Про це Меланія говорила в ефірі Fox News, передає Новини.LIVE.

Меланія Трамп про повернення українських дітей

Меланія Трамп зазначила, що возз'єднання дітей із батьками залишається одним із напрямів її роботи. За її словами, процес триває, а вона разом зі своєю командою працює над новими поверненнями.

"Возз'єднати якомога більше дітей — це і мій головний фокус. Те, що вони переживають, — це просто розриває серце. І немає нічого кращого, ніж бачити, як дитина зустрічається з батьками", — сказала перша леді США.

У відповідь на слова ведучого про спроби Росії змінити українську ідентичність дітей Меланія Трамп сказала, що працює над тим, щоб протидіяти цьому. Вона також наголосила, що її команда взаємодіє з представниками України та Росії у межах роботи над возз'єднанням родин.

Скільки українських дітей вдалося повернути

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE повідомляли, що кількість українських дітей, яких Росія депортувала або примусово перемістила, може сягати 1,6 млн, тоді як понад 20 тисяч — це лише діти, яких вдалося ідентифікувати.

Також Новини.LIVE писали про те, що Україні вдалося повернути 2 590 дітей із тимчасово окупованих територій та Росії. Дмитро Лубінець наголошував на необхідності посилювати тиск на РФ та встановлювати всіх причетних до злочинів проти українських дітей.

Інформує news.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

У ніч проти 22 вересня Самарську область Росії атакували безпілотники, спричинивши масштабну пожежу на нафтопереробному заводі. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив успішне нічне ураження Куйбишевського НПЗ та урадення «Башнефть-УНПЗ», яке сталося напередодні.

Про це повідомили телеграм-канали і Генштаб ЗСУ.

Вибухи в Самарській області — що відомо

У Самарській області в ніч проти 22 вересня пролунала серія вибухів на тлі атаки безпілотників. Про гучні вибухи та роботу протиповітряної оборони повідомляли, зокрема, жителі Тольятті та Самари. Російська влада оголосила в регіоні режим безпілотної небезпеки.

Згодом у Мережі почали з’являтися фото та відео масштабної пожежі. Моніторингові та OSINT-канали стверджують, що атаковано Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарі.

За попередньою інформацією, на території підприємства могла загорітися установка первинної переробки нафти АВТ-5. На оприлюднених кадрах видно сильне полум’я над промисловою зоною.

У Самарській області РФ гриміли вибухи: після атаки повідомляють про пожежу на НПЗ

Куйбишевський НПЗ уже зазнавав атак. Після удару безпілотників 10 червня 2026 року підприємство зупиняло переробку нафти через пошкодження та пожежі на двох основних установках первинної переробки. За даними Reuters, 2024 року завод переробив близько 4,7 млн тонн нафти.

ЗСУ уразили Куйбишевський НПЗ та «Башнефть-УНПЗ»

Згодом у Генштабі ЗСУ повідомили, що упродовж 21 вересня та в ніч проти 22 вересня українські Сили оборони завдали ударів по двох важливих підприємствах нафтопереробної промисловості Росії.

Зокрема, в Уфі Республіки Башкортостан було уражено завод «Башнефть-УНПЗ». На території підприємства після цього зафіксували пожежу. Потужність заводу становить близько 7,5 млн тонн нафти на рік. Підприємство займається глибокою переробкою нафти та виготовляє бензин, дизельне й котельне паливо, скраплені гази, сірку та іншу нафтопродукцію.

Ще одним ураженим об’єктом став Куйбишевський НПЗ у Самарі. Там також зафіксували пожежу на території підприємства. Куйбишевський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Самарської групи РФ та входить до структури ПАТ «НК „Роснефть“. Його потужність становить близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензини, дизельне пальне, мазут і понад 30 видів іншої нафтопродукції.

У Генштабі зазначили, що продукція обох підприємств використовується для забезпечення потреб армії РФ.

Ураження цих об’єктів у Генштабі назвали реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН. Там також наголосили, що такі удари спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу РФ.

Нагадаємо, напередодні телеграм-канали писали, що 21 вересня дрони атакували НПЗ «Башнефть» в Уфі, що розташована за 1600 км від кордону з Україною. «Башнефть» є однією з найбільших нафтових компаній Росії.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ Китаю.

Візит відбудеться на запрошення президента США Дональда Трампа. Очікується, що під час зустрічі лідери обговорять розвиток китайсько-американських відносин, а також важливі питання, пов’язані зі світовим миром і розвитком.

Речник китайського МЗС Ґо Цзякунь зазначив, що контакти на найвищому рівні мають важливе стратегічне значення для визначення подальшого напряму відносин між Пекіном і Вашингтоном.

За його словами, візити президентів Китаю та США один до одного протягом пів року матимуть «історичне та знакове значення». Китайська сторона заявила про намір разом зі США розвивати конструктивні відносини, посилювати діалог і співпрацю та належним чином врегульовувати розбіжності.

Це буде перший державний візит Сі Цзіньпіна до США за понад десять років. Востаннє він приїздив до Сполучених Штатів із державним візитом у вересні 2015 року, коли президентом США був Барак Обама.

Інформує ua-independent.com

Джерело: 05361.com.ua

Під час відкриття нового вертолітного майданчика для промови президента США не знайшлося навіть мікрофона. Через бойкот найбільших телемереж, які не надали своє обладнання, трансляція виступу супроводжувалася серйозними проблемами зі звуком.

Відео поширилося у Мережі.

Це стало першим наслідком бойкоту Трампа з боку телеканалів. На заході біля Білого дому не виявилося жодного професійного мікрофона від ЗМІ. Через відсутність техніки прес-пулу глядачі отримали трансляцію з дуже поганим звуком.

Чому так сталося — пояснення журналіста

Як повідомив журналіст Остап Яриш, основні американські телемережі — ABC, CBS, Fox News та NBC — вирішили призупинити участь у президентському пулі, що передбачає спільне висвітлення заходів за участю Дональда Трампа. За словами журналіста, телеканали пішли на такий крок на знак солідарності з колегами.

Окремо Остап Яриш прокоментував приєднання до страйку телеканалу FOX News, який традиційно вважається прихильним до республіканців. Журналіст наголосив, що цей мовник не вперше виявляє корпоративну солідарність у подібних ситуаціях.

«Коли минулого року керівництво Пентагону вирішило позбавити акредитації медіа, які не погодяться на нові правила висвітлення, FOX News — разом з Newsmax та іншими консервативними ЗМІ — також приєднались до протесту і відмовились від своїх акредитацій», — зауважив Яриш.

Трамп позбавив деяких медіа доступу до Білого дому — останні новини

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що забороняє журналістам CNN, Politico та MS NOW доступ до Білого дому, звинувативши ці медіа у поширенні неправдивої інформації про його адміністрацію.

Згодом видання MS NOW, CNN та Politico подають спільний позов проти адміністрації Дональда Трампа через позбавлення їхніх журналістів доступу до Білого дому. Медіа звинувачують уряд у порушенні Першої поправки до Конституції США та наступі на свободу преси.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Московський нафтопереробний завод, що належить "Газпром нафті", повністю припинив переробку сирої нафти після пожеж, які виникли на основних установках підприємства внаслідок атаки українських дронів 20 вересня.

Про це Reuters повідомили три галузеві джерела. За їхніми словами, обидві основні установки первинної переробки нафти загорілися після падіння безпілотників на території заводу.

Мер Москви Сергій Собянін уранці 20 вересня заявив у Telegram, що внаслідок атаки дронів було пошкоджено промисловий об’єкт на території НПЗ.

Джерела Reuters зазначили, що відновлення пошкоджених установок і запуск підприємства можуть зайняти кілька тижнів. "Газпром нафта" на запит Reuters про ситуацію на підприємстві одразу не відповіла.

Після атаки паливо, вироблене Московським НПЗ, не виставляли на продаж на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі з 21 вересня.

Потужності підприємства

Московський НПЗ має дві основні установки первинної переробки сирої нафти. Установка АВТ-6 може переробляти 21,4 тис. тонн нафти на добу, що становить 53% загальної потужності заводу.

Потужність комбінованої установки переробки EURO+ становить 18,8 тис. тонн на добу, або 47% від загальної потужності підприємства.

За даними джерел Reuters, у 2024 році Московський НПЗ переробив 11,6 млн тонн сирої нафти, або близько 230 тис. барелів на добу. За цей період завод виробив 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн бітуму.

Як повідомляв OBOZ.UA, уночі 20 вересня Московська область РФ опинилася під масованою атакою дронів. Внаслідок атаки спалахнула потужна пожежа на складському комплексі у населеному пункті Соф'їне. Також повідомляється про ураження НПЗ у Капотні та удар по ТЕЦ у Люберцях.

Також OBOZ.UA писав, що після атаки на території підприємства виникла масштабна пожежа, а попередньо, ураження могло статися в районі установки ЕЛОУ-АВТ-6. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом Москви й Московської області.

Інформує obozrevatel.com

Джерело: 05361.com.ua

Що передбачають правила роботи медзакладів під час жовтої тривоги?

За жовтого рівня загрози медичні заклади продовжують функціонувати у звичайному режимі.

Головною вимогою залишається забезпечення безперешкодного та повного доступу працівників, пацієнтів і відвідувачів до укриттів.

Особливості роботи під час червоного рівня небезпеки

З оголошенням червоного рівня пацієнти та медичний персонал зобов'язані перейти в укриття.

Водночас медичні маніпуляції, які небезпечно переривати, триватимуть і надалі – це стосується складних операцій, реанімаційних заходів та інтенсивної терапії.

Пацієнтів, яких неможливо оперативно перемістити до сховища, продовжуватимуть лікувати у найбільш захищених приміщеннях закладу.

За новими правилами, безпосередньо в укриттях дозволено надавати медичну допомогу, розміщувати хворих та відпускати ліки.

Безперервна функціональність екстреної медицини

Екстрена медична допомога працюватиме в безперервному режимі незалежно від ступеня повітряної загрози. Диспетчерські служби продовжують приймати виклики, бригади швидкої виїжджають до людей, а пацієнтів у невідкладних станах приймають за будь-яких умов.

Додатково уряд доручив посилити захист операційних, реанімаційних, пологових і приймальних відділень, а також приміщень із резервними джерелами живлення та критичним обладнанням. Особливу увагу приділять зонам перебування пацієнтів, транспортування яких є неможливим.

Зауважимо, що держава поступово дедалі більше адаптовується до диференційованої системи оголошення повітряної тривоги. Раніше ми вже писали про те, що нові правила торкнулися функціонування залізниці.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Тим часом вітчизняний бізнес гостро відчуває кадровий голод. Підприємствам бракує робочих рук, і приплив людей здатний перезапустити регіональні виробництва. Держава намагається стимулювати цей процес. Отримати фінансовий поштовх для старту бізнесу можна, наприклад, через мікрогранти «єРобота», що значно прискорює соціальну інтеграцію.

Як працюватиме підтримка на місцях

Найбільша цінність нової ініціативи - чесна інформація з перших вуст. Ще до перетину кордону люди зможуть дізнатися, чим реально живе обрана громада. Амбасадори розкажуть про стан інфраструктури, роботу шкіл та допоможуть налагодити перші соціальні зв'язки.

При цьому функції чітко розділені. Якщо амбасадори - це про дружнє плече та побутові підказки, то за фахову допомогу відповідають консультанти Центрів єдності. До них звертаються з такими питаннями:

Оформлення державних та місцевих пільг.

Отримання допомоги з житлом для переселенців.

Процедури нарахування соціальних виплат.

Перекваліфікація через програми Державного центру зайнятості.

Пільгове кредитування на купівлю чи відбудову нерухомості.

Усі ці механізми підтримки зараз проходять фінальну підготовку. Спочатку систему протестують у двадцяти пілотних громадах країни.

Інформує chasdiy.org

Джерело: 05361.com.ua

У Львові на старому Голосківському кладовищі українські та польські фахівці ексгумували останки 89 польських військових, які загинули у вересні 1939 року.

Про це повідомив депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич.

Під час робіт також знайдено численні артефакти. За попередніми даними, у братській могилі можуть бути поховані близько 120 польських військових.

У вересні 1939 року поблизу Львова відбувалися бої між Вермахтом і Військом Польським. Загиблих польських військових поховали на кладовищі села Голоско Велике, яке у 1958 році увійшло до складу Львова.

Ексгумаційні роботи проводять у межах домовленостей між Україною та Польщею.

Інформує zahidfront.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Збройний опір РФ попри загрозу атак на енергетику взимку підтримує 77% українців.

Про це свідчать результати опитування КМІС.

12% вважають, що за таких умов потрібно погодитися на будь-які вимоги Росії, а ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою.

Дослідження проведено 21 серпня — 10 вересня 2026 року.

Інформує donpatriot.news

Джерело: 05361.com.ua

Українкам, які лише оформлюють тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу, рекомендують мати документ, що підтверджує законний виїзд з України. Це може допомогти уникнути додаткових перевірок і вимог надати військово-облікові документи. У Міністерстві закордонних справ України пояснили, якими документами можна підтвердити перетин кордону та що робити, якщо штампа в паспорті немає.

Питання виникло після зміни правил тимчасового захисту в ЄС. Рішенням Ради ЄС 2026/1912 захист для переміщених з України продовжили до 4 березня 2028 року, але водночас передбачили можливість перевіряти виконання заявниками військових обов'язків в Україні. При цьому першочерговим підтвердженням, за роз'ясненнями українського МЗС, має бути саме законність виїзду з України. Військово-облікові документи можуть запитувати додатково, якщо це неможливо підтвердити іншим способом. І все тому, що у законодавстві ЄС немає гендерного розподілу для військового обовʼязку.

Який документ підтверджує законний виїзд з України

Найпростіший варіант — штамп Державної прикордонної служби у закордонному паспорті, який підтверджує перетин українського кордону на виїзд. Про це ми писали ось тут. 

У МЗС рекомендують українцям під час майбутніх перетинів кордону за потреби звертатися до прикордонників з проханням проставити такий штамп. При автоматизованому проходженні контролю відмітка в паспорті може бути відсутня.

Якщо штампа немає, це не означає, що підтвердити виїзд неможливо. За інформацією консульської служби МЗС, людина або її законний представник може звернутися до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та отримати довідку про перетин державного кордону.

Документ оформлюють на офіційному бланку та засвідчують електронним підписом. За роз'ясненням МЗС, така довідка може використовуватися для підтвердження законного перетину кордону перед компетентними органами держав ЄС.

Чому в українок почали запитувати «Резерв+»

Після набрання чинності новими правилами з окремих країн ЄС почали надходити повідомлення про випадки, коли під час оформлення тимчасового захисту інформацію з «Резерв+» запитували не лише у чоловіків, а й у жінок. У МЗС пояснюють, що така практика поки має точковий характер і пов'язана з відсутністю єдиного підходу держав ЄС до застосування нових правил. За даними відомства, насамперед органи країни перебування повинні перевірити, чи законно людина залишила Україну. Якщо це можна підтвердити штампом або іншим офіційним документом, необхідності вимагати дані з «Резерв+» у жінок виникати не повинно.

Українська сторона також наголошує, що додаткові вимоги щодо військово-облікових документів мають застосовуватися як виняток і за наявності відповідних підстав, а не автоматично до всіх заявників.

Що саме змінилося в правилах ЄС

Рада ЄС ухвалила рішення 2026/1912 про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року. У документі зазначено, що для нових заявників держави ЄС можуть вимагати підтвердження виконання військових обов'язків в Україні, якщо це застосовно до конкретної людини.

Водночас ця вимога не поширюється на людей, які вже користувалися тимчасовим захистом у відповідній країні ЄС станом на 4 серпня 2026 року і безперервно зберігають цей статус. Після офіційного виправлення рішення норма щодо перевірки нових заявників застосовується з 5 серпня 2026 року.

Що варто мати із собою

Українцям, які зараз уперше оформлюють тимчасовий захист у ЄС або планують переїзд до іншої країни та нову реєстрацію, доцільно заздалегідь підготувати:

• закордонний паспор
• штамп ДПСУ про виїзд з України, якщо він є
• за відсутності штампа — довідку ДПСУ про перетин державного кордону
• документи про чинний або попередній статус тимчасового захисту, якщо такий був
• за потреби — інші документи, які можуть підтвердити обставини виїзду або статус заявника

Водночас конкретна процедура оформлення тимчасового захисту залишається в компетенції окремих держав ЄС, тому перелік документів на практиці може відрізнятися.

Водночас у самому рішенні Ради ЄС 2026/1912 окремої універсальної норми про «90 днів до подання заяви» не прописано. Тому в конкретній країні варто додатково перевіряти місцеві правила оформлення захисту.

Що робити, якщо виникли проблеми

Якщо міграційна служба або інший компетентний орган країни ЄС вимагає документи, яких у заявника немає, або виникла спірна ситуація, МЗС радить звертатися до найближчої консульської установи України. За даними МЗС, після запровадження нових правил українська сторона отримала близько 20 офіційних звернень щодо труднощів з оформленням тимчасового захисту в різних державах ЄС. Водночас у міністерстві поки не говорять про системні порушення в якійсь одній країні — йдеться переважно про окремі випадки.

Інформує relocate.to

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляють Українські Новини.

Зокрема, за кордоном перебувають ексгенпрокурорка Ірина Венедіктова, ексгенпрокурори Руслан Рябошапка, Андрій Костін та Руслан Кравченко.

Венедіктова проживає в Швейцарії, Рябошапка у Франції, Костін в Нідерландах, Кравченко виїхав у Францію.

Рябошапка виїхав за кордон як батько трьох неповнолітніх дітей. Ірину Венедіктову Зеленський призначив посолкою України у Швейцарії. Андрія Костіна, який пішов з посади після скандалу з фіктивними інвалідностями прокурорів, призначив послом у Нідерландах. Кравченко залишився без посади. Вже перебуваючи за кордоном його звільнили з посади.

Як повідомляли Українські Новини, Верховна Рада надала Президенту Володимиру Зеленському згоду на звільнення Руслана Кравченко з посади генерального прокурора. 14 вересня Зеленський вніс подання до Верховної Ради про надання парламентом згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади на тлі розслідування НАБУ та САП щодо можливого "кришування" мережі шахрайських кол-центрів.

Інформує ukranews.com

Джерело: 05361.com.ua

Оперативні обмеження та розширення укриттів

Згідно з рішенням уряду, Укрзалізниця отримала повноваження оперативно обмежувати рух, а також розосереджувати рухомий склад і пасажирів на місцях задля уникнення скупчення людей.

Для цього Укрзалізниця спільно з обласними військовими адміністраціями та громадами розширить доступ до укриттів на вокзалах і станціях. На залізниці запровадять автоматичне отримання інформації про рівень загрози, що дозволить ухвалювати рішення негайно за дорученням Мінінфраструктури та ДСНС.

Посилення охорони та адаптація міського транспорту

Додаткові заходи безпеки передбачають, що МВС та Нацполіція посилять охорону вокзалів і супровід евакуаційних заходів.

Місцева влада в регіонах має адаптувати графіки руху міського транспорту до розкладу потягів, особливо в нічний час, а також максимально прискорити встановлення мобільних укриттів поблизу станцій.

Що відомо про останні обстріли об'єктів залізниці?

У ніч проти 17 вересня російські дрони атакували залізничну інфраструктуру Харківської області та Києва. Внаслідок ударів було пошкоджено вокзал у Берестині та станцію кільцевої електрички "Микільська Слобідка".

Напередодні, вранці 16 вересня, російські військові також атакували пасажирський поїзд №122, що курсував за маршрутом Київ – Миколаїв. Пасажирів завчасно евакуювали, тому обійшлося без постраждалих.

У ніч проти 13 вересня російські безпілотники атакували залізничну інфраструктуру поблизу пункту пропуску Ягодин – Дорогуськ на українсько-польському кордоні. Через атаку зупинився спеціальний потяг, у якому перебували європейські високопосадовці.

Серед пасажирів був Борис Джонсон, радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Гюнтер Зауттер, а також представники урядів Великої Британії, Франції та Італії. Атака сталася на тій самій залізничній лінії, де раніше російський дрон пошкодив локомотив поїзда Київ – Варшава.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на дані Повітряних сил ЗСУ.

Результати роботи ППО 18 вересня

Для атаки російські війська використали 93 дрони. Серед них були зафіксовані ударні апарати типу Shahed, причому 46 із них оснащувалися реактивними двигунами. Крім того, противник випустив дрони-імітатори "Пародія", безпілотники "Гербера", а також цілі типу "Бандероль" або "Дань-Т". Запуски відбувалися з кількох різних точок: з російських міст Орел та Міллерово, з території тимчасово окупованого Донецька, з кримського Гвардійського, а також з акваторії Азовського моря.

Статистика збиття. Фото: ПС ЗСУ

За попередніми підрахунками станом на 08:00 ранку, вдалося ліквідувати або подавити засобами РЕБ 69 ворожих безпілотників.

Попри активну оборону, уникнути наслідків не вдалося. Фіксуються влучання на 13 різних локаціях. Ще у трьох місцях виявлено падіння уламків збитих цілей. 

Що таке "Дань-Т"

Це нова російська розробка, створена на базі радянсько-російської багатоцільової повітряної мішені "Дань-М", з якої прибрали парашутну систему та зайві датчики. Боєприпас розрахований на виснаження української протиповітряної оборони, а також ураження легкої інфраструктури, польових укріплень і бронетехніки.

Його технічні параметри подібні до боєприпасу S8000 "Бандероль", який скидають з гелікоптерів Ми-28 та важких безпілотників "Оріон".

