Ми потроху звикаємо жити в нових умовах, які запропонувало нам життя. Відбувається певна переоцінка цінностей, змінюються орієнтири.
Батьки, в умовах карантину, почали більше спілкуватися і приділяти уваги власним дітям, які навчаються дистанційно. Кожного разу, коли звучить сигнал вайбера, вся родина вже готується виконувати домашнє завдання школяра. Це ніби дзвінок на урок.
Старшокласники самі справляються із завданнями, а от учні молодших класів мають вдома купу помічників - батьки, дідусі та бабусі. Не можемо говорити за всіх, та скажемо, наскільки приємна картина, коли за одним столом роблять уроки відразу троє дітей багатодітної родини. Мама, ніби вчителька, головна у навчальному процесі.
До серйозних пояснень і веселого загального сміху іноді долучаються бабусі із спогадами про свої шкільні роки. Всі покоління об'єднуються у дитинстві. Тут багато позитиву і відповідальності водночас, та цікава тенденція намітилась - деякі батьки кажуть, що сімейна освіта дає значно більше і кращі результати, ніж школа, це ті, хто дійсно зараз займаються з дітьми вдома.
Батьки, розуміючи, що завдання у вайбері, це не дистанційна освіта, усвідомлюючи, що карантин надовго, починають сідати і пояснювати своїм дітям теми, шукають відео уроки, це мобілізує дещо розширювати горизонти навчання. Така домашня освіта має певні переваги ще й в тому плані, що діти почуваються вільніше, відпочиваючи від цькування однокласників та окриків вчителів. Звичайно, дисципліна обов'язково повинна бути, але в домашніх умовах дітям комфортніше. Час карантину даний нам усім для самопізнання, а батькам, мабуть, для того, щоб зрозуміти, що фізичне і психологічне здоров'я наших дітей, набагато важливіше від усього на світі. А що ви думаєте про це?