17:12, 18 квітня 2020 р.

Лубенські Великодні історії

Лубенські Великодні історії

 Науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького Тамара Дяченко ділиться з нами цікавими історичними фактами.

У дні Великодніх свят хочеться згадати справжнього «працівника духу» лубенського краю – музейника, етнографа та педагога Сергія Кульжинського, який поклав початок дослідженню древнього мистецтва писанки. Укладений ним багатоілюстрований каталог «Описание коллекции народных писанок» відомий у всьому світі майстрам та істинним поціновувачам мистецтва писанкарства.

Лубенські Великодні історії, фото-1

Народився Сергій Климентійович 3 березня 1867 р. в місті Курську в родині дрібного службовця. Та батька свого він не знав, оскільки невдовзі після народження Сергія, не порозумівшись з дружиною, той залишив її з п’ятьма дітьми без засобів до існування. Тільки завдяки допомозі старшої сестри та братів він закінчив Курську гімназію, а згодом – фізико-математичний факультет Харківського університету. На останньому курсі він захопився фізичною географією та метеорологією і, щоб здобути кошти для продовження навчання за цими спеціальностями, юнак влаштовується домашнім вчителем у родині Скаржинських на хуторі Круглик під Лубнами. І цей куточок України стане для нього головним до останніх днів життя.

Виконуючи свої основні обов’язки з навчання дітей, він продовжує власні заняття з фізичної географії, метеорології та геології, стає дійсним членом цілого ряду наукових товариств. В той же час Сергія Климентійовича надзвичайно захоплює робота з впорядкування і розширення зібрання Лубенського музею Катерини Скаржинської, який було відкрито в Круглику 1885 року. Ставши після смерті Ф.І.Камінського завідувачем музею, Кульжинський в результаті пошуків збагачує його збірки, розробляє статут. Та найбільшим досягненням була підготовка до друку і видання «Описания коллекции народных писанок».

Як відомо, перед своїм від’їздом до Швейцарії в 1906 р. Скаржинська подарувала зібрання свого музею Полтавському губернському земству. І нині окрасою Полтавського краєзнавчого музею ім. Кричевського є колекції з Круглика, де можна побачити експозицію з писанками, що їх збирав і представив світу С.К.Кульжинський.

Тоді ж, у 1906 році, разом з самою Катериною Миколаївною та її дітьми він від’їжджає до Європи. Повернувшись у 1914 р. в Україну, спочатку живе у Києві та Полтаві, а в 1916 р. повертається до Лубен.

Спочатку викладає у приватній гімназії Ольги Климової (доньки Скаржинської), у 1917-1920-х роках працює в лубенських школах. З 1 серпня 1921 р. по 21 вересня 1923 р. завідує Лубенським народним музеєм. А потому викладає в 4-ій трудовій школі, працює на посаді доцента та завідуючого кафедрою фізики Лубенського інституту соціалістичного виховання ( пізніше педагогічного інституту, який знаходився в приміщенні нинішньої десятої школи). У період свого життя в Лубнах Кульжинський мешкав у будинку по вулиці Гоголя, поруч з ним проживала і Катерина Миколаївна, яка відійшла у вічність 1932 року ( її пам’ять увічнено меморіальною дошкою на будинку).

Через усе життя Сергій Климентійович проніс у своєму серці почуття глибокої поваги і любові до цієї незвичайної жінки. Пізнавши гіркоту дитинства без батьківської турботи, він опікувався дружиною і синами наймолодшого сина Скаржинської - Ігоря, який також залишив свою родину без підтримки. Він допоміг хлопцям вступити до Київського університету, виростив їх порядними людьми.

Всеволод та Вадим Скаржинські полишили по собі добру славу як теоретики і практики геологічної науки. Кульжинський дуже болісно переживав період гітлерівської окупації і пішов за межу в 1943 р., так і не дочекавшись визволення міста, що стало йому рідним.

Похований він на старому цвинтарі по вул. Д.Сірика. У травні 2017 р. в нашому місті відбулась науково-практична конференція, присвячена науковій та музейній спадщині Сергія Кульжинського з нагоди 150-річчя від дня його народження.

Лубенські Великодні історії, фото-2

Пізніше матеріали конференції побачили світ у збірнику наукових праць «Старожитності Посулля», з яким можна ознайомитись у міських бібліотеках. А на його могилі було встановлено пам’ятну плиту, де бачимо великодній кошик з писанками і поряд з біографічними даними напис «Основоположник вивчення мистецтва народної писанки». У каталозі писанок Сергія Кульжинського вміщено описи й ілюстрації 2219 писанок із колекції музею Скаржинської, що представляють різні регіони України та Південної Росії, є там також писанки із сіл Лубенського повіту. У радянські часи це самобутнє народне мистецтво перебувало у напівзабутті, і отримало друге життя вже в незалежній Україні.

Свого часу, в 1996 році, в Києві, в Національному Музеї літератури України мені пощастило побувати на виставці заслужених майстрів народної творчості України Оксани Білоус та Зої Сташук, які відтворили всю колекцію писанок з виданого Кульжинським каталогу. Зараз частина виконаних майстринями писанок зберігається у музеї писанкового розпису в Коломиї. Пізніше, у 2008 році, лубенці могли бачити відтворені за каталогом писанки на персональній виставці Оксани Білоус «Всесвіт у моїх долонях» у стінах нашої галереї образотворчого мистецтва. Нині Оксана Олексіївна займається відтворенням писанок з другої, невиданої частини каталогу Сергія Кульжинського, рукопис якого зберігається у США. Відрадно, що в нашому місті є люди, які захоплюються мистецтвом виготовлення писанки. Зокрема, молода мисткиня, член НСХУ Аліна Гончарова, яка практично на кожній своїй персональній виставці представляє композиції з писанками, а ще навчає виготовляти їх гуртківців на станції юних техніків і натуралістів. А доки триває карантин, і на сході України продовжуються військові дії, відкриймо сторінку інтернету, де в електронній бібліотеці «Україніка» на сайті Національної бібліотеки імені Вернадського можна ознайомитись з унікальним каталогом-дослідженням писанок С. Кульжинського, а також у вільний час переглянути численні майстер-класи з виготовлення писанок, побувати у творчій майстерні Оксани Білоус. І разом з дітьми до свята Воскресіння Христового виготовити свою писанку, куди вкласти найкращі і найсвітліші побажання здоров’я, миру, добра і любові.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
live comments feed...