Згідно з даними за серпень, запуски "Дань-Т" можуть здійснюватися як із наземних установок, так і з авіаційних платформ, зокрема винищувачів Су-30СМ, Су-34, Су-35, Су-57, штурмовиків Су-25СМ3 та вертольотів Ми-28.

Під час повітряного старту дальність польоту сягає 450–500 кілометрів, тоді як запуск із землі значно зменшує цю дистанцію. Російське командування намагається використовувати цей боєприпас як дешеву заміну крилатим ракетам.

Новини.LIVE повідомляли, що найближчої зими Україні все ще буде потрібна допомога західних партнерів, щоб збивати російські балістичні ракети. Як зазначив народний депутат Роман Костенко на щорічній зустрічі YES, власних сил для цього поки недостатньо. Водночас він підкреслив, що паралельно українська армія повинна працювати над знищенням самих ворожих установок, з яких росіяни запускають ці ракети.

Разом із тим зростає небезпека від оновлених безпілотників. Військовий Єгор Фірсов попередив, що Росія виготовляє все більше швидкісних реактивних "Шахедів", і вони стають ефективнішими. Через це вже на початку зими столиця може зазнати масованих атак, коли в небі над Києвом одночасно кружлятимуть десятки таких дронів.

Щоб протидіяти цій загрозі, Україна створила власну зброю. Міністерство оборони найближчим часом підпише договори на закупівлю першої спеціальної системи для збиття саме реактивних "Шахедів". Розробка вже успішно пройшла всі випробування і зараз проходить останні офіційні перевірки перед тим, як потрапити до військових.

Інформує shtab.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Чого бояться росіяни?

Чиновники в Кремлі та військових комісаріатах останніми місяцями активно відкривають рахунки в іноземних банках, переводять активи за кордон і вивозять своїх родичів із країни.

Причиною таких дій стало зростання побоювань щодо масового призову, який може розпочатися одразу після голосування на парламентських виборах у Росії.

На відміну від мобілізації восени 2022 року, цього разу влада Росії може уникнути офіційних публічних оголошень. За останні два роки в країні створили Єдиний військовий реєстр, який автоматично інтегрований із податковою службою, поліцією, медичними закладами та прикордонним контролем.

Згідно з новими правилами, електронна повістка вважається юридично врученою через сім днів після її розміщення на онлайн-порталі. З моменту публікації сповіщення для призовника автоматично набуває чинності заборона на виїзд із країни.

Якщо людина не з'являється до військкомату протягом 20 днів, система запускає автоматичні санкції. Вони передбачають блокування послуг з реєстрації транспорту, операцій з нерухомістю, доступу до кредитів та статусу самозайнятого.

Дефіцит добровольців та значні втрати

Необхідність додаткового призову виникла через скорочення потоку добровольців, яких раніше залучали високими виплатами. За даними аналітиків, з січня по серпень російські регіони набрали близько 234 тисяч контрактників, що суттєво менше порівняно з 260 тисячами за аналогічний період минулого року.

За оцінками Генерального штабу Збройних сил України, щомісячні втрати російських військ у липні та серпні сягали 42 тисяч осіб загиблими та пораненими. Для покриття таких втрат країні-агресору потрібно залучати щонайменше 400 тисяч нових військових щороку.

Військова ситуація свідчить про брак живої сили як для концентрації сил на головному напрямку наступу, так і для надійного прикриття лінії фронту,
– зазначив керівник дослідницької групи Re: Russia Кирило Рогов.

Попри заяви російського керівництва про постійне просування на сході України, літній наступ дався окупантам вкрай важко. За даними аналізу DeepState, з травня по серпень російські війська захопили лише 155 квадратних кілометрів території порівняно з 2037 квадратними кілометрами за той самий період торік.

Розрахунки показують, що за кожен захоплений квадратний кілометр української землі армія Росія втрачає в середньому 317 військовослужбовців убитими або пораненими.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це йдеться у відповідному протоколі, опублікованому на порталі Congressional Record.

Україна може отримати 10 ракет MIM-104E для систем Patriot  

Згідно з інформацією, оприлюдненою Державним департаментом США, пакет охоплює 10 ракет типу MIM-104E для систем Patriot. Загальна вартість цієї партії оцінюється майже у 29,6 млн доларів.

У зовнішньополітичному відомстві США зазначили, що Україна потребує додаткових ракет для посилення протиповітряної оборони та вже використовує боєприпаси цього типу.

Сполучені Штати повідомили про готовність погодити передачу після оцінки політичних, військових та економічних аспектів угоди, а також з урахуванням чинних вимог щодо контролю над озброєннями.

Висока потреба України в ракетах ППО 

Очікується, що постачання може бути реалізоване після завершення встановленої процедури повідомлення Конгресу США. Якщо американські законодавці не висунуть заперечень, рішення отримає остаточне схвалення.

На тлі російських повітряних атак питання поповнення запасів ракет для Patriot залишається одним із ключових для української ППО. 

Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що для ефективного захисту від масованих російських ракетних і дронових ударів країні необхідно щонайменше 100 ракет до систем Patriot щомісяця. За його словами, згідно зі стандартами НАТО для збиття 140 ракет необхідно 280 перехоплювачів, що становить співвідношення один до двох.

Як розповідав "Апостроф", видання Rzeczpospolitа писало із посиланням на польські урядові та військові джерела, що Польща планує передати Україні кілька ракет до ЗРК Patriot у межах наступного пакета військової допомоги.

Інформує apostrophe.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це розповів командир батальйону 66 ОМБр імені Мстислава Хороброго 1МБ Олександр із позивним "Бекон" у відео Третього армійського корпусу, передає Новини.LIVE.

Звільнення Середнього на Донеччині

"Це, мабуть, найкраща військова операція, яка була виконана нашим батальйоном. При проведенні ударно-штурмових дій зачистки цього лісового масиву, не понесли жодної втрати", — зазначив командир першого механізованого батальйону 66 ОМБр Олександр.

За його словами, на підступах до Середнього є декілька опорних пунктів, які знаходяться на висоті, з яких все контролюється.  

Операція зі звільнення розпочалась з того, що воїни захопили плацдарм біля цього населеного пункту.

"По кроках, по кожному опорному пункту працювали, вибили противника, знищили його. На одній ділянці тихесенько підійшли, відпрацювали, залучали дими, працювали в протигазах, і ми його зайняли. А потім вже настав час захоплення самого населеного пункту", — каже Олександр.

Згодом до Середнього увійшла невелика група військових, яка облаштувала позиції на першій вулиці. Постачання всього необхідного для подальших дій — боєприпасів, води, продуктів харчування та медичних засобів — здійснювали за допомогою безпілотників.

Під час першого нальоту військовослужбовці оволоділи вулицею завдяки тому, що було все підготовлено.

Для дестабілізації обстановки та введення противника в оману українські воїни робили засід. 

"З групи заходили в сам населений пункт. Противник, який йшов на підкріплення або на ротацію, ми його "щолкали" і виходили одразу. І далі почалася планувальна робота по захопленню всього населеного пункту. Зіштовхнулися з тим, що нам потрібно доставити туди піхоту. У нас було залучено два БТР М113 і один танк Т-74", — зазначив командир.

Найбільшим викликом для військових стало доправлення броньованої техніки безпосередньо до селища. Після зливи ґрунтові дороги настільки розмокли, що бронемашини майже втрачали здатність пересуватися. Щоб вирішити проблему, бійці модифікували гусениці — до них приварили додаткові металеві елементи, які мали покращити зчеплення з поверхнею. Завдяки такому рішенню техніці вдалося подолати маршрут, який російські окупанти вважали непридатним для проходження важкої бронетехніки.

Ворог очікував броню з дороги й саме туди зорієнтував протитанкові засоби. Натомість українські машини з’явилися з іншого боку.

"Зайшли в населений пункт після десантування. Вже техніка вся виїхала. І противник навіть не зрозумів, де ми виїхали, як ми доїхали", — розповів Олександр.

Операцію вдалося провести без жодних втрат.

Як писали Новини.LIVE з посиланням на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, операція "Вівальді", яку українські військові проводять на півночі Донецької області, має на меті забезпечити підрозділам вигідні з точки зору оборони позиції. Зокрема, йдеться про зміцнення оборони на Донецькому та Луганському напрямках.

Раніше Третій армійський корпус показав перші кадри з операції "Вівальді", які військові зафіксували за допомогою камер GoPro. У межах операції українські підрозділи очистили від російських диверсійно-інфільтраційних груп територію площею близько 75 квадратних кілометрів. Також повідомляється про звільнення 10 квадратних кілометрів української землі.

Інформує news.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Згідно з новим дослідженням Конгресу США, рішення президента Дональда Трампа розпочати війну проти Ірану обійшлося американським платникам податків у близько $38 млрд прямих витрат за перші п’ять місяців бойових дій.

Про це у вівторок, 15 вересня, заявило Бюро бюджетного аналізу Конгресу у листі до провідного демократа в Бюджетному комітеті Палати представників Брендана Бойла, цитує Bloomberg, пише "Європейська правда".

Як свідчить дослідження, рішення розпочати війну проти Ірану до початку наступного року призведе до зростання інфляції в США приблизно на 0,5 процентного пункту.

"Ця сума [$38 млрд] відображає витрати на заміну витрачених боєприпасів та обладнання, втраченого в боях, збільшення кількості льотних годин, інші операції та зростання витрат на паливо", – зазначило Бюро бюджетного аналізу Конгресу.

Зазначається, що кожен додатковий місяць конфлікту обійдеться щонайменше у $2–3 млрд. 

"Щомісячні витрати можуть бути ще вищими, якщо насильство ще більше загостриться", – йдеться у звіті.

Також у звіті наголосили, що війна вичерпала запаси боєприпасів, на відновлення яких може знадобитися п’ять років або більше, що знижує здатність збройних сил реагувати на черговий великий конфлікт. Це перегукується з дослідженням генерального інспектора Пентагону, який заявив, що промислова база не встигає заповнювати дефіцит боєприпасів.

"Цей дефіцит стане особливо проблематичним, якщо виникне конфлікт із супротивником, арсенал якого включає велику кількість балістичних і крилатих ракет", – додали у звіті.

Напередодні Трамп стверджував, що Іран "дуже хоче якнайшвидше" укласти угоду. Раніше він заявив, що не шкодує про війну проти Ірану, попри її можливий вплив на успіхи Республіканської партії на виборах.   

Інформує eurointegration.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Сполучені Штати планують до 30 вересня завершити виведення військ з Іраку, де залишаються ще сотні американських військовослужбовців. Водночас більшість підтримуваних Іраном збройних угруповань не планують виконувати вимогу Багдада щодо роззброєння, повідомляє Associated Press, пише УНН.

Деталі

Американські військові зараз залишаються переважно в напівавтономному Іракському Курдистані. За словами представника США, їх передислокують здебільшого до Йорданії та інших країн регіону.

Разом із військовими з Іраку вивезуть техніку, зокрема системи протиповітряної оборони. Після цього Вашингтон і Багдад можуть перейти до "нормальної двосторонньої співпраці у сфері безпеки", однак її майбутній формат поки не визначений.

Озброєні угруповання залишатися без зброї не збираються

Іракський уряд пов'язував завершення американської військової присутності з роззброєнням недержавних формувань. Проте більшість із них уже дали зрозуміти, що не мають наміру складати зброю.

Підтримувані Іраном іракські угруповання після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого атакували пов'язані зі США об'єкти в Іраку та за його межами. За даними AP, вони також координували дії з єменськими хуситами під час атак на Саудівську Аравію.

Американські військові побоюються, що після їхнього виходу ці угруповання збережуть можливість атакувати цілі в Саудівській Аравії, Йорданії та Ізраїлі. Водночас ці ризики не змінили рішення Вашингтона завершити виведення військ до кінця вересня.

Інформує unn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Палата представників ще не ухвалила закон остаточно. Йдеться про процедурне голосування, яке відкрило шлях до дебатів і фінального голосування.

Якщо документ пройде заключний етап у Палаті, його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

Що передбачає законопроєкт

Документ має назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Він уже пройшов Сенат і тепер розглядається Палатою представників.

Законопроєкт передбачає посилення тиску на Росію через її енергетичні доходи. Головна ідея — бити не лише по самій РФ, а й по країнах, які продовжують купувати російську нафту й газ або допомагають Москві обходити санкції.

За даними Bloomberg, документ може дозволити президенту США запроваджувати 100% мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу, а також проти п’яти країн, які сприяють обходу енергетичних санкцій.

Під удар можуть потрапити країни, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв. У публічних обговореннях найчастіше згадують Китай, Індію та Туреччину.

Чому санкції називають «пекельними»

Формулювання «пекельні санкції» закріпилося за цим пакетом через масштаб потенційного економічного тиску.

Йдеться не лише про чергове розширення персональних санкцій проти російських чиновників чи компаній. Законопроєкт має вдарити по головному джерелу фінансування Росії — експорту енергоносіїв.

Якщо США отримають механізм вторинних тарифів, це може створити додатковий тиск на країни, які купують російську нафту й газ, навіть якщо вони формально не порушують американські санкції напряму.

Фактично Вашингтон намагається поставити партнерів і великі економіки перед вибором: або скорочувати закупівлі у РФ, або ризикувати доступом до американського ринку на гірших умовах.

Чому навколо документа є суперечки

Попри антиросійську спрямованість законопроєкту, в Конгресі США навколо нього виникла гостра дискусія.

Частина демократів не хоче централізовано підтримувати документ, бо він дає президенту Трампу широкі повноваження щодо тарифів. Їхня головна претензія — законопроєкт надає Білим домом інструмент, але не гарантує, що Трамп справді використає його для жорсткого тиску на Кремль.

The Guardian пише, що критики документа побоюються надмірного розширення тарифних повноважень президента та можливого удару по союзниках США.

Інша частина конгресменів вважає, що провал законопроєкту став би поганим сигналом для України і міг би бути сприйнятий Кремлем як ознака ослаблення американської підтримки.

Які поправки пропонували демократи

На сайті Комітету з правил Палати представників США оприлюднені поправки до документа.

Серед них були пропозиції:

• вилучити із законопроєкту розділ про широкі вторинні тарифи;
• уточнити, що Європейський Союз не вважається «країною» для цілей вторинних тарифів;
• обмежити право президента відмовлятися від санкцій;
• дозволяти відмову від санкцій лише у випадку, якщо це життєво важливо для національної безпеки США;
• передбачити $15 млрд військового фінансування для України;
• прямо перелічити країни, які можуть потрапити під мита за закупівлю російської нафти чи газу.

Одна з поправок пропонувала вказати серед таких країн Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан.

Однак частина цих поправок не була підтримана на рівні процедурного комітету.

Що буде далі

Після процедурного рішення Палата представників має провести дебати й заключне голосування.

Подальший шлях документа виглядає так:

• дебати в Палаті представників;
• фінальне голосування;
• у разі підтримки — передача документа президенту США;
• підпис або інше рішення Дональда Трампа;
• подальше практичне застосування санкційного механізму.

Навіть якщо закон буде ухвалено, це ще не означає автоматичного запровадження мит проти всіх покупців російської нафти й газу. Багато залежатиме від того, які повноваження отримає президент і як саме Білий дім вирішить ними користуватися.

Інформує komersant.ua

Джерело: 05361.com.ua

Міністерство фінансів оприлюднило проєкт держбюджету на 2027 рік з рекордними видатками на оборону та підвищенням зарплат вчителям і лікарям.

Джерело: 05361.com.ua

• Голова МЗС Туреччини Фідан заявив, що розповсюдження війни РФ та Україна на Чорне море неприпустиме.
• Він наголосив, що раніше існував компроміс щодо цивільних кораблів, а тепер загроза мореплавцям і екології Чорного моря зростає.
• Анкара посилить свою активність для закінчення військового конфлікту, адже "поганий мир краще за війну". 

• Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що для Анкари неприпустимий факт того, що російсько-українська війна розповсюджується на акваторію Чорного моря. Таку позицію він висловив на прес-конференції у Баку, передає турецьке TRT Haber.

  За словами дипломата, раніше сторонам вдавалось досягти компромісу щодо цивільних кораблів, проте останнім часом ситуація вийшла з-під контролю. Це наражає на серйозну небезпеку життя моряків, судноплавство та екологію в регіоні.

  "Поширення війни в Чорному морі та загроза, яку вона становить для життя наших громадян та діяльності наших компаній, є неприйнятною. Туреччина посилила свою активність для подальшого вирішення цього питання і робить все необхідне задля якомога скорішого завершення війни", – підкреслив Фідан.

  Також він повторив основну думку президента Реджепа Ердогана, яка буквально перекладається як "поганий мир краще за добру війну". 

• "За 4,5 роки з початку війни, незважаючи на те, що ми часом опинялися на самоті в європейському контексті, наша позиція завжди залишалася незмінною. Ця війна ніколи не повинна була початися, вона не повинна була поширюватися і мала негайно припинитися", – резюмував голова турецького зовнішньополітичного відомства.

  Нагадаємо, що в Анкарі занепокоєні тим, що переговори між РФ та Україною поставлені на паузу, причому розуміють, що ініціатором цієї паузи виступає саме Москва. 

• Інформує ukranews.com

Джерело: 05361.com.ua

Він розповів, що обговорив із “портовим бізнесом” низку питань — від збереження роботи портів, захисту людей, суден і інфраструктури до фінансових умов, страхування, компенсації збитків і вартості логістики.

Нагадаємо, російські війська вкотре атакували цивільне судно в акваторії Чорного моря. Внаслідок влучання ракети в балкер під прапором Гвінеї-Бісау з українською пшеницею було пошкоджено корпус, на судні спалахнула пожежа.

Інформує uatv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє The Telegraph.

У саміті візьмуть участь перший міністр Шотландії Джон Свінні, перший міністр Уельсу Рун ап Іорверт та перша міністерка Північної Ірландії Мішель О'Ніл. До них приєднається Мері Лу Макдональд – президентка Sinn Fein і лідерка опозиції в парламенті Ірландії.

За інформацією видання, учасники саміту хочуть спільно працювати над новою кампанією за незалежність. Зустріч стане нагодою для узгодження спільної позиції з питань самовизначення та майбутнього своїх країн. За підсумками переговорів вони мають підписати меморандум про взаєморозуміння.

Документ охоплюватиме чотири напрямки: економіку, енергетику, Європу, а також міжнародну співпрацю та право на самовизначення. Зокрема, сторони погодяться, що їхні країни мають бути членами Європейського Союзу: Шотландія та Уельс – як нові держави-члени, а Північна Ірландія – у складі Республіки Ірландія. Крім того, меморандум передбачатиме зміцнення відносин із європейськими "сусідами" в межах підготовки до здобуття незалежності.

Напередодні саміту Свінні заявив, що вперше Шотландію, Уельс та Північну Ірландію очолюють глави урядів, які виступають за незалежність. За його словами, це свідчить про те, що нинішній статус-кво не є сталим і потребує змін.

Саміт відбудеться після заяви прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема про те, що він готовий погодитися на проведення нового референдуму про незалежність Шотландії, якщо на його підтримку буде "чіткий консенсус" у суспільстві.

Водночас у листі до Свінні, надісланому в четвер, Бернем наголосив, що новий референдум про незалежність Шотландії виключений до наступних загальних виборів. Він також зазначив, що наразі немає консенсусу на підтримку такого голосування і чітких підстав вважати, що більшість жителів Північної Ірландії хоче вийти зі складу Сполученого Королівства.

Раніше президент США Дональд Трамп під час візиту до Ірландії підтримав об'єднання Ірландії та Північної Ірландії, що входить до складу Великої Британії. Він назвав такий сценарій "чудовою річчю".

У Лондоні у відповідь нагадали про положення Угоди Страсної п'ятниці, яка допускає проведення референдуму щодо статусу Північної Ірландії, якщо з'являться підстави вважати, що більшість її жителів проголосує за приєднання до Ірландії.

Інформує ukrrain.com

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляють моніторингові канали Exilenova+, Supernova+ та росЗМІ.

Як розповідають місцеві жителі, небезпеку оголосили ще ввечері, а близько 2:13 у центральній частині було чутно сильні вибухи. Напередодні влада міста та федеральної території Сіріус оголосила загрозу атаки БПЛА.

Мер Сочі Андрій Прошунін о 3:51 заявив, що загроза зберігається. За його словами, у місті задіяли всі сили та засоби захисту, а мешканців закликали залишатися у безпечних місцях.

Про вибухи також повідомляли в Ростові. Моніторингові канали писали про прольоти груп безпілотників та роботу російської ППО.

У місцевих пабліках мешканці припускали, що ціллю атаки могли бути нафтопереробний об’єкт, нафтобаза або один із логістичних об’єктів у районі Сочі. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Також повідомлялося про можливу пожежу в регіоні після одного з влучань, проте її причини та масштаби не підтверджені.

Окрім цього, є інформація про можливе ураження комплексу ППО С-400 у курортному місті Дагомис.

Тим часом, за повідомленнями росЗМІ, аеропорт Сочі залишається закритим через введені обмеження. Про точний час їх скасування російська влада не повідомляла.

Нагадаємо, від початку вересня місто Сочі декілька разів опинялося під атакою дронів. Зокрема, там двічі уразили нафтобазу.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05361.com.ua

Канада та Європейський Союз проводять переговори щодо участі Оттави у фінансуванні кредиту на €90 млрд для України.

Як пише Financial Times, таким чином канадський прем’єр-міністр Марк Карні прагне посилити співпрацю з європейськими партнерами та водночас скоротити залежність країни від Сполучених Штатів.

За словами джерел видання, які обізнані з перебігом переговорів, Канада та ЄС планують визначити розмір внеску Оттави до початку жовтневого саміту Євросоюзу в Монреалі. У разі домовленості Канада стане лише другою державою за межами ЄС, яка приєднається до цієї кредитної програми. Першою була Велика Британія.

