30 січня 2025 року на Донецькому напрямку внаслідок обстрілу українських позицій.
91. Кірпік Юрій, виконавчий продюсер проєктів Starlight Media: "Зважені та щасливі", "Танцюють всі!", "Будиночок на щастя", та інших. З перших днів війни долучився до ЗСУ, служив у складі 711-ї окремої бригади розмінування Державної спеціальної служби транспорту, майор. Загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Про загибель стало відомо 13 березня 2025 року.
92. Шибалов Артур, родом із Донбасу, колишній оператор та монтажер телеканалу PTV UA з Полтави, військовослужбовець десантно-штурмових військ, загинув при виконанні бойового завдання на Курщині 13 березня 2025 року.
93. Полікевич Кирило, відеограф "Суспільне Дніпро", гранатометник мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, загинув 16 березня 2025 року неподалік Преображенки Покровського району Донецької області.
94. Бєндіков Дмитро, випусковий редактор TSN.ua і військовослужбовець Третьої окремої штурмової бригади, родом із Сєвєродонецька, загинув 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
95. Лисенко Богдан, журналіст із Житомира, дописував у видання "Факти", "КП в Україні", "Субота", "Ехо", офіцер ЗСУ, загинув під час обстрілу на Запорізькому напрямку 13 квітня 2025 року.
96. Коцур Володимир, спортивний журналіст родом із Рівненщини, працював у виданнях "Спорт-Експрес в Україні", "Український футбол" та "Команда", з 2022 року – в ЗСУ. Про загибель стало відомо 29 квітня 2025 року.
97. Кобржицький В’ячеслав, коментатор автоперегонів телекомпанії Setanta Sports, військовослужбовець ЗСУ, загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Про загибель стало відомо 1 травня 2025 року.
98. Довбуш Василь, колишній монтажер та відеодизайнер ТРК "Люкс", військовослужбовець ЗСУ, загинув 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
99. Неліпа Максим, телеведучий і актор, учасник "Дизель Шоу", військовослужбовець Сил оборони України, загинув 12 травня 2025 року під час виконання бойового завдання.
100. Черних Петро, журналіст інформагенції УНІАН, працівник пресслужби компанії "Енергоатом", видання Mind.ua, волонтер, в 2022 добровільно долучився до лав 112-ої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Унаслідок контузій у Петра розвинулася тяжка хвороба, через яку 27 травня 2025 року він помер.
101. Гожелак Кшиштоф, польський журналіст, засновник порталу "Наше Кельце", військовослужбовець ЗСУ, загинув 30 травня 2025 року.
102. Волобоєв Владислав, журналіст криворізького видання "Пульс", військовослужбовець ЗСУ, загинув під час обстрілу навчального полігону Сухопутних військ на Дніпропетровщині 1 червня 2025 року.
103. Голяченко Олександр, журналіст видання "Наш Київ", військовослужбовець ЗСУ, загинув 3 вересня 2025 року.
104. Пономаренко Денис, оператор, оператор-постановник проєктів "Х-фактор", "Україна має талант" та багатьох інших. У лютому 2022 року добровольцем пішов служити у ЗСУ, був командиром мінометного розрахунку. Загинув 7 вересня 2025 року на Харківщині під час виконання бойового завдання.
105. Будай Богдан, родом із Кривого Рогу, працював у Вінниці в редакції видання "Вежа", після мобілізації служив у званні лейтенанта в 144-тій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ, загинув у районі виконання службових обов’язків 26 вересня 2025 року.
106. Урванцев Олександр, оператор чернігівського каналу "Дитинець", після мобілізації в жовтні 2024 року служив оператором БПЛА, загинув на початку жовтня 2025 року на Харківщині під час виконання бойового завдання.
107. Підлипенський Вадим, менеджер з продажу Ligamedia, військовий, загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Лимана Донецької області.
108. Гузенко Костянтин, фотограф, волонтер "Ukraïner", штаб-сержант 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського ЗСУ, загинув 1 листопада 2025 року на Донеччині під час ворожої атаки.
109. Бондаренко Антон, фіксер, командир відділення у бригаді оперативного призначення "Хартія" НГУ, зник безвісти 15 вересня 2025 року на Харківському напрямку. 7 листопада 2025 року після експертизи ДНК було оголошено, що він загинув. Причина загибелі – атака дрона.
110. Хомко Василь, режисер телешоу "Орел та решка", пішов добровольцем на фронт у березні 2022 року, загинув 2 жовтня 2025 року у бою, прикриваючи відхід групи.
111. Штифурак Костянтин, вінницький журналіст, телеоператор і режисер, мобілізувався влітку 2022 року, служив командиром відділення БПЛА підрозділу "Пекельні шершні" 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Помер у шпиталі від ран 14 грудня 2025 року.
112. Чорногорська Лана, мисткиня і журналістка із Запоріжжя, військовослужбовиця Української добровольчої армії, операторка БПЛА, загинула на Південному напрямку 1 січня 2026 року внаслідок влучання російського безпілотника.
113. Мігашко Юрій, постановник і декоратор Нового каналу, в березні 2022 року долучився до Сил оборони України, загинув на початку січня 2026 року на Сумському напрямку.
114. Сінійчук Володимир, фотожурналіст великобагачанської районної газети "Рідний край" (Полтавська область), мобілізований до лав ЗСУ в грудні 2022 року, загинув у бою на Донеччині 4 січня 2026 року.
115. Фісун Сергій, харківський журналіст, активний член НСЖУ, з 2014 року – військовослужбовець ЗСУ, капітан ДШВ, загинув 5 лютого 2026 року внаслідок удару ворожого дрону на трасі Слов’янськ-Харків.
116. Фоміченко-Закуцький Володимир, директор з маркетингу "Заборона Медіа", доєднався до війська наприкінці 2022 року, захищав Україну складі 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, загинув у Покровську 26 лютого 2026 року.
117. Петров Артур, український стендап-комік, сценарист та військовослужбовець, загинув 18 березня 2026 року у Куп’янську-Вузловому під час евакуації поранених.
118. Соловей Євгеній, оператор ТСН (1+1 media), військовослужбовець Сил оборони України (служив пілотом дронів), загинув на Донеччині 28 березня 2026 року.
119. Боброва Вікторія, київська продюсерка, військова, керівниця служби комунікації 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс", загинула 23 квітня 2026 року на Харківщині під час виконання службових обов’язків у районі виконання завдання.

Раніше Новини.LIVE писали, що голова Офісу Президента Кирило Буданов привітав із Всесвітнім днем свободи преси та наголосив, що інформація є справжньою зброєю.  

Також ми писали, що за словами керівника комітету ВР з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, війна суттєво вплинула на свободу слова. При цьому українським медійникам вдалося зберігти високі стандарти.

Інформує news.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Наразі прикордонники не бачать накопичення такої кількості російських окупантів на кордоні з Білоруссю, якої буде достатньо для нападу на Україну. Про це заявив представник ДПСУ Андрій Демченко. 

"Є тільки невеликі проміжки часу, коли триває пауза... Росія зараз активно тисне на Білорусь, щоб вона власними силами долучилася до війни з нами", - зауважив він.

За словами Демченка, режим диктатора Білорусі Олександра Лукашенка напередодні звинувачував Україну в атаках БпЛА, але все відбувається навпаки. 

"Більшість дронів, які запускає Росія для масованих атак по Україні, заходять на територію Білорусі і йдуть її територією, щоб надалі через Київську, Житомирську області залетіти в Україну. За останні кілька тижнів фіксується збільшення такої тактики", - підкреслив представник ДПСУ.

Україна готує відповідь

Раніше радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов заявив, що Україна вдарить по Білорусі, якщо звідти по нас полетять "Шахеди". Він зазначив, що якщо буде рух білоруської піхоти через кордон, то застосовуватимуться FPV-дрони. 

"Якщо ми будемо бачити, що з Білорусі запускають, будують бази "Шахедів" і запускають "Шахеди", то ми будемо атакувати ці бази абсолютно іншим типом БпЛА. Це залежить від того, яка саме загроза буде для нас з Білорусі", - пояснив експерт. 

 Інформує unian.ua

Джерело: 05361.com.ua

Зміст

• Умови припинення вогню та подальші кроки
• Безпекова рамка та реакція на дії Ірану

Ізраїль і Ліван досягли домовленості щодо запровадження режиму припинення вогню за посередництва Сполучених Штатів. Ця угода стала результатом тристоронніх переговорів, які тривали 2-3 червня за участю представників обох країн та США.

Про це розповідає KURAZH 

Умови припинення вогню та подальші кроки

Ключовою умовою для набуття чинності режиму припинення вогню є «повне припинення обстрілів» з боку угруповання «Хезболла», яке США вважають терористичною організацією, а також виведення всіх його бойовиків із сектору на південь від річки Літані. За підтримки американських посередників сторони також домовилися про створення пілотних зон, у яких контроль над територією здійснюватимуть лише Збройні сили Лівану, без присутності будь-яких недержавних збройних формувань.

Учасники переговорів підкреслили, що ці дії мають стати підґрунтям для досягнення всеосяжної угоди про мир і безпеку між обома державами. Ізраїль і Ліван підтвердили «відсутність ворожих намірів один щодо одного» та висловили готовність продовжити прямі переговори для розв’язання невирішених питань і зміцнення взаємної довіри.

Безпекова рамка та реакція на дії Ірану

Під час зустрічі сторони також обговорили нову безпекову рамку, яка передбачає зміцнення суверенітету і територіальної цілісності обох країн. Зокрема, йшлося про роззброєння недержавних збройних формувань і запобігання їхньому повторному створенню. У спільній заяві учасники переговорів одностайно засудили атаки Ірану на держави регіону, а також дії, що підривають стабільність Близького Сходу через підтримку проксі-структур та інші агресивні прояви.

Сторони наголосили, що «ці кроки мають відкрити шлях до укладення всеосяжної угоди про мир і безпеку між двома країнами».

Вашингтон підтвердив намір і надалі підтримувати Ізраїль і Ліван, а також посилювати спроможності ліванської армії для забезпечення контролю на всій території країни. Ізраїль, у свою чергу, заявив, що гарантія його безпеки можлива лише за умов роззброєння «Хезболли» та демонтажу її інфраструктури по всій території Лівану. Ліванська сторона наголосила на важливості дотримання міжнародно визнаних кордонів і виконання домовленостей щодо припинення бойових дій.

Наступний раунд політичних і безпекових перемовин сторони планують провести протягом тижня, що розпочнеться 22 червня. США й надалі виступатимуть посередником у діалозі між Ізраїлем і Ліваном.

1 червня президент США Дональд Трамп повідомив, що дипломатичні контакти з Іраном тривають. У своєму дописі він зазначив: «Переговори з Ісламською Республікою Іран тривають, причому швидкими темпами», не розкриваючи деталей. Ця заява прозвучала на тлі невизначеності щодо подальших кроків у перемовинах, а також на фоні повідомлення іранського агентства Tasnim про те, що Іран більше не братиме участі в обміні текстовими повідомленнями через посередників, що пов’язано з посиленням ізраїльських атак на підтримуване Іраном угруповання «Хезболла» в Лівані.

Міністерство закордонних справ Ірану опублікувало заяву, у якій засудило, на їхню думку, порушення режиму припинення вогню з боку Ізраїлю, та наголосило на відповідальності Вашингтона за наслідки цієї ситуації. Дональд Трамп також повідомив, що мав розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу і спілкувався через посередників із представниками «Хезболли».

31 травня ізраїльські військові оголосили про розширення наземних операцій на півдні Лівану, включаючи перетин річки Літані для укріплення своїх позицій у регіоні. Водночас, офіційний режим припинення вогню між Ізраїлем і «Хезболлою» набув чинності 17 квітня, однак його виконання залишалося проблематичним: обидві сторони неодноразово звинувачували одна одну у порушеннях.

Інформує kurazh.org

Джерело: 05361.com.ua

Служба ЄС із зовнішньої політики наполягає на запровадженні санкцій проти чотирьох китайських компаній, які вона звинувачує у підтримці війни росії проти України, з посиланням на відповідні документи повідомляє Politico, пише УНН.

Деталі

Чотири фірми, які, ймовірно, будуть включені до чергового пакету санкцій, що має бути схвалений на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС наступного тижня, допомагають "тіньовому флоту" росії, постачаючи хімікати для російських військових та компоненти, які москва використовує для створення ударних безпілотників, заявили чиновники.

Цей крок, ймовірно, призведе до зростання напруженості між Брюсселем і Пекіном, на тлі того, як президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прагне підтримки урядів країн ЄС для серйозних заходів проти субсидованого китайського імпорту. Минулого тижня Китай заявив, що вживе "рішучих контрзаходів та ефективних кроків для захисту власних інтересів", якщо ЄС запровадить додаткові торговельні обмеження.

У попередніх пакетах санкцій ЄС уже націлювався на китайські фірми, але останні пропозиції показують, що блок посилює свою стратегію боротьби з російськими партнерами, попри попередження Китаю про "наслідки" щодо заходів, включених до 20-го раунду санкцій ЄС проти росії.

За словами речника Єврокомісії Олофа Гілла, напруженість буде в центрі уваги у вівторок, коли єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович зустрінеться з китайським торговим посланцем Лі Ченганом на полях міністерської зустрічі ОЕСР у Парижі.

Документ, датований 21 травня, з яким ознайомилося видання, буде включено до "міні-пакету" санкцій, який, за словами двох чиновників ЄС, буде ухвалений на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі 15 червня. Цей пакет включатиме низку окремих списків, поки блок працює над 21-м пакетом санкцій, який матиме ширший, секторальний підхід і, як очікується, буде ухвалений пізніше влітку.

Будь-які санкції ЄС повинні бути одноголосно схвалені всіма 27 країнами ЄС. Посли можуть запропонувати вилучити одне або кілька положень, включених до пропозиції Європейської служби зовнішньої дії (EEAS).

Окрім чотирьох китайських фірм, документ пропонує санкції проти п'яти фірм, розташованих в Об'єднаних Арабських Еміратах, трьох у Туреччині та однієї в Азербайджані, усі з яких описуються як такі, що сприяють російському судноплавству та продажу енергоносіїв. Також пропонується запровадити санкції проти дочірніх компаній російської компанії "лукойл", а також десятків осіб та фірм, яких описують як таких, що підтримують воєнну машину москви.

Список, пише видання, підкреслює, що Брюссель дотримується підходу посилення тиску на росію, а не прагне прямих переговорів з москвою, щоб скористатися перевагами України на полі бою та підштовхнути росію до серйозних переговорів.

Країни ЄС досі обговорюють, що включити до 21-го пакету санкцій. Ключова пропозиція полягає у встановленні стелі ціни на закупівлю російської нафти, термін дії якої закінчується в липні. Якщо дія стелі ціни закінчиться, вона автоматично скоригується вгору з огляду на зростання світових цін на енергоносії. Кілька країн наполягають на фіксації поточної ціни, щоб позбавити москву збільшення доходів.

Група країн Північної та Балтійської Європи також пропонує більш комплексні санкції проти російських енергетичних компаній, включаючи
"лукойл", "газпром", "новатек" та "роснефть", згідно з окремим документом. Група країн-яструбів також стверджує, що блок повинен розірвати всі контракти з російською атомною промисловістю.

Європейська комісія заявила: "Ми не коментуємо деталі майбутніх пакетів санкцій. Що ми можемо сказати, так це те, що - як і у випадку з усіма попередніми пакетами - наша мета - максимізувати економічний тиск на росію, зокрема шляхом запровадження нових заходів для боротьби з обходом санкцій".

Інформує unn.ua

Джерело: 05361.com.ua

В Україні планують знову підвищити податок на прибуток банків до 50% у 2027 році через очікуване скорочення зовнішнього фінансування. НБУ і банкіри категорично проти через ризики для кредитування. Прихильники ініціативи вказують на надприбутки банків від ОВДП. МВФ займає нейтральну позицію.

Позиції сторін і аналіз всіх "за" і "проти", в матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.

Головне:

У 2027 році податок на прибуток банків знову може зрости до 50%. Законопроєкт про це вже зареєстровано в Раді. Противники підвищення податку: НБУ та комерційні банки вважають, що підвищення податку обмежить кредитування економіки та знизить привабливість банків для інвесторів. Прихильники закону аргументують підвищення податку надприбутком банків, що формується за рахунок ОВДП. Від податку на банки надходження зростають. Уже за перший квартал 2026 року всі комерційні банки України мають перерахувати до держбюджету 26,96 млрд гривень. МВФ не буде проти. Міжнародний валютний фонд не заперечуватиме проти ухвалення закону про податок на прибуток банків.

Українська влада для вирішення бюджетних проблем наступного року хоче вкотре використати вже перевірений інструмент – підвищений податок на прибуток банків – не 25%, а 50%.

Такий податок уже діяв у 2023 і 2024 роках. Він збільшив надходження до бюджету в рази. Сумарно за два роки банки перерахували до спецфонду держбюджету близько понад 170 млрд гривень. У той час, як у 2022 році за ставки 18% – 7,3 млрд гривень.

У поточному році теж діє підвищена ставка. Податок сплачується щоквартально і банкам заборонено при підрахунку прибутку враховувати збитки минулих періодів. Тобто, за базу нарахування податку беруться чисті результати поточного року.

Уже за перший квартал 2026 року всі комерційні банки України при загальному прибутку в 52,96 млрд гривень повинні перерахувати до держбюджету 26,96 млрд гривень.

У 2025 році за ставки 25% із загального прибутку в 211 млрд гривень до бюджету від банків надійшло 84,8 млрд гривень. У 2024 році – при ставці в 50% з прибутку 186,8 млрд гривень відрахування склали 95,9 млрд гривень.

Фото: співвідношення обсягів прибутку і сплачених податків у 2024-2025 рр. Дані НБУ (інфографіка: РБК-Україна)
*Зростання податку ПриватБанку в 2025 році пов'язане з перерахунком податкової бази через списання активів колишніх власників

Чому потрібні додаткові гроші

У поточному році питання покриття бюджетних витрат України за рахунок зовнішніх надходжень теоретично можна вважати вирішеним. Домовленості з ключовими кредиторами досягнуто.

Україна почала отримувати кошти за новою програмою МВФ, а у червні відкриється кредитна лінія від ЄС. Фінансування за програмою Ukraine Facility триває. Додаткові суми грошей хочуть залучити від окремих країн-партнерів.

Фактичне фінансування залежатиме від виконання Україною кредитних умов. ЄС поставив досить жорсткі вимоги. Для отримання другого кредитного траншу необхідно ухвалити закон "про посилки", для третього – про ПДВ для ФОПів. Якщо цих законів не буде, то не буде і грошей.

