МОЗ перебудовує поставки через обстріли . Ліки можуть вивезти на зберігання до Молдови

Російські обстріли знищують і пошкоджують складські та логістичні об’єкти, де зберігаються лікарські засоби, створюючи ризик перебоїв із їх постачанням для аптек, лікарень і пацієнтів. Щоб ця загроза не переросла у масштабну проблему з доступністю необхідних препаратів, уряд та МОЗ шукають способи розосередити фармацевтичні запаси та зробити систему постачання менш залежною від окремих складів.

Одним із таких варіантів стало опрацювання спільно з Молдовою можливості створення логістичних хабів за межами України, де частину ліків можна буде зберігати з подальшим постачанням в нашу країну.

Для України це може стати ще одним способом захистити запаси від наслідків російських атак. Але за цією ідеєю стоїть значно ширша зміна – держава поступово переходить від концентрації великих запасів в окремих місцях до розподіленої системи, якою можна керувати в цифровому форматі.

Чому Україні доводиться змінювати підхід до зберігання ліків

Сьогодні, 23 вересня, Міністерство охорони здоров’я повідомило про зустріч міністра Віктора Ляшка з Надзвичайним і Повноважним Послом Молдови в Україні Віктором Кіріле. Серед інших питань сторони обговорили фармацевтичну логістику та можливість створення в Молдові логістичних хабів для належного зберігання і розподілу лікарських засобів із подальшим постачанням в Україну. При цьому йдеться саме про опрацювання такої можливості.

Останні місяці МОЗ та уряд послідовно працюють над тим, щоб українські запаси ліків не залежали від кількох великих складських і логістичних об’єктів. Причина очевидна: під час війни важливо не лише мати достатню кількість препаратів, а й розуміти, де вони зберігаються і наскільки захищений шлях, яким вони потрапляють до лікарень та аптек. Якщо значний запас зосереджений в одному місці, пошкодження такого об’єкта може одночасно вдарити і по самому запасу, і по подальшому постачанню.

Тому краще мати кілька точок зберігання, ніж залежати від однієї. Цей підхід Україна вже почала застосовувати. Віктор Ляшко вже зустрічався 10 вересня з представниками найбільших фармацевтичних дистриб’юторів. Серед іншого обговорювали практичні рішення щодо розосередження запасів та спрощення логістики в умовах безпекових ризиків.

А 27 серпня уряд спростив умови зберігання лікарських засобів у складських приміщеннях на період воєнного стану. МОЗ пояснювало це необхідністю зменшити ризики, пов’язані з російськими ударами по виробничих, складських і логістичних об’єктах. Фактично компаніям дали більше можливостей використовувати додаткові складські приміщення та розміщувати запаси на різних майданчиках.

Тож переговори з Молдовою виглядають логічним продовженням цієї роботи – тільки цього разу йдеться про майданчик за межами України.

Що дасть зберігання ліків у Молдові

Якщо така модель буде реалізована, частина запасів перебуватиме фізично за кордоном, але залишатиметься частиною українського ланцюга постачання. У цьому і полягає головний сенс ідеї.

Уявімо, що значна частина резерву зберігається в Україні, а ще частина – на окремому майданчику в Молдові. Якщо один із українських складів буде пошкоджений, це не означатиме автоматичної втрати всього доступного запасу. Тобто мова не стільки про склад за кордоном, скільки про розподіл ризику.

Чим більше буде незалежних точок у системі, тим менше залежність від кожної окремої з них. Але разом із перевагами з’являється і нове завдання: такою системою потрібно вміти керувати.

Ліки не можна просто перевезти на інший склад. Для них діють вимоги до умов зберігання, транспортування, документації та контролю якості. Закон України «Про лікарські засоби» визначає оптову торгівлю лікарськими засобами як діяльність, що, зокрема, охоплює їх зберігання, транспортування та постачання. При цьому оптова торгівля має здійснюватися з дотриманням правил належної практики дистрибуції – GDP. Суть GDP у тому, щоб якість препарату не втрачалася під час його руху від виробника до аптеки або закладу охорони здоров’я.

Тому потенційний хаб у Молдові – це не просто складське приміщення. Потрібно буде забезпечити належні умови зберігання, контроль температури та інших параметрів, документування операцій, простежуваність партій, належне транспортування та контроль якості.

