Наближається храмове свято Лубен

 Цікаві факти з історії нашого краю розповідає науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького Тамара Дяченко

''Наближається храмове свято нашого міста – Трійця або Зелена неділя. У свій час в селі Крем’янка на Лубенщині було відроджено гуляння на Трійцю біля криниці в Хрещатому яру. На жаль, цього року, в зв’язку з карантинними заходами, свято проводитись не буде.

Опис давнього обряду працівники районного відділу культури знайшли у праці відомого дослідника народних традицій, звичаїв та обрядів, автора багатьох етнографічних досліджень Василя Петровича Милорадовича. Народився він у різдвяні дні, в переддень свята Василя Великого, 13 січня 1846 року в селі Токарях Лохвицького повіту, але більшу частину свого життя провів на Лубенщині. Найбільш вагомі праці Милорадовича якраз і присвячені нашому посульському краю – «Житье-бытье лубенского крестьянина», «Средняя Лубенщина», «Степная Лубенщина», «Снетинская старина», «Лесная Лубенщина», «Народная медицина Лубенского уезда».

З енциклопедичних видань можна довідатись, що Милорадовичі – український старшинсько-шляхетський рід сербського походження. Під час російсько-турецької війни три брати Милорадовичі перейшли на бік Росії, за що від Петра І отримали великі маєтки на Україні. Михайло та Гаврило Милорадовичі навіть були гадяцькими полковниками. З лінії останнього і походить відомий етнограф, нащадки якого і зараз живуть на Лубенщині. Після закінчення в 1869 р. юридичного факультету Харківського університету, Василь Петрович деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, мировим суддею Лубенського повіту, а в 1875 р. був обраний головою з’їзду мирових суддів. За його ж словами, він повсякчас «поглощен был действительной жизнью», адже робота в суді передбачала тісне спілкування з простими людьми, давала можливість пізнати їх глибинну духовну сутність. Ще працюючи в суді, Милорадович багато подорожував селами Лубенського повіту, цікавився їх історією, звичаями та побутом селян, а все почуте докладно занотовував. У 1890 р. він пішов у відставку. В отриманій від колег почесній адресі зазначалось: «За справедливое, доброе, истинно человеколюбивое отношение к тяжущимся».

Тепер нарешті він зміг присвятити себе улюбленій справі – вивченню та популяризації культури лубенського краю. Перші публікації В.Милорадовича з’явилися в журналі «Киевская старина». Це були «Свадебные песни в Лубенском уезде Полтавской губернии» - 269 пісень із докладною паспортизацією та коротким описом весільної обрядовості.

Згодом він став постійним дописувачем «Киевской старины», «Сборника Харьковского историко-филологического общества», «Літературно-наукового вісника», газет «Полтавские губернские ведомости», «Одесские новости». У своїх дослідженнях він прагнув вийти за рамки провінційності, демонструючи знання праць відомих світових вчених - етнографів. Слід нагадати, що українська мова на той час була під забороною царських указів. І хоч праці Милорадовича написані російською мовою, ми знайдемо в них незліченне багатство розсипів української народної творчості.

Його подвижницька діяльність не залишилась непоміченою. У січні 1899 р. Василь Петрович був нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства за збірку з 246 казок та оповідань, записаних у Лубенському повіті. 1908 р. фундаментальну працю дослідника «Житье-бытье лубенського крестьянина» разом з іншими було висунуто на здобуття премії імені Миколи Гоголя Російської Академії наук. На жаль, відзначена нагородою згадувана збірка казок і оповідань була видана і перевидана вже після його смерті (1912-1913 рр.)

До речі, серед інших Милорадовичем була записана відома казка, на основі якої знято улюблений багатьма мультиплікаціційний фільм «Жил-был пес», а українські народні пісні, що звучать в ньому, були виконані самодіяльними народними колективами Лубенського району. До цього часу зберігся один із будинків садиби Милорадовича у селі Литвяках. Тут він і помер восени 1911 року . Василь Петрович любив людей і весь свій вільний час віддавав неспішним бесідам у затишних оселях лубенських селян. Саме вони і лягли в основу зібраної ним неоціненної спадщини з життя населення нашого краю.

У Литвяках ще можна почути про спогади односельців, як незвичайний пан зароблене селянами ділив по-справедливому, а на свята запрошував до себе на гостину хлопців та дівчат, просив їх співати, розповідати цікаві бувальщини, і за це щедро обдаровував. Тільки, на жаль, зараз навряд чи хто з мешканців села покаже місце його останнього спочинку.