У Financial Times пов’язують цей крок Карні з його наміром сформувати тісніший альянс демократичних і ліберальних країн. Видання зазначає, що на тлі змін у відносинах зі США канадський уряд дедалі активніше шукає можливості для поглиблення контактів із європейськими державами, зокрема у сфері допомоги Україні.

«Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом», — заявив виданню один із європейських чиновників.

Підтримка України вже стала одним із ключових напрямів зближення Канади з Європою. Раніше Оттава спрямувала на військову допомогу Києву 6,5 млрд канадських доларів.

Крім того, минулого тижня Марк Карні та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про «100-річне партнерство» між Канадою та Україною.

Водночас потреба Києва в додаткових фінансових ресурсах зростає через збільшення вартості війни з Росією. Співрозмовники Financial Times припускають, що вже наступного року Україна може зіткнутися із суттєвим бюджетним дефіцитом.

Втім, канадський уряд розглядає поглиблення співпраці з Євросоюзом не лише крізь призму допомоги Україні. Оттава також зацікавлена в нових економічних і технологічних проєктах із Брюсселем, паралельно намагаючись зміцнити свої позиції у торговельному протистоянні зі США.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомив Офіс президента.

До санкційного списку увійшло 20 морських суден, які Росія використовує для експорту нафти, нафтопродуктів та зрідженого газу. Це найважливіше джерело доходу російського бюджету, яке прямо фінансує війну проти України. Є чіткі дані, які доводять, що ці танкери перевозять нафту з російських портів до Індії, Єгипту й Туреччини. Водночас вони використовують прапори Ліберії, Маршаллових Островів, Сьєрра-Леоне, Барбадосу та Палау.

Одним із рішень санкції застосовані проти 29 громадян РФ та 29 російських компаній. Серед них підприємства, включені у ланцюги постачання високоточного промислового обладнання, електроніки й компонентів для виробництва ракет і дронів. Також обмеження застосовані проти підприємств, які виробляють товари подвійного призначення, науково-дослідних організацій, що розробляють технічну документацію для російського ВПК, а також закладу освіти, який готує спеціалістів для підприємств російського концерну «Калашников». Санкції застосовані й проти компаній, які проєктують рішення і постачають високотехнологічне обладнання для підприємств російського ВПК та ІТ-компаній, що розробляють і обслуговують програмні продукти з шифрування інформації, збору й управління базами даних.

«Ростех» – промислове ядро російської воєнної машини: підприємства корпорації забезпечують до 80% озброєння та військової техніки для війни проти України й виробляють, зокрема, ракети «Іскандер» і «Кинджал», ударні дрони та критичні компоненти для БпЛА, якими Росія атакує Україну», – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Ще одним рішенням обмеження застосовані проти 10 російських й українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України. Зокрема, санкції застосовані проти Юлії Мендель.

Україна передасть усю інформацію партнерам для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях.

А тепер детальніше про Мендель. Указом №901/2026 - одним із трьох названих вище - Президент України Володимир Зеленський запровадив персональні санкції проти десяти осіб, серед яких його колишня прессекретарка Юлія Мендель. Обмеження діятимуть протягом десяти років, а окремі заходи, зокрема позбавлення державних нагород, — безстроково.

До більшості фігурантів застосували повний перелік обмежень, передбачених Законом України «Про санкції». Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів, заборону в’їзду в Україну та інші обмеження. Єдиною громадянкою України у списку, як пише Радіо Свобода, стала Юлія Мендель — колишня прессекретарка Володимира Зеленського, яка обіймала цю посаду з червня 2019 року до липня 2021-го.

Окрім стандартних обмежень, щодо Мендель передбачили окремий захід — обмеження доступу з території України до її сторінок у соціальних мережах Instagram, X та Facebook.

Решта дев’ять фігурантів — громадяни Російської Федерації. До списку увійшли Світлана Ларіна, Ізабелла Ліберман, Діана Малик, Олександр Мінєєв, Олексій Плотников, Олег Резепкін, Марія Румянцева, Софія Самбулова та Євген Стрункін.

Юлія Мендель вже встигла прокоментувати рішення президента у Facebook. За її словами, санкції запровадили за кілька днів до її виступу в Європейському парламенті.

Вона назвала рішення проти громадян України «антиконституційними» та заявила, що санкціями Зеленський нібито карає тих, хто виступає за мирне врегулювання війни.

«За кілька днів до мого виступу в Європарламенті Володимир Зеленський, мій колишній бос, ввів проти мене санкції», — написала Мендель.

Колишня прессекретарка також пов’язала обмеження зі своїм інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, в якому виступала з критикою української влади.

Нагадаємо, у травні 2026 року в інтерв’ю Такеру Карлсону Мендель назвала Зеленського «однією з найбільших перешкод» до встановлення миру та заявила, що Україна «перебуває на межі вимирання».

Вона також стверджувала, що українська делегація на переговорах у Стамбулі навесні 2022 року нібито була готова погодитися на вимоги Росії заради припинення війни. При цьому Мендель посилалася на неназваних співрозмовників.

Крім того, колишня прессекретарка звинувачувала Зеленського у відмиванні грошей та вживанні наркотиків, а ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака — у заняттях магією та походах на кладовище. Жодних доказів на підтвердження цих заяв вона не навела.

Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин відкинув твердження Мендель про її нібито обізнаність щодо переговорного процесу.

«Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді — коментувати несерйозно», — заявив Литвин.

Інформує zahidfront.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Мінімальний штраф за порушення правил військового обліку становить 17 тисяч гривень. Якщо його не сплатити у встановлений строк і постанову передадуть на примусове виконання, сума може подвоїтися до 34 тисяч гривень.

На цьому витрати можуть не закінчитися. До боргу додаються виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, тому фактична сума стягнення буде ще більшою.

Насамперед державний або приватний виконавець намагається стягнути гроші з банківських рахунків боржника. На них можуть накласти арешт у межах відкритого виконавчого провадження.

Якщо коштів на рахунках немає або їх недостатньо, стягнення може бути звернене на інше майно. Арештовані речі у передбачених законом випадках можуть продавати через систему електронних торгів.

Отримані після продажу гроші спрямовують на погашення боргу, виконавчого збору та інших витрат. Якщо після цього залишається частина суми, її мають повернути власнику.

При цьому відсутність грошей чи майна не означає автоматичного списання штрафу. Заборгованість може залишатися у виконавчому провадженні.

Окремі правила діють щодо нерухомості. За даними джерела, звернення стягнення на єдине житло можливе, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат.

За наведеного у матеріалі розміру мінімальної зарплати у 2026 році в 8 647 гривень цей поріг перевищує 170 тисяч гривень. Водночас сам факт такої заборгованості не означає автоматичної втрати квартири чи будинку — процедура відбувається в межах виконавчого провадження та відповідно до встановлених законом правил.

Закон також захищає частину речей першої необхідності. Стягнення не повинно поширюватися на базовий одяг, необхідні меблі, медичні засоби, запас продуктів, окрему побутову техніку та інше майно, без якого людина не може нормально жити.

Тому ігнорувати постанову про штраф не варто. Якщо людина погоджується з ним, його доцільно сплатити у встановлений строк, а якщо вважає незаконним — скористатися правом на оскарження.

Інформує expert.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

Пропуски уроків у школах та коледжах України більш поширені, ніж в інших країнах. Такі висновки з дослідження PISA, яке провели у 2025 році й оприлюднили 9 вересня, пише «Освіта.ua».

Якщо серед інших країн, учні яких брали участь у дослідженні, середній показник прогулів занять становить 34%, то в Україні це 73%. Саме така кількість учнів повідомила про пропуски навчальних занять або запізнення протягом двох тижнів перед тестуванням.

Проте у звіті про результати PISA–2025 наголошують, що пропуски занять учнями в Україні не можна розцінювати лише як низьку навчальну мотивацію.

«Ці дані потрібно тлумачити з урахуванням обставин війни – повітряних тривог, вимушених переміщень і змішаного формату навчання», – переконані автори звіту.

Попри показники відвідування, більшість українських учнів називають цінними здобуті знання й навички у школі, які їм стануть у пригоді в майбутній професії. Так вважають 62% українських учнів.

Нагадаємо, за підсумками дослідження PISA-2025, майже половина 15-річних українських підлітків не досягають базового рівня з математики й читання. Найкращі показники у них з природничих наук.

Інформує  zaxid.net

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Водночас більшість опитаних оцінює власну готовність до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення цієї зими як обмежену або недостатню.

Утім майже кожен десятий опитаний стверджує, що має генератор, павербанки та усі необхідні запаси для відносно комфортного проходження зими 2026-2027. в

Варто зазначити, що найбільша частка опитаних (37%) вказує на часткову готовність.

Натомість сумарно 47,5% респондентів зазначили про свою непідготовленість до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення, при цьому для більшості з них це є джерелом занепокоєння: 32% опитаних не готові й переймаються цим, тоді як 15,5% респондентів зазначають про відсутність готовності, проте не висловлюють занепокоєння. Не змогли визначитися з відповіддю 6,5% опитаних.

 

Оцінка особистої готовності до зимиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Статеві, вікові та гендерні відмінності

Серед жінок зафіксовано вищий рівень тривожності: 36% зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 29% серед чоловіків та 32% загалом).

Щодо вікових особливостей – зафіксовано, що молодь (18–29 років) вирізняється найнижчим рівнем занепокоєння: лише 22% опитаних цієї групи не готові й переймаються цим (проти 32% загалом), водночас майже чверть (23% проти 15,5% загалом) зазначають, що не готові, проте не турбуються через це. У цій же віковій категорії зафіксовано найвищу частку тих, хто вагався з відповіддю (10% проти 6,5% загалом).

Найвищий рівень тривожності зафіксовано у віковій групі 45–54 роки, де респонденти частіше за загальний рівень обирали варіант «не готовий(-а), і це турбує» (38% проти 32% загалом).

Регіональна специфіка

Найвищий рівень часткової підготовленості зафіксовано у столиці (51% проти 37% загалом) за нижчого за середнього рівня занепокоєння щодо неготовності (26% проти 32% загалом).

На Півночі та Півдні спостерігається найвищий рівень тривожної непідготовленості: 38% та 41% відповідно зазначили, що не готові й це їх турбує (проти 32% загалом), при цьому на Півдні та Сході фіксуються найнижчі показники повної готовності (4% та 3% відповідно проти 9% загалом).

Західний регіон демонструє дещо вищі показники підготовленості (11% – повністю, 40% – частково), а також найнижчу частку занепокоєних щодо неготовності на рівні з киянами (26% проти 32% загалом).

Водночас на Сході спостерігається аномально висока частка фаталістичного або байдужого ставлення: 29% опитаних зазначили, що не готові, але не переймаються цим (що майже вдвічі перевищує загальнонаціональний показник – 15,5%).

 

Готовність до можливих відключень світла й опаленняСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина – присвячена підготовці українців до зими 2026-2027.

Зокрема виявилось, що більшість українців оцінює власну готовність до цієї зими як обмежену або недостатню. Однак понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).

А от дороговартісним обладнанням для енергонезалежності на кшталт EcoFlow та Bluetti забезпечені лише 20% населення України.

Також понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.

Крім цього з’ясувалось, що частина населення з високими доходами ігнорує навіть базову підготовку до зими.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05361.com.ua

Таку інформацію надав Пенсійний фонд України ексклюзиво для матеріалу Бізнес Цензора.

Відповідні дані свідчать про зникнення з офіційного ринку праці, однак причин може бути кілька: виїзд за кордон, служба в Збройних Силах, перехід "у тінь", вступ на навчання.

Спільним для всіх цих випадків є те, що страховий внесок за людину більше не сплачується.

Водночас  за даними кадрового порталу Work.ua, станом на кінець серпня 2026 року кількість чоловіків 18-22 років, які відгукувалися на вакансії, за рік впала на 19% – з 16,7 тис. до 13,5 тис.

Відтак Пенсійний фонд фіксує помітно глибше падіння, ніж Work.ua, що загалом має сенс: у першому випадку йдеться про нарахування внеску, а в другому – про активність на сайті пошуку роботи.

Утім, ці дані мають суттєве обмеження, оскільки охоплюють далеко не всю молодь цього віку: більшість ще навчається, і вони не входять в статистику.

Як скоротилася кількість платників за регіонами

Різниця в цифрах між різними областями України виявилася майже чотириразовою.

Найбільше падіння Пенсійний фонд зафіксував у таких регіонах:

• в Івано-Франківській області: -54,7% (із 3 595 до 1 629 осіб),
• у Херсонській (-54,2%),
• Житомирській (-53,1%),
• Луганській (-50,6%),
• Волинській (-49,9%) областях.

Найменше падіння продемонстрували:

• Київ: -18,5%, із 46 844 до 38 158 осіб – і це єдиний регіон, де показник не досяг навіть чверті,
• Кіровоградська область (-25,8%),
• Дніпропетровська (-29%),
• Харківська (-29,3%) області.

При цьому у відсотках і в абсолютних числах картина різна. Хоча Київ показав найменше падіння у відсотках, саме тут зникло найбільше платників – 8 686 осіб.

Тимчасовий захист

Як повідомлялося, з 5 серпня 2026 року в Чехії набули чинності нові правила надання тимчасового захисту для українців, які підлягають військовому обов'язку: якщо заявник не може підтвердити законність виїзду з України, йому можуть відмовити в отриманні цього статусу.

Перед тим Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну, до 4 березня 2028 року. Водночас документ передбачає запровадження нових умов для окремих категорій заявників, зокрема військовозобов'язаних.

Виїзд чоловіків

У квітні 2026 року міністр соціальної політики Денис Улютін заявляв, що українська влада не веде переговорів із міжнародними партнерами про скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років.

Дозвіл на виїзд молодих чоловіків із України поча діяти наприкінці серпня торік, а вже на початку жовтня повідомлялося, що 41% роботодавців в Україні відчули вплив на заповнення вакансій від рішення про дозвіл чоловікам 18-22 років безперешкодно перетинати кордон.

У листопаді канцлер Німечини Фрідріх Мерц у розмові з президентом України Володимиром Зеленським обговорював питання збільшення кількості виїздів молодих українських чоловіків до Європейського Союзу. А в січні 2026 року Мерц прямо звертався до Зеленського з проханням обмежити виїзд молодих українських чоловіків.

"Під час тривалої телефонної розмови я попросив українського президента забезпечити, щоб молоді чоловіки, зокрема, з України не приїжджали до Німеччини у великій кількості – у дедалі більшій кількості – а служили своїй країні", – сказав Мерц.

Інформує  censor.net

 

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Як ППО відбивала російський напад?

У ніч на 10 вересня противник застосував 149 ударних БпЛА типу "Шахед", "Гербера" та дронів-імітаторів типу "Пародія". При цьому майже половина з них були реактивними безпілотниками. Станом на 08:00 протиповітряній обороні вдалося збити та подавити 128 ворожих безпілотників.

Запуск засобів повітряного ураження відбувався з кількох напрямків, зокрема з російських міст Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, а також із тимчасово окупованих Донецька та кримського Гвардійського. Для відбиття атаки було залучено авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, сили безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Попри ефективну роботу захисників неба, зафіксовано влучання засобів ураження на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей спричинило наслідки ще на 9 ділянках. Бойова робота продовжується, адже ворожі БпЛА досі перебувають у повітряному просторі.

Як відпрацювала ППО у ніч на 10 вересня / Інфографіка Повітряних сил ЗСУ

Нагадаємо, унаслідок російського удару по торгово-розважальному центру в Сумах 9 вересня загинули двоє людей – 21-річні чоловік і жінка. Ще 20 людей зазнали поранень та травм, серед них четверо дітей віком 15 – 16 років. Четверо постраждалих, зокрема 16-річна дівчина, перебувають у тяжкому стані. Внаслідок атаки в ТЦ виникла пожежа, також пошкоджені будівля та автомобілі.

Також уночі 10 вересня російські війська завдали масованого удару безпілотниками по Кривому Рогу. Влучання зафіксували на п'яти локаціях у Центрально-Міському та Саксаганському районах міста, на двох із них спалахнули пожежі. Унаслідок атаки поранень зазнали двоє чоловіків: один перебуває у тяжкому стані, інший – у стані середньої тяжкості. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки обстрілу.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

В умовах гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot і нарощування країною-агресоркою Росією виробництва балістичних ракет Україна має два основні варіанти захисту.

Про це пише The Economist у розгорнутому матеріалі, присвяченому відчайдушним спробам України протистояти російським ударам балістичними ракетами.

Видання наголошує, що запаси українських ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot майже вичерпано, Росія збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць, а система протиракетної оборони Freyja ще не готова, тож Україна має два варіанти дій.

Перший — зміцнювати та маскувати інфраструктуру й промислові об'єкти, водночас забезпечуючи достатні постачання запасних частин. І другий — так звана стратегія left-of-launch (дії до моменту пуску). Вона спрямована на скорочення кількості ракет, наявних у Росії, шляхом завдання ударів по заводах, що їх виробляють, та ураження пускових установок до того, як буде здійснено пуск.

Крім того, Україна сподівається найближчими місяцями поповнити арсенал власними балістичними ракетами. Зокрема, йдеться про ракету Сапсан, над якою працює Південмаш, а також про FP-7 і далекобійніші FP-9 від компанії Fire Point.

Передбачається, що завдяки своїй швидкості вони зможуть ефективніше за безпілотники вражати мобільні установки, перш ніж ті встигнуть здійснити постріл і зникнути. Утім, це надзвичайно складне завдання, зазначає The Economist. Навіть США, маючи повну перевагу в повітрі над Іраном, насилу справляються зі знищенням мобільних пускових установок противника.

 

 

Інфографіка: NV

Дефіцит ракет для ППО в Україні — що відомо

5 серпня газета Financial Times повідомила, що президент США Дональд Трамп відмовив президенту України Володимиру Зеленському, який просив передати Україні кілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot, пояснивши це обмеженими запасами США через потреби Вашингтона на Близькому Сході.

13 серпня Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас звернулася до всіх країн-членів, які мають на складах ракети для Patriot, із проханням передати їх Україні. 24 серпня прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що у вересні планує вирушити до США разом з іншими лідерами ЄС, щоб переконати Трампа надати Україні доступ до американських запасів перехоплювачів напередодні зими.

25 серпня Зеленський повідомив, що Україна вже отримала невелику партію ракет Patriot, ракети AIM для систем NASAMS, а також підтвердження щодо кількох систем ППО Crotale і ракет до них.

7 вересня Суспільне з посиланням на неназваного представника ЄС повідомило, що Європейська комісія схвалила заявку України на закупівлю ракет для систем протиповітряної оборони Patriot за рахунок кредиту в розмірі 90 млрд євро.

8 вересня повідомлялося, що Велика Британія виділить 100 млн фунтів стерлінгів на посилення протиповітряної оборони України взимку. Пакет військової допомоги включатиме ракети для комплексів Patriot.

Інформує nv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Причиною внесення артистки до бази стало її нещодавнє скандальне інтерв'ю російській журналістці Катерині Гордєєвій. У ньому Каменських зробила низку суперечливих заяв, які викликали хвилю обурення в мережі.

Зокрема, співачка розповіла, що після переходу на українську мову у неї нібито з'явилася психосоматична кіста на голосових зв'язках, через що вона втратила голос. Психолог, до якого звернулася артистка, порадив їй повернутися до російської мови, бо її тіло нібито "не сприймає" українську.

Настя Каменських та Потап на інтервʼю / скриншот з відео

Крім того, Каменських заявила, що мовне питання в Україні "штучно загострюють" та "довели до абсурду". Вона вважає це "чистою політикою" і маніпуляцією. Також співачка зізналася, що не вважає себе патріоткою України, бо особисте для неї важливіше за суспільне, і не змогла пояснити, що для неї означає батьківщина.

Такі висловлювання не залишилися непоміченими. Українці почали активно обговорювати позицію Каменських, створювати меми про її "кісту" та критикувати співачку за її ставлення до мови та патріотизму. А "Миротворець" звернувся до правоохоронних органів із проханням розглядати публікацію про Каменських як заяву про скоєння злочину проти національної безпеки.

Настя Каменських занесена в "Миротворець" / скриншот

В цьому ж інтервʼю Настя Каменських зізналася, що не може мати дітей, а також про піар на розриві стосунків.

Інформує 24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

У Сочі в ніч проти 10 вересня пролунала серія потужних вибухів у районі морського порту, а російська влада підтвердила атаку безекіпажних катерів. Тим часом напередодні росіяни втратили низку плавзасобів на військово-морській базі Новоросійська. На набережній спалахнула пожежа, пошкоджено пляжну інфраструктуру, повідомляється про 8 постраждалих. Паралельно неспокійно було й в інших регіонах Росії - Дагестані та Воронезькій області.

Про атаку в Сочі повідомили самі окупанти. Місцева влада підтвердила удар безпілотних катерів по портовій зоні, зазначивши, що вогонь пошкодив прибережну інфраструктуру. Кількість постраждалих поступово зросла до восьми осіб.

У Борисоглєбську Воронезької області російські ППОшники заявили, що збили один дрон над приватним будинком. У Махачкалі, столиці Дагестану, вночі місцеві жителі повідомляють про атаку та вибухи - у мережі з'явилися кадри спалахів і роботи протиповітряної оборони. Також повідомляють про задимлення в районі порту та пошкодження в місті. Місцеві пабліки поширюють відео, на яких, за їхніми твердженнями, ППО працює над районом Аварського театру.