Окремо виникає питання державного контролю. Українське законодавство передбачає інспектування суб’єктів господарювання у сфері оптової торгівлі лікарськими засобами щодо дотримання відповідних вимог. А якщо частина ланцюга фізично перебуватиме в іншій державі, потрібно буде чітко визначити, хто і за що відповідає на кожному етапі.

Хто відповідатиме за ліки, поки вони перебувають за кордоном

Це одне з ключових питань, яке доведеться вирішити, якщо ідея хабів перейде від переговорів до практичної реалізації. Потрібно буде визначити, хто відповідає за конкретну партію препаратів, хто контролює умови її зберігання, хто організовує транспортування в Україну та яким чином підтверджується дотримання вимог до якості.

У будь-який момент має бути зрозуміло, які саме препарати, у якій кількості, якої партії та де вони перебувають. Інакше розосередження запасів може створити нову проблему: фізично ліків стане безпечніше зберігати, але управляти ними буде складніше. Саме тут на перший план виходить цифровий облік.

e-Stock: як цифрова система має допомогти керувати розподіленими запасами

24 квітня 2026 року МОЗ видало наказ №545 про утворення електронної системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів e-Stock. У системі, зокрема, передбачений модуль «Логістика».

Коли всі запаси знаходяться в одному місці, контролювати їх фізично простіше. Коли вони розміщені на різних складах, у різних регіонах або навіть у різних країнах, без єдиного обліку легко втратити оперативне розуміння ситуації. Цифрова система має давати можливість бачити: де знаходяться препарати, у якій кількості, які запаси доступні, куди їх потрібно направити, де виникає потреба в додаткових поставках, коли необхідно поповнити резерв.

Тому фізичне розосередження запасів і цифровий облік фактично працюють на одну мету. Склади розподіляють ризики, а цифрова система допомагає управляти цими розподіленими запасами.

Чому саме Молдова

Для України Молдова є сусідньою державою, через яку можна організовувати додаткові логістичні маршрути. Якщо в Молдові справді з’являться такі хаби, вони можуть стати своєрідною резервною ланкою української системи постачання – фізично за межами України, але пов’язаною з українською системою забезпечення.

Втім, до готової моделі ще далеко. Станом на 23 вересня МОЗ повідомляє лише про опрацювання можливості створення таких логістичних хабів. Паралельно Україна та Молдова планують закріпити основні напрями співпраці у Декларації між двома міністерствами охорони здоров’я. Проєкт документа вже передано молдовській стороні.

Тому наступний етап – це вже не загальна ідея, а конкретика: де саме можуть зберігатися препарати, хто управлятиме запасами, хто нестиме відповідальність за їхню якість, як контролюватимуться умови зберігання та як організують їхнє повернення або постачання в Україну.

Чи відчує ці зміни пацієнт

Безпосередньо для пацієнта створення логістичного хабу саме по собі нічого не змінює. Людина в лікарні чи аптеці не повинна помічати, де саме зберігалася конкретна упаковка препарату. Сенс системи в іншому: якщо один склад або логістичний маршрут буде пошкоджений, необхідні ліки не мають одночасно зникнути з усього ланцюга постачання. У перспективі це може зробити забезпечення лікарень та аптек стійкішим.

Але сам факт появи додаткових складів ще не гарантує такого результату. Важливо, наскільки швидко можна буде переміщувати запаси між різними майданчиками, наскільки точно працюватиме облік і чи буде безперебійно працювати весь ланцюг – від зберігання до доставки в Україну.

Якщо подивитися на останні рішення МОЗ та уряду разом, вимальовується одна тенденція – держава спрощує використання додаткових складських приміщень, обговорює з фармацевтичним ринком розосередження запасів, розвиває цифрову систему управління ними, а тепер опрацьовує можливість винести частину інфраструктури за межі України.

Тобто йдеться вже не просто про пошук нового місця для зберігання ліків. Формується система, у якій пошкодження одного складу, маршруту чи окремої партії не повинно автоматично означати втрату всього доступного резерву.

Потенційні хаби в Молдові можуть стати одним з елементів такої системи. Але наскільки ефективною вона буде, стане зрозуміло лише після появи конкретних домовленостей: хто управлятиме хабами, як контролюватиметься якість препаратів, як працюватиме облік і яким буде порядок їхнього переміщення між Молдовою та Україною. Поки що це не готова інфраструктура, а наступний крок у перебудові української фармацевтичної логістики під умови війни.

Інформує sud.ua