Олег Соболєв: Я йду на вибори, щоб стати головою Лубенської ОТГ й гідно продовжити справу свого батька

Кандидат на посаду голови Лубенської об’єднаної територіальної громади Олег Соболєв вперше бере участь у виборах. Спонукали до цього очевидний занепад міста, професійний менеджерський досвід і приклад батька, колишнього мера Лубен Анатолія Миколайовича Соболєва.

Про батька і свою мотивацію Олег Соболєв щиро розповів у Facebook.

Земляки досі згадують його з вдячністю

Я не двійник, не технічний кандидат і не просто однофамілець колишнього мера нашого міста Анатолія Соболєва. Я – його син. І йду на вибори, щоб стати головою Лубенської ОТГ й гідно продовжити справу свого батька, який дуже багато зробив для розвитку Лубен.

Анатолія Миколайовича немає на світі вже скоро 13 років, а земляки досі згадують його із вдячністю. За його керівництва були газифіковані всі села району, про що досі мріють люди в багатьох регіонах України. Тоді, у 90-х, у Лубнах було налагоджене виробництво і спаювання поліетиленових труб, якими пішов газ. Це значно пришвидшило й здешевило процес.

Окружна дорога, яка звільнила місто від потоку транзитного транспорту, теж збудована за часів керівництва Анатолія Соболєва. Центральний стадіон… При ньому район був передовим в області за всіма напрямками діяльності.

Багато хто в Лубнах пам’ятає Анатолія Миколайовича як справедливу й чесну людину, котра дбала про добробут людей. Пригадую, якось по молодості пропонував батькові створити власний бізнес, адже він мав для цього всі можливості. А він мені відповів: «Я все життя працював так, що жодна людина, побачивши мене на вулиці, ніколи не переходила на протилежний бік». Обговорювати далі мою пропозицію не мало сенсу.

Я – син свого батька, вихований на його принципах

Батько був дуже вимогливим до себе і тих, хто поруч. Якщо давав слово, завжди тримав і виконував свою обіцянку. Він не раз казав мені: «Через тебе дивляться на мене». Тому я рано усвідомив, що таке відповідальність, порядність, професійність.

Я – син свого батька, вихований на його життєвих принципах. І пам’ятаю, що через нього люди дивляться на мене й оцінюють мене. І я не можу зрадити добру пам'ять про нього.

Іще у мене в Лубнах живе мама. На жаль, хворіє. Тому я змушений був полишити Київ, перейти в основному на віддалене управління компанією «Річпортсервіс», директором якої працюю. Тож останні два з лишком роки переважно знаходжусь біля мами, а заодно відновлюю дім у Засуллі, колись збудований батьком.

Увесь цей час зблизька спостерігав за руйнацією об’єктів у місті, які колись були його гордістю й окрасою, за тим, як тут усе занепадає. І як людина з солідним досвідом ведення великого і малого бізнесу, успішного антикризового менеджера все більше переконувався в тому, що треба брати відповідальність на себе за відновлення колишньої слави Лубен.

Мені потрібна Ваша віра в мене і підтримка.