"Зараз у Сочі перебуває чимало російської еліти, і це вкотре доводить, що Путін не може гарантувати їх безпеку", - додав керівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко.

Крім того, у Сочі того ж вечора зупинили концерт Тетяни Буланової. Раніше співачка потрапила до бази "Миротворець" за пропаганду.

Атака на Сочі, Махачкалу та Борисоглєбськ

Атаки на РФ

Атаки на Сочі відбуваються не вперше - місто вже неодноразово потрапляло під удари безпілотників і морських дронів протягом останніх тижнів. Курортний статус не рятує інфраструктуру: порти й прибережні об'єкти регулярно фіксують пожежі та пошкодження після нальотів.

Одночасно посилюється тиск і на інші стратегічні об'єкти Росії - від портів Чорноморського узбережжя до газовидобувних регіонів у глибині країни.

Раніше Інформатор повідомляв, що Сили оборони вперше атакували дронами Новий Уренгой у Ямало-Ненецькому окрузі - відстань від України туди становить майже 3 тисячі кілометрів, а удар прийшовся на об'єкти паливно-енергетичного комплексу регіону.

Також ми писали, що в Росії через нічні атаки безпілотників були закриті аеропорти, а в Саратовській області фіксували ракетну небезпеку, тоді як у Брянській області моніторингові канали повідомляли про ураження пускових установок.

Інформує informator.ua

Джерело: 05361.com.ua

Представники Офісу генерального прокурора могли щомісяця отримувати близько $7 тисяч із кожного шахрайського кол-центру, який працював під їхнім ймовірним прикриттям.

Про це йдеться у статті Української правди «$7000 доларів з кол-центру щомісяця – прокурорам. Перший залп НАБУ і САП по шахрайському «Карфагену».

За інформацією джерел, представникам ОГП могли передавати приблизно $7 тисяч із кожного кол-центру щомісяця.

Таким чином, якщо під таким «дахом» одночасно працювали 100 кол-центрів, потенційний щомісячний обсяг таких виплат міг становити близько $700 тисяч.

Водночас співрозмовники стверджують, що на піку активності у 2026 році кількість кол-центрів, які могли перебувати під відповідним контролем, могла сягати 500.

У такому разі загальна сума потенційних щомісячних виплат могла становити вже близько $3,5 мільйона.

Нагадаємо, 4 вересня антикорупційні органи викрили злочинну організацію в Офісі генпрокурора. За даними слідства, посадовці ОГП, зокрема заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергій Кропива, систематично брали хабарі за «кришування» шахрайських кол-центрів і легалізували десятки мільйонів гривень. Підозру вручили п'яти особам.

В ОГП згодом підтвердили обшуки у керівництва, проте заявили, що НАБУ могло отримати доступ до сторонніх матеріалів справ.

Згодом 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід, а 7 вересня заарештували Сергія Куцого, його водія, як ймовірного учасника схеми.

Генпрокурор Руслан Кравченко відкидав звинувачення у причетності до схем із кол-центрами. Він заявляв, що оприлюднені в суді аудіозаписи з його участю нічого не доводять.

Однак напередодні Кравченко заявив, що подав заяву про відставку. За його словами, «це політичне рішення», яке він ухвалив свідомо.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Інформує interfax.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

У Курській області Росії, ймовірно, зіткнулися в повітрі два російські багатоцільові винищувачі Су-35С. За непідтвердженими даними, один із пілотів загинув, а інший дістав поранення.

Про інцидент увечері 7 вересня повідомив російський військово-авіаційний Telegram-канал Fighterbomber. Інформацію також поширили інші російські Z-канали.

Fighterbomber стверджує, що два Су-35С зіткнулися в Курській області, однак подробиць не навів. Причини аварії наразі встановлюють.

Z-канали повідомляють про загибель пілота

Пізніше російські провоєнні ресурси «Воевода Вещает» та інші Z-канали заявили, що внаслідок аварії один із пілотів загинув.

За їхньою версією, другий льотчик вижив, але отримав поранення.

Станом на вечір 7 вересня Міністерство оборони Росії офіційно не повідомляло про аварію та не підтверджувало інформацію про загибель пілота.

Також наразі немає достовірного підтвердження, що обидва винищувачі були повністю знищені. Частина медіа повідомляє про втрату двох літаків, однак першоджерело таких деталей не наводить.

Су-35С — російський багатоцільовий винищувач покоління 4+. Російська армія використовує ці літаки, зокрема, для прикриття ударної авіації, перехоплення повітряних цілей та протидії українській ППО.

Обставини зіткнення двох російських винищувачів уточнюються.

Інформує chas.news

Джерело: 05361.com.ua

Україна відкрила кордон для наймолодших чоловіків призовного віку — і це вже відчутно позначилося на ринку праці. Після того як чоловікам від 18 до 22 років дозволили виїжджати за кордон, роботодавці почали масово втрачати тих, хто ще недавно закривав вакансії у торгівлі, сервісі та логістиці.

Про скорочення пулу наймолодших кандидатів повідомляє видання The Page. За даними аналітиків, за рік кількість працівників віком 18–22 роки на українському ринку праці зменшилася на 19%. Тобто кожен п'ятий молодий чоловік, який ще рік тому розглядав роботу в Україні, тепер обрав закордонний шлях.

Найбільше просідання фіксують у масових професіях: продавці, кур'єри, офіціанти, оператори кол-центрів та працівники складів. Ці позиції традиційно займали молоді чоловіки 18–22 років, які ще не визначилися з кар'єрою і погоджувалися на першу роботу без спеціальної освіти.

 

Що змінив дозвіл на виїзд

Дозвіл на перетин кордону для чоловіків 18–22 років суттєво розширив можливості наймолодшої частини робочої сили. Молодь отримала доступ до роботи за кордоном — у Польщі, Чехії та Німеччині, де стартові зарплати помітно вищі за українські. Частина чоловіків поїхала на навчання, інші — на тимчасові заробітки, і значна частина поки не повертається.

Для бізнесу це означає жорсткішу конкуренцію за молодих працівників. Компанії змушені або підвищувати зарплати на стартових позиціях, або шукати кадри серед інших груп — жінок, людей старшого віку та студентів.

Тренд, який не зупинити швидко

Скорочення кількості кандидатів 18–22 років — не разове явище, а стійкий тренд. Поки різниця в оплаті праці між Україною та сусідніми країнами ЄС залишається великою, наймолодша частина робочої сили продовжуватиме виїжджати. Це безпосередньо впливає і на вартість послуг, які залежать від масової некваліфікованої праці.

Відтак роботодавцям уже зараз доводиться переглядати підходи до найму молодих кадрів — інакше вільні вакансії тижнями стоятимуть незаповненими.

Інформує sport.znaj.ua

Джерело: 05361.com.ua

Майбутня зима в Україні буде важкою через імовірні масовані атаки російських окупантів по об’єктах критичної інфраструктури.

Про це повідомив радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю виданню DOU.ua.

Бескрестнов закликав громадян не зволікати й подбати про автономне енергозабезпечення своїх осель вже зараз, поки на ринку немає ажіотажу.

«Будуть удари по енергетиці. Раджу купувати генератори, павербанки, аналоги EcoFlow, поки є час і ціни не піднялися», — наголосив він.

Водночас радник президента заспокоїв щодо можливого дефіциту базових товарів чи продуктів харчування. За його словами, критичної нестачі їжі чи пального в країні не передбачається, адже у разі потреби необхідні обсяги оперативно перекриє Європа.

Експерт припустив, що будуть лише точкові ускладнення: локальні проблеми з товарами та черги на АЗС. Аби уникнути паніки та черг, Бескрестнов порадив заздалегідь тримати вдома хоча б мінімальний резерв палива — наприклад, каністру на 10 літрів.

«Можуть виникнути локальні проблеми з окремими товарними групами, якщо рф зруйнує якесь конкретне виробництво. Але тотального дефіциту не буде… Також варто мати запас пального. Пальне в нас буде — питання лише в тому першому дні, коли всі одночасно поїдуть закуповуватися. Тож нехай буде хоча б невеликий запас, каністра на 10 літрів», — резюмував він.

Нагадаємо, у Києві міська влада вже формує списки маломобільних мешканців на випадок тривалої відсутності опалення через російські обстріли. Як запевняють посадовці, це допоможе міським службам оперативно надати допомогу та альтернативне житло людям у разі виникнення критичної ситуації.

Інформує tsn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Українцям у Німеччині, які планують залишатися в країні надовго, радять уже зараз готуватися до переходу з тимчасового захисту на іншу підставу для проживання. Нині дозвіл за §24 автоматично продовжений до 4 березня 2027 року, однак майбутнє цього статусу після цієї дати залишається предметом дискусій на рівні ЄС.

Про це повідомляє Germany4Ukraine.

Тимчасовий захист для українців у Німеччині передбачений §24 Закону про перебування. Чинні дозволи, які були дійсними станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Звертатися до відомства у справах іноземців для такого продовження не потрібно. Це підтверджує офіційний портал уряду Німеччини Germany4Ukraine.

Водночас питання, що буде після березня 2027 року, залишається відкритим. У ЄС обговорюється можливість продовжити тимчасовий захист ще на рік – до березня 2028-го. Водночас європейські чиновники також говорять про необхідність поступового переходу українців на інші види легального проживання.

У Німеччині українцям, які вже визначилися з довгостроковим проживанням, радять не відкладати підготовку документів до останнього моменту. Причина – потенційне значне навантаження на місцеві міграційні відомства, якщо велика кількість людей одночасно почне змінювати свій статус.

Одним із варіантів є отримання посвідки на проживання на підставі роботи. Зокрема, видання DW називає §18a та §18b німецького законодавства – вони передбачають дозволи для людей із професійною або вищою освітою, які працюють у Німеччині за відповідною спеціальністю.

Таким чином, перевагу матимуть українці, які вже інтегрувалися в німецьке суспільство: працюють, мають професійну кваліфікацію, знають німецьку мову та можуть підтвердити стабільний професійний статус.

Для частини людей можуть бути доступні й інші підстави для проживання: навчання, професійна підготовка, сімейні обставини або, за виконання відповідних вимог, постійне проживання чи громадянство.

При цьому перехід на інший статус не обов'язково означає негайну відмову від тимчасового захисту. Експерти, яких цитує DW, радять за можливості завчасно оформлювати альтернативну підставу, щоб не залежати від майбутніх політичних рішень щодо §24.

Водночас твердження про те, що після березня 2027 року українцям гарантовано не продовжать тимчасовий захист, наразі є передчасним. Офіційно в Німеччині його продовжено до 4 березня 2027 року, а на рівні ЄС тривають обговорення подальшого продовження.

Нагадаємо, з 5 серпня 2026 року Чехія вже посилила умови отримання тимчасового захисту для частини українців. Нові заявники, на яких поширюється військовий обов'язок, мають підтвердити відповідний статус через "Резерв+" та військово-облікові документи. Зміни не стосуються українців, які безперервно зберігають раніше отриманий тимчасовий захист.

Інформує stopcor.org

Джерело: 05361.com.ua

Нове розслідування The Telegraph показало, що система їхнього захисту має серйозні прогалини.

Журналісти провели річне розслідування та з’ясували, що в різних країнах Європи українські діти й підлітки живуть без батьків та інших близьких дорослих. Деяким вдалося адаптуватися, вступити до університетів і почати самостійне життя. Інші зіткнулися з дискримінацією, нелегальною роботою, проблемами з житлом і доступом до медицини. У деяких випадках наслідки виявилися трагічними.

Скільки українських дітей живуть у Європі без батьків

Точну кількість українських неповнолітніх, які перебувають у Європі без супроводу, встановити складно. За даними Eurostat, із березня 2022 року до липня 2026-го 19 580 українських неповнолітніх без супроводу отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.

Ще 3 905 українських дітей та підлітків отримали аналогічний захист у Швейцарії, Норвегії та Ліхтенштейні. Таким чином, офіційно зафіксована кількість випадків у цих країнах наближається до 23,5 тисячі.

Однак ця статистика не є повною. Свої дані надали лише 20 із 27 країн Євросоюзу. Серед тих, хто не представив інформацію, — Німеччина та Польща, які є одними з головних напрямків для українських біженців.

Лише в Польщі з 2022 до 2025 року суди винесли 42 332 рішення про призначення тимчасових опікунів українським неповнолітнім, за даними польського Міністерства юстиції.

Формально дитина має бути під захистом дорослого

За правилами тимчасового захисту неповнолітня дитина, яка перебуває без батьків, у теорії має отримати законного представника в країні перебування. Саме він повинен допомагати з документами, освітою, медичною допомогою та іншими важливими питаннями. Але розслідування показало, що на практиці система працює далеко не завжди.

Особливо показовою стала ситуація у Словаччині. За даними опитування дитячого омбудсмена, щонайменше 1024 українські підлітки віком від 14 до 16 років були евакуйовані до шкільних гуртожитків країни. Водночас дослідження охопило лише трохи більше половини середніх шкіл у п’яти з восьми регіонів Словаччини. Автори припускають, що реальна кількість може бути значно більшою.

Загалом близько 5000 українських неповнолітніх у Словаччині не мають поруч відповідального дорослого, а приблизно тисяча з них, за результатами дослідження, взагалі не мають законного представника.

17-річний Арсеній: школа, гуртожиток і життя за тисячу кілометрів від мами

Одним із героїв розслідування став 17-річний Арсеній, який живе у шкільному гуртожитку в Словаччині, тоді як його мама залишилася в Києві. Щодня хлопець телефонує їй додому. Одного разу він заснув і не встиг цього зробити. Мама так занепокоїлася, що почала шукати його через небагатьох дорослих, яких знала в Словаччині.

Арсеній навчається у словацькому коледжі, а паралельно дистанційно продовжує українську освіту. Це дозволяє йому завершити навчання швидше та вступити до університету у віці, звичному для української системи освіти.

Побут хлопець фактично веде самостійно: готує їжу, купує продукти, пере, вирішує повсякденні питання.

Його тимчасовим законним представником є співробітник агентства, яке допомогло організувати навчання та проживання для нього і ще близько 200 українських дітей. У разі проблем Арсеній може написати представнику в Telegram, однак визнає, що насамперед звертається до мами.

Попри це, хлопець намагається будувати власне життя. Він веде YouTube-канал із понад 40 тисячами підписників і завдяки цьому може самостійно оплачувати близько €90 за місце в кімнаті гуртожитку.

«Тут треба подбати про себе самостійно»

19-річна українка Марія Якимаха переїхала до Праги у 17 років. Її мати привезла дівчину з Києва після двох років життя під обстрілами. У Празі знайома українка формально погодилася стати її тимчасовим опікуном. Але після оформлення документів Марія більше її не бачила.

Дівчина оселилася в університетському гуртожитку та почала навчатися на комп’ютерних науках. За її словами, ніхто фактично не контролював, як вона справляється із самостійним життям. Досвід змусив Марію дуже швидко подорослішати. Вона зазначає, що в іншій країні дитині без родини доводиться самостійно вирішувати практично всі проблеми.

Дівчина також розповіла про випадки, коли українські підлітки опинялися у важкому психологічному стані. За її словами, одного разу вона дізналася, що молоду українку госпіталізували після вживання антидепресантів разом з алкоголем.

Незабаром Марія сама планує взяти на себе відповідальність за молодшу сестру. У вересні її 16-річна сестра має переїхати до Праги, а Марія стане її тимчасовою законною опікункою.

Нелегальна робота та ризик експлуатації

Ще одна серйозна проблема — працевлаштування неповнолітніх і молодих українців без належного захисту.

У Чехії представники громадських організацій повідомляли про випадки, коли українські підлітки ставали фактично невидимими для системи соціального захисту. У 2025 році чеські органи влади виявили недоліки в роботі служб, які мали розпізнавати ознаки можливої експлуатації неповнолітніх українців. У Празі розслідування також виявило випадки сексуальної експлуатації української молоді.

Правозахисники пов’язують частину проблем із законодавчими змінами, які спростили продовження тимчасового захисту для українських підлітків без участі законного представника.

Окремим ризиком є нелегальна робота. За словами представників чеської організації People in Need, деякі українські хлопці залишаються в Європі після завершення дозволеного терміну перебування, намагаючись уникнути мобілізації в Україні. Вони можуть жити в колективному житлі та працевлаштовуватися через нелегальних посередників.

Наслідки іноді бувають смертельними. Минулого року 15-річний українець загинув на роботі після того, як його руку затягнуло в промислове обладнання.

Діти платять тисячі євро за «допомогу»

Окреме питання — посередники, які допомагають українським неповнолітнім оформити навчання, документи та проживання.

19-річна Юлія, яка живе у Словаччині, розповіла журналістам, що її родина заплатила студентській агенції близько €2000 за вступ до університету, оформлення документів та призначення тимчасового опікуна. За її словами, представниця компанії фактично з’явилася лише один раз — під час оформлення проживання.

Коли Юлія втратила місце в гуртожитку через незадовільні результати навчання, пошук нового житла також перетворився на проблему. Частина орендодавців не хотіла здавати їй квартиру після того, як дізнавалася про її українське громадянство.

Зрештою дівчина була змушена звернутися до іншої українки, яку знайшла через Telegram.

Юлія працює близько 20 годин на тиждень у магазині одягу, паралельно навчаючись. Водночас вона розповіла, що в березні через стрес захворіла, але не могла дозволити собі медичну допомогу.

У результаті дівчина вирушила автобусом до України, щоб потрапити до лікаря. Дорога в один бік займала близько доби.

Українські студенти стикаються і з проблемами в університетах

Проблеми виникають не лише з житлом та опікою. Частина українських студентів не витримує навантаження, яке виникає через необхідність одночасно навчатися, працювати та самостійно забезпечувати себе.

За даними словацького Міністерства освіти, отриманими колишньою радницею дитячого омбудсмена, у 2025/26 навчальному році з університетів були відраховані майже 3300 українських студентів — близько 40% від їхньої загальної кількості.

Для тих, хто живе без родини, навчання в новій країні може виявитися особливо складним.

Оформлення документів може стати випробуванням

Про бюрократичні труднощі розповів і 22-річний Богдан Концур із Варшави. Після початку повномасштабного вторгнення він переїхав до Польщі завдяки освітній програмі Erasmus. На момент виїзду хлопцю було 17 років.

Польське законодавство передбачає призначення відповідального дорослого для українських дітей, які прибувають без батьків або законного опікуна. Проте Богдан зіткнувся із ситуацією, коли через відсутність такого представника не міг самостійно оформити частину документів.

Наприклад, у нього виникли проблеми з отриманням PESEL — ідентифікаційного номера, необхідного для багатьох адміністративних процедур у Польщі.

Згодом його батьки також переїхали до Польщі, однак Богдан продовжив жити окремо та навчатися.

Правозахисники попереджають про ризик торгівлі людьми

Міжнародна організація Kids in Need of Defense (KIND), яка займається захистом прав дітей, повідомляє про тривожні тенденції, пов’язані з українськими неповнолітніми, які живуть у Європі без родини.

За оцінкою організації, фінансові труднощі та нестабільне житло можуть зробити дітей більш залежними від дорослих, які потенційно здатні їх експлуатувати.

Правозахисники водночас наголошують, що українські діти демонструють надзвичайну стійкість — навчаються, здобувають професії та намагаються самостійно будувати майбутнє.

Проте для тих, хто живе без родини або законного представника, цей шлях значно складніший. Саме такі діти, за даними організації, мають вищий ризик стати жертвами торгівлі людьми та експлуатації.

Інформує ua-platform.com

Джерело: 05361.com.ua

Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Він зазначив, що не дивлячись на те, що Євросоюз ухвалив рішення не надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, Угорщина виступила проти такого підходу.

Він зазначив, що країна залишає за собою право надавати статус притулку чоловікам, які підлягають призову та виїжджають з України.

Мадяр наголосив, що насамперед йдеться про закарпатських угорців. Він також заявив, що вважає рішення ЄС про обмеження захисту для українських чоловіків "негідним і незбагненним".

За словами прем’єра, правила щодо захисту українців не повинні змінюватися таким чином, щоб батьки та дідусі залишалися без допомоги під час війни.

Нагадаємо, що 30 липня ЄС продовжив режим тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас для новоприбулих військовозобов'язаних громадян України запровадили нову вимогу щодо підтвердження виконання військового обов'язку.

Також раніше правозахисник Масі Найєм заявив на “Шелтері”, що через рішення про дозвіл на виїзд з країни чоловіків у віці 18-22 роки сильно зіпсувалася конструкція по бізнесу. Він зазначив, що загалом “виїхало дуже багато людей”.

Інформує shelter.in.ua

Джерело: 05361.com.ua

У ніч проти 4 вересня безпілотники атакували місто Сочі в росії: там уражено нафтобазу, а також систему протиповітряної оборони С-400.

Про загрозу БпЛА в регіоні писав мер Сочі Андрій Прошунін.

Як зазначається, нафтобазу, ймовірно, уражено в Адлерському районі. Востаннє її атакували в серпні 2025 року.

Крім того, попередньо, знищено також систему ППО С-400. OSINT-канал ASTRA пише, що пожежа виникла в районі селища Сіріус на кордоні з Абхазією, де міг бути розташований комплекс ППО С-300 або С-400.

Інформує hromadske.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це йдеться в матеріалах судових справ, повідомляє «Слово і діло».

Як вказується, детективи НАБУ провели обшук в колишнього директора з буріння АТ «Укргазвидобування» Олександра Потернака та вилучило в нього мобільні телефони. За версією слідства, один із вищевказаних посадовців СБУ міг одержати неправомірну вигоду у вигляді послуг на користування транспортним засобом марки BMW Х5 2023 року випуску. Вказана автівка належала фірмі ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД», директоркою якої є співмешканка Потернака Ірина Мельник. У 2024 році Мельник видала довіреність на ім'я дружини одного з посадовців СБУ, щоб та була представником ТОВ «ЕНЕРГО-ТРЕЙД ЛТД» і могла користуватися авто. Вказані телефони арештували і визнані речовими доказами.