Зовнішнє фінансування на наступний рік за сьогоднішніми оцінками очікується менше. За інформацією міністра фінансів Сергія Марченка, це 43 млрд доларів проти 52 млрд доларів поточного року.

Бюджетна частка кредиту ЄС теж скоротиться – з 16,7 млрд євро до 13,3 млрд євро. Менше грошей заплановано і від МВФ – 1,76 млрд доларів проти 3,84 млрд доларів поточних.

Але реальна потреба в грошах 2027 року може зрости. Причини: зростання витрат на оборонний сектор і закупівлю озброєнь; на виплату військовослужбовцям; на відновлення інфраструктури, якщо обстріли влітку і взимку посиляться.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев вважає підвищення податку для банків виправданим кроком, оскільки вони отримують фактично надприбуток за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВДП).

"Найбільшим джерелом банківського прибутку зараз є не інновації, підвищення ефективності або істотне розширення програм кредитування бізнесу і населення, а безризикові операції з державними цінними паперами", – заявив депутат.

Мінфіну потрібні додаткові гроші для бюджету. Щоб їх отримати, він випускає цінні папери, які купують комерційні банки. Відсоток досить високий – ОВДП до 1 року – 15,0% – 16,3%, дохід від довгострокових паперів може бути ще вищим. Головний фактор прибутковості ОВДП – ставка НБУ. Якщо вона зростає, то дохідність збільшується.

Минулого року Мінфін продав ОВДП на 570 млрд гривень. Таким чином, внутрішній ринок ОВДП став другим за обсягом, після зовнішніх запозичень.

Фото: результати операцій з державними цінними паперами. Дані Мінфіну (інфографіка: РБК-Україна)

Нацбанк і комерційні банки – проти

Національний банк України виступив категорично проти підвищення податку на прибуток банків. Такий крок суттєво обмежить кредитний потенціал банків, йдеться в заяві регулятора.

"Прибуток банків наразі має ринкову природу, його сформовано за рахунок кредитування та інвестицій в ОВДП, а рентабельність капіталу знизилася до 50% у 2025 році порівняно з 52% у 2024 році та 59% у 2023 році", – йдеться в заяві.

Також у НБУ зазначили, що після підвищення податку банки опиняться в дискримінаційних умовах порівняно з іншими галузями економіки, де прибутки також істотно зросли.

Чергове підвищення податку на прибуток може відлякати потенційних покупців банків і знизить їхню вартість.

Колишній голова ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що позиція НБУ однобока і регулятор захищає комерційні інтереси банків, які отримують надприбуток.

"Нацбанк захищає прибутки банків, але не відповідає на головне питання: чому надприбутки, створені завдяки державній фінансовій політиці, не повинні повертатися державі в умовах війни?" – заявив Данилишин.

Найбільше його обурює ситуація з іноземними банками, прибуток яких торік значно зріс.

"Тільки провідні банки з іноземним капіталом отримали понад 33 млрд грн чистого прибутку. Вони заробляють на українському фінансовому ринку, захищеному державою і підтриманому міжнародною допомогою та побудованому на високій прибутковості державних і монетарних інструментів", – обурюється Данилишин.

У НБУ наголошують на тому, що негативний ефект від підвищення податку відчують саме державні банки.

"Адже значно складніше виконувати низку критичних планів з підтримки сфер енергетики та оборони, маючи менші запаси капіталу", – йдеться в заяві регулятора.

Але насправді "удар" по держбанках буде не так сильно відчутний, як для комерційних. Держбанки і так перераховують більшу частину свого прибутку у вигляді дивідендів. Але роблять це в середині року, наступного за звітним. Якщо підвищується податок, то частка відрахування в поточному році зростає і запас капіталу дійсно знижується.

У трьох найбільших державних банках (ПриватБанк, Ощадбанк і Укрексімбанк) РБК-Україна відмовили в коментарях з приводу можливості збільшення податку на прибуток. Представник одного з них у робочій бесіді сказав, що це питання для держбанків не принципове.

У Національній асоціації банків України (НАБУ), яка об'єднує найбільші комбанки, вважають, що підвищення податку дискримінує банки. Додаткові кошти для бюджету треба шукати в інших джерелах, впевнені в НАБУ.

"Чому головний фокус знову на банках? Чому ми роками не підбираємо те, що втрачається через тіньові схеми, контрабанду, слабкість митниці, корупцію та високоприбуткові сектори, значна частина яких досі живе в сірих схемах? Де там ця рішучість дій депутатів і чиновників? Там лежать ресурси, які могли б дати бюджету значно більше", – задається питаннями президент НАБУ Сергій Наумов.

Голова правління ПУМБ Сергій Черненко також вважає, що через підвищення податку на прибуток банківська система опиниться в дискримінаційному становищі.

"Коли банки платять майже втричі більший податок на прибуток, ніж інші бізнеси, це знижує інвестиційну привабливість сектора для потенційних інвесторів. Мало хто готовий вкладати кошти в галузь, де правила можуть регулярно змінюватися", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Доходи, які отримують банки від купівлі ОВДП, Черненко не вважає "надприбутком" або "несподіваним доходом".

"Так, під час повномасштабної війни структура доходів частково формується за рахунок ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ. Але це не означає, що банки тільки заробляють на державних інструментах і не виконують свою основну функцію – кредитування економіки", – сказав голова правління ПУМБ.

Фото: у банках не вважають, що отримують надприбуток (Getty Images)

В ОТП Банку теж вважають несправедливим називати прибуток несподівано високим.

"Зараз прибуток банків формується переважно за рахунок кредитування та інвестицій в ОВДП. Бізнес потребує фінансування, йому потрібно поповнювати оборотний капітал і залучати кошти для інвестицій, особливо в аграрному секторі та енергетиці. Тому прибуток, який банки отримують за рахунок сплати відсотків за кредитами, не є чимось несподіваним", – сказав у коментарі РБК-Україна голова правління ОТП Банк Володимир Мудрий.

Він також зазначив, що підвищення податку на прибуток банків може ускладнити очікувану приватизацію держбанків.

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій переконаний, що побоювання, що підвищення податку на прибуток якось вплине на приватизацію банків, абсолютно безпідставні.

Вартість банку прив'язана до розміру його капіталу й інвесторам важливо, щоб банк заробляв якомога більше грошей.

Зараз, зазначив Паращій, український банківський сектор заробляє на одиницю капіталу більше, ніж банки в будь-якій країні Європи – і це навіть після високого податку.

"Тобто інвесторів від українських банків відлякує не високий податок", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Паращій також не згоден з твердженням НБУ, що високий податок обмежує кредитний потенціал банківської системи.

У коментарі НБУ йдеться, що краще отримати в перспективі 200-300 млрд гривень для кредитування економіки, ніж зараз 20 млрд гривень для держбюджету (очікуваний ефект від закону про підвищення податку для банків).

Суть такого аргументу умовно в тому, що кожна гривня несплаченого податку збільшує капітал, і на цю гривню можна виділити додатково кредит розміром у 10 разів більше.

Якщо використовувати аналогію промислового підприємства, то "виробнича потужність банку" з видачі кредитів дорівнює 10 регуляторним капіталам банку, пояснив логіку НБУ Паращій.

"Так от, зараз українські банки не завантажують свою "виробничу потужність": державні "завантажені" на 67%, приватні – лише на 50%. Тому потенціал із кредитування у банків на сьогодні не реалізовано", – вважає він.

Паращій упевнений, що якби банки довели використання своєї "виробничої потужності" до 70%, то могли б уже сьогодні видати додатково не 200-300, а 400 млрд гривень нових кредитів.

"Тобто не високі податки є обмежувальним фактором для нових кредитів", – резюмував Паращій.

Так само вважає з приводу інвесторів і Данилишин.

"Їх відлякує не справедливе оподаткування надприбутків, а хаос, корупція, суди, що не працюють, війна і непередбачуваність державної політики", – упевнений експерт.

При цьому Данилишин пропонує диференціювати підхід до застосування податку на прибуток банків.

Для державних банків застосувати максимальне вилучення прибутку до бюджету через податки або дивіденди з одночасним збереженням мінімально необхідного капіталу для виконання державних програм.

Для банків з іноземним капіталом запровадити оподаткування надприбутків, сформованих за рахунок державних і монетарних інструментів, з недопущенням виведення надмірної ренти з країни.

Для приватних комерційних банків, які реально нарощують кредитування виробництва, енергетики, ОПК, МСБ і відновлення, передбачити податкові стимули. Для тих, хто заробляє переважно на безризикових державних інструментах, ввести підвищений податок.

На сьогодні прогнозувати долю законопроєкту про підвищення податку на прибуток банків досить складно. Усе залежить від того, чи буде достатньо голосів депутатів для підтримки.

МВФ, який у принципі проти підвищення податку через ризики зниження кредитування, вкотре вирішив не займати жорсткої позиції. Він не буде заперечувати, якщо депутати все-таки підвищать податок. Про це РБК-Україна сказали кілька джерел за підсумками роботи місії МВФ, яка завершилася 3 червня.

"Вони (МВФ – ред.) не будуть проти, – сказав співрозмовник. – Так що будемо ухвалювати рішення".

Питання – відповідь (FAQ)

– Чому знову хочуть підвищити податок для банків до 50%?

