Лубни - день за днем

 Світ перевернувся, світ потроху міняється, в яку сторону? Дуже скоро побачимо, менше, ніж через місяць. Але життя продовжується.

Кожен з нас має свої уроки карантину. Хтось насолоджується спілкуванням у родині, хтось займається самоосвітою, читає, дивиться фільми, слухає музику. Як би там не було, все ж таки відбувається певна переоцінка цінностей.

Ми раптом зрозуміли, як багато речей нам просто не потрібні, можна обходитися найнеобхіднішим і бути щасливими, за умови, щоб зберегти здоров’я і душевну рівновагу.

Згадати про головне призначення людини в цьому світі, бути щирими, бути самими собою, людяними. І головне, бути вдячними за все, що маємо сьогодні. І ще, згадати про людей, які в силу своєї професійної діяльності, щодня виконують свою роботу в умовах карантину. Лікарі, що вимушені наражатися на небезпеку, щодня контактуючи з хворими, продавці, рядові працівники комунальних служб та інші.

Життя - річ вперта, воно вирує і проявляється яскравими барвами, навіть у пустих від людей містах. Наше життя безцінне. Його треба достойно жити.