Адже колишнє панське кладовище – це невеликий вигін на околиці села, де ніщо не нагадує про тих, хто там похований. Та й надія про увічнення пам’яті відомого етнографа хоча б меморіальною дошкою поки що залишається лише надією, що Лубенщина нарешті знайде можливість увічнити пам’ять того, хто у своїх працях увічнив наш лубенський край.''

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Так у Лубнах називається мікрорайон, де колись дислокувалася знаменита Чапаєвська дивізія. Вже давно розформована військова частина, але люди залишилися жити. Мікрорайон гарний, густонаселений, і здавалося б, повинен бути тут порядок. Та щось пішло не так. Біля пятиповерхівок вулиці Гвардійської на дитячому майданчику жодного разу за літо не скошували траву, вже кілька тижнів сміттєва урна стоїть переповнена сміттям і ніхто наче й не збирається навести лад...
Різне
Ідучи будь-яким містом, ви завжди звертали увагу, як цвітуть з початку літа та до пізньої осені багряні, жовті й вогняні чорнобривці. Ці квіти отримали назву «золото Діви Марії», вони були зображені навколо лику Діви Марії та символізували монети із золота. Існувала легенда, що коли втікали Марія та Йосип до Єгипту, їх переслідували злодії. Вони спіймавши їх, забрали гаманець, а в ньому замість золотих монет були квіти чорнобривців. Ці квіти застосовують у...
Політика
Напередодні місцевих виборів, що пройдуть в Україні 25 жовтня 2020 року, влада повністю змінила виборче законодавство. Нова виборча система настільки складна, що навіть експерти не можуть у ній розібратись. Якби робили все правильно, то виборча кампанія мала б початися за півроку – з широкомасштабної роз’яснювальної роботи. Однак її не було і немає. Така ситуація зручна для великих партій, які вже сидять у Верховній Раді. На тлі плутанини й незнання вони п...
Екологія
Саме так можна назвати те, що відбувається майже щодня – палають торфовища, ядуча пелена диму накриває села і відчувається в Лубнах. У селі Висачки люди особливо потерпають від диму, вранці, 24 вересня, горіння торфу було наскільки інтенсивне, що видимість в селі була у межах двадцяти метрів. Жити у такому смороді дуже шкідливо для здоров"я, але навіть якщо комусь стане зле, то лікаря у селі немає, а швидка допомога із Лубен буде їхати дуже довго. Дорога д...
Новини компаній
29 вересня 2020р о 11.00 відбудеться онлайн-зустріч протягом якої ми покажемо на лінії часу, крок за кроком, як впевнено і планово виходити на ринок ЄС: перевірка бізнес-ідеї та роздуми про релокацію менеджерів фірми; аналіз ринку, підготовка комерційних пропозицій; як не упустити можливість отримання грантового фінансування ще до реєстрації фірми; проведення зустрічей з партнерами та першими замовниками; становлення на ринку Польщі, легалізація перебуванн...
Суспільство
КП «Лубни-водоканал» просить абонентів терміново сплатити за послуги з водопостачання та водовідведення та оплатити борги за попередній період ( в разі наявності таких). В період карантину стрімко знизились надходження оплат за послуги від абонентів КП «Лубни-водоканал», тому підприємство не має коштів в повному обсязі розрахуватися за електроенергію. Наразі КП «Лубни-водоканал» попереджено про відключення об’єктів водопостачання від електроживлення і, як...
Освіта
Лубенська спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів N6 отримала чергову перемогу. Цей заклад на 4-му місці в обласному рейтингу результатів ЗНО серед 303 навчальних закладів Полтавщини! Це визначна перемога всього педагогічного колективу. Вітаємо!
Екологія
Дніпро обміліє вдвічі. Такі прогнози дають фахівці Інституту водних проблем і меліорації НААН. 5 років в країні фіксують маловоддя й посухи. У 2020 році річки обміліли настільки, що питання рекордного мілководдя вже двічі виносили на засідання РНБО. Адже це стало загрожувати національній безпеці. Україна має один з найнижчих в Європі показників забезпеченості водою. Якщо щорічний доступ до водних ресурсів становить менше за 1,7 тис. куб. м на людину, то це...
Культура
На правому березі річки Сліпорід розташоване мальовниче козацьке село Ісківці. Саме тут, у центрі, біля ошатного діючого будинку культури вже четверте століття росте дуб-велетень, який є пам’яткою природи. Чимало історичних подій довелося побачити йому, а його велетенська крона, наче голова мудрого старця, пам’ятає всі легенди Ісковець. За легендами та переказами його засновником був запорожець Юсько (Йосип), якому вдалося вирватися з тяжкої турецької нево...