Зі святом, лубенські метеорологи!

Державна гідрометеорологічна служба відіграє ключову роль в отриманні
даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний
клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування
та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Повсякденна
цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає змогу
завчасно вжити заходів для запобігання можливим збиткам від
небезпечних явищ погоди.

Єдина державна метеорологічна служба України була створена 19
листопада 1921 року.

Лубенська метеорологічна служба була заснована в 1884 році лубенським
земським повітом за участі генерала Величка,  винахідника геліографа і
частково за його власні кошти. Метеостанція  нині знаходиться на
висоті 156 метрів над рівнем моря. До 1892 року станція проводила
спостереження тільки за опадами, температурою повітря та вітром. З
серпня 1892 року станція почала проводити спостереження за іншими
погодними параметрами: атмосферним тиском, хмарністю, температурою
грунту, атмосферними явищами, рівнем радіації.

Відтоді погодні явища фіксуються щоденно і цілодобово.

Як розповідає начальник лубенської гідрометеорологічної станції
Галина Миколаївна Стовбун, працівники  слідкують за погодою постійно.
Кожні три години, цілодобово  проводяться заміри та знімаються
показники всіх приладів. Це в ті дні, коли погода має стійкий
характер, а вже коли починаються опади, грози влітку, снігопади
взимку і стрімкі зміни атмосферних явищ, спеціалісти станції
працюють у посиленому режимі. Тоді доводиться стежити за приладами та
фіксувати у спеціальних журналах погодні зміни кожні півгодини, а то й
кожні п'ятнадцять хвилин.

Зібрані дані передаються до Харківського та Полтавського
гідрометеоцентрів, також різним організаціям та відомствам. Дуже часто
доводиться передавати погодні умови на летовища Борисполя і Миргорода,
адже це пов’язано з безпекою польотів. А ще метеостанція видає довідки
про погоду на запити  Управління внутрішніх справ України, особливо
коли поліцейські розслідують причини аварій на автошляхах, тоді
необхідно знати, якою була погода саме в день аварії.

 Вся зібрана інформація про погоду потрапляє  в головний
гідрометеоцентр України та Глобальну систему спостережень за кліматом.
У  1873 році було засновано Міжнародну метеорологічну організацію, на
базі якої у 1950 році створено Всесвітню метеорологічну організацію
ВМО (World MeteorologicaOrganization, WMO). Всесвітня метеорологічна
організація включає в себе 191 країну-члена і територію, серед яких і
Україна.  Метою ВМО є сприяння діяльності мережі станцій та центрів
для метеорологічних і гідрологічних спостережень та служб; створенню і
функціонуванню системи швидкого обміну метеорологічною та іншою
інформацією у цій сфері; стандартизації спостережень і забезпеченню
публікації їх результатів та статистичних даних; застосуванню
метеорології в авіації, мореплавстві, сільському господарстві, для
розв’язання проблем водних ресурсів тощо; діяльності у царині
оперативної гідрології; підготовці фахівців цих галузей.  Україна —
член ВМО з 1951 року. Зобов’язання нашої держави перед організацією
полягає в наданні гідрометеорологічної інформації у Глобальну систему
телезв’язку для міжнародного обміну даними. Штаб-квартира ВМО — м.
Женева (Швейцарія).

Саме з Женеви у 2005 році колектив лубенської метеостанції отримав
Похвальну грамоту, як визнання своєї нелегкої і дуже відповідальної
роботи. Колектив метеостанції складається з семи досвідчених
спеціалістів які мають спеціальну освіту. Саме висока кваліфікація,
енергія і любов до своєї справи працівників, які обрали цікаву і
захоплюючу, але водночас складну і відповідальну професію, дає
можливість  гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої
завдання.

Сама Галина Миколаївна працює на метеостанції з 1977 року, тобто 43
роки життя вона присвятила улюбленій роботі.

Приміщення де знаходиться метеослужба, побудоване ще на початку
минулого століття.

Тут зберігся також один із журналів  історії станції, датованийований
1943 роком, в якому велися докладні записи про все, що відбувалося і
змінювалося, які прилади закупили,один із записів свідчить – «Офіційна
дата заснування станції 20 липня 1892 рік».

Спостереження за погодою проводяться по восьми основних показниках –
хмарність, напрямок вітру, атмосферні явища, опади, температура
повітря та грунту, вологість, тиск.

Одержані дані кодують і надсилають до метеорологічних центрів.  Для
того, щоб отримати достовірний прогноз погоди, в світових кліматичних
центрах збирається інформація про поточну погоду на планеті. Вона
стікається з тисяч метеостанцій, метеопостів, зондів, радіобуїв по
всій планеті: наземних, літальних, плаваючих, які покривають планету
досить густою сіткою. На цих метеостанціях десятки тисяч людей
цілодобово несуть вахту: кожні три години в будь-яку погоду проводять
вимірювання погодних параметрів і відправляють їх у центри збору
інформації. Для того, щоб модель справила розрахунок прогнозу погоди,
їй необхідно зібрати якомога більше даних про поточну погоду. Чим
густіше на території розміщені метеостанції, тим точніше буде
розрахований прогноз погоди.
Взагалі будь-який прогноз погоди не потрібно сприймати буквально,
потрібно розуміти, що синоптики зробили аналіз погодної ситуації та
він показує, що склалися всі умови для якихось певних погодних явищ. І
є ймовірність, що ці явища відбудуться. Але прогноз може не збутися,
адже атмосферні процеси настільки швидко мінливі, що погодна ситуація
іноді може змінюватися зовсім в непередбачуваному напрямку.

За весь період спостережень на лубенській станції було відмічено
температурні рекорди, наприклад у січні 1935 року, мінімальна
температура повітря була  - 33,6 градусів морозу, а максимальна
зафіксована у серпні 2010 року: + 39,5 градусів спеки.

Загалом, за останні роки глобальна температура повітря додала  +2 градуси.

Спеціаліст Алла Вікторівна Стеблина, яка саме виходила знімати
показники, розповіла про прилади які знаходяться на метеомайданчику,
та їх призначення.

На метеомайданчику розташована більшість приладів, що фіксують зміну
погодних умов: термометр для вимірювання температури, барометр для
вимірювання тиску, гігрометр для вимірювання вологості повітря,
анемометр для вимірювання швидкості вітру, флюгери для вимірювання
напрямку вітру, опадомір для вимірювання опадів, прилади для
вимірювання висоти хмар та сніжного покриву, прилади для вимірювання
грунтових вод, літній прилад  для вимірювання інтенсивності опадів,
радіаційний стіл для вимірювання рівня радіації, льодоскоп для
вимірювання намерзання інію та ожеледиці, мерзлотомір для вимірювання
глибини промерзання грунту.

Щоб отримати всі необхідні показники, спеціалісти станції і в дощ, і в
мороз та хурделицю, за графіком знімають показники і роблять виміри.
Іноді щоб дійти до майданчика взимку, а це приблизно 50 метрів,
доводиться ще й прочищати сніг.

І все це працівники виконують за мінімальну заробітну плату, яка на
сьогодні встановлена в Україні.