Шляхи-дороги: лубенське асфальтування

Знову ж таки, кому як пощастить.

Наприклад: хтось проживає у центрі Лубен та має змогу щодня ходити по рівненько прокладеному асфальту чи бруківці.

А комусь "пощастило" менше, як от жителям вулиці імені Петра Калнишевського. Тут жителям приходиться постійно місити грязюку, бо окраїна міста. Особливо турбує невеличкий відрізок шляху, що веде до кінцевої зупинки маршрутних таксі по вулиці Леонтовича.

До речі, минулого року саму вулицю Леонтовича добре поремонтували - проклали суцільне асфальтове покриття.

А все тому, що небайдужі мешканці зорганізувалися, звернулися до депутата мікрорайону Тетяни Алєксєєвої, і завдяки муніципальній програмі "90 на 10" нарешті зробили свою вулицю зручною і привабливою. Люди зібрали 10% власних коштів, а 90% вартості робіт проплачено з місцевого бюджету.

Це для прикладу: як можна вирішити проблему, коли взятися разом.

А тепер, щодо вкрай розбитого і занедбаного відрізка дороги по вулиці Петра Калнишевського. Посеред дороги за останні роки утворилися величезні озера. Ні пройти, ні проїхати.

Колишній інженер - будівельник, а нині - пенсіонер та людина неспокійної вдачі Олександр Антонович Куземський, який проживає саме в центрі вулиці, розповідає цілу історію.

Більше чотирьох років тому він вперше звернувся до міського голови Олександра Грицаєнка із проханням поремонтувати дорогу.

І навіть підказав, як краще це зробити технічно: потрібно було всього-на-всього за допомогою нівеліра визначити кут нахилу, куди б стікала дощова вода, та провести глибоке грейдерування.

Тобто, зрізати шар грунту, бо рівень дороги знаходиться вище від дворів, і щоразу після зливи вода затоплює не тільки саму дорогу, а й двори громадян.

На його звернення тоді відреагували тим, що просто позасипали ями гранвідсівом, чого категорично не можна було робити.

По-перше, гранвідсів швидко розбили автомобілі, а по-друге рівень дороги знову піднявся, і тепер вода ще більше почала затоплювати прилеглі домогосподарства.

Було ще і друге, і третє звернення Олександра Антоновича до місцевої влади. Чиновники вже не раді були його приходу, а останнього разу, міський голова просто запитав, а чому ж люди не ходять, голова вуличного комітету не переймається цією проблемою? На тому і облишили.

Дорога не ремонтується, у жахливому стані й на сьогоднішній день.

Та коли запитали голову вуличного комітету Ольгу Терещенко про те, чи були від неї подібні звернення, то вона відповіла: "Так, звичайно були, тільки мені надали відповідь, що по документах цей відрізок дороги заасфальтовано".

Ось такі справи.

Стає дуже цікаво - а скільки ще подібних відрізків доріг та пішохідних доріжок у нашому місті так "заасфальтовано"?

Засипати щебенем ями та прозвітувати про ремонт, це добре вміють наші чиновники.

Тут ще один аспект проблемних ремонтів - не потрібно бути байдужими самим жителям нашого міста.

Адже це вашими немалими податками так бездарно розпоряджаються чиновники. Із року в рік їм це сходить з рук.

Відрапортували, отримали чималенькі премії в кінці року і заспокоїлися.

А оскільки ніхто їх не турбує, можна і надалі "засипати" людям очі.