– Влада розглядає це як спосіб збільшити доходи бюджету на тлі високих військових витрат і скорочення зовнішнього фінансування.

– Наскільки банки важливі для бюджету?

– Банківський сектор став одним із найбільших платників податків: за 2023-2024 роки він приніс понад 170 млрд гривень, а у 2025 році – близько 84,8 млрд гривень.

– На чому банки заробляють основний прибуток?

– Значна частина доходів формується завдяки інвестиціям в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ, а не тільки класичного кредитування.

– Чому НБУ виступає проти підвищення податку?

– Регулятор вважає, що це знизить кредитний потенціал банків, зменшить капітал і може погіршити умови для інвестицій в економіку.

– Як банки оцінюють ініціативу?

– Банки вважають підвищення податку дискримінаційним і попереджають про зниження інвестиційної привабливості сектору через зміну правил гри.

–​​​​​​​ Як відреагує МВФ?

– Міжнародний валютний фонд не заперечуватиме, якщо депутатам вдасться зібрати голоси і схвалити підвищення податку на прибуток банків до 50%.

Інформує rbc.ua

Джерело: 05361.com.ua

Нафтопровід "Дружба" знову працює

Йдеться про 165 тисяч барелів сировини щодня. Деталі з посиланням на джерела в галузі повідомили в Reuters.

Нагадаємо, травень став першим повним місяцем, коли маршрут до Словаччини та Угорщини знову працював без обмежень.

У квітні ж постачання здійснювали лише близько тижня, тому ці країни отримували 55 тисяч барелів нафти щодоби.

Цікаво! В останній місяць весни відчутно зросли податкові надходження Росії від нафти й газу – на 32,4%.

Варто зауважити, що нинішній рівень все ще поступається показникам, зафіксованим до призупинення роботи "Дружби" – від 200 до 235 тисяч барелів на добу. Це частково пояснюють прагненням регіону диверсифікувати свій імпорт.

Наприклад, компанія MOL, яка володіє НПЗ в Угорщині та Словаччині, цьогоріч уже закупила 10 різних сортів нафти – відповідно до своєї стратегії, якої планує дотримуватися й надалі.

На щастя, як східний, так і південний нафтопроводи наразі працюють без перебоїв, і ми вивчаємо можливості додаткових підключень, зокрема можливість використання маршруту через Одесу в майбутньому,– йдеться в повідомленні.

Раніше ЗМІ також писали, що частковою альтернативою російському газу може стати румунська сировина з глибоководного родовища Neptun Deep, де видобуток планують розпочати вже у 2027 році.

Нагадаємо, після відновлення роботи "Дружби" Будапешт розблокував виділення Києву європейського кредиту на 90 мільярдів євро, а перший транш очікують уже в червні.

В ексклюзивному коментарі 24 Каналу ексочільник МЗС Володимир Огризко пояснив, що Україна вимушено пішла на таку домовленість. За його словами, рішення про позику є безповоротним, тож Угорщина та Словаччина вже не зможуть перешкоджати, якщо нафтопровід зупиниться через нову атаку.

Інформує financy.24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Українські безпілотники завдали удару по суховантажному судну "Леонід Пестриков" у порту тимчасово окупованого Бердянська. Про це повідомили військові підрозділи, які брали участь в операції, пише УНН.

Деталі

За попередніми даними, спочатку судно було атаковане безпілотником класу Frontstrike. Згодом до операції залучили підрозділ 422-го окремого полку безпілотних систем LUFTWAFFE, який застосував дрон Middle Strike "Зозуля" з кумулятивно-фугасною бойовою частиною вагою 50 кілограмів.

Уражено судно та техніку окупантів

У результаті удару суховантаж зазнав суттєвих пошкоджень. Також повідомляється про ураження та знищення російської логістики, зокрема вантажівок, боєприпасів і паливозаправників.

За інформацією військових, цілі були розташовані на відстані понад 70 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Масштаби пошкоджень та остаточні результати ударів уточнюються.

Інформує unn.ua

Джерело: 05361.com.ua

У той час як Росія посилює погрози на адресу Європи, ЄС поспішає узгодити 21-й пакет антиросійських санкцій до кінця наступного тижня. На порядку денному нові заходи, спрямовані проти нафтових доходів, банків і тіньового флоту РФ, повідомляє Politico, посилаючись на слова дипломатів і чиновників ЄС.

Запропоновані санкції, які, ймовірно, будуть представлені наступного тижня, свідчать про те, що Брюссель подвоює роботу над кампанією тиску на Росію, а не прагне до переговорів — попри заклики деяких лідерів країн ЄС призначити “спеціального посланця” для мирних переговорів.

Ідея полягає в тому, що після літа Україна може опинитися в сильнішій позиції. Призначення спеціального посланця на цьому етапі може підірвати тиск на Росію саме тоді, коли Україна починає змінювати хід війни на свою користь, зазначив на умовах анонімності один із чиновників.

Що входить до очікуваного нового пакету санкцій? 

Ключовою пропозицією є закріплення ліміту ціни на російську нафту. Чинний ліміт має втратити чинність цього літа і, якщо не вжити заходів, він буде підвищений за автоматичним механізмом. Країни ЄС наполягають на закріпленні поточної ціни, що має позбавити Москву додаткових доходів від підвищення цін на нафту. Однак повна заборона на російську нафту навряд чи буде запроваджена, як і запропонована заборона на послуги для перевезення російської нафти морем, зазначили дипломати.

Нові санкції можуть торкнутися російських енергетичних компаній “Лукойл” і “Роснефть”, також очікуються нові обмеження проти суден російського тіньового флоту та супутніх служб, як випливає з нотаток переговорів щодо санкцій, з якими ознайомилося Politico.

До санкційного списку може потрапити і Московський патріарх Кіріл, близький соратник російського диктатора Владіміра Путіна. Попередню спробу запровадити санкції проти Кіріла заблокувала Угорщина.

“Ми очікуємо, що обмежувальні заходи будуть поширюватися на додаткові судна тіньового флоту та його ширшу екосистему”, — сказав Politico представник України при ЄС Всеволод Ченцов.

“Настав час зайнятися питання «Росатома»”, — додав також він.

Україна розглядає російську корпорацію з атомної енергії як частину військової машини Путіна.

“Між переговорами з Москвою та санкціями, ЄС зробив вибір: спочатку санкції, потім переговори”, — пише Politico.

Повідомлялося, що Брюссель готує 21-й пакет санкцій на тлі погіршення стану російської економіки. Європейський Союз хоче посилити тиск на Путіна, щоб глава Кремля відмовився від максималістських вимог у будь-якій мирній угоді з Україною. 

За інформацією Bloomberg, посадовці Міністерства фінансів та Центрального банку РФ попередили Кремль, що нинішній рівень військових витрат ризикує спричинити небезпечне зростання бюджетного дефіциту. Відповідальні за економічну політику чиновники запропонували нові скорочення військових витрат,  але представники Міністерства оборони РФ та деякі чиновники Кремля, які наполягають на досягненні воєнних цілей Путіна, виступають проти скорочення оборонних видатків. 

Інформує zn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Які наслідки російського удару?

Росія розпочала атаку близько 00:02 та запустила по Україні крилаті ракети. Згодом окупанти пустили безпілотники різних типів, а вже о 2 ночі на Київ летіли балістичні ракети. Наслідки ворожих ударів зафіксували також у Харкові, Сумах, Дніпрі, Запоріжжі та Хмельницькому.

Росія в ніч на 2 червня запустила по Україні 73 ракети і 656 БпЛА різних типів:

• 8 протикорабельних ракет 3М22 "Циркон";
• 33 балістичні ракети Іскандер-М;
• 27 крилатих ракет Х-101;
• 5 крилатих ракет "Калібр";
• 656 ударних БпЛА типу "Шахед", "Гербера", "Італмас", баражуючих боєприпасів "Бандероль", дронів-імітаторів типу "Пародія".

Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі – 40 ракет та 602 БпЛА.

Зафіксовано влучання 30 балістичних, 3 крилатих ракет та 33 ударних БпЛА на 38 локаціях, а також падіння уламків БпЛА на 15 локаціях.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

За даними мера Києва Віталія Кличка, у столиці внаслідок нічних обстрілів загинули четверо людей. Відомо про 58 постраждалих, зокрема трьох дітей. Внаслідок масованої атаки пошкодження зафіксовані у різних районах міста.

У Дніпрі п’ятеро людей загинули, 25 поранені, число постраждалих збільшується. Троє травмованих у важкому стані.

У Харкові внаслідок атаки 15 ударних БпЛА та двох ракет постраждали щонайменше десятеро людей.

По Запоріжжю росіяни завдали близько 20 ударів, наслідки уточнюються.

Інформує glavnoe.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

• Міністр оборони США Піт Гегсет підкреслив важливість навчання на українському досвіді застосування технології безпілотників.
• У бюджеті президента США на 2027 рік виділено 56 мільярдів доларів для інвестицій у сферу безпілотників.
• Гегсет зазначив, що США прагнуть поєднувати сучасні системи, а також ефективне застосуванням технології безпілотників на досвіді України.

• Міністр оборони США Піт Гегсет розповів, що Сполучені Штати вчаться на українському досвіді застосування технології безпілотників на полі бою та вкладаються у цю сферу.

  Про це він розповів під час пресконференцію в посольстві США в Сінгапурі.