Також детективи НАБУ вважають, що батько заступника начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ Івана Сухоради Олександр набув у власність акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL». До того ж, батько Сухоради здійснював інвестування коштів у будівництво житлового комплексу AQUAMARINE в Індонезії і заповів своєму синові акції цих трьох компаній. У батька СБУшника провели обшук і вилучили телефон, який визнали речдоком. На нього наклали арешт.

Крім того, НАБУ обшукало і ще двох осіб, а саме: Артема Солоніка та Олександра Нагачевського. На думку слідства, вони причетні до бронювання готельних номерів в Radisson Blu Resort в Буковелі Івано-Франківської області для родини посадовця СБУ Дудара. В них теж вилучили телефони і на них наклали арешт.

Нагадаємо, в серпні 2025 року НАБУ провело обшук у квартирі начальника одного з управлінь Служби безпеки України Павла Дудара та його матері Валентини у межах справи про одержання неправомірної вигоди та розголошення даних досудового розслідування.

Інформує slovoidilo.ua

Джерело: 05361.com.ua

БПЛА атакували Стерлітамак за 1000 км від кордону На нафтохімічному заводі після удару спалахнула пожежа Під прицілом також опинився військовий завод "Авангард"

Рано вранці в п’ятницю, 4 вересня, безпілотники досягли російської Республіки Башкортостан й атакували місто Стерлітамак, розташоване на відстані понад 1000 кілометрів від кордону з Україною. Під удар БПЛА, ймовірно, потрапив об’єкт нафтохімічної промисловості.

Як пише моніторинговий канал Exilenova+, за попередніми даними, дрони завдали удару по Стерлітамацькому нафтохімічному заводу, після чого на території об’єкта спалахнула пожежа і піднявся дим.

"Місцеві жителі пишуть, що горить Стерлітамакський нафтохімічний завод", - йдеться в повідомленні.

Атака БПЛА на Стерлітамак / Фото: Supernova+

Моніторинговий канал Supernova+ повідомляє, що в Стерлітамаку атаковано федеральне казенне підприємство "Авангард". Основний напрямок діяльності - виробництво вибухових речовин, боєприпасів та спеціалізованої тари в рамках державного оборонного замовлення.

Раніше голова Центру з протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко розповідав про нафтохімічне підприємство у Стерлітамаку. За його словами, це місто - один із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості РФ, а сам Стерлітамацький нафтохімічний завод виробляє іонол - присадку до авіаційного палива та мастильних матеріалів для військової техніки.

Крім того, у цьому місті працює низка інших підприємств, що постачають важливі компоненти для авіаційної та ракетної техніки, зокрема для виробництва вибухових речовин, пороху та боєприпасів.

Атаки на території Росії - новини

Як писав Главред, у ніч на 4 вересня місто Сочі в Краснодарському краї атакували безпілотники. За попередніми даними, дрони вразили установки протиповітряної оборони росіян, велику нафтобазу та автозаправну станцію.

У ніч на 1 вересня дрони атакували кілька регіонів Росії. У Ленінградській області після серії ударів загорівся великий торговельний морський порт. У Самарській області РФ повідомляється про серію вибухів і "прильоти" в Тольятті. Також дрони долетіли до Москви.

У п’ятницю, 28 серпня, Росію атакували дрони. У Ярославській області під удар потрапив НПЗ. Крім того, БПЛА помітили в Саратовській області, Підмосков’ї та Москві.

У ніч на 26 серпня безпілотники атакували Нижньогородську область країни-агресора Росії. Під удар потрапив Кстовський НПЗ - один із найбільших нафтопереробних заводів нафтового гіганта "Лукойл".

У ніч на 24 серпня одразу в кількох регіонах РФ пролунали вибухи на тлі атаки дронів. Моніторингові канали повідомляли про успішні удари по трьох складських комплексах великого російського маркетплейсу Ozon. У місцях "прильотів" спалахнули пожежі.

Інформує glavred.net

Джерело: 05361.com.ua

Які цілі уражено у Криму

Українські воїни успішно уразили російський береговий ракетний комплекс "Бастіон" – носій ракет "Циркон" та "Онікс". Їх Росія часто використовує для терористичних ударів по Україні.

Також оператори Group 13 знищили та уразили 2 бензовози і командно-штабну машину російських загарбників на півострові.

Нагадаємо, що в окупованому Севастополі вранці 2 вересня пролунав потужний вибух, після якого загорівся автомобіль Mazda. За попередніми даними, у момент вибуху в машині перебував чоловік, який, імовірно, є російським військовослужбовцем.

А 31 серпня масштабна пожежа спалахнула на аеродромі в Джанкої. Супутники зафіксували палаючий склад ПММ і підстанцію.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Наступного тижня Євросоюз створить робочу групу високого рівня з питань оборони. До неї увійдуть представники країн ЄС, Великої Британії та України, повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС в Ірландії.

Джерело: 05361.com.ua

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оновила Кодекс систем розподілу, методику розрахунку плати та правила комерційного обліку електроенергії.

Зміни набули чинності 1 вересня 2026 року. Вони створюють нормативну основу для розвитку розподіленої генерації, сонячних і вітрових електростанцій, промислових накопичувачів та гібридних енергетичних проєктів.

Що змінилося з 1 вересня

Оновлене регулювання розширює можливості учасників ринку та передбачає більш гнучкі умови використання електричних мереж.

Зокрема, запроваджується:

• механізм гнучкого приєднання до електричних мереж, який створює додаткові можливості для приєднання електроустановок з урахуванням наявної пропускної спроможності мережі;
• розмежування дозволеної до використання потужності на потужність відбору та потужність відпуску електричної енергії. Це дає змогу окремо враховувати різні напрями використання електричної мережі;
• розширення можливостей для приєднання різних електроустановок в одній точці приєднання (cable pooling), що створює умови для ефективнішого використання вже існуючої мережевої інфраструктури;
• можливість для операторів установок зберігання енергії встановлювати генеруючі установки, поєднуючи в межах одного об’єкта різні технології роботи на ринку електричної енергії;
• оновлені положення щодо комерційного обліку електричної енергії, адаптовані до нових моделей приєднання, роботи установок зберігання енергії та використання однієї точки приєднання різними електроустановками;
• удосконалений порядок визначення плати за приєднання, зокрема у випадках одночасного замовлення потужності відбору та потужності відпуску електричної енергії, а також у разі застосування механізму гнучкого приєднання.

Правила насамперед стосуються операторів систем розподілу, виробників електроенергії, великих споживачів, інвесторів у відновлювану енергетику та власників систем накопичення.

Що таке гнучке приєднання

Гнучке приєднання дозволяє підключити електроустановку з урахуванням фактично доступної пропускної спроможності мережі.

Раніше дефіцит вільної потужності в потрібній точці міг вимагати масштабної реконструкції мереж або унеможливлювати реалізацію проєкту. За новою моделлю замовник може погодитися на приєднання з певними операційними обмеженнями.

Наприклад, оператор системи розподілу може тимчасово обмежувати споживання або відпуск електроенергії в години максимального навантаження чи під час виникнення перевантажень.

Такий варіант може бути корисним для:

• сонячних і вітрових електростанцій;
• систем зберігання електроенергії;
• зарядних станцій для електромобілів;
• промислових підприємств;
• об’єктів розподіленої генерації;
• споживачів із керованим навантаженням.

Водночас гнучке приєднання відрізняється від гарантованого доступу до повної замовленої потужності. Замовник має оцінити, чи не зроблять можливі обмеження його проєкт економічно невигідним.

Чи стане підключення швидшим

Гнучке приєднання потенційно може скоротити очікування в районах із дефіцитом мережевої потужності, оскільки дозволяє не чекати на завершення повної реконструкції мереж.

Однак автоматичного прискорення для кожної заявки правила не гарантують. Термін залежатиме від:

• стану мереж у конкретному районі;
• наявної пропускної спроможності;
• потужності об’єкта;
• необхідності будувати нові лінії;
• погодження технічних умов;
• виконання проєктних і будівельних робіт;
• обраного виду приєднання.

Замовник має порівняти умови звичайного й гнучкого приєднання, зокрема потенційні обмеження потужності.

Окремий облік відбору та відпуску

За новими правилами окремо визначатимуть потужність, яку об’єкт:

• відбирає з електромережі;
• відпускає до електромережі.

Це важливо для об’єктів, які можуть одночасно бути споживачами та виробниками електроенергії.

Наприклад, підприємство із сонячною електростанцією та акумуляторною системою в різний час може:

• споживати електроенергію з мережі;
• заряджати накопичувач;
• використовувати власну генерацію;
• віддавати надлишок електроенергії до мережі.

Розмежування двох видів потужності має зробити технічні умови та розрахунок вартості приєднання точнішими.

Що таке cable pooling

Cable pooling — це спільне використання однієї точки приєднання декількома електроустановками.

Наприклад, одну мережеву інфраструктуру можуть спільно використовувати:

• сонячна електростанція та накопичувач;
• вітрова й сонячна електростанції;
• генерація та великий споживач;
• декілька установок, що належать різним власникам;
• виробник електроенергії та оператор системи зберігання.

Механізм дозволяє ефективніше використовувати кабелі, підстанції, трансформатори та вже замовлену потужність.

Сонячна електростанція генерує найбільше вдень, а вітрова може працювати активніше в інший час. Система накопичення може забирати надлишок електроенергії, коли виробництво високе, та повертати його до мережі під час дефіциту.

Завдяки цьому декілька установок можуть використовувати одну точку без необхідності для кожної будувати окреме приєднання.

Чи можуть об’єкти мати різних власників

Законодавство допускає поєднання в одній точці електроустановок, які належать різним учасникам ринку.

Водночас для них потрібні:

• окремий комерційний облік;
• чітке розмежування відповідальності;
• погоджені режими роботи;
• договірні відносини між власниками;
• визначення дозволеної потужності;
• дотримання технічних умов оператора мережі.

Саме облік має показувати, хто і скільки електроенергії виробив, спожив, зберіг або відпустив до мережі.

Можливість поєднання споживання, генерації та накопичення в одній точці передбачена Законом №4777-IX.

Нові можливості для систем зберігання енергії

Власники установок зберігання електроенергії отримали можливість розміщувати генеруючі установки в межах одного об’єкта.

Це створює правову основу для гібридних проєктів, де в єдиному комплексі працюють:

• сонячні панелі;
• вітрові установки;
• газова або біогазова генерація;
• промислові акумулятори;
• системи керування навантаженням.

Накопичувач може заряджатися в період надлишку або нижчої ціни електроенергії, а віддавати її в години високого попиту.

Для енергосистеми такі об’єкти можуть забезпечувати балансування, резервування потужності й часткове зменшення пікових навантажень.

Як змінюється комерційний облік

Правила комерційного обліку адаптували до ситуацій, коли через одну точку приєднання працює декілька електроустановок.

Облік має окремо фіксувати:

• споживання з мережі;
• виробництво електроенергії;
• заряджання накопичувача;
• відпуск із системи зберігання;
• передачу електроенергії до мережі;
• операції кожного окремого учасника.

Це потрібно для правильного формування рахунків, визначення небалансів, податкового обліку та розрахунків на ринку електроенергії.

Як розраховуватимуть плату за приєднання

НКРЕКП оновила методику визначення вартості для випадків, коли замовник одночасно потребує потужності відбору й відпуску.

Окремі правила також передбачені для:

• гнучкого приєднання;
• систем зберігання енергії;
• гібридних об’єктів;
• декількох установок в одній точці;
• реконструкції наявного приєднання.

Це не означає, що всі нові підключення автоматично стануть дешевшими. Остаточна вартість залежатиме від потужності, відстані, класу напруги, стану мережі та необхідних будівельних робіт.

Для орієнтовної перевірки вартості НКРЕКП має окремі сервіси розрахунку стандартного та нестандартного приєднання.

Чи стосуються зміни побутових споживачів

Основний практичний ефект нових механізмів очікується для бізнесу, виробників електроенергії та операторів накопичувачів.

Для звичайного побутового споживача, який підключає будинок до мережі без власної генерації, процедура не змінюється так помітно.

Нові можливості можуть бути актуальними для власників:

• домашніх сонячних електростанцій;
• акумуляторних систем;
• зарядних станцій;
• будинків із двонапрямним обміном електроенергією;
• енергетичних кооперативів;
• локальних систем резервного живлення.

Однак конкретний порядок залежатиме від характеристик установки та договору з оператором системи розподілу.

Інформує komersant.ua

Джерело: 05361.com.ua

Втрати українського ритейлу від прицільних атак РФ по логістичній інфраструктурі вже перевищують десятки мільярдів гривень. І хоча масової порожнечі на полицях вдалося уникнути, децентралізація складів та вимушені зміни маршрутів можуть додавати до ціни товарів fresh / frozen в окремих випадках додаткові 3–12% "воєнної надбавки".

Скільки коштує безпека доставки, чому прямі поставки від виробників не врятують ситуацію та за рахунок чого мережі стримують ціновий шок – у матеріалі РБК-Україна.

Війна проти логістичних ланцюгів

Понад 4,5 роки повномасштабної війни український ритейл демонстрував дива операційної адаптації. Проте масовані атаки РФ по логістичній інфраструктурі влітку 2026 року завдали одного з найважчих ударів по галузі. Ворог прицільно атакував великі розподільчі центри (РЦ) на Київщині та в регіонах.

Логістика, яка роками оптимізувалася заради здешевлення кожної копійки в чеку, перетворилася на критичну точку ризику. Втрати лідерів ринку влітку 2026 року колосальні.

За зібраною РБК-Україна інформацією, тільки оціночна сукупна сума прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд гривень (близько 553 млн доларів за середнім курсом літа 2026 року, або 594 млн доларів за курсом 2025 року). Ця оцінка включає збитки не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та дистриб’юторів, тому частка ритейлу може бути меншою.

Фото: атаки РФ по логістичних вузлах у літні місяці 2026 року завдали українським ритейлерам, виробникам, імпортерам та дистриб'юторам збитків на десятки мільярдів гривень. Сукупна оцінка прямих збитків окремих гравців перевищує 24,7 млрд грн, при цьому детальні сегменти постраждалого ритейлу окремо у рамках цієї статті не розкриваються. (Інфографіка РБК-Україна)

За оцінкою Pro-Consulting, в складському господарстві України непрямі втрати внаслідок літніх атак РФ сягають майже 6 млрд доларів. Ця оцінка стосується всього сектору, охоплюючи не лише ритейлерів, а й виробників, імпортерів та логістичних операторів, і включає ширше коло наслідків, тому її не можна безпосередньо додавати до прямих збитків окремих ритейлерів.

Удар припав на сектори food, non-food, e-commerce та паливний ритейл. Також великих збитків зазнали виробники.

Фото: в аналіз включено 61 кейс, співвідношення дистрибуції до виробництва: 43:18 (Інфографіка РБК-Україна)

Попри це, колапсу не сталося – мережі перейшли на роботу "з коліс" та децентралізацію. Але головне питання для споживача: як ці руйнування перепишуть фінальний цінник у супермаркеті?

Анатомія класичного цінника

У класичній економіці ціна на полиці – це виважений компроміс між собівартістю, конкуренцією та видатками на утримання магазину. У воєнній економіці до неї ще сумуються витрати на логістику, резервування потужностей, безпека та відновлення після атак.

Фото: з чого складається ціна на полиці супермаркету (інфографіка РБК-Україна)

Як пояснює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, історично великі ритейлери сконцентрували понад 60% ринку, а від 23% до 30% у виробничій собівартості харчових продуктів припадало саме на логістику до полиці, яка осідала в ритейлі у вигляді маржі.

Від Другої світової до хабів Walmart

Розподільчий центр існує для того, щоб здешевити доставку. Постачальники завозять товар у один хаб, після чого звідти формується змішане відвантаження для магазинів.

Це класична радіальна модель hub-and-spoke (центр і периферійні вузли): один великий хаб обслуговує багато торгових точок. Її розвиток у цивільному ритейлі почався ще наприкінці XIX – на початку XX століття завдяки поштовим гігантам Montgomery Ward та Sears.

У 1970-1980-х Walmart масштабувала її, поєднавши регіональні РЦ, власну логістику та згодом cross-docking (перевантаження через склад), зробивши таку систему конкурентною перевагою.

Друга світова війна не започаткувала розподільчі центри, але стала періодом надзвичайно активного розвитку, стандартизації та масштабування військових систем розподілу.

Саме тоді були відпрацьовані великі структури регіональних вузлів, пріоритизації, палетування, перевантаження та контролю запасів, частина яких згодом вплинула на цивільну логістику.

І якщо тоді системи розподілу будувались заради перемоги у війні, то сьогодні вони руйнуються внаслідок війни – і це виклик безпрецедентного рівня для цивільного ритейлу.

Економіка цієї системи проста: один великий склад дешевше обслуговувати, ніж багато маленьких. Менший кілометраж – менше персоналу, техніки, маршрутів і перевезень.

Але нинішня війна перетворила сам принцип концентрації на мішень. Тепер ритейлер рахує не лише вартість роботи РЦ, але й ціну його втрати.

Як наслідок, коли зникає вузол, через який проходять товари, – змінюються маршрути, зростають запаси в інших точках, збільшується кількість перевезень і час доставки.

Ціна втрати активу не йде у жодне порівняння із видатками, яких вимагає децентралізація. Підприємці змушені витрачати на розосередження, тільки б забезпечити виживання персоналу та збереженість товарів.

Проблема найбільших витрат

Найбільш гостра ситуація – у fresh та frozen категоріях. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм і засновника GreenInvest Олександра Бондаренка, у Києві та області знищено близько 80–100 тис. кв. м холодних складів.

Окремо, за даними Dragon Capital, загалом по Україні виведено з ладу близько 500 тис. кв. м складської нерухомості класу A – майже 30% таких площ. При цьому клас A не тотожний холодним складам: це загальна категорія якісної складської нерухомості, яка включає як холодильні потужності, так і сухі склади загального призначення.

Насамперед йдеться про такі категорії, як м'ясо, риба, морепродукти, молоко, фрукти, овочі, а також морозиво, заморожені напівфабрикати, які потребують дотримання особливих температурних режимів у логістиці холодового ланцюга. Везти їх за 300-400 км з інших областей економічно невигідно. Вільні площі складів класу B та C старішого формату покривають лише 20-30% втрачених потужностей.

Тому ритейлу доведеться розосереджувати склади: замість одного РЦ на 50 тисяч кв. м – будувати п'ять по 10 тисяч або десять по 5 тис. кв. м. Технічно це можливо. Економічно – дорожче: потрібно більше людей, техніки, операцій.

Для важких і недорогих товарів ефект особливо відчутний. Якщо доставка становила близько 15% собівартості, її подорожчання на 35–40% може додати до собівартості близько 5,25–6,00% лише через логістичний фактор.

Фото: прогноз зростання кінцевих цін на різні категорії товарів через подорожчання логістики (інфографіка РБК-Україна)

Для охолоджених товарів тиск може бути ще вищим. За оцінкою директорки UTG Євгенії Локтіонової, логістика охолоджених товарів може подорожчати на 35–50%, що може призвести до зростання роздрібних цін на 7–12%, тоді як для сухих товарів прогнозується подорожчання логістики на 15–25% і цін – на 3–5%.

Це не означає автоматичного стрибка цін на весь асортимент. Частину витрат мережі можуть компенсувати за рахунок оптимізації, постачальників, промо та власної маржі.

Чому прямі поставки не врятують

Після втрати РЦ очевидною альтернативою виглядає DSD (direct store delivery) – пряма доставка від виробника до магазину. Але така схема підточує економіку сучасного ритейлу.

Замість 5 регіональних РЦ виробнику доведеться їхати у сотні магазинів. За оцінкою Бондаренка, транспортування при цьому може подорожчати вдвічі або втричі, а кінцева роздрібна ціна – на 15-20% лише через логістичний фактор.

До того ж магазини фізично не розраховані на таку кількість поставок. Товар потрібно прийняти, розвантажити, розмістити, охолодити та продати. Зростають ризики списань і операційних втрат.

Тому оптимальною залишається система регіональних хабів, S&OP (sales and operations planning) – прогнозування попиту та запасів – і диверсифікація логістичних маршрутів.

Інакше кажучи, український ритейл не відмовляється від РЦ. Він змушений робити їх меншими, численнішими та дорожчими.

Пальне та енергія входять у ціну двічі

Логістика впливає на цінник не лише через склади. Другий канал – пальне. Воно входить у собівартість майже кожного товару, який переміщується автомобілем: від виробника до РЦ, від РЦ до магазину, а в e-commerce – ще й у доставку останньої милі.

У липні 2026 року ціни на паливо та мастила в Україні були на 26,5% вищими, ніж рік тому; за січень–липень зростання становило 28%.

Постійні загрози морським коридорам і річковим портам, які забезпечували до 30% обсягів імпортного пального в Україну, переорієнтували потік на західний сухопутний кордон, де утворюються черги бензовозів і фур.

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн наголошує: проблема ринку зараз не лише у ціні ресурсу, а в тому, як його доставити в Україну. Для паливного ритейлу це критично: якщо дорожчає плече доставки або збільшується страховий та операційний ризик, це тисне на ціну літра.

А далі працює ланцюгова реакція. Дорожче пальне – дорожча вантажівка. Дорожча вантажівка – дорожча доставка продуктів, побутової хімії, одягу, електроніки. Пальне може впливати на кілька наступних логістичних плечей, тому весь ефект залежить від структури ланцюга постачання.

У прифронтових регіонах до логістичних збоїв додаються відключення світла. Покупці змушені переходити на консерви та бакалію.

Імпорт стає ще чутливішим

Для ввезених товарів до логістики додається валютний і зовнішньоторговельний фактор. Причина – необхідність обходити українські морські порти, додавати європейське логістичне плече та враховувати дорожче пальне й залізничні перевезення.

Для ритейлу це означає, що ціна імпортного товару формується вже не лише за формулою "закупівельна ціна + націнка". У ній з'являється страхова премія за маршрут, ризик та резерв.

Події 2025-2026 рр. на Близькому Сході розігнали світові фрахтові ставки. Страхові військові надбавки на чорноморських та міжнародних маршрутах можуть сягати 1000 доларів за 20-футовий і 2000 доларів за 40-футовий контейнер, що перевищує вартість самого фрахту.

Як зазначає економіст Олексій Кущ, через подорожчання міжнародного плеча та дефіцит складської інфраструктури кінцева роздрібна ціна імпортної електроніки та техніки для окремих категорій і маршрутів може зрости на 30–50%.

Кадровий дефіцит і межа цінової еластичності

Логістичний збій наклався на гостру кризу ринку праці. Мобілізаційні процеси викликали критичний дефіцит водіїв вантажівок, експедиторів, вантажників і складського персоналу.

За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), близько 69% компаній змушені підвищувати зарплати через нестачу робочих рук. Рівень оплати праці на логістичних хабах на заході країни майже зрівнявся з польським. Це розганяє зарплатну інфляцію, яка автоматично лягає на собівартість обробки кожної палети.

Водночас ритейл уперся в стелю купівельної спроможності. 73% українців офіційно економлять на їжі та одязі, а до 40% сімейного бюджету йде суто на базове харчування. Будь-яке різке перекладання витрат на покупця загрожує падінням фізичних продажів.

Фінансові моделі українських мереж: хто і як тримає удар

Офіційна фінансова звітність ритейлерів за 2025 рік свідчить: українські оператори працюють за моделлю короткого оборотного циклу з високою чутливістю до операційних витрат.

На ринку кристалізувалися такі сегменти:

1. Високомаржинальний ("Сільпо", "Сімі"): висока маржа (32-35%) і націнка / відсоток перевищення продажною ціною над закупівельною (47-53%) поєднуються з високим операційним навантаженням (до 30-33%).
2. Масовий збалансований ("АТБ", "Фора", "Novus"): маржа 27-28%, націнка 36-39%, сувора витратна дисципліна (операційні видатки 23-26%).
3. Дискаунтери з низькою націнкою ("Велмарт", "Точка") 14-22% і мінімальним навантаженням (12-17%), де прибуток генерується за рахунок швидкості товарообігу та невисоких операційних видатків.
4. Окрема модель помірної маржинальності: Varus, який використовує валову маржу близько 20% виручки через жорстку ринкову конкуренцію та працює як модель класичного супермаркету.

Високу валову маржу (частку валового прибутку у виручці) понад 32–35% утримують дві принципово різні бізнес-моделі:

• супермаркетний ритейл з елементами преміальності ("Сільпо"), де чек формують унікальний сервіс і дизайн магазинів, делікатеси й дорогий імпорт;
• формат convenience store ("Сімі" / "Клевер Сторс"), де висока націнка забезпечується кавою, готовою їжею (food-to-go) і платою за швидкість біля дому.

В обох випадках високий валовий дохід не є надприбутком, оскільки майже повністю поглинається операційними витратами – утриманням унікальних дизайнерських локацій або великої мережі дрібних точок у високому трафіку.

Олександр Ямпольський, керівник практики трансфертного ціноутворення та лідер напряму ритейлу Deloitte Ukraine у коментарі РБК-Україна зазначає, що у великих холдингах ціноутворення також підтримується трансфертним ціноутворенням (ТЦУ), яке розподіляє прибуток між імпортними, логістичними та торговими структурами.

Довідково: ТЦУ дозволяє групі оптимізувати внутрішню собівартість та податкові навантаження, перерозподіляючи прибуток між різними юридичними особами. Проте цей механізм не впливає на роздрібні ціни для покупців, які формуються під тиском конкуренції, платоспроможного попиту та ринкових факторів.

Фото: фінансові показники українських торговельних мереж у 2025 році (інфографіка РБК-Україна)

Що змінюється в поведінці ринку

Класична EDLP – everyday low price, або "щодня низька ціна", – в Україні не стала домінуючою. Великі мережі частіше використовують Hi-Lo: конкурентна базова ціна на ключові товари плюс регулярні промо.

Country Manager компанії Yieldigo в Центральній та Східній Європі Зоя Кобець пояснює: для KVI-товарів, за якими покупець оцінює загальний рівень цін у магазині, переважає конкурентне ціноутворення.

Для власного імпорту та ексклюзивного асортименту важливішими стають цільова маржа і попит. Рішення дедалі частіше ухвалюються на основі даних, а не механічного копіювання цін конкурентів.

Привабливі ціни на продукти, які є ключовими індикаторами сприйняття ціни (KVI-товари), стають вирішальним фактором при виборі магазину для понад 70% населення.

KVI-товари становлять понад 50% акційних продажів, будучи базою для конверсії споживачів. Залучений "якорем" з низькою ціною покупець купує інші товари в чеку.

Першу скрипку у конкурентному ціноутворенні відіграє data-driven pricing (ціноутворення на основі даних), яке використовується для глибокої аналітики постійного моніторингу цін суперників саме на KVI-позиції для миттєвого реагування.

Фото: що таке KVI-товари та чому вони важливі для стратегії ритейлу (інфографіка РБК-Україна)

Це особливо важливо після ударів по логістиці. Якщо одна категорія різко дорожчає через доставку, ритейлер не обов'язково підвищує ціну на весь асортимент. Він може змінити промо, маржу, постачальника або ціну лише в окремому регіоні, у специфічній локації при конкурентно насиченому середовищі.

Саме тому ціна одного й того самого товару може відрізнятися навіть у межах однієї мережі.

Private Label як інструмент виживання

Як зазначає Катерина Афтенюк, фахівчиня з продажів та комунікацій NielsenIQ, частка власних торгових марок (ВТМ) у 2025-2026 роках сягнула 13,5% у продовольчих і 20,1% у непродовольчих категоріях.

За оцінками різних джерел, Private Label можуть бути на 20–40% дешевшими для споживача, забезпечуючи ритейлерам вищу маржинальність завдяки нижчим витратам на маркетинг, дистрибуцію та більшому контролю над закупівлями.

Також, за даними Retail Pulse, понад 50% чеків в Україні пробиваються зі знижкою. Покупець перестав купувати за повною ціною, змушуючи ритейлерів боротися за кожну гривню.

Тому ритейлеру після логістичного шоку доводиться одночасно виконувати два завдання: не позбавитись покупця через підвищення цін і не втратити маржу через надмірні знижки.

Це і є головний конфлікт нинішнього цінника.

Чи буде різкий стрибок цін

Руйнування РЦ не означає автоматичного дефіциту. Великі мережі перерозподіляють товарні потоки, використовують інші склади, 3PL-операторів, регіональні хаби та крос-докінг. Після атак на окремих полицях уже виникали короткочасні прогалини, але товарні потоки перенаправлялися.

Логістика більше не "невидима" стаття витрат. Вона стала фактором, який безпосередньо формує цінник. Відновлення частини потужностей, імовірно, триватиме місяці або роки – залежно від масштабу руйнувань, доступу до фінансування та безпекової ситуації.

Без додаткових механізмів державної підтримки (страхування, бронювання кадрів, "зелених коридорів" для пального) тиск на витрати, а відповідно і ціну, може бути сильнішим і тривалішим.

Покупець уже адаптувався: шукає промо, обирає товари тривалого зберігання, порівнює мережі не лише за ціною, а й за наявністю. Ритейлери – теж: перебудовують ланцюги, дроблять склади, рахують не тільки собівартість ланки, а й ціну її втрати.

Цінник після літа 2026 року

Класична формула нікуди не зникла: закупівельна ціна + логістика + оренда + персонал + енергія + втрати + промо + маржа = ціна на полиці.

Але тепер кожна з цих складових має воєнну надбавку:

• Логістика – через знищені РЦ та довші маршрути.
• Пальне – через ризики імпорту та дорожче перевезення.
• Склади – через дефіцит безпечних площ.
• Персонал – через дефіцит кадрів.
• Страхування – через ризик повторних ударів.
• Запаси – через необхідність мати резерв на випадок чергового розриву ланцюга.

Це конкуренція за здатність доставити товар, зберегти його, не втратити через черговий удар і при цьому залишити його доступним для покупця.

Цінник 2026 року – це вже не просто плата за товар, а віддзеркалення ціни безпеки, розподіленої логістики та стійкості.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чому руйнування РЦ піднімає ціни?

– Великий хаб мінімізував маршрути. Без нього зростають витрати на кілометраж, персонал і техніку.

– Чи буде стрибок цін і порожні полиці?

– Ні. Мережі адаптуються і частково компенсують витрати зниженням маржі.

– Які товари найбільше ризикують?

– Охолоджені, свіжі, заморожені, низькомаржинальні та імпортна електроніка.

– Чому неохоче переходять на пряму доставку?

– Вона здорожчує логістику у 2-3 рази.

– Що ще формує "воєнну надбавку"?

– Пальне, дефіцит кадрів, генератори, страховки та додаткові запаси.

– Чи стосуються 3–12% "воєнної надбавки" усіх товарів?

– Ні. Цей діапазон стосується найбільш чутливих категорій, зокрема охолоджених, свіжих та заморожених товарів. Для сухих товарів прогнозується менший вплив – 3–5%. Фактичний ефект залежить від структури витрат мережі та її здатності компенсувати зростання логістичних витрат.

Інформує rbc.ua

Джерело: 05361.com.ua

Темпи просування російських військ у серпні 2026 року дещо зросли, однак Росія не змогла досягти оперативного маневру або домогтися руйнування української оборони. Російські здобутки залишаються повільними та обмеженими. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Як зазначили аналітики, вони отримала докази, які свідчать, що в серпні армія РФ окупувала близько 90,35 кв. км території в Україні, захоплюючи в середньому 2,91 кв. км на день. 

Якщо ж враховувати також російські інфільтрації, то, за підрахунками ISW, загальна площа територій, куди проникли російські військові просунулися або проникли, становить близько 123,53 кв. км, або в середньому 3,98 кв. км на добу.

Основні територіальні здобутки росіян у серпні припали на район т.зв. Фортечного поясу у Донецькій області, але, за оцінкою аналітиків, навіть там окупантам вдалося досягти лише незначних тактичних здобутків, і вони досі не змогли завершити захоплення Костянтинівки.

"Російські війська зберігають присутність (шляхом просування або інфільтрації) у 72,23% Костянтинівки та не змогли повністю захопити поселення навіть після місяців посилення інфільтрацій та міських боїв", - йдеться у звіті.

При цьому, наголосили оглядачі, темпи російського наступу в серпні 2026 року залишаються лише частиною показників минулого року, навіть з урахуванням інфільтрації. Вони нагадали, що торік у серпні ворог захопив 505,55 кв. км, "що свідчить про те, як темпи просування російських військ продовжують уповільнюватися". 

Скільки території звільнили Сили оборони

Тим часом, за оцінкою Інституту вивчення війни, українські війська у серпні 2026 року продовжували контрнаступальні операції, зокрема на Лиманському та Олександрівському напрямках. Як заявили аналітики, ISW має докази, які дозволяють оцінити, що минулого місяця Сили оборони звільнили щонайменше 129,81 кв. км. 

"Ця цифра, ймовірно, є консервативною, оскільки методологія ISW недооцінює масштаби ймовірних українських здобутків у поточному контрнаступі на Лиманському напрямку, а додаткові дані, ймовірно, покажуть повний масштаб українських здобутків на Лиманському напрямку восени 2026 року", - пояснили аналітики.

Втрати РФ

Зазначається, що у серпні 2026 року другий місяць поспіль російські війська продовжували зазнавати високих втрат. За даними Генерального штабу ЗСУ, армія РФ у серпні втратила на полі бою 42 020 осіб. Це другий місяць поспіль, коли російські війська мають понад 40 000 втрат за один місяць.

"У серпні 2026 року російські війська зазнали в середньому 340 втрат на квадратний кілометр захопленої або інфільтрованої території та 465 втрат на квадратний кілометр захопленої території", - підрахував ISW. 

Аналітики зазначили, що російська система комплектування армії за рахунок добровольців, як і раніше, має проблеми із залученням достатньої кількості військових для компенсації поточних втрат.

Ситуація на фронті

Раніше УНІАН повідомляв, що Росія все ближче підбирається до одного з українських оплотів на Донбасі. Йдеться про місті Дружківка, до якого ворогу залишилося всього 15 км. Цей населений пункт розташований на дорозі, що з’єднує стратегічно важливі міста та селища, відомі як український оборонний пояс, який Росія відчайдушно намагається прорвати, прагнучи захопити весь Донбас. Це залишається однією з головних цілей російського диктатора Володимира Путіна у цій війні.

Також Business Insider писав, що РФ просувається на Донбасі, а Україна готується до битви за його останні оплоти. Видання навело оцінку однієї з провідних європейських розвідувальних служб про те, що росіяни можуть вийти на околиці Краматорська та Слов'янська на початку 2027 року. 

Інформує unian.ua

Джерело: 05361.com.ua

Україна готується до масового прибуття паломників-хасидів на Рош га-Шана в Умані на Черкащині з 6 вересня і посилює заходи безпеки, порушників попередили про можливу заборону в'їзду, повідомили у суботу в Національній поліції, пише УНН.

Починаючи з 6 вересня до Умані масово прибуватимуть паломники для святкування Рош га-Шана. Наше завдання в умовах загроз безпілотних та ракетних атак забезпечити безпеку як паломників, від моменту перетину кордону до виїзду з України, так і місцевих жителів. Ми маємо зробити усе, щоби не допустити правопорушень. Якщо такі випадки трапляться, реагування буде невідкладним і принциповим, аж до заборони подальшого в’їзду в Україну для порушників

- зазначив т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

 

Під час профільної наради обговорили комплекс безпекових заходів, спрямованих на забезпечення публічної безпеки і порядку під час перебування паломників-хасидів в Україні у вересні, зокрема в період святкування Рош га-Шана в Умані.

Окрему увагу приділили міжвідомчій взаємодії та розрахунку сил та засобів, які залучатимуться до забезпечення безпеки у місцях перебування паломників: превентивні заходи для недопущення терористичних загроз, диверсій і провокацій, заходи з організації протипожежного та техногенного захисту в місцях масового скупчення і проживання паломників, зокрема розгортання спеціальних постів моніторингу та пунктів надання допомоги.

Також учасники наради розглянули готовність пунктів пропуску через державний кордон до оформлення паломників, прогнозовані пасажиропотоки та заходи безпекового контролю під час їхнього в’їзду в Україну та виїзду.

Державна міграційна служба поінформувала про організацію моніторингу за дотриманням паломниками правил міграційного законодавства України та алгоритми реагування на можливі порушення умов перебування в країні.

За підсумками наради визначено основні напрямки подальшої взаємодії між залученими державними органами напередодні масового прибуття паломників до Умані.

Інформує unn.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це стало відомо з публікації американського видання The National Interest.

Євгеній Хмара наголошує, що завдання держави — сформувати умови, за яких військові та розробники зможуть впроваджувати й удосконалювати нові рішення безпосередньо на полі бою, яке змінюється кожні кілька місяців.

Окремо новий міністр висловився про мобілізацію — питання, яке було одним із головних для його попередника. Хмара відкидає заклики та гасла як спосіб переконати людей долучатися до війська.

На його думку, люди йдуть добровольцями тоді, коли вірять, що можуть змінити ситуацію на краще, а також мають достатні шанси вижити. Тому, переконаний міністр, насамперед потрібно покращувати умови військової служби. Тоді мотивація служити з’являтиметься сама.

Щодо стратегії ведення війни Хмара налаштований реалістично. Він вважає, що менша за чисельністю армія, яка успадкувала радянські підходи, не здатна перемогти значно більшу армію з таким самим радянським корінням.

Тому Україна має створити власний спосіб ведення бойових дій. Хмара називає цей підхід «Павутиною».

«Україна завжди знала трагедії, — каже він. — Її історія — це довгий перелік таких подій. Те, що відрізняє це покоління від усіх попередніх, — це те, що воно має реальний шанс перемогти ворога».

Новий міністр оборони налаштований на перемогу та має власне бачення того, як її досягти. Важливою частиною цього бачення він називає Сполучені Штати.

Про відносини України та США Хмара говорить у термінах, які зазвичай використовують військові, описуючи своїх побратимів, — як про братерство, що стає сильнішим завдяки внеску кожної зі сторін.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це розповів командувач авіації Повітряних Сил ЗСУ полковник Олександр Дяків напередодні Дня авіації України.

Перший такий підрозділ в Україні вже працює — 107-ме окреме авіаційне крило. Саме в його структурі виконують завдання винищувачі F-16. Підрозділу також вручили бойовий прапор.

За словами Олександра Дяківа, нова модель уже показала свою ефективність — передусім у плануванні бойових місій, аналізі досвіду та швидкому впровадженні нових тактичних рішень.

«З кожним новим циклом я впевнено скажу, що ми стаємо сильніші і сильніші», — зазначив командувач авіації.

Надалі на структуру авіаційних крил планують перевести всі авіаційні бригади Повітряних Сил. Причина — поява в українському небі дедалі більшої кількості західної техніки, яка потребує іншого підходу не лише до бойового застосування, а й до обслуговування, ремонту, логістики та управління.

Паралельно змінюватиметься і система забезпечення. Підрозділи, які відповідають за обслуговування авіації, планують переважно зосередити на авіаційних базах. Ідея полягає в тому, щоб різні типи літаків могли прибувати на різні аеродроми, де їх уже чекатимуть необхідні фахівці, обладнання та технічні спроможності.

Такий підхід, за словами Олександра Дяківа, відповідає практиці країн-партнерів.

Водночас командувач наголошує: перебудовувати Повітряні Сили будуть поступово. Повністю ламати систему, яка вже працює в умовах великої війни, не планують.

«Можна побудувати нову систему, але тоді треба змінити або, вибачте, зламати стару. Має бути баланс», — пояснив Олександр Дяків.

Темпи переходу залежатимуть насамперед від двох речей — кількості підготовлених фахівців і темпів надходження нової авіаційної техніки.

«Ми готові тільки тоді, коли техніка заходить з людьми», — наголосив командувач авіації.

Йдеться не лише про льотчиків. Кожен новий тип літака потребує власної системи підготовлених інженерів, техніків, фахівців із озброєння, логістики та наземного забезпечення.

Водночас Україна вже нарощує власні спроможності з обслуговування західної авіації. У Повітряних Силах сформували групу фахівців, які самостійно виконують технічне обслуговування винищувачів F-16.

Зокрема, українські спеціалісти вже проводять фазові інспекції — регламентні роботи, які виконують після визначеного періоду експлуатації літака.

«На сьогодні у нас є вже група спеціалістів, які самостійно роблять це на літаках F-16», — зазначив Олександр Дяків.

За його словами, українські інженери вже навчилися працювати у складних умовах — за дефіциту часу та запасних частин, уночі й у холодну пору року. Від їхньої роботи безпосередньо залежить, чи зможе літак безпечно повернутися до виконання наступного бойового завдання.

Паралельно Україна готується до наступного етапу — локалізації виробництва та ремонту західної авіаційної техніки. За словами Олександра Дяківа, іноземні виробники готові допомагати з перенесенням відповідних потужностей в Україну.

Однак головним обмеженням залишається безпека. Російські засоби повітряного нападу здатні діставати далеко вглиб території України, тому розміщення великих виробничих та ремонтних об’єктів потребує окремих рішень щодо їхнього захисту.

Водночас можливість локалізації виробництва та ремонту вже передбачена контрактами на постачання іноземних літаків.

Інформує armyinform.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

До початку нового навчального року залишилися лічені дні, і батьки разом із дітьми вже готуються до шкільних буднів. Окрім канцелярії та форми, варто знати, як зміниться сам ритм навчання — зокрема, скільки триватимуть уроки та перерви.

Тривалість занять у школах не є однаковою для всіх: вона залежить від віку учнів і формату навчання — очного чи дистанційного. Кожен заклад освіти самостійно складає розклад, однак мусить дотримуватися обов'язкових санітарних норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Коли починаються уроки та які правила для змін

Навчальний день у школах не може розпочинатися раніше 8:00. Для другої зміни заняття стартують не пізніше 14:00, а для вечірньої форми — не пізніше 16:00. У закладах, які працюють у дві зміни, учні 1–4 класів мають навчатися виключно в першу. В умовах воєнного стану допускається навчання 2–4 класів у другу зміну, але лише за рішенням керівника школи та з умовою, що останнє заняття завершиться не пізніше 18:00.

Щодо перерв, то для молодших школярів (1–4 класи) вони мають тривати щонайменше 15 хвилин, а для учнів 5–11(12) класів — не менше 10 хвилин. Обов'язковою є одна велика перерва тривалістю 30 хвилин для харчування. Школа може замінити її на дві по 20 хвилин: для початкових класів — після другого та третього уроків, для старших — після третього та четвертого.

 

Скільки триває урок: норми для кожного класу

Відповідно до наказу МОЗ №2205, тривалість одного уроку чітко регламентована:

• 1 клас — не більше 35 хвилин;
• 2–4 класи — не більше 40 хвилин;
• 5–11(12) класи — не більше 45 хвилин.

