Історія борщу

Українці з давніх часів вважаються миролюбною нацією, яка в пріоритеті ставила питання про здорове та стабільне харчування. Тому пращури мали майстерні навички в хліборобстві, тваринництві, займалися також бджільництвом, рибальством, збиральництвом.Тому, маючи різноманіття інгредієнтів в повсякденному бутті, українці створюють світовий шедевр – борщ.

Перші згадки про цю страву припадають ще на час Київської Русі в XIV столітті. Слово "борщ" походить від старослов'янського "б'рщь" (буряк). Цей овоч є обов'язковою складовою частиною всіх борщів, бо дає смак і забарвлення. У давні часи м'ясо у борщі можна було зустріти лише на великі свята, бо свиней часто не кололи, а іншу худобу під час окупації забирали ординці – московити. Борщ готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою, картопля з’явилася пізніше. В борщ додавали, власне, як буряк, так і буряковий квас, у святкові дні приправляли сметаною. Трохи пізніше для смакоти почали нарізати сальце, а після вдалих походів козаків, на столі з’явився часник та різноманіття спецій.

У Росії борщ згадується в пам’ятках XVI-XVII століть – нариси про борщ можна зустріти в новгородських ямський книгах 1586 -1631 років. Ще Катерина II називала борщ своєю улюбленою стравою і тримала при дворі окремого кухара для його приготування. Також борщ дуже любили Олександр II, балерина Анна Павлова.

З роками ця страва пройшла еволюцію, з’явилося більше тридцяти рецептур приготування борщу. У будь-якому випадку в кожної господині — свій борщ, свої таємниці його приготування, які зазвичай передаються з покоління до покоління. Справжній борщ, згідно з народними приказками, має бути таким густим, щоб ложка в ньому стояла, і за парою від миски за столом дітей не було видно. Український борщ вже давно став символом нашого народу в світі, і, що також приємно, улюбленою стравою багатьох людей, незалежно від їхньої національності.

Смачного Вам, українці!