  "Ми продовжуємо вчитися на тому, що зробила Україна на полі бою: справа не в тому, щоб мати найдосконаліші системи, а в здатності масштабувати їх, швидко масштабувати, пристосовуючись тиждень за тижнем", – пояснив він.

  Міністр звернув увагу, що технологія безпілотників розвивається швидко, але США прагнуть поєднувати обидва підходи: мати надсучасні системи, здатні виконувати завдання, які в плані автономності під силу лише Америці, але й використовувати той компонент, який так ефективно застосовувався обома сторонами.

• "Ми дуже багато навчилися від України, як вони діють", – додав глава Міноборони США.

  Гегсет повідомив, що в бюджеті президента США Дональда на 2027 56 мільярдів доларів інвестицій у домінування у сфері безпілотників.

  Він зазначив, що це є абсолютним пріоритетом подальшого руху США, і країна має намір не лише досягти рівності, а стати "найкращими у світі в цій сфері".

  Як повідомляли Українські Новини, у квітні стало відомо, що Збройні сили США розпочали масштабну трансформацію системи підготовки особового складу, взявши за основу реалії сучасної війни в Україні. Ключовим напрямком стали тренування солдатів для ведення повітряних боїв між безпілотниками. 

• Інформує ukranews.com

Джерело: 05361.com.ua

У ніч проти 31 травня російський Саратовський нафтопереробний завод атакували ударні безпілотники, внаслідок чого на території підприємства спалахнула масштабна пожежа.

Про це повідомили моніторингові Telegram-канали.

У місті близько третьої години ночі пролунали вибухи. За попередніми даними, була уражена установка ізомеризації.

Місцева влада наразі не коментувала наслідки атаки. Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін лише заявив про загрозу БпЛА в регіоні.

Саратовський НПЗ входить до структури нафтової компанії «Роснефть» і є одним із найстаріших нафтопереробних підприємств у Поволжі, що забезпечує паливом російські окупаційні війська.

Також є повідомлення про ураження нафтобази в населеному пункті Матвєєв Курган Ростовської області.

Внаслідок нічної атаки, за інформацією російської сторони, сталося займання паливного сховища приватного підприємства, яке забезпечує агровиробників.

Удар по нафтобазі підтвердив очільник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

«Ростовщина. Нафтобаза відчула хлопок», — написав він.

Нагадаємо, у ніч проти 29 травня Росію сколихнула масштабна атака безпілотників, під ударом опинилися стратегічні нафтопереробні заводи у Волгограді та Ярославлі. Через загрозу БпЛА російська влада тимчасово зупинила роботу аеропорту в Ярославлі та перекрила рух транспорту в бік Москви. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв заявив про влучання в промислові об’єкти зберігання палива, а за інформацією Сергія Стерненка, під ударом також опинився «Лукойл-Волгограднефтепереработка» — найбільший НПЗ Волгоградської області.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Паризький PSG і лондонський «Арсенал» зійшлися у битві за кубок переможця найпрестижнішого європейського клубного турніру – Ліги чемпіонів сезону-2025/2026. Про це пише RFI.

Англійський клуб ідеально розпочав матч: вже на шостій хвилині Кай Гаверц відкрив рахунок, потужно пробивши повз воротаря парижан Матвія Сафонова. Після раннього гола «Арсенал» зробив ставку на надійну гру в обороні та довгий час успішно стримував атаки суперника.

Переломний момент настав у середині другого тайму. На 65-й хвилині арбітр призначив пенальті після фолу Крістіана Москери на Хвічі Кварацхелії. Оусман Дембеле впевнено реалізував одинадцятиметровий удар і повернув інтригу у фінал.

З рахунком 1:1 обидві команди трималися обережно, намагаючись уникнути вирішальної помилки. У додатковий час суперники не змогли забити переможний гол, тож фіналіста довелося визначати в серії пенальті.

У післяматчевій серії пенальті вирішальним став промах захисника «Арсенала» Габріела, який пробив вище воріт. Футболісти «ПСЖ» зберегли холоднокровність у ключовий момент та здобули перемогу з рахунком 4:3.

Завдяки цьому успіху паризький клуб став другою командою в сучасній історії Ліги чемпіонів, яка змогла виграти турнір два сезони поспіль. Таким чином «Парі Сен-Жермен» підтвердив свій статус одного з найсильніших клубів світу. 

"Це сильніше, ніж минулого року, бо ми ще до матчу знали, наскільки важко буде грати проти "Арсенала". Для клубу і міста перемога неймовірна, і я думаю, що ми заслужили на неї протягом сезону. Фінал був справжньою битвою", – цитує Reuters менеджера PSG Луїса Енріке. 

Для іспанця це третя перемога у Лізі чемпіонів. У сезоні-2014/15 він привів до трофею «Барселону».

«Нова зірка засяяла над Парижем! Браво ПСЖ, що змушує мріяти всю Європу. Франція пишається вами», – привітав команду з перемогою президент Франції Еммануель Макрон.

Інформує ukrrain.com

Джерело: 05361.com.ua

Міжнародне агентство з атомної енергії відреагувало на повідомлення про удар БПЛА по території Запорізької атомної електростанції. В агентстві заявили, що інцидент може становити загрозу для принципів ядерної безпеки, а команда експертів вже запросила доступ до пошкодженої будівлі для перевірки наслідків.

Джерело: 05361.com.ua

За минулу добу країна-агресор Росія втратила на війні проти України близько 1560 солдатів. Загальні втрати армії РФ станом на понеділок, 25 травня, становлять орієнтовно 1 364 060 військових убитими і пораненими.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Втрати росіян у військовій техніці становлять:

• танків — 11 962 (+2) од;
• бойових броньованих машин — 24 657 (+14) шт;
• артилерійських систем — 42 987 (+57) шт;
• РСЗВ — 1819 (+6) од.;
• засобів ППО — 1399 (+1) од.;
• наземних робототехнічних комплексів — 1519 (+19) шт.;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 320 327 (+1894) одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 101 237 (+524) одиниць;
• спеціальної техніки — 4234 (+3) од.

20 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що з початку 2026 року загальні втрати військ Росії перевищили 141,5 тисячі осіб, з яких понад 83 тисячі — безповоротні.

 

 

Дані уточнюються.

Нагадаємо

Україна дедалі активніше використовує роботизовані системи та безпілотники на фронті, змушуючи російські війська відступати та змінювати тактику, йдеться у репортажі CNN зі східної України.

Інформує unn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Під час дослідження уламків російської ракети «Орєшнік», якою росіяни вдарили по Білій Церкві в ніч на 24 травня, фахівці знайшли компоненти лише з Росії та Білорусі, повідомив на брифінгу 28 травня радник президента з санкційної політики Владислав Власюк.

«Все, що ми знайшли зараз, – лише Росія і Білорусь», – цитує його «Інтерфакс-Україна».

Водночас експерти зазначили, що компоненти до цієї ракети виробили до 2017 року.

Власюк зауважив, що на практиці точність «Орєшніка» низька, але не варто його недооцінювати.

Нагадаємо, що за даними аналітиків та моніторів в ніч на 24 травня Росія запустила дві ракети «Орєшнік». Одна поцілила по Білій церкві Київської області, а інша, за наявними даними, впала на окупованій території Донецької області. Зокрема, відеокамери  у Донецьку зафіксували падіння блоків ракети на північ від міста в напрямку захопленої Авдіївки та Костянтинівки.

Водночас до дослідження уламків із Київщини Україна долучила американських експертів.

Інформує zn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомив український омбудсман з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, переважна більшість постраждалих – чоловіки.

ООН висунула звинувачення ЗС РФ та спецслужбам

У документі також зазначається, що кремлівський режим відмовляє у доступі міжнародним моніторинговим групам ООН, що суттєво ускладнює перевірку всіх фактів та встановлення повного масштабу злочинів. За словами Лубінця, мова йде про цілеспрямовану практику катувань, приниження та психологічного терору щодо українських військовополонених і цивільних.

"Факт офіційного внесення російських силових структур до "чорного списку" ООН є важливим міжнародним визнанням відповідальності російської федерації за ці злочини. Водночас цього недостатньо без подальших рішучих кроків міжнародної спільноти", – повідомив омбудсман.

З цього приводу чиновник закликав ООН:

• забезпечити негайний та безперешкодний доступ МКЧХ та місій ООН до всіх місць утримання українських військовополонених та цивільних;
• посилити міжнародний тиск та механізм відповідальності для Росії;
• притягнення до відповідальності всіх винних, починаючи від виконавців серед російських армійців та спецслужбістів до вищого військово-політичного керівництва РФ.

Не тільки РФ

За інформацією газети The Washington Post, до переліку також потрапили армія та спецслужби Ізраїлю, а також бойовики ХАМАС. Видання пише, що торік генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попереджав Ізраїль та Росію, що їх можуть визнати винним у скоєнних злочинах.

"Це безпідставна брехня та нібито твердження, де знову зображено Росію лиходієм, як робиться постійно", – сказав постпред Росії в ООН Василь Небензя, і додав, що Росія надасть у відповідь звіт про те, "як українці поводяться з російськими військовополоненими", проте видання припускає, що документ може бути підробним.

Постпред Ізраїлю в ООН Денні Данон заявив своєю чергою, що Ізраїль вже надіслав документи, дані та детальні відповіді на звинувачення, висловлені у звіті.