Якщо школа організовує здвоєні уроки, педагогічна рада ухвалює рішення окремо, обов'язково враховуючи вікові особливості дітей. Посередині такого заняття має бути 10-хвилинна перерва для активного відпочинку.

Окрема вимога стосується груп подовженого дня: для учнів початкової школи обов'язкова прогулянка на свіжому повітрі тривалістю щонайменше 1,5 години — за умови, що температура не опускається нижче +10 °C.

Як змінюється тривалість на дистанційному навчанні

Для онлайн-формату діють окремі обмеження, прописані в наказі МОЗ №1371. Безперервна робота за комп'ютером не повинна перевищувати таких норм:

• 1–2 класи: 2 заняття по 30 хвилин або 3 по 20 хвилин;
• 3–4 класи: 2 уроки по 45 хвилин, 3 по 30 або 4 по 20 хвилин;
• 5–6 класи: 2 заняття по 45 хвилин, 3 по 35 або 4 по 25 хвилин;
• 7–9 класи: 2 уроки по 45 хвилин, 3 по 40, 4 по 30 або 5 по 25 хвилин;
• 10–11(12) класи: 3 уроки по 45 хвилин, 4 по 35, 5 по 30 або 6 по 25 хвилин.

Такі обмеження діють у період воєнного стану та надзвичайних ситуацій і спрямовані на збереження здоров'я школярів під час роботи з екранами.

Як повідомляють Факти ICTV, приватні та корпоративні заклади освіти, де навчання триває після 14:00, зобов'язані забезпечувати учням 3–4-разове гаряче харчування, постійний психологічний та медичний супровід, а також дотримуватися вимог щодо чергування різних видів діяльності.

Інформує deti.znaj.ua

Джерело: 05361.com.ua

Нагадаємо базові дати. Мовний закон ухвалили 7 років тому. Норми щодо сфери обслуговування запрацювали у січні 2021 року. За порушення зараз загрожує попередження або штраф від 3400 до 5100 гривень. Порушили правило вдруге за дванадцять місяців? Сума миттєво зростає. Тоді доведеться віддати державі від 8500 до 11 900 гривень.

Контрольні функції виконує Секретаріат Уповноваженого. Його працівники фіксують факти ігнорування закону. Вони ж готують офіційні папери. Оформлений акт обов'язково отримує власник бізнесу. Підприємцям завжди дають можливість висловити власну позицію. Свої аргументи вони можуть викласти письмово.

Як працює механізм скарг

Спілкування з гостем чи покупцем за замовчуванням ведеться українською. Змінити мову розмови працівник може. Але лише після прямого прохання клієнта. Такі вимоги стосуються різних сфер. Сюди належать:

• заклади харчування;

• магазини та аптеки;

• пасажирські перевезення;

• вебсайти компаній;

• мобільні застосунки.

Грошима карають не завжди одразу, адже є два різні шляхи реагування. Якщо розглядають порушення самого закладу (суб'єкта господарювання), то спершу він отримує офіційне попередження, а керівництву дають 30 днів на усунення вад. Фінансові санкції на компанію накладають лише за повторне порушення протягом року. Інший шлях передбачає стаття 188-52 КУпАП - це персональна відповідальність. За нею мовний омбудсмен може одразу накласти адміністративний штраф безпосередньо на конкретну фізичну особу, яка вчинила правопорушення.

Поскаржитися на порушників доволі просто. Достатньо відкрити сайт Уповноваженого. Там є спеціальна електронна форма. Її розгляд триватиме до 30 робочих днів. Для ефективної перевірки варто вказати такі деталі:

• точна назва компанії;

• дата та час конфлікту;

• суть проблеми;

• адреса закладу.

Надавати докази закон не зобов'язує, але вони значно пришвидшують розгляд. Заявники часто фотографують чеки чи записують розмову на телефон - ці матеріали стають основою для призначення перевірки. Будь-який штраф можна оскаржити у суді. Якщо ж рішення остаточне, порушник (посадова особа чи працівник) має сплатити адміністративний штраф протягом 15 днів із дня отримання постанови. Усі ухвалені рішення про порушення мовний омбудсмен регулярно оприлюднює у своїх офіційних звітах на сайті.

Інформує chasdiy.org

Джерело: 05361.com.ua

Тоді після масштабних боїв під Іловайськом воїни АТО опинилися в оточенні. Президент РФ Володимир Путін заявив, що підконтрольні Росії угруповання організують для них гуманітарний коридор.

Але бойовики та російські військові обстріляли коридор, яким виходили захисники України. За офіційними даними, під Іловайськом загинуло 366 військових, 429 отримали поранення.

Війна в Україні триває вже 12 років і шість місяців, а повномасштабне вторгнення – чотири з половиною роки. За цей час тисячі хоробрих синів і дочок України загинули через військові дії. Точні військові втрати Україна не розкриває – це військова таємниця. Але кожен загиблий на фронті – це неоціненна втрата для країни і для сім’ї воїна.

Офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України є сонях. З початку повномасштабної війни ця квітка стала для всього світу символом героїчного спротиву українців.

Трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України загинули.

Ми пам’ятаємо кожного захисника та захисницю, які поклали життя задля нашої незалежності від агресора. І доки жива ця пам’ять – доти Україна нездоланна. Навіки Слава! 

Інформує mahala.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

Нагадуємо, що саме можуть пропонувати заклади дошкілля за додаткову плату, а що гарантує держава.

• Додаткові заняття за програмами, що не входять до основної освітньої програми.
• Гуртки та секції понад встановлений навчальний план.
• Перебування дітей у чергових групах у вечірній час, у вихідні чи святкові дні та послугу цілодобового перебування — за згодою батьків та за окрему оплату.
• Вивчення іноземних мов, не передбачених держстандартом (англійська мова стає обов’язковою для дітей п’яти й шести років від 1 вересня 2026 року й не підпадає під цей пункт).
• Поглиблені спортивні тренування (наприклад, футбол чи шахи).
• Мистецькі студії, зокрема гончарство.
• Надання корекційно-розвиткових та/або психолого-педагогічних, та/або реабілітаційних послуг (допомоги) понад обсяги, встановлені індивідуальною програмою розвитку.
• Надання в користування об’єктів інтелектуальної власності, авторського права, інших нематеріальних активів (освітніх програм, методик, технологій тощо).

Законодавство чітко забороняє вимагати гроші за реалізацію гарантованої державою освітньої програми й закріплює виключно добровільний характер будь-яких додаткових послуг.

Розрахунки за них проводять лише в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на спеціалізовані рахунки дитячих садків.

Надходження від цих послуг розподіляють за визначеною пропорцією:

• 70 % спрямовують на зарплату й заохочувальні виплати персоналу;
• 30 % — на оновлення та розвиток матеріально-технічного оснащення закладу.
• Інформує vchysia.media

Джерело: 05361.com.ua

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на фейсбук-сторінку головнокомандувача.

Головнокомандувач згадав трагедію Іловайська

Він нагадав, що сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за Україну. Тих, хто загинув в Іловайську. Тих, хто поліг у боях від 2014 року. Тих, кого ми втратили за роки великої війни.

"За кожним іменем - людина. Родина. Побратими, посестри. Життя, яке обірвала російська агресія. Я знаю ціну цієї війни. Бачу її у строю, де назавжди залишається місце полеглого побратима. У підрозділах, які продовжують бій після важких втрат. У родинах, які вже ніколи не дочекаються своїх рідних додому", - зазначив Драпатий.

Він також наголошує, що ми маємо пам’ятати кожного і кожну.

Vincit qui meminit

"Пам’ятати Іловайськ і те, чого варте слово росії. Пам’ятати ціну помилок, довіри до ворога і втраченої пильності. Але передусім - пам’ятати людей. Тих, хто став на захист своєї країни і віддав за неї найдорожче. Наш обов’язок - бути гідними їх. Продовжувати боротьбу. Захищати Україну. І не дозволити, щоб пам’ять про полеглих стала просто датою у календарі. Vincit qui meminit. Перемагає той, хто пам’ятає. Вічна пам’ять і шана полеглим захисникам і захисницям України", - резюмує головнокомандувач. 

Інформує  censor.net

Джерело: 05361.com.ua

Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук.

Під час розмови Буданова запитали про суспільне напруження навколо мобілізації та можливі способи його зменшення. За його словами, владі потрібно відверто говорити про реальну потребу армії в поповненні.

Керівник ОП назвав 30 тисяч мобілізованих на місяць мінімально необхідною кількістю. За його словами, опускатися нижче цього показника Україна зараз не може, оскільки йдеться про підтримання того, що вже є.

Окремо Буданов відповів на запитання, чи варто очікувати суттєвих змін після приходу Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Керівник ОП заявив, що кардинальних змін не прогнозує саме через необхідність щомісяця залучати до війська велику кількість людей.

При цьому Буданов вважає, що змінити можна самі підходи до мобілізаційних заходів. Зокрема, він звернув увагу на випадки силового доставлення людей, які в суспільстві називають «бусифікацією».

За словами керівника ОП, такі випадки не є повсюдними, однак вони існують і з ними необхідно боротися. Так само, на його думку, потрібно реагувати на неправомірні дії окремих працівників ТЦК.

Водночас усунення таких порушень не прибере невдоволення мобілізацією повністю. Буданов пояснив це тим, що кількісна потреба війська залишиться незмінною навіть після реформування окремих процедур.

Тому, за його оцінкою, зробити так, щоб мобілізаційними процесами були задоволені всі, неможливо. Основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити необхідне поповнення війська та водночас боротися з порушеннями під час мобілізації.

Інформує enovosty.com

Джерело: 05361.com.ua

Очільник Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив екстрену неоголошену поїздку до російської столиці, аби особисто окреслити Кремлю "червоні лінії". За оцінками західних розвідувальних служб, Москва може готувати масштабні провокації проти східних кордонів НАТО вже найближчим часом. 

Восьмигодинне перебування одного з найближчих соратників Дональда Трампа в Росії перегукується з тривожними подіями осені 2021 року, коли Вашингтон намагався застерегти Кремль від вторгнення в Україну. Про це пише The Telegraph.

Сценарії ескалації та перевірка єдності Альянсу

Аналітики припускають, що через брак суттєвого поступу на лінії фронту в Україні Володимир Путін шукає альтернативні важелі тиску. За даними видання, основними ризиками наразі вважаються гібридні спецоперації, масштабні кібератаки проти інфраструктури Східної Європи або навіть точкове сухопутне вторгнення на територію однієї з країн Балтії. Таким способом російське керівництво прагне випробувати рішучість та реальну швидкість колективної відповіді Альянсу.

Під час прямих перемовин із представниками російських спецслужб Реткліфф передав безапеляційне застереження від будь-яких агресивних кроків у бік союзників США. Окрім захисту східного флангу НАТО, очільник ЦРУ порушив питання військово-технічного та економічного партнерства Росії з Іраном, закликавши Москву згорнути цю підтримку. Поїздка відбулася на тлі фактичного глухого кута у мирному врегулюванні та зростання напруги в регіоні.

Повторення історичного прецеденту

Хоча президент США Дональд Трамп спробував публічно згладити гостроту ситуації, назвавши візит "напівзвичайним", він визнав його безпосередній зв'язок із війною в Україні. У Кремлі зустріч підтвердили, зазначивши, що контакт відбувся на рівні спецслужб без участі Путіна.

Цей візит фактично дублює місію Вільяма Бернса у листопаді 2021 року - тоді аналогічні застереження США не зупинили ескалацію, що робить нинішнє попередження критично важливим сигналом для всієї системи європейської безпеки.

Раніше ми писали, що латвійська розвідка попереджала про можливі гібридні атаки РФ проти країн Балтії та Польщі із застосуванням дронів, диверсій і кібератак.

Інформує today.ua

Джерело: 05361.com.ua

Джерело: 05361.com.ua

За їхніми словами, внаслідок української атаки на НПЗ було пошкоджено кілька технологічних установок, інфраструктуру та загальні об’єкти підприємства.

Джерела Reuters не змогли сказати, скільки часу знадобиться на усунення пошкоджень та відновлення роботи НПЗ.

НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" — четверте за величиною нафтопереробне підприємство країни-агресора РФ з річною потужністю переробки 17 мільйонів тонн. Воно виробляє автомобільний бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут та бітум.

Reuters зазначає, що наразі всі найбільші нафтопереробні заводи компанії "Лукойл" зупинені. Пермський НПЗ призупинив роботу 21 серпня, а Волгоградський НПЗ — 31 липня.

Як повідомляли Українські Новини, в ніч на сьогодні, 26 серпня, Сили оборони України атакували НПЗ "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", розташований приблизно за 850 кілометрів від державного кордону України.

Пізніше в українській компанії Fire Point розповіли, які безпілотні апарати застосували українські військові для ураження нафтопереробного заводу.

Нагадаємо, раніше президент Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП) Олександр Шохін підтвердив інформацію ЗМІ про те, що удари України вивели з ладу майже третину російських нафтопереробних потужностей.

А напередодні ЗМІ повідомили, що влада РФ розглядає можливість продовження заборони на експорт дизельного пального до кінця року.

Інформує ukranews.com

Джерело: 05361.com.ua

За даними La Repubblica, частину ракет із власних запасів Італія планує передати Україні вже до жовтня 2026 року.

Що відомо про новий пакет допомоги?

Рішення про передачу ракет було ухвалене в режимі секретності. Публічно італійський уряд наразі оголосив лише про передачу Україні цивільних електрогенераторів для підтримки населення.

Водночас джерела видання стверджують, що до нового пакета допомоги увійдуть ракети для українських SAMP/T. Частину боєприпасів Італія планує передати зі своїх арсеналів уже до жовтня.

Окрім передачі готових ракет, Італія та Франція планують надати Україні ліцензію на локалізоване виробництво Aster 30 B1NT – нової версії ракети-перехоплювача.

Україна вже має контракт на виробництво додаткових Aster 30. Очікується, що у вересні сторони підпишуть відповідні угоди, а фінансування може бути забезпечене коштом європейського кредиту.

Окремо Франція та Італія готують передачу Україні чотирьох нових комплексів SAMP/T NG. Перші установки Київ очікує отримати з 2027 року.

Також Україна має отримати нові ракети-перехоплювачі Aster 30 та сім радарів великої дальності. Очікується, що ці системи посилять українську протиповітряну оборону, зокрема її спроможності протидіяти балістичним цілям.

Загальна вартість цього пакета оцінюється приблизно у 3 мільярди євро. Фінансування планують забезпечити в межах європейського кредиту для України на 90 мільярдів євро.

Нагадаємо, Україна може отримати новий оборонний транш від Європейського Союзу вже на початку вересня. Йдеться про кошти з оборонної частини кредиту ЄС на 90 мільярдів євро.

У межах цієї програми на підтримку оборони України у 2026 році передбачено близько 28 мільярдів євро. Ще до 17 мільярдів євро мають спрямувати на бюджетну підтримку України.

Станом на зараз ЄС уже розподілив 22 мільярди євро з передбачених на оборону коштів. З цієї суми Україні вже виплатили 8,5 мільярда євро. У Єврокомісії очікують нових схвалень і виплат найближчими тижнями та наголошують на необхідності пришвидшити підтримку України.

Інформує  24tv.ua

Джерело: 05361.com.ua

Про це Трамп сказав в інтерв’ю американській програмі Гленна Бека, передає Sky news. Зокрема, ведучий поцікавився у Трампа, чому Реткліфф вирушив до Росії. Трамп відповів, що директор ЦРУ перебував там "майже у звичайному режимі", водночас не став розкривати деталей поїздки.

"Я не хочу розчаровувати людей", — зазначив американський президент.

Водночас Трамп наголосив, що Сполучені Штати прагнуть завершення війни в Україні, а, говорячи про Реткліффа, Трамп назвав його "фантастичною людиною" та знову заявив, що його адміністрація "дуже наполегливо працює над тим, щоб припинити цю війну".

"З цього може щось вийти", — сказав Трамп, коментуючи візит директора ЦРУ до Москви.

При цьому президент США не уточнив, про які саме результати йдеться та чи стосуються вони можливих переговорів щодо припинення війни Росії проти України.

Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.

Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь.

Інформує trueua.info

Джерело: 05361.com.ua

До Дня Незалежності України редакція «Вчися.Медіа» опитала освітян та освітянок із різних сфер, а також освітніх управлінців про події, які найбільше запам’яталися за цей час. Зміни в підходах до навчання, забезпечення рівного доступу до освіти, ухвалення необхідних законів та оновлення змісту — згадали чимало важливих рішень, ініціатив і подій.

Які з них були важливими чи навіть переломними в освіті загалом та в окремих її ланках? Читайте в матеріалі.

ДЕКОМУНІЗАЦІЯ ТА ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

Загальний курс на декомунізацію та дерусифікацію освіти — одна з головних тенденцій, яку відзначила більшість спікерів і спікерок. Зокрема, освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: за роки Незалежності українська освіта пройшла великий шлях поступової відмови від совєтської системи та її ідеологічних підходів — до формування сучасної, демократичної та орієнтованої на дитину системи освіти.

Важливим був і рух української вищої освіти до Болонського процесу. Тоді ж Україна почала переходити до 12-річної школи, хоч згодом від цієї ідеї відмовилися. Освітня обмудсменка висловила сподівання, що реформа старшої школи допоможе на практиці остаточно закріпити 12-річне навчання.

Надія Лещик

Я добре пам’ятаю школу до 1991 року: комсомол, піонерські традиції, вчителів, яких могли звільнити за розмови про Незалежність України, Голодомор чи розстріли.

Тому ухвалення нового законодавства у сфері освіти, закріплення права кожного на освіту, утвердження української як державної мови в освітньому процесі, поява нових українських підручників, зокрема з історії України, була справжнім ковтком свіжого повітря, наголошує освітня омбудсменка. За її словами, ми ще не до кінця позбулися совєтської спадщини, але те, наскільки змінилася освіта за ці роки, — одне з найважливіших досягнень.

Звісно, зауважила Надія Лещик, були й періоди, коли освіта рухалася назад. Зокрема, у 2010–2014 роках, коли міністром освіти і науки був Дмитро Табачник, посилювалася роль російської мови, а роль ЗНО як головного критерію для вступу намагалися зменшити.

Після 2014 року освітня система знову отримала сильний поштовх до змін. Закон України «Про вищу освіту» посилив автономію університетів, а у 2017 році почалася реформа «Нова українська школа». Її суть була не лише в нових програмах чи підручниках. Ішлося про значно глибшу зміну — відмову від совєтської моделі та перехід до освіти, у центрі якої є дитина, її потреби, права, гідність і розвиток.

Саме́ створення Служби освітнього омбудсмена у 2019 році стало важливим кроком на цьому шляху: учні й учениці, батьки, педагоги й педагогині та інші працівники освіти отримали конкретний механізм, за допомогою якого можуть захищати свої права.

Олександр Черкас, працівник ЗСУ, учитель Київського військового ліцею імені Івана Богуна та Першої української школи, голова ГО «Не цькуй», щодо цього додає:

«Якщо озиратися на 35 років незалежності, то найважливішою подією була не одна реформа, а народження нової української освіти — освіти вільної держави. Це шлях від утвердження української мови та звільнення від совєтської і російської спадщини до чесного вступу через ЗНО / НМТ, ухвалення сучасного Закону “Про освіту”, розвитку Нової української школи, інклюзивної освіти, цифрової трансформації та збереження навчання під час пандемії та широкомасштабної війни».

Олександр Черкас

Не менш знаковою стала увага до безпечного освітнього середовища. Протидія цькуванню й мобінгу, утвердження культури поваги, людської гідності й відповідальності стали невід’ємною частиною сучасної української освіти, адже сильна країна починається з безпечної школи.

На значенні інклюзивної освіти наголосила й Надія Лещик: «Раніше діти з особливими освітніми потребами навчалися лише вдома або в спеціалізованих закладах. Сьогодні багатьом із них доступне навчання разом з однолітками в школі чи садочку за місцем проживання. Важливим кроком стало створення інклюзивно-ресурсних центрів і розвиток системи підтримки таких дітей».

Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України, назвав однією зі знакових подій докорінну зміну філософії оцінювання діяльності закладу освіти.

Державна служба якості освіти України проводить інституційні аудити закладів освіти вже сім років. За словами Руслана Гурака, це кардинально інша філософія. Зовнішні експерти/ки — досвідчені педагоги-практики — оцінюють освітній та управлінський процеси за чіткими й прозорими критеріями та індикаторами. Як наслідок, заклад освіти і його засновник (територіальна громада) отримують конкретні висновки та рекомендації, як покращити якість освітньої діяльності. Звісно, в інституційному аудиті є і така складова, як перевірка. Проте експерти лише переглядають документи закладу освіти на предмет дотримання норм законодавства.

Руслан Гурак

Пригадайте колишніх інспекторів, які приходили лише для того, щоб виявити порушення й скласти адміністративний акт. Це була остаточна, суто бюрократична мета їхньої діяльності. Із ухваленням нового Закону України «Про освіту» ми назавжди залишили цю совєтську практику в минулому.

«Нова система перетворила оцінювання на інструмент розвитку. Отримавши професійний погляд збоку, директор ще й має офіційне підґрунтя, щоб звернутися до територіальної громади й спільно вирішити навіть ті господарські чи безпекові питання, які відкладали роками. Філософія інституційного аудиту — це допомога, підтримка та синергія задля сталого вдосконалення освіти», — наголосив очільник ДСЯО. На його думку, створення Служби — один із тих важливих кроків, які роблять українську освіту сучасною, європейською та людиноцентричною.

