Перша україномовна газета Російської імперії видана в Лубнах

17 жовтня 1905 р. на хвилі революційних подій російський цар Микола ІІ видав маніфест про права і свободи, в тому числі і свободу друкованого слова. І от двоє молодих лубенчан – брати Шемети вирішили видавати газету.

Це була перша у Російській імперії газета, видана українською мовою. Називалася вона «Хлібороб». Перший номер її вийшов 12 грудня 1905 р., а усього світ побачило п’ять номерів. Слід відзначити, що надрукована газета була у маленькій типографії І.Іцковича у самих Лубнах. А от Київ злякався Москви - усі київські типографії відмовилися друкувати газету. На жаль, її швиденько заборонили.І як би не намагалися мешканці українських провінційних містечок вдавати, що вони "городські" і не знають української мови, сто років тому для людей було за щастя побачити українське слово надрукованим, а газету «Хлібороб» зачитували до дір по всій Україні. І це факт.Знаменита родина правдивих українських патріотів Шеметів. Один із синів Михайла Казимировича, який походив зі старовинного шляхетського роду Шеметів-Кежґайлів – Сергій Михайлович Шемет народився 6 червня 1875 року на хуторі Олександрівка Лубенського повіту на Полтавщині, виявив себе як видатний український громадський та політичний діяч, журналіст та діяч монархічного руху. Він був одним з засновників Української партії хліборобів-демократів, закінчив технологічний інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду. У 1900 році заснував культурне товариство «Родина», від 1902 року був провідним діячем Української Народної Партії, від 1905 року видавав у Лубнах газету «Хлібороб», а вже від 1917 року став співзасновником Української партії хліборобів-демократів.

Сергій та Микола Шемети в Олександрівні на Лубенщині, - світлина 1910 р року (перший з ліва - Сергій Шемет)  Світлини із хатнього архіву В.Ж.Шемета (Юліх, ФРН)
Сергій та Микола Шемети в Олександрівні на Лубенщині, - світлина 1910 р року (перший з ліва - Сергій Шемет) Світлини із хатнього архіву В.Ж.Шемета (Юліх, ФРН)

Між іншим, у квітні 1918-го року Сергій Шемет належав до ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому було проголошено Гетьманом України Павла Скоропадського. У період Гетьманату С.Шемет виступав за українізацію гетьманського уряду, не підтримував ідеї збройного повстання проти Павла Скоропадського. В еміграції Сергій Михайлович Шемет перебував від 1919 року, де від наступного року разом з В’ячеславом Липинським брав активну участь у монархістському Українському Союзі Хліборобів-Державників. У 1920-1925 роках Сергій Шемет працював співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських виданнях. Під час перебування в еміграції був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського та членом Ради Присяжних. Мешкав у Тарнові, Відні, Берліні, Парижі. Згодом тривалий час по Другій світовій війні жив у Австралії. Був одним із засновників Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА), який очолював його небіж Богдан Шемет.До речі, якраз Сергій Шемет є автором призабутої нами надзвичайно цікавої праці «Микола Міхновський (Посмертна згадка)», яка була написана ним у Берліні у квітні далекого 1925 року. Сергій Шемет, зокрема, писав у своїй згадці про Миколу Міхновського: «Давно це було. Тридцята, а може й більше весна приходила і минала. З дивовижною виразністю згадується цей травневий ранок, повний сонця, світла, тепла і пахощів. Ніби в що хвилину відчуваєш ніжний аромат яблуневого цвіту і бузку, і бачиш, що нігде на світі немає такої чарівної весни, не пахнуть так сильно квіти, як у нас на Україні. Студентом ще приїхав я одного разу на вакації на батьківський хутір, на Полтавщині. Знаходжу там ціле юнацьке товариство: брата студента і його двох гостей, Гаврила та Миколу Міхновських. Найбільше молодечого запалу, вогню і радости було у цього чарівного хлопця — Миколи! Замерзлий після петербурзьких холодів і студій над технікою і математикою, я відігрівав себе в палких проміннях українського сонця, повними грудьми вбрав в себе і ці пахощі полтавської весни, і цю радість життя, і цю дивну, ніжну мрію свіжо пробудженого українського патріотизму, яку розпалював у всіх нас цей милий, чарівний юнак. Він всіх нас зачарував: і моїх старих, і всю молодь, що зліталась з околиць до нашого хутора на зов української пісні та українського слова, котрі бриніли, як відроджена надія нації". 