У тексті самого звіту щодо участі Ізраїлю, йдеться, що торік ООН змогла задокументувати "схеми сексуального насильства" щодо палестинців, утримуваних в Ізраїлі та секторі Гази, зокрема катування 14 чоловіків, сімох жінок, дев'ятьох хлопчиків та однієї дівчинки з сектору Гази та Західного берега річки Йордан. У ньому йдеться, що у 2025 році сталося 13 випадків, а у 2023 та 2024 роках – 18.

Як повідомляв OBOZ.UA, заступниця постпреда США при ООН Теммі Брюс назвала масовані російські обстріли Києва "непояснюваною, небезпечною й варварською ескалацією". Вона закликала до негайного припинення вогню й проведення переговорів.

Інформує war.obozrevatel.com

Джерело: 05361.com.ua

На території Космічного центру імені Кеннеді у Флориді сталася масштабна аварія. Важка ракета-носій New Glenn, яку компанія Blue Origin розробила спеціально для місячної програми NASA, вибухнула за кілька секунд після запуску двигунів. Величезна вогняна куля повністю знищила стартовий майданчик.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на The Guardian.

Що сталося на мисі Канаверал?

Інцидент відбувся приблизно о 21:00 (за місцевим часом) у період так званого "гарячого" випробування, коли ракета запускає двигуни, але залишається закріпленою на землі.

Буквально за секунди після старту систему охопило полум'я. Потужна вибухова хвиля змусила здригнутися будинки у прилеглих містах Кейп-Канаверал та Коко-Біч, а заграву від пожежі зафіксували навіть у Південній Кароліні.

Засновник компанії Джефф Безос оперативно відреагував на подію, зазначивши, що всі співробітники живі, здорові та перебувають у безпеці. Водночас мільярдер назвав цей інцидент "дуже важким днем", але запевнив, що компанія відбудує майданчик і повернеться до польотів.

Пожежа на стартовому комплексі №36 тривала понад дві години після вибуху, проте місцева влада заявила, що загрози отруєння токсичними випарами немає.

Чому цей вибух - удар під дих для NASA?

Аварія New Glenn є колосальним випробуванням для графіку NASA. Лише за два дні до катастрофи Blue Origin виграла великий контракт на запуск першої з трьох місій, які мали розпочати будівництво майбутньої місячної бази вартістю 20 мільярдів доларів.

Крім того, компанія Безоса веде запеклу боротьбу зі SpaceX Ілона Маска за створення посадкових модулів для висадки астронавтів на поверхню Місяця у рамках майбутніх місій Artemis III (2027 рік) та Artemis IV (2028 рік). Тепер ці терміни доведеться кардинально переглянути.

Адміністратор NASA Джаред Айзекман вже заявив, що агенція проведе повну оцінку ситуації. Він підкреслив, що космічні польоти не вибачають помилок, а створення важких ракет - це неймовірно складний процес.

Поки Blue Origin офіційно називає вибух "аномалією", експерти очікують на чергове примусове зупинення випробувальних космічних польотів від Федерального авіаційного управління США (FAA).

Інформує rbc.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це заявила голова Державної міграційної служби (ДМС) Наталія Науменко. Вона наголосила, що міграція є керованим процесом, тому нинішня кількість українців за кордоном не є незворотною трагедією, але держава зобовʼязана не втратити зв'язок із людьми та підготувати підґрунтя для їхнього камбеку.

Європа не збирається утримувати українців назавжди

Попри високу оцінку працьовитості українських біженців та їхній значний внесок у європейську економіку, на офіційному міжнародному рівні триває активна робота над програмами реінтеграції людей в Україні. ДМС вже веде постійний діалог із багатьма європейськими політиками та службами.

"Вони всі шукають шляхи, яким чином досить таки м'яко, безболісно розробити програму по поверненню українців в Україну, тому що вони також розуміють, що нам дуже важливо повернути власне громадян", – зазначає Наталія Науменко.

Очікується, що європейські програми допоможуть зробити процес репатріації максимально комфортним, а самі громадяни привезуть в Україну новий західний досвід та ідеї для відновлення країни.

Важливість паспортизації за кордоном

Важливим кроком для майбутнього повернення стало розширення мережі підрозділів ДП "Документ" за межами України. Держава навмисно спрощує доступ до документів, щоб українці не розчинялися в іноземному правовому полі. Навіть підлітки, які досягають 14 років далеко від дому, масово оформлюють українські ID-картки, в чому Наталія Науменко вбачає високий патріотичний потенціал молоді.

"Здавалось би, за кордоном ID-картка не потрібна геть зовсім... але вони оформлюють ID-картки. Ми говоримо про те, що вони свідомо ідентифікують себе українцями. Тобто вони так чи інакше не втратили цей зв'язок", – каже головна міграційниця.

Саме це прагнення зберегти свою ідентичність свідчить про те, що після стабілізації безпекової ситуації значна частина сімей готова вирушити назад в Україну.

Множинне громадянство

Іншим політичним інструментом, який має полегшити повернення та утримати людей навколо української держави, є законодавча ініціатива президента Володимира Зеленського щодо запровадження множинного громадянства. Це дозволить мільйонам емігрантів у країнах ЄС, США чи Канаді зберігати юридичний зв'язок із батьківщиною.

Множинне громадянство – це насамперед можливості для повернення нового покоління.

"Це можливості... щоб молоді люди, які народилися за кордоном, відчували себе українцями і в майбутньому могли приїхати сюди без зайвих бюрократичних процедур... розвивати цю Україну і піднімати цю економіку", – підкреслює голова ДМС.

Держава також заспокоює суспільство всередині країни: повернення мільйонів людей із двома паспортами не створить політичних ризиків. Завдяки суворому цензу осілості та обов'язковій реєстрації, особи з-за кордону не зможуть штучно впливати на місцеві вибори чи вирішувати долю громад, допоки не повернуться і не почнуть повноцінно жити в Україні.

Як вже повідомляв OBOZ.UA, для українських підлітків, які через війну чи з інших причин опинилися за межами батьківщини, діють ті самі правила документування, що й для мешканців України. Досягнення певного віку автоматично зобов'язує кожного юного громадянина отримати свій перший внутрішній паспорт.

Інформує obozrevatel.com

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

Хто може отримати підйомну допомогу

Право на підйомну допомогу мають військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, кадрову військову службу або службу за призовом осіб офіцерського складу.

Водночас мобілізовані та військовослужбовці базової служби таку виплату отримати не можуть.

У яких випадках надають підйомну допомогу

Підставою для виплати є переїзд до іншого населеного пункту через:

призначення на нову військову посаду;
передислокація військової частини чи підрозділу;
зарахування на навчання до військового навчального закладу терміном шість місяців і більше без збереження посади за попереднім місцем служби;
повернення після служби чи навчання за кордоном з призначенням у частину, що дислокована в іншому населеному пункті;
переведення між підрозділами, розташованими у різних містах.

Підйомну допомогу не надають у разі направлення на навчання терміном менш як шість місяців або якщо за військовослужбовцем зберігається попередня посада.

Також виплата не передбачена, якщо після завершення навчання військового призначають на службу в тому ж населеному пункті, де розташований навчальний заклад (якщо члени сім’ї переїжджали до військовослужбовця під час навчання).

Розмір допомоги

Розмір виплати складає 100% місячного грошового забезпечення військовослужбовця і 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї, який переїхав разом із ним.

Для отримання виплати необхідно:

Після прибуття на нове місце служби написати рапорт на підйомну допомогу командиру частини.

Командир видає наказ із зазначенням суми виплати. За потреби командир може утворити комісію для перевірки факту переїзду членів сім’ї.

Виплату здійснює нова військова частина.

Звернутися за виплатою можна протягом трьох років із дати виникнення права.

Інформує businessua.com

Джерело: 05361.com.ua

У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки пояснюють, що такі дії пов’язані насамперед із безпековими вимогами та організацією роботи на режимних об’єктах. Про це пише Суспільне.

Як зазначила представниця Вінницького ТЦК та СП, майор Мирослава Ляшук, приміщення, де проходить ВЛК, є об’єктами з підвищеними вимогами безпеки, оскільки там одночасно перебуває велика кількість військовослужбовців та військовозобов’язаних.

За її словами, використання мобільних телефонів у таких умовах може створювати додаткові ризики.

«Щодо використання мобільних телефонів. Наприклад, громадянин проходить ВЛК. Це режимний об’єкт, де знаходиться велика кількість особового складу. Використання мобільних телефонів може впливати на безпеку інших військовослужбовців», — пояснила Ляшук.

Також у ТЦК зазначають, що до завершення базових процедур і визначення стану здоров’я військовозобов’язаного телефони можуть тимчасово не видаватися.

Окремо в територіальних центрах комплектування наголошують і на аспекті безпеки інформації — зокрема щодо ризиків несанкціонованої передачі даних.

«Де гарантії того, що ця людина не працює з представниками Російської Федерації і не може передати їм координати розміщення?», — додала представниця ТЦК.

У відомстві підкреслюють, що йдеться про тимчасове обмеження користування засобами зв’язку в межах процедур мобілізації та проходження ВЛК, а не про постійне позбавлення особистих речей.

Інформує nta.ua

Джерело: 05361.com.ua

Уряд працює над механізмом, який залучить до економіки або до збройних сил близько 2 мільйонів українських чоловіків, які не оновили військово-облікові дані і фактично ховаються від мобілізації. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев в ефірі телемарафону.

За його словами, потрібно знайти варіанти, як вивести цих громадян із "сірої зони".