Усі події та явища спікери/ки, яких опитала редакція, розглядають саме в цьому контексті:

увідповіднення освіти викликам сучасності; євроінтеграція та зміна цінностей освітньої системи; створення демократичного простору рівних можливостей; переосмислення минулого й набуття суб’єктності — готовності самим формувати свою долю як нація та відповідати за власний вибір. ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Одним із найуспішніших нововведень більшість спікерів та спікерок назвали зміну системи вступу до закладів вищої освіти — Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО).

Його ефективність у забезпеченні рівного доступу до вищої освіти відзначив Володимир Зелений, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету»: він назвав ЗНО найважливішою подією за 35 років Незалежності поруч з ухваленням закону «Про освіту». А освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила: ЗНО зробило вступ до університетів значно прозорішим і допомогло зменшити корупційні ризики.

Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко розповіла: для неї запровадження ЗНО стало однією з найважливіших реформ української освіти — і не лише тому, що вона сама працює в цій системі. На думку директорки УЦОЯО, ЗНО докорінно змінило вступ до університетів:

зробило його прозорим; суттєво звузило простір для корупції; дало змогу вступникам і вступницям із різних регіонів і з різним соціальним досвідом конкурувати за місця в закладах вищої освіти завдяки власним досягненням.

Але не менш важливим, зазначила Тетяна Вакуленко, є те, що ЗНО сформувало в суспільстві запит на чесні, стандартизовані й засновані на зрозумілих правилах освітні оцінювання. За роки існування ця система здобула суспільну довіру й довела свою стійкість навіть під час широкомасштабної війни.

Як пояснила очільниця УЦОЯО, система оцінювання розвивається разом із державою та потребами освіти. Саме ЗНО стало фундаментом для поступового переходу від сприйняття оцінювання лише як інструменту відбору до ширшого використання його результатів і даних для розвитку освітньої політики.

Тетяна Вакуленко

На цій основі розвивалися моніторингові дослідження якості освіти, а сьогодні ми будуємо нову систему ДПА — уже не просто як підсумковий іспит, а як оцінювання заради якості освіти, що має давати учням, учителям, школам і державі дані, необхідні для ухвалення кращих рішень.

Покоління підлітків, які першими вступали за новою системою, давно виросло, і дехто з них сам працює в освіті — як Олександр Думишинець, фіналіст світової премії Global Teacher Prize 2026, ТОП-10 Global Teacher Prize Ukraine 2024, учитель IT освітньої території «Мідгард». Він високо оцінює Зовнішнє незалежне оцінювання як нововведення, що відкрило реальні можливості.

«Однією з найважливіших подій було запровадження ЗНО, яке ввели за два роки до мого власного вступу, і вже тоді я чітко усвідомлював: це той самий шанс, яким мушу скористатися. Це рішення стало справжнім соціальним ліфтом для тисяч абітурієнтів. Саме воно зламало корупційні бар’єри, дало прозорі правила гри та відчинило двері провідних університетів для молоді з усіх куточків країни виключно завдяки її знанням», — поділився вчитель.

Олександр Думишинець

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Потреба в реформуванні системи середньої освіти назрівала з моменту відновлення Незалежності або й раніше, але глобально процес розпочався із запровадженням нової філософії шкільництва. На цьому, зокрема, наголосила Галина Сищук — півфіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2020, засновниця центру діяльнісної освіти для учнівства початкової школи «Стежка». Утім, на її думку, у впровадженні Нової української школи залишилося чимало того, що потребує праці. Не варто очікувати, що система запрацює негайно та бездоганно.

На її думку, важливим і фундаментальним було рішення реформувати освіту. Освітянка щиро вдячна пані Лілії Гриневич за сміливість все зрушити, однак зауважує: загальна ідея, яка формується згори, зазнає спотворень дорогою до вчителя.

Галина Сищук

Були (і є) правильні речі. Але ми хотіли одразу бачити результати (й одразу грандіозно позитивні), що, на мою думку, і зіпсувало всю картину. Не було шансу на помилку й відшліфування на місцях.

Окремо Галина Сищук відзначила законодавчу фіксацію академічної свободи вчителя, однак зауважила: не всі вчителі користуються цим правом.

Руслан Шаламов, учитель біології та екології в харківському науковому ліцеї «Обдарованість», переможець конкурсу Global Teacher Prize Ukraine 2025, співавтор держстандартів й автор сучасних програм для Нової української школи, назвав запровадження НУШ однією з двох найважливіших подій за 35 років Незалежності (разом із Зовнішнім незалежним оцінюванням). Він наголосив на дитиноцентричності НУШ та її компетентнісному підході:

«Перехід від центризму знань як остаточної мети середньої освіти до розвитку учнівства сьогодні дозволяє виховати преадаптантів, готових до життя в невизначеному світі, готових долати агресивні виклики сучасності, гідно відстоювати свою позицію й у будь-яких умовах досягати успіху. Цього, звісно, ми ще не можемо побачити, оскільки перший випуск буде лиш у 2030 році, але реформа покликана зробити саме це. А гарно покладена мета — це вже половина справи».

Руслан Шаламов

Олександр Думишинець додав, що, як молодий учитель, добре пам’ятає період початку НУШ і знакову зустріч у Будинку учителя в Києві з тогочасною міністеркою освіти Лілією Гриневич.

«Пам’ятаю свої гострі запитання про реформу та відчуття великих змін, що насуваються. НУШ змінила філософію навчання, поставивши в центр дитину, діяльнісний підхід та свободу вчителя. Сьогодні я щиро радий бути частиною цього процесу та працювати в передпілотному закладі, де ми за два роки до офіційного старту реформи в старшій школі вже почали функціонувати як профільна школа, а також упроваджувати власні авторські курси», — розповів він.

Фото із зустрічі в Домі учителя, Київ, 2017 рік

МОВНИЙ ЗАКОН

Представник Офісу мовної омбудсменки Ігор Спірідонов назвав переломним моментом ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також створення інституції Уповноваженого із захисту державної мови. (Нагадаємо, що закон було ухвалено 2019 року, а його норми повністю набрали чинності у 2021-му — ред.)

Ігор Спірідонов

Уперше держава отримала дієвий механізм не лише проголосити українську мовою освітнього процесу, а реально захищати це право та притягувати до відповідальності за порушення — саме це, на мою думку, дало поштовх системній дерусифікації української освіти.

Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, викладач Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, письменник, також назвав ухвалення «мовного» закону найголовнішою подією в освіті від 1991 року. На думку освітянина, у той момент українська освіта нарешті отримала чіткий національний каркас, спільний для всіх областей.

Ігор Стамбол

До цього десятиліттями існувало фактично узаконене мовне каліцтво, коли школи формували різні національні ідентичності й часто позбавляли учнів змоги розвинути нормальну кар’єру в Україні.

«Показовий приклад — два села Одеської області, Василівка й Кам’янка, зі схожим складом суміші національностей та українським мовним “суржиком”, але з різними мовами навчання: в одному школа була українськомовною, в іншому — російськомовною. У результаті сусідні села мали штучно вироблені й кардинально різні мовні та ціннісні орієнтири.

А тепер навіть учні зі зросійщених родин або ті, які не надто замислюються про власну ідентичність, яким “модність” московської попси стає вище за історичну справедливість, — навіть вони пишуть переважно українським правописом. Казав же колись Борис Грінченко: “Якою мовою говоримо (пишемо), такі і думки у нас будуть”. Упевнений, за наступні десятиліття українська мова викладання змінить не лише форму, а й зміст думок молоді», — прокоментував викладач.

ОСВІТНЄ ЗАКОНОДАВСТВО, ЗМІНИ У ФІНАНСУВАННІ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Чимало спікерів та спікерок згадували Закон «Про освіту» як такий, що повністю змінив «правила гри» в освітній системі. А Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки (2023–2025), керівник Центру Liberal Arts and Sciences Національного університету «Києво-Могилянська академія», наголосив також на важливості Закону Україну «Про вищу освіту», який 2014 року поклав початок докорінним змінам у галузі.

Михайло Винницький

Цей документ розробляла «напівпідпільно» з 2010 року робоча група на чолі з Михайлом Згуровським. Закон ухвалили одразу після завершення революційних подій 2014 року ще «старим» парламентом (за каденції міністра Сергія Квіта й Голови профільного комітету Верховної Ради Лілії Гриневич).

Михайло Винницький наголосив, що в цьому документі закладено:

Інтеграцію в Єдиний європейський простір вищої освіти, що передбачає трирівневу систему (бакалавр, магістр, доктор філософії), погоджену зі світовою практикою (без «спеціаліста» й «кандидата наук»); роботу незалежного Агентства з акредитації (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти); перехід від «навчання за спеціальністю» до «навчання за освітньою програмою» (зокрема міждисциплінарною) тощо. Принципи університетської автономії: «роздержавлення» сектору через відмову від дипломів державного зразка й посилення інституту диференційованої репутації (конкуренції), поступове збільшення фінансової автономії університетів. Закріплення ключової ролі студентів/ок в органах управління вищою освітою (вчена рада, НАЗЯВО) і закріплення ролі студентського самоврядування. Закріплення ЗНО в законі — як єдиного та універсального механізму вступу до закладів вищої освіти. Визначення як максимуму двох термінів на посаді ректора й закріплення системи виборів керівника/ці закладу вищої освіти.

Упродовж 12 років з моменту ухвалення цей закон зазнав чимало змін (зокрема, 2019 року запроваджено інститут разових рад для захисту дисертацій для здобуття ступеня доктора філософії, виведено зі сфери вищої освіти ступінь доктора наук; у 2022 році ЗНО замінено на НМТ; у 2026 році запроваджено гранти для здобуття вищої освіти — після дворічного успішного експерименту) тощо. Але старт цим реформам надали саме 2014 року.

А директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий поділився думкою: для професійно-технічної освіти найважливішим нормативним документом стала постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 925 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти». Він став поштовхом до розвитку профтехів, до оновлення матеріально-технічної бази та співпраці з бізнесом і громадами.

Максим Поджарий

Чому не новий ЗУ про професійну освіту? Бо його результативність ми ще побачимо. А цей документ [Порядок] допомагає не просто створювати нові навчально-практичні центри, а відкриває дуже багато секторальних напрямів розвитку закладів професійної освіти.

Документ дав змогу створювати навчально-практичні центри, де держава готова інвестувати 70 % в обладнання, а заклад має знайти 30 % співфінансування — це можуть бути кошти місцевого самоврядування, спецфонд зароблених самим закладом освіти, допомога бізнесу (як грошима, так і обладнанням).

За словами Максима Поджарого, із того часу, коли почала працювати ця постанова Кабміну, заклади професійної освіти ожили. Підготовка заявки на створення навчально-практичного центру перетворилася на своєрідний квест: треба було комунікувати з місцевим самоврядуванням, показувати візуалізацію центру, говорити про наміри. Місцеве самоврядування, як наголосив освітянин, вірить не просто цифрам, а підтвердженим фактам. Співпраця з бізнесом, з одного боку, дає змогу розв’язати проблему браку сучасного обладнання в закладі освіти, а з іншого — допомагає бізнесу владнати питання кадрового голоду: практиканти/ки з-поміж студентства швидше адаптуються до робочих процесів на підприємстві.

На думку Максима Поджарого, завдяки згаданій постанові змінилася й схема профорієнтування. «Коли представник закладу приходить до школярів і розповідає про майстерню, показує презентацію, це мало впливає на вибір професії. Краще працюють екскурсії закладом, а ще краще — коли це у вигляді квесту, а дитина може спробувати щось своїми руками. Сучасні освітні простори дійсно приваблюють молодь», — пояснив він.

Навчально-практичні центри зацікавлюють бізнес — і він включається в роботу. Коли є змога прорахувати, скільки інвестицій потрібно в навчання студента чи студентки під час виробничої практики (платня, розхідні матеріали тощо), це ближче до взаємовигідних «вимірюваних» стосунків, до яких звикли представники бізнесу, розповідає директор. Тож виникає змога покрити такі видатки (зокрема й на навчання дорослих за короткостроковими програмами) коштом підприємств, а не зі спецфондів закладу освіти. На базі такого практичного центру може виникнути кваліфікаційний центр регіонального чи міжрегіонального значення.

«Саме тому цей нормативний документ і фінансування, яке за ним дало змогу працювати, — це дійсно революція», — підсумував Максим Поджарий.

КАРАНТИН, ДИСТАНЦІЙКА ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ

У своєму коментарі освітня омбудсменка Надія Лещик акцентувала: у 2020 році для освіти серйозним випробуванням стала пандемія COVID-19, але вона ж сильно прискорила цифровізацію. Україна доволі швидко перейшла на дистанційне навчання — зокрема завдяки «Всеукраїнській школі онлайн».

Цей досвід дуже допоміг після початку широкомасштабної війни. Для багатьох дітей, особливо в прифронтових регіонах і на тимчасово окупованих територіях, онлайн-навчання стало чи не єдиною змогою продовжувати здобуття української освіти.

«Цифровізація загалом є одним із серйозних здобутків останніх років. Але тут важливо не створити ситуації, коли цифрові системи лише додають роботи вчительству. Навпаки, вони мають забирати рутину, автоматизувати процеси й полегшувати роботу педагогів», — наголосила Надія Лещик.

Людмила Булигіна

Цифровізацію як один із головних здобутків, що вирізняє саме українську освіту, відзначила й Людмила Булигіна, учителька інформатики ліцею «Ейдос». Серед основних надбань та інструментів у цій царині фахівчиня назвала:

«Всеукраїнську школу онлайн»; Prometheus; EdEra; Дія.Освіта.

Загалом же, як підсумувала Надія Лещик, за роки Незалежності українська освіта стала значно більше поважати дитину, її гідність і право на думку. Діти сьогодні мають більше можливостей впливати на власну освіту, обирати освітню траєкторію та майбутню професію, але цей шлях ще не завершений.

«В освіті досі залишаються деякі совєтські підходи та звички, яких потрібно позбуватися. Тому наше завдання — продовжувати зміни: підтримувати дітей, педагогів, керівників закладів освіти, батьків і пам’ятати, що в центрі освітньої системи завжди має бути людина», — узагальнила освітня омбудсменка.

А голова ГО «Не цькуй» Олександр Черкас додав: «За ці 35 років змінювалися президенти, уряди, міністри освіти, концепції та стратегії, але незмінним залишалося головне — український Учитель. Саме він щоранку відчиняв двері класу, коли навколо все зачинялося. Саме він тримав освіту під час економічних криз, пандемії та широкомасштабної війни, навчав у бомбосховищах, на прифронтових територіях, в окупації, онлайн і в тимчасовій еміграції.

Тому найбільше я пишаюся незламністю українського Вчительства. Саме Вчитель став тією опорою, яка не дозволила зруйнувати українську школу. Бо поки Вчитель приходить до своїх учнів та учениць — у клас, в укриття чи за екран комп’ютера, — живе українська освіта. А поки живе українська освіта — живе Україна».

Колаж «Вчися.Медіа», фото Canva, «Освіторії», Державної служби якості освіти, ККПНЗ «Київський міський будинок учителя», Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту, а також з особистих фейсбук-сторінок та архівів спікерів і спікерок.

Інформує vchysia.media

Джерело: 05361.com.ua

Новий підхід до ветеранської політики

Президент зазначив, що чинних програм допомоги недостатньо для повноцінної адаптації захисників до цивільного життя. За його словами, держава повинна створити комплексну систему, яка охоплюватиме не лише фінансові виплати, а й медичну реабілітацію, психологічну підтримку та сприяння у працевлаштуванні. Особливу увагу було приділено родинам загиблих героїв, які потребують постійної опіки та соціальних гарантій.

Законодавчі зміни та майбутні кроки

Ключовим меседжем виступу стала теза про те, що ветерани заслуговують на особливу увагу з боку законодавців. Президент закликав уряд та парламент розробити та ухвалити низку законопроєктів, які спростять доступ до державних послуг для учасників бойових дій. Йдеться про цифровізацію ветеранських сервісів, розширення програм житлового забезпечення та створення мережі центрів ветеранського розвитку в кожному регіоні, включаючи Тернопільщину.

Соціальна адаптація військових після повернення з фронту є викликом, з яким Україна має впоратися максимально ефективно. Президент наголосив, що кожен, хто зі зброєю в руках захищав незалежність держави, повинен відчувати вдячність та підтримку суспільства не лише на словах, а й через реальні державні інструменти.

Висновок

Ініціативи, озвучені на форумі, свідчать про зміну парадигми ставлення держави до ветеранської спільноти. Очікується, що найближчим часом будуть представлені конкретні кроки щодо реалізації цих пропозицій, які допоможуть тисячам українських родин отримати необхідну допомогу та впевненість у завтрашньому дні.

Інформує tenews.org.ua

Джерело: 05361.com.ua

Як повідомляє Новини.LIVE, про це в коментарі ТСН сказала адвокатка Марина Бекало.

Чи заборонять виїзд з України, якщо родич є "ухилянтом"

Як пише видання, йдеться про випадок, коли чоловікові, який супроводжував за кордон батька з інвалідністю, нібито відмовили у виїзді за межі країни. Причиною цього нібито стало те, що його брат одного разу не повернувся в Україну.

Однак, як зазначає Марина Бекало, відмова у перетині кордону, якщо родич порушив військовий облік або перебуває в «розшуку», є незаконною.

"Ні, така відмова є повністю незаконною", — підкреслила адвокатка.

За словами юристки, в Україні діє закріплений статтею 61 Конституції України принцип індивідуальної юридичної відповідальності. Він передбачає, що кожна людина несе відповідальність виключно за власні дії або бездіяльність.

"Це означає, що людина відповідає лише за власні дії або бездіяльність. Дії, правовий статус чи правопорушення родичів (зокрема, брата — Ред.) не можуть бути підставою для обмеження прав іншого громадянина", — пояснила Марина Бекало.

Таким чином, навіть якщо родич, зокрема брат, не повернувся в Україну, порушив правила військового обліку або зіткнувся з іншими юридичними проблемами, це не може автоматично спричинити обмеження права іншого члена сім’ї на виїзд за кордон. Сам факт порушення з боку одного родича не створює правових підстав для застосування подібних обмежень до іншого громадянина.

Як повідомляли Новини.LIVE, за словами нардепа Романа Костенка, в Україні можуть змінити мобілізаційний вік. Йдеться про зниження верхньої межі призовного віку.

Також ми писали, що колишній міністр оборони України Олексій Резніков закликав запровадити жіночу мобілізацію. За його словами, це дозволило б подвоїти мобілізаційний ресурс.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Про це Новини.LIVE пише з посиланням на Міноборони України.

Військова підготовка школярів та студентів у 2026 році

Міністерство оборони підтвердило, що обов'язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів офіційно скасовується. Її замінить нова, гнучкіша система безперервного навчання національному спротиву, яка інтегрується в освітній процес на всіх рівнях.

Ідея такого рішення полягає у формуванні постійно готового резерву та посиленні загальної обороноздатності держави за рахунок об'єднання цивільного та військового секторів на базі сучасного досвіду російсько-української війни.

Основи національного спротиву у ЗВО. Фото: Міноборони України

Відтепер військова підготовка стане обов'язковою з урахуванням гендерної рівності — до навчань залучатимуть як хлопців, так і дівчат.

На третьому рівні загальної середньої освіти, тобто у старших класах шкіл, а також в закладах професійно-технічної освіти викладатимуть предмет "Захист України".

Реклама

Водночас для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти запроваджують адаптовану дисципліну "Основи національного спротиву". Даний курс вводитимуть в університетах з другого курсу і вище. При цьому молодь не змушуватимуть складати військову присягу, але нова база дозволить охочим вчасно сформувати культуру патріотизму та легше продовжити військову кар'єру через кафедри підготовки офіцерів запасу.

Які зміни чекає на молодь у військовій підготовці на базах шкіл та вищої освіти. Фото: Міноборони України

Рішення відмовитися від формату БЗВП ухвалено з низки вагомих причин. Перш за все, це питання безпеки, оскільки скупчення студентів на об'єктах ЗСУ створювало серйозні ризики для підрозділів та самої молоді через постійні атаки ворога. Крім того, попередня система надмірно перевантажувала навчальні частини та полігони армії.

Студенти вчитимуться стріляти на базі інтерактивних тренажерів, у тирах, на стендах, а також на полігонах Сил безпеки та оборони. Організаційну частину та забезпечення матеріальної бази натомість візьмуть на себе Центри підготовки громадян до національного спротиву (ЦПГНС).

Як писали раніше Новини.LIVE, експерти радять новобранцям суворо обмежувати використання мобільних телефонів під час проходження БЗВП. Неконтрольована активність у мережі та випромінювання гаджетів несуть пряму загрозу життю особового складу на полігонах.

Водночас юристи пояснили, чи впливає непройдена базова військова підготовка на процес бронювання працівників критично важливих підприємств, які досягли 25-річного віку. Які є вимоги для надання відстрочки від призову.

Інформує mobilizatsiya.novyny.live

Джерело: 05361.com.ua

Частина українських жінок і матерів дітей з інвалідністю можуть оформити пенсію вже у 50 років.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Пенсійний фонд України.

Головне:

Дострокову пенсію у 50 років можуть оформити жінки, які народили п'ятьох і більше дітей та виховали їх до 6 років. Це право поширюється і на матерів дітей з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до 6 років. Обов'язкова умова - страховий стаж не менше 15 років. Кому дозволили піти на пенсію у 50 років

Дострокову пенсію за віком можуть оформити дві категорії жінок:

жінки, які народили п'ятьох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку; матері дітей з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до 6 років.

Для оформлення такої пенсії потрібна ще одна умова - страховий стаж не менше 15 років.

Джерело: 05361.com.ua