Джазового настрою всім!

30 квітня відзначають Міжнародний день джазу (International Jazz Day) Лубенська міськрайонна бібліотека імені Володимира Малика підготувала цікавий екскурс у світ джазу. «Джаз – це не стиль, а настрій», – саме так характеризують цей музичний напрям його прихильники і виконавці. Спонтанна, енергійна та мрійлива музика поєднала в собі етнічне звучання афроамериканських мелодій та класичного блюзу. Унікальна форма музичного мистецтва з’явилася у кінці XIX – на початку XX століття в США.

Батьківщиною народження цієї музики вважається Новий Орлеан. Саме там наприкінці XIX століття серед афроамериканців поширився регтайм. Згодом його ритми у поєднанні з елементами блюзу та духовними співами африканців (спіричуелс і госпелз) дали початок новому музичному напряму – джазу, який виник завдяки змішуванню африканської музичної культури та європейської. А вже 26 лютого 1917 року легендарний склад «Original Dixieland Jazz Band» записав свою першу платівку із джазовими композиціями. 1923-1929 роки вважають «золотою ерою джазу».

Це період розквіту бендів (джазових груп). Особливо високий рівень майстерності та складності показав оркестр Д. Еллінґтона. У 1930-ті роки з’являються біг-бенди (джазові групи, до складу яких входить більше 17 учасників). Тоді ж виник і стиль джазу – свінґ, який набув великої популярності у період між 1935-1945 роками. «Королем» цього стилю вважають Вені Гудмена. В епоху свінґу та панування біг-бендів з’явилося багато професійних виконавців. Майстерність Біллі Холідей та Елли Фіцджеральд стала взірцем для співачок майбутніх десятиліть. Вражав теплим звучанням труби, майстерністю імпровізації й особливим низьким хриплим голосом король джазу Луї Армстронг.

На межі 40-50-х років XX ст. виник новий різновид напряму – ритм-енд-блюз. Завдяки популярності відомого саксофоніста Чарлі Паркера навіть найбідніші сім'ї купували своїй дитині саксофон, сподіваючись на славу та багатство. Уперше Міжнародний день джазу відзначили у 2012 році. Ось уже кілька років це свято об’єднує мільйони людей у спільній любові до музики як найпрекраснішого мистецького явища, яке пробуджує у серці найрізноманітніші почуття, дарує натхнення, додає сил, будує шляхи до порозуміння.

Сьогодні джаз зайняв своє місце у серцях тисяч українців. Зокрема у Львові кожного року проходить міжнародний джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest, який є одним з найбільших у Європі та щорічний джазовий марафон Jazz Bez. Подібні фестивалі відбуваються в Одесі («Джаз-Карнавал») та Харкові («Za Jazz»). Нині джаз серйозно вивчають на спеціалізованих факультетах більшості американських та європейських музичних вишів. В Україні джазові кадри готують спеціальні естрадно-джазові факультети й кафедри, зокрема, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Київський національний університет культури і мистецтв, Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра.

До слова, останній був «піонером» у цьому плані: факультет джазу в ньому відкрили ще 1980 року. Поринути в історію цього оригінального музичного жанру, дізнатися багато цікавого про найвідоміших джазових виконавців вам допоможе унікальна аудіоверсія книги Харукі Муракамі «Джазові портрети». Доречі, Харукі Муракамі - відомий письменник, великий поціновувач джазу, володар колекції із 40 000 вінілових платівок, власник джаз-кафе, надихнувшись 20 портретами улюблених джазменів японського ілюстратора Макото Вада, який теж є шанувальником цього жанру, написав есе про 55 джазових виконавців.