"Ми працюємо з Міністерством оборони для того, щоб цей ресурс залучити в економіку і на потреби сил оборони. Тому що під час військового стану, як сьогодні, людина має або працювати, або воювати", – заявив міністр.

Соболев зауважив, що у тих, хто зараз ховається від держави, має бути альтернатива: або офіційне працевлаштування і сплата податків, або служба в армії.

За словами урядовця, зараз українська економіка страждає від нестачі робочих рук, зокрема і в стратегічно важливих галузях, де працівникам гарантована бронь від мобілізації.

"Знайти роботу з бронюванням абсолютно можливо в Україні. І люди дуже потрібні для того, щоб працювати на оборону", – наголосив міністр економіки.

Мобілізація в Україні

Як писав УНІАН, Кабмін змінив правила бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств, підвищивши мінімальний рівень зарплати для бронювання до 25 941 грн, тоді як для прифронтових територій залишили поріг у 21 618 грн. Також працівників, які мають відстрочку і працюють за сумісництвом, враховуватимуть у бронюванні лише за основним місцем роботи.

Також ми розповідали, що, за словами головкома Олександра Сирського, в межах нової армійської реформи механізм поетапної демобілізації вже визначений командуванням і зараз опрацьовується на рівні бригад, а завершити підготовку рішень планують до кінця травня. Військові, яких звільнять зі служби, отримають відстрочку від повторної мобілізації, тривалість якої залежатиме від часу перебування на фронті.

Інформує unian.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє УНІАН.

За словами юриста, проникнення до житла або іншого приватного приміщення можливе лише за наявності ухвали слідчого судді.

Винятком можуть бути лише екстрені ситуації, коли правоохоронці мають підстави вважати, що відбувається тяжкий злочин і потрібне негайне втручання.

Адвокат зазначив, що постанова Кабміну №560 дозволяє працівникам ТЦК заходити до приміщень лише разом із поліцією та виключно за наявності судового дозволу.

Звичайне вручення повістки або виклик на ВЛК не дають права представникам ТЦК заходити до квартири чи приватного подвір’я без згоди власника.

Пищида наголосив, що у випадках, коли хтось намагається перелізти через паркан, виламати хвіртку чи двері, потрібно телефонувати на 102 та повідомляти про спробу незаконного проникнення.

За його словами, подібні ситуації вже траплялися, і після виклику поліції доступ до житла для представників ТЦК блокували патрульні екіпажі.

Окремо юрист пояснив, що для доступу до офісів або бізнес-центрів правоохоронці також повинні мати судову ухвалу з чітко вказаним приміщенням.

Крім того, працівники ТЦК можуть потрапити на територію місця роботи лише за дозволом адміністрації або охорони будівлі.

Інформує expert.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

Щоправда, у другій половині 2010-х років модель, в основі якої лежать дитиноцентризм і компетентнісний підхід, уже почала давати збій, демонструючи вади. Проте це зовсім не зупинило самовпевнених українських реформаторів, які чомусь проігнорували перші тривожні дзвіночки.

Станом на зараз склалася парадоксальна ситуація: тоді як у європейських країнах відбувається серйозне переосмислення й відмова від низки елементів дитиноцентризму, повернення до пріоритету знань над компетенціями, Міністерство освіти і науки продовжує рухатися за інерцією в межах вже обраної моделі, ніби не помічаючи змін і живучи у власній реальності.

Аналіз результатів PISA показує: «золота доба» європейської освіти припала на 2000-ні роки. Саме в цьому часовому проміжку було зафіксовано легендарні досягнення так званої фінської моделі, яка згодом стала прототипом для українських освітніх реформаторів. 2006 року учні з Фінляндії були серед найкращих за результатами й набрали 548 балів із математики, 563 бали з природничих наук та 547 — із читання. Такі високі показники дали їм змогу посісти перше місце з природничих наук і друге — з читання й математики. Однак у 2010-х роках намітилася тенденція до падіння рівня знань учнів. За даними PISA 2022 Фінляндія вилетіла зі списку провідних країн рейтингу. Країна посіла 20-те місце з математики, дев’яте з природничих наук і 14-те з читання.

Схожий тренд спостерігаємо і в більшості країн Європи. Держави, які вважалися лідерами освітніх інновацій і десятиліттями запроваджували елементи дитиноцентризму, інклюзії та компетентнісного підходу, показали історичні падіння результатів. Нідерланди з 2018 до 2022 року втратили понад 25 балів із математики й читання, Норвегія за цей самий період — 33 бали із математики й 22 із читання. А Ісландія обвалилась аж на 36 балів із математики й на 38 балів із читання, перемістившись у другу половину рейтингу. Хоча ще у 2000-х роках впевнено входила до двадцятки найсильніших.

Кризові тенденції в системі освіти багатьох європейських країн стали помітними ще у 2010-х роках — якість освіти почала падати. За даними PISA, зросла кількість учнів, які не змогли опанувати базові навички читання й математики. У першій половині 2020-х років ця тенденція лише поглибилася.

Відчутно збільшилася частка учнів, які не володіють базовими навичками. 2012 року таких у країнах Європи було близько 22% із математики та 17–18% із читання й природничих наук. За десять років ця кількість зросла до 29% із математики, 26% із читання та 24% у царині природничих наук. Майже кожен третій 15-річний підліток у Європі тепер не може здійснити елементарні математичні розрахунки або зрозуміти основну ідею відносно довгого тексту.

Для багатьох країн це стало сигналом, що йдеться не про тимчасове явище чи випадковість, а про системну проблему. Реформи, які на межі XX–XXI століть здавалися кроком у майбутнє, сьогодні зазнають жорсткої критики й переосмислюються. Водночас важливо розуміти: у більшості випадків ідеться не про повну відмову від дитиноцентризму чи компетентнісного підходу, а про спробу знайти баланс між комфортом дитини й академічними вимогами, між гнучкістю й системністю.

Дитиноцентризм декларував чудові принципи: врахування інтересів дитини, відсутність психологічного тиску, навчання через гру й партнерські стосунки між учителем і учнем. Але практика показала: намагання зробити навчання виключно комфортним і позбавленим стресу різко зменшило здатність дітей долати труднощі та виклики.

Ідею «дитина в центрі» в окремих випадках почали трактувати настільки радикально, що саму вимогливість уже сприймали як проблему. Цей підхід не врахував того, що когнітивний розвиток неможливий без зусиль. Фактично школа почала формувати крихке покоління, занадто вразливе до критики й дискомфорту, яке має проблеми з дисципліною, мотивацією та стресостійкістю.

Компетентнісний підхід мав навчити дітей застосовувати знання в реальному житті. Проте його автори не врахували простої істини: неможливо розвинути критичне мислення, креативність без базових знань фактів, формул, правил і загального контексту. Замість чіткого поділу на класичні дисципліни програми європейських шкіл почали перенасичувати інтегральними курсами. Та й оцінити певні компетенції важко з об’єктивного погляду.

Звісно, не лише надмірне некритичне захоплення дитиноцентризмом і компетентнісним підходом спричинило проблеми в освітній галузі європейських країн. Певний вплив справили соціальні зміни, масова міграція, цифровізація та пандемія коронавірусу. Але прогресивні реформи, безперечно, є головним чинником, який підштовхнув шкільну освіту в хибному напрямку.

Зараз в окремих європейських країнах відбувається своєрідна «освітня контрреволюція». Популярною є думка, що надмірний відхід від традиційної структури навчання й академічних вимог був помилкою. Дослідження Університетського коледжу Лондона показує: саме традиційний підхід і структурована подача матеріалу більшою мірою викликають в учнів стійкий інтерес до навчання. З’являється розуміння, що право дитини навчатися в тиші важливіше за право на самовираження через порушення дисципліни. Серед інших трендів: децифровізація навчального процесу, посилення ролі вчителя, який із фасилітатора знову перетворюється на експерта, відмова від розмитих компетенцій на користь чітко вимірюваних навичок читання, математики й письма.

У Фінляндії з 1 серпня 2025 року заборонили використання особистих мобільних телефонів під час уроків. Збільшено години на базові предмети: введено додаткові уроки математики, рідної мови та літератури. Скасовано трирівневу модель підтримки для учнів із різними освітніми потребами, впроваджено гнучкішу групову модель.

У Швеції відмовляються від цифрового фетишизму та повертаються до використання паперових підручників із кожного предмету. Це сталося після того, як уряд 2023 року оголосив про важливість таких базових навичок, як читання та письмо. Віднині учні в цій скандинавській країні знову вчаться писати у старомодний спосіб: від руки, олівцем або ручкою, на аркушах паперу.

Також вводять повну заборону на смартфони у школах. У Нідерландах аналогічні обмеження поширюються не лише на мобільні телефони, а й на смартгодинники, планшети. Перші позитивні наслідки вже помітні: 75% шкіл відзначають кращу концентрацію учнів, 59% — покращення соціального клімату, 28% — кращі результати навчання. Данія вводить поетапну заборону на телефони й інвестує сотні мільйонів крон у підручники, фокусуючи увагу на аналоговому навчанні та реальному спілкуванні.

