Стали відомі подробиці викрадення і вбивства братів Мосейчуків . Справа екскомандира 155-ї ОМБр та його підлеглих

Суспільство сколихнула новина про викрадення та вбивство братів Максима і Романа Мосейчуків на Київщині, проте ще більше вражає інформація, що злочин міг бути скоєний за наказом командира 155 окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. На тлі затримання військовослужбовців підрозділу, зникнення його командира та свідчень мешканців села Калинівка особливу увагу привернула версія про побутовий конфлікт, який виник через скарги дружини Лучанова на шум мотоциклів і згодом міг перерости у переслідування місцевих жителів.

Нічне викрадення та постріли у Калинівці

За розповідями мешканців Калинівки, де проживали теща та дружина командира 155 бригади Дарина Лучанова, жінка скаржилася на гучні мотоцикли, які заважали її маленькій дитині. Після цього в селі з’явилися військовослужбовці, які ходили вулицями зі списком прізвищ, показували його місцевим жителям і з’ясовували адреси зазначених людей, через що селяни пов’язали ці дії зі скаргами родини командира.

Серед прізвищ у переліку, за словами очевидців, був Сергій Мосейчук — брат Максима та Романа, хоча імен чоловіків, яких згодом викрали й убили, у списку не було. Ця обставина залишає відкритим питання, чому жертвами стали брати, яких спочатку могли навіть не шукати, однак подальша послідовність подій свідчить, що напад був підготовлений заздалегідь і проводився групою людей.

У ніч з 27 на 28 червня семеро людей увірвалися на подвір’я Максима і Романа Мосейчуків, після чого силоміць вивезли братів у невідомому напрямку. Під час нападу в селі було чути постріли, однак місцеві жителі тоді ще не розуміли, що сталося біля будинку родини та хто перебував на подвір’ї.

Колишній військовослужбовець Василь Дмитрієнко, який є хрещеним батьком Максима та близьким другом родини, розповів, що зникнення чоловіків помітили лише через кілька днів. Їхній брат Сергій звернув увагу на тривалу відсутність Максима і Романа, а жителі Калинівки дізналися про викрадення після того, як до села приїхали правоохоронці.

Поява поліції стала для громади першим підтвердженням того, що нічні постріли були пов’язані зі злочином, а брати не залишили село добровільно. Подальше розслідування привело слідчих до військовослужбовців 155 окремої механізованої бригади, частина яких, за даними правоохоронців, могла брати участь у викраденні та вбивстві.

Затримання військових і роль командира батальйону

Ввечері 11 липня Військова служба правопорядку у Збройних силах України поінформувала, що колишньому командиру 155-ї окремої механізованої бригади повідомили про підозру у кримінальному провадженні щодо незаконного позбавлення волі та умисного вбивства двох цивільних жителів Київської області. За інформацією ВСП, операцію з викриття організованої групи провели співробітники Управління внутрішньої безпеки ЗСУ спільно з Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Слідчі дії здійснювалися за дорученням Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Правоохоронці встановили осіб, яких підозрюють у причетності до викрадення та вбивства двох цивільних. Всім встановленим фігурантам повідомлено про підозру, а частину з них затримали під час спецоперації, що відбулася одразу в кількох регіонах України. За інформацією правоохоронних органів, у межах кримінального провадження затримали дев’ятьох бійців 155 бригади. Серед них перебував командир батальйону Олексій Долголенко, якого підозрюють у причетності до вбивства двох цивільних.

У Військовій службі правопорядку наголосили, що командування Збройних сил дотримується принципу невідворотності покарання незалежно від військового звання чи посади. Після цього випадку у війську також посилено профілактичні та контрольні заходи, спрямовані на недопущення перевищення службових повноважень і порушень військової дисципліни.

Наразі тривають слідчі та оперативно-розшукові заходи, під час яких правоохоронці встановлюють всі обставини злочину та перевіряють можливу причетність інших осіб.

Суд обрав для семи військовослужбовців запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а згодом аналогічне рішення ухвалили щодо восьмого підозрюваного. Керівник громадської організації «Громадський Контроль Київщина» Максим Закаблуковський заявив, що інформацію про призначення судових засідань фактично приховували від громадськості, через що перебіг резонансного провадження тривалий час залишався поза широкою увагою.

Зникнення Станіслава Лучанова після арештів

Оперативне командування «Північ» повідомило, що командир 155-ї окремої механізованої бригади «Анна Київська» Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби після того, як стало відомо про розслідування фактів побиття військовослужбовців у підрозділі.

“За фактом зазначеної події правоохоронними органами розпочато слідчі дії. Командування ОК “Північ” надає правоохоронцям всебічну підтримку і сприяє максимальній прозорості розслідування. Усі протиправні вчинки отримають належну правову оцінку. Винні понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Особи, які фігурують в розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов’язків і співпрацюють зі слідчими. Місцезнаходження командира в/ч А5001, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – йдеться в повідомленні оперативного командування «Північ».

Станіслав Лучанов очолив 155 окрему механізовану бригаду у лютому 2026 року, а до призначення обіймав посаду начальника штабу 425 полку «Скеля». Після його втечі слідство має встановити, чи підтримував він зв’язок із затриманими, чи знав про підготовку викрадення та хто ухвалив рішення, після якого побутова суперечка в селі завершилася загибеллю двох людей.

Родина, яка вже втратила батька на війні

Як розповіли мешканці села Калинівка, Трагедія Максима і Романа стала другою тяжкою втратою для родини Мосейчуків, оскільки їхній батько Сергій Мосейчук-старший загинув під час служби у війську. Після початку повномасштабного вторгнення він разом з Василем Дмитрієнком долучився до Сил оборони, хоча чоловіки потрапили до різних підрозділів.

Під час зустрічі в Куп’янську Сергій розповідав Дмитрієнку, що виніс на собі пораненого побратима. Згодом він загинув дорогою на позиції, коли автомобіль з шістьма військовими підірвався на міні, а вижити вдалося лише двом бійцям.

Максим Мосейчук також став до війська у перші дні повномасштабного вторгнення та служив гранатометником. Під час оборони Києва він, за словами Василя Дмитрієнка, підбив два російські танки, а після повернення додому залишався відомим у селі як людина з бойовим досвідом.

Справа екскомандира 155-ї ОМБр та його підлеглих: стали відомі подробиці викрадення і вбивства братів Мосейчуків

Василь Дмитрієнко поруч з могилою Сергія Мосейчука-старшого — батька вбитих братів. Фото: hromadske

Загибель братів після викрадення, у якому підозрюють військовослужбовців, стала для громади особливо болісною через глибоку трагічну історію цієї родини: їхній батько Сергій Мосейчук-старший загинув на фронті у 2023 році (йому зараз розглядають присвоєння Героя України посмертно), а вбитий Максим Мосейчук 2,5 роки відслужив у Нацгвардії та брав участь в обороні Києва.

Інформує  fact-news.com.ua