історія друк перша газета Лубни
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Різне
Як повідомляє голова Лубенської благодійної організації "БФ" МЕЛЕК" Інна Пісня, окрім маскувальних сіток, виготовлених власноруч, та найнеобхіднішого для наших воїнів, цього разу їм доставлять ще й солодкі кавуни. Продукцію з баштану Олексія Коваленка на фронт доставляє волонтер Кость Перекопний.
Влада
Передвиборчі перегони до органів місцевого самоврядування стартували. Що переможе цього разу - здоровий глузд, виважені рішення людей, чи шалений адмінресурс і договорняки? Сьогодні ми всі живемо в тих умовах, які створили нам керівники, що були при владі кілька останніх років. Владні чиновники, які зібрали коло себе «своїх людей», створили цілі клани, які не реагують на проблеми простих людей, а тим більше всіма силами не допускають у владу людей прогреси...
Пригоди
27 вересня близько 19-ї години в Лубнах, на вулиці Садовій, сталася ДТП. Відомо, що водій автомобіля «Шевроле Авео» здійснив зіткнення з велосипедистом, 1959-го року народження. У результаті ДТП велосипедиста з травмами доставили до медичного закладу. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 (Порушення правил дорожнього руху) Кримінального кодексу України.
Суспільство
Отримання свідоцтва про народження дитини є своєрідною путівкою у життя. Більшість батьків знають, що задля успішної реалізації права малюка на перший документ, треба звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану з відповідним пакетом паперів, зокрема з медичного закладу, де народилося чадо. Але що роботи родинам, у яких з певних причин дитина з’явилася на світ поза межами пологового будинку? За словами начальника Північно-Східного міжр...
Освіта
Так швидко промайнув місяць навчання першокласників у школі. Ці адаптаційні дні були найскладніші для малечі, яка вперше переступила шкільний поріг. Для вчителів початкових класів це також надзвичайно відповідальний період. Адже саме від педагогів залежить, чи ходитимуть діти на уроки із задоволенням. Учні 1-К класу Лубенської ЗОШ №1 відвідують школу з великим задоволенням. Адже їх перша вчителька Світлана Петраш - досвідчений педагог із багаторічним стаже...
Пригоди
27вересня 2020 року до реанімаційного відділення Лубенської ЦРЛ з діагнозом: термічні опіки ІІ ступеня голови та лівої руки госпіталізоване немовля 2019 року народження, мешканець с. Березівка Лубенського району.   Опіки отримані внаслідок падіння в ємність з окропом. Стан здоров’я дитини – середньої тяжкості.
Різне
Розгортаючи пожовклі від часу, старі фоліанти, які надає до уваги спільноти Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького, читаємо таке: "Цими днями в помешканні місцевої міської управи відбулися вибори лубенського міщанського голови. На вибори прибуло чимало людей. З самого початку виборів в помешкання явилась доволі чимала, гарненько підпила уже "чесна кумпанія“ певних громадян, які зразу-ж і почали виявлять свою діяльність. Всі ці п'яненькі людц...
Суспільство
Так у Лубнах називається мікрорайон, де колись дислокувалася знаменита Чапаєвська дивізія. Вже давно розформована військова частина, але люди залишилися жити. Мікрорайон гарний, густонаселений, і здавалося б, повинен бути тут порядок. Та щось пішло не так. Біля пятиповерхівок вулиці Гвардійської на дитячому майданчику жодного разу за літо не скошували траву, вже кілька тижнів сміттєва урна стоїть переповнена сміттям і ніхто наче й не збирається навести лад...
Різне
Ідучи будь-яким містом, ви завжди звертали увагу, як цвітуть з початку літа та до пізньої осені багряні, жовті й вогняні чорнобривці. Ці квіти отримали назву «золото Діви Марії», вони були зображені навколо лику Діви Марії та символізували монети із золота. Існувала легенда, що коли втікали Марія та Йосип до Єгипту, їх переслідували злодії. Вони спіймавши їх, забрали гаманець, а в ньому замість золотих монет були квіти чорнобривців. Ці квіти застосовують у...