Цікавим винятком серед європейських країн є Естонія. Ця маленька держава продемонструвала високі результати учнів у рейтингу PISA 2022 (сьоме місце з математики, шосте — з читання та природничих наук). Серед європейських країн вона посідає перше й друге місця з математики (разом зі Швейцарією), природничих наук і читання (разом з Ірландією). На відміну від інших держав Європи, Естонії вдалось уникнути загального падіння якості шкільної освіти. Секрет успіху — поєднання сучасних елементів (цифровізація, автономія) зі структурованістю, чіткими стандартами та сильною роллю вчителя. Це відрізняє Естонію від радикальніших дитиноцентричних моделей Фінляндії, Швеції чи Нідерландів.

Країна взяла найкраще від скандинавського дитиноцентризму, але зберегла «стару школу» в питаннях дисципліни й академічних вимог. Естонську модель побудовано на чотирьох принципах: цілеспрямованість, автономія, рівність і доказовість, а також суспільна підтримка. Вимоглива навчальна програма насичена академічним змістом. А від учнів очікують відповідальності за своє навчання. Школи створюють власні плани розвитку, розробляють навчальні програми в національних межах і наймають учителів. Автономія працює, оскільки її збалансовано сильною педагогічною освітою, спільними національними стандартами та зобов’язанням щодо вдосконалення на основі доказів. Освіту розглядають не лише як шкільний обов’язок, а й як справу кожного.

Зараз Європа перебуває у фазі корекції системи освіти. Європейські країни намагаються знайти баланс між дитиноцентризмом і дисципліною, посилюють вимоги до знань як першооснови для формування компетенцій. Відновлюють постулати класичної академічної школи, в якій учитель — не просто фасилітатор, а провідник у світ науки й авторитет. Досвід Європи є надзвичайно цінним для України. Адже показує, що радикальне заперечення попереднього педагогічного досвіду — це шлях до руйнації системи, а не до її реформування. Питання лише в тому, наскільки швидко до наших чиновників дійде ця істина.

Інформує zn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Президент Фінляндії Олександр Стубб вкрай оптимістично оцінив ситуацію на фронті в Україні, заявивши, що ситуація для української сторони зараз "виглядає набагато краще, ніж будь-коли". Про це він сказав в інтерв'ю Yle.

Він також описав етапи війни трьома періодами.

"Перший рік цієї війни був боротьбою за виживання для України. Після цього – три роки стійкості. Тепер це чиста математика", – зазначив він.

Президент Фінляндії підкреслив, що зараз на одного загиблого українського солдата припадає вісім загиблих росіян.

"Крім того, підтримка війни в Росії знижується, тож Україна зараз має перевагу", – зазначив він.

Україна переламує ситуацію на свою користь

The Economist писав, що Україна завдає Росії дедалі більшої шкоди практично за всіма показниками. Зокрема, видання відзначило ситуацію на фронті, де Сили оборони вперше з 2023 року змогли відновити контроль над більшою територією, ніж захопили окупанти.

А The Telegraph зазначає, що навіть потенційне завершення війни на умовах Кремля вже не дозволить Росії повернути колишній геополітичний вплив. На його думку, поки що немає ознак готовності російських еліт відкрито виступити проти Путіна, проте політична ситуація в Росії може змінитися несподівано – так само, як це сталося під час падіння династії Романових у 1917 році.

Інформує unian.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ у Telegram.

Як зазначається, сьогодні вночі противник атакував 262 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Брянськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ – рф, Гвардійське – ТОТ АР Крим.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Протиповітряною обороною було збито або подавлено 246 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання 10 ударних БпЛА на 9 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях.

Нагадаємо, ввечері 24 травня російські окупанти скинули авіабомбу на багатоповерхівку у Дружківці, внаслідок авіаудару загинула жінка, а щонайменше п'ятеро людей отримали поранення.

А у Києві кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки у неділю, 24 травня, зросла до 87 осіб, троє з них – діти. У столиці триває ліквідація наслідків обстрілу.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05361.com.ua

За даними видання, ідею, яку просував генсек НАТО Марк Рютте, також не підтримали Іспанія, Італія та Канада. Джерело в Альянсі заявило, що Лондон, Париж, Мадрид, Рим і Оттава стали серед головних противників плану.

Цього тижня Марк Рютте визнав, що ініціатива не буде реалізована через недостатню підтримку серед союзників.

Водночас щонайменше сім держав-членів НАТО, які вже витрачають понад 0,25% свого ВВП на військову підтримку України, підтримали цю ідею. Серед них Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії.

Напередодні зустрічі НАТО у Швеції прем’єр-міністр країни Ульф Крістерссон закликав союзників посилити допомогу Києву.

«Мені б дуже хотілося, щоб більше країн, які так добре відгукуються про Україну, підтвердили свої слова діями», — заявив Крістерссон.

Інформує donpatriot.news

Джерело: 05361.com.ua

Супертанкер, що перевозить іракську нафту до Китаю, покинув Перську затоку та перетнув лінію блокади США, увійшовши в Аравійське море, на тлі триваючих переговорів щодо припинення війни між США та Іраном і відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, повідомляє Bloomberg.

Як свідчать дані про відстеження суден, зібрані агентством, надвеликий нафтовий танкер Eagle Verona увійшов в Аравійське море з Оманської затоки, перевозячи близько 2 мільйонів барелів іракської нафти до Китаю.

В статті зазначається, що вихід танкерів із Перської затоки перебуває під пильною увагою нафтового ринку, оскільки більшість суден залишаються заблокованими в цьому районі після того, як Іран фактично закрив Ормузьку протоку в результаті нападу з боку США та Ізраїлю наприкінці лютого.

"Закриття водного шляху унеможливило вихід більшості суден та завадило іншим увійти до цього багатого на нафту та газ регіону", - зауважує видання.

США та Іран потроху наближаються до укладення угоди про припинення конфлікту та відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Як повідомили у неділю, 24 травня, високопоставлені американські чиновники, сторони наближаються до укладення угоди, яка дозволить відновити судноплавство в цьому водному шляху.

Раніше президент Дональд Трамп заявив, що мирна угода з Іраном "в основному узгоджена", проте іранське інформаційне агентство Fars назвало це твердження "далеким від реальності", не посилаючись на жодне джерело.

Як свідчать дані системи відстеження, 28 лютого судно типу VLCC завантажило вантаж на нафтовому терміналі в Басрі і зараз прямує до китайського порту Нінбо, куди має прибути 12 червня.

Відплиття цього танкера відбулося слідом за виходом судна для перевезення скрапленого природного газу  Al Hamra, яке перевозило першу з початку війни з Іраном партію глибоко охолодженого палива з Перської затоки, призначену для Індії.

Напівофіційне іранське студентське інформаційне агентство з посиланням на заяву КВІР повідомило, що за останні 24 години 33 судна, серед яких нафтові танкери, контейнеровози та інші торгові судна, пройшли через Ормузьку протоку після отримання дозволу від ВМС Корпусу вартових ісламської революції.

Водночас, Центральне командування США у суботу в повідомленні на X вказало, що ВМС США, які в середині квітня ввели власну блокаду іранських портів, перенаправили 100 комерційних суден під час шеститижневої блокади іранських портів.

Згідно з даними морської бази даних Equasis, судном Eagle Verona володіє малайзійська компанія AET Inc PTE Ltd, що базується в Сінгапурі.

Як свідчать веб-сайти компаній, AET входить до складу групи MISC, яка, у свою чергу, є членом групи компаній PETRONAS. За даними Equasis, MISC та AET мають спільну адресу в Сінгапурі.

Ормузька протока: останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що за словами президента США Длнальда Трампа, в переговорах щодо мирної угоди з Іраном є значний прогрес. Зокрема, сторони погодили  основні положення меморандуму, який передбачає відкриття Ормузької протоки та деескалацію конфліктів у регіоні. Згідно з оприлюдненими даними, можливе розморожування близько 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації. Окремо планується зменшення військової присутності США в районі Ормузької протоки та відведення частини сил від іранських кордонів.

Також ми писали, що Bloomberg з посиланням на джерела в НАТО заявило, що в Альянсі почали обговорювати можливість запуску спеціальної місії для забезпечення проходу комерційних суден через Ормузьку протоку. Статися це може, якщо Іран не зніме блокаду до початку липня. За даними співрозмовників агентства, ідею вже підтримують кілька країн-членів НАТО, але консенсусу немає. За даними, остаточне рішення можуть обговорити на саміті Альянсу в Анкарі 7–8 липня. Верховний головнокомандувач об'єднаними силами НАТО в Європі Алексус Грінкевич підтвердив, що такий сценарій розглядається.

Інформує unian.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про втрати окупантів на фронті 25 травня повідомили на фейсбук-сторінці Генерального штабу ЗСУ.

За добу росіяни втратили:

• особового складу – близько 1 356 940 (+1 020) осіб;
• танків – 11 953 (+3) одиниці;
• бойових броньованих машин – 24 608 (+5) одиниць;
• артилерійських систем – 42 687 (+47) одиниць;
• РСЗВ – 1 802 (+2) одиниці;
• засобів ППО – 1 396 (+0) одиниць;
• літаків – 436 (+0) одиниць;
• гелікоптерів – 353 (+0) одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів – 1 465 (+14) одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 310 245 (+1 924) одиниці;
• крилатих ракет – 4 687 (+55) одиниць;
• кораблів / катерів – 33 (+0) одиниці;
• підводних човнів – 2 (+0) одиниці;
• автомобільної техніки та автоцистерн – 99 000 (+302) одиниці;
• спеціальної техніки – 4 218 (+2) одиниці.

Втрати окупантів

Джерело: 05361.com.ua