Лубенська спеціальна школа-інтернат

Лубенська спеціальна школа-інтернат

Ще в 1945 році, коли місто тільки почало відбудову після страшної війни, у колишньому панському маєтку, по вулиці Лисенка, відкрилася Лубенська школа – інтернат для глухонімих дітей. Директором було призначено Боргуна Миколу Івановича, який працював на посаді завучбової частини ремісничого училища №3 заводу «Комунар». Історія цього навчального закладу, як допоміжної школи – інтернату для розумово відсталих дітей, почалася 11 серпня 1955 року. У 1966 -1967 навчальному році кількість учнів вже була 135 чоловік, що складає 9 класів-комплектів. У школі на той час працює 14 вчителів та 12 вихователів. Розгортається позакласна робота, працюють гуртки : «Умілі руки», співочий, танцювальний, юннатів, фізкультурний, ляльковий, гурток казок.

У гуртках вихованці займались цікавою їм практичною роботою. Мали певні, підчас доволі високі, результати. Так, гурток «Умілі руки», яким керував вчитель столярної справи Литвинов Микола Петрович, представив на міжнародну виставку, яка проводилась в місті Прага (Чехословаччина), модель залізниці, випиляної з фанери, оздобленої потягами, вокзалом, рейками, стрілками. Модель приводилася в рух і працювала від акумуляторної батареї. Розмір залізниці складав 1.5 м2.

Гуртківців нагородили міжнародною «Першою премією», а Миколу Петровича - спеціальною медаллю. У школі працювали три майстерні ( швейна, столярна і шевська), у яких діти виробляли продукцію для потреб школи.

По закінченні школи учні отримували розряди з правом працювати на виробництві.

В 60х роках школа швидко розбудовується: збудовано приміщення нової школи на 6 класних кімнат, зведено приміщення клубу, побудовано харчоблок, швейну майстерню.

Цікавими є сторінки виховної та загально-розвиваючої роботи: загальношкільні піші походи по рідному краю, подорожі на катері по річці. Багата історія, оточуюча природа, міста та їх краса, сприяли розвитку кругозору дітей.

Так було колись, а сьогодні школа, дотримуючись загальних принципів виховання, вже є високооснащеним, у матеріальному плані, навчальним закладом. Як розповів директор школи Сергій Олексійович Сердюк, сьогодні у школі-інтернаті для дітей з інтелектуальними порушеннями навчається 113 учнів із 17-ти містечок і сіл Полтавської області. Вони забезпечені всім необхідним для навчання, розвитку і відпочинку.

Школа має комп’ютерний клас, інтерактивні дошки, обладнано 11 класних кімнат, 5 навчальних майстерень, кабінети логопеда, психолога, соціально-побутової орієнтації. До послуг учнів актовий зал, бібліотека, спортивна кімната, їдальня, у якій діти отримують повноцінне п’ятиразове харчування, кімната для перегляду телепередач. Здоров"ям дітей опікуються досвідчений педіатр, психіатр та медсестра. Реалізація принципів гуманізації освіти сприяє подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Мета педагогічного колективу школи – орієнтація на ефективне використання збережених систем, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, розвиток психічних процесів, необхідних для опанування дитиною з особливими освітніми проблемами потрібних знань, умінь і навичок з метою їх інтеграції в суспільство.

Школа-інтернат є, насамперед, навчальним закладом, який надає учням певний обсяг знань та вмінь. Але для школярів важливим є вміння користуватися набутими знаннями, тому основним напрямком роботи педагогів є формування в учнів практичних умінь. Корекційно-розвивальна робота з учнями в умовах інтернату відбувається на спеціальних заняттях: розвитку мовлення, соціально-побутової орієнтації, лікувальної фізкультури, музики і ритміки. Крім того, корекція інтелектуальної та психічної сфери відбувається на усіх уроках, виховних та позакласних заходах. Навчально-виховний заклад покликаний здійснювати навчання і виховання дітей з недоліками розумового розвитку за спеціальніми навчальними планами і програмами, проводити професійно-трудове навчання і професійну орієнтацію вихованців за професіями , які доступні дітям в опануванні: столяра, маляра-штукатура, шевця, швачки.

Основне завдання діяльності усього педагогічного колективу - корекція недоліків розумового і фізичного розвитку в процесі навчання та виховання, виправлення дефектів загального і мовного розвитку, а також здійснення лікувально - профілактичних заходів. Для вирішення завдань навчально -виховного процесу школа має відповідну матеріальну базу. У школі відновлені навчальні корпуси, спальні приміщення, модернізується санітарно- гігіенічна база. Створені гарні умови для навчання у класних приміщеннях. Велике значення має впровадження у навчально-виховний процес сучасної техніки та пристроїв. Для зручності проживання вихованців придбані нові меблі, оновлено спальні приміщення, поліпшується оздоровчо-лікувальна база. В школі діють 23 гуртки за інтересами: 10 професійного навчання, 4 художньої самодіяльності, 5 художньо-ужиткового спрямування, 4 спортивно-оздоровчих.

Свою нелегку роботу проводять 42 вчителі та вихователі. Серед них 23 вчителі-дефектологи. Лубенська школа-інтернат є, насамперед, навчальним закладом, який надає учням певний обсяг знань та вмінь для їхньої подальшої соціалізації у суспільстві. В шкільних майстернях діти здобувають навички з 4-х професій: маляра-штукатура, майстра з ремонту взуття, швеї та столяра. З особливою гордістю Сергій Олексійович розповідав про досягнення і перемоги своїх вихованців у конкурсах «Розмай дитячих мрій», який проводиться щорічно восени, та квітневий «Первоцвіт», що проводяться у Полтаві. Кілька років поспіль вихованці школи займають на цих конкурсах призові місця, є навіть Гран-прі, дипломи. Для досягнення вагомих результатів проводиться повсякденна, відповідальна робота всього колективу.

Лубенська спеціальна школа-інтернат, фото-1 Лубенська спеціальна школа-інтернат, фото-2 Лубенська спеціальна школа-інтернат, фото-3 Лубенська спеціальна школа-інтернат, фото-4 Лубенська спеціальна школа-інтернат, фото-5
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі