Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!

Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!
Далекого 988 року за указом київського князя Володимира Святославовича були засновані Лубни, як одна з фортець посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. З тих пір віки промчалися над сивочолими Лубнами, які наповнювалися славою своїх видатних синів і доньок.
Тут Северин Наливайко боровся за волю народу, діяв Лубенський козачий полк на чолі з полковником Зеленським, Раїна Вишневецька у 1619 році з Ісайєю Копинським заснували православний Лубенський (Мгарський) Спасо-преображенський монастир. У Лубнах, нашій Українській Швейцарії, жила Анна Керн (Полторацька), яка надихнула О. Пушкіна на створення знаменитої поезії «Я помню чудное мгновенье...». У 1870-х роках в Лубенській чоловічій гімназії українським археологом та краєзнавцем Федором Івановичем Камінським відкрито музейну кімнату. Камінський провів розкопки Гінцівської стоянки палеолітичної, чим поклав початок вивченню пам’яток кам’яної доби на території Східної Європи. В 1885 році у Круглику під Лубнами Катерина Миколаївна Скаржинська відкрила один із перших приватних музеїв на Україні. Брати Шемети у 1905 році видавали тут першу в Наддніпрянській Україні газету українською мовою «Хлібороб», тоді ж було проголошено і «Лубенську республіку».
В історії Лубен багато імен відомих діячів науки, культури та мистецтва: український просвітитель, філософ і поет Г.Сковорода, фольклористи М.Симонов (Номис) та В.Милорадович, письменниця-мемуаристка Н.Шеремєт’єва (Долгорукая), кавалерист-дівиця Н.Дурова, класик єврейської літератури Шолом-Алейхем, археологи Ф.Камінський, Г.Стеллецький, музейник і педагог С.Кульжинський, композитор Б.Підгорецький, письменники Л.Яновська, В.Леонтович, Ганна Орлівна, П.Капельгородський, Василь Барка, П.Артеменко, О.Донченко, В.Безорудько, Є.Наумов, Н.Хоменко, П.Лубенський, В.Малик, чемпіонка світу з шахів Л.Руденко, академік, доктор медичних наук А.Ромоданов, краєзнавець Б.Ванцак, художник В.Семенюта та багато інших.
Про історичне минуле Лубен розкажуть археологічні пам'ятки: Лиса Гора - поселення епохи бронзи та скіфського часу, Верхній Вал - місце будівництва фортеці в часи Київської Русі, Замкова гора - на ній у XVII столітті знаходилась резиденція князів Вишневецьких. Торкнулася Лубен і гірка хвиля кривавого сталінського терору. В 1932–1933 роках жителі міста, як і тисячі мешканців навколишніх сіл масового убивств влаштованого більшовицькою владою голодомором. Не випадково на лубенській землі біля Мгарського монастиря 1993 року відкрито меморіал народної скорботи «Голодомор-33» на Зажур-горі.
На Кургані скорботи також знаходиться Алея пам’яті лубенців — учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Адже саме лубенці у складі розгорнутої 25-ої мотострілецької дивізії ім. В. Чапаєва одними з перших приступили до ліквідації наслідків ядерної катастрофи.. Лихі і славні часи пережило наше місто, якому сьогодні виповнюється 1032 роки. Саме у ніч з 18 на 19 вересня 1943 року Лубни були визволені від німецько-фашистських загарбників, зокрема, частинами 337-ої стрілецької дивізії, яка отримала почесне найменування «Лубенська». 14 лубенців удостоєні звання Героя Радянського Союзу, троє стали повними кавалерами орденів Слави. Близько 6,5 тис. уродженців Лубенщини нагороджені орденами і медалями в роки Великої Вітчизняної війни. Історія Лубен продовжується, і саме нам, сьогоднішнім, творити цю історію своїми добрими справами, піснями, книгами, новобудовами. Берегти і примножувати надбання, щоб у Лубнах хотілося жити і творити нашим дітям і правнукам. Зі святом, лубенці!
Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!, фото-1 Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!, фото-2 Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!, фото-3 Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!, фото-4 Ми тут живемо і тут наш дім – Лубнам 1032 роки!, фото-5
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі