• Головна
  • Лубенці вшановують пам"ять про своїх найкращих синів
14:06, 24 листопада 2020 р.

Лубенці вшановують пам"ять про своїх найкращих синів

Лубенці вшановують пам"ять про своїх найкращих синів

 В цей день, 24 листопада 1992 року в місті Лубни народився Бєлорус Владислав. У 2009 році закінчив спеціалізовану школу №6 міста Лубни. З жовтня 2011 року по жовтень 2012 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. З листопада 2013 року проходив військову службу за контрактом в 72-ій бригаді. З весни-літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 12 липня 2014 року російсько-терористичні угруповання двічі обстріляли з мінометів блокпост українських військових в районі села Червона Зоря Шахтарського району Донецької області.

Під час обстрілу одна із мін влучила у самохідну артилерійську установку 2С-30 «Акація», в середині якої перебував старший солдат Калашник. Після чого солдат Бєлорус кинувся на допомогу побратиму, але унаслідок детонування боєкомплекту обидва військовослужбовці загинули. 16 липня 2014 року похований на Алеї Героїв міського кладовища міста Лубни. 24 листопада 2014 року в місті Лубни на фасаді будівлі спеціалізованої школи №6 (вулиця Монастирська, 36), де навчався Владислав Бєлорус, йому відкрито меморіальну дошку. 19 лютого 2016 року розпорядженням міського голови міста Лубни було перейменовано вулицю Плеханова на вулицю Владислава Бєлоруса. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Лубенці вшановують пам"ять про своїх найкращих синів, фото-1

Ще один наш земляк, старший лейтенант Олександр Тюменцев, 23 листопада 2017 року поклав своє життя у протидії збройним формуванням РФ в районі села Кримське Новоайдарського району Луганської області. Олександр народився 6 травня 1978 року у селищі Піонерське, Тюменської області. У 1995 році закінчив Лубенську загальноосвітню школу №1. Свою дитячу мрію – стати військовим - реалізував, вступивши у 1995 році до Одеського інституту сухопутних військ, який і закінчив у 1999 році. З цього року й по 2002-й проходив військову службу на посаді командира механізованого взводу у військовій частині м. Володимир-Волинський. У 2002 році звільнився з військової служби. Повернувся у рідне місто. Працював на підприємствах Лубен. У 2006-2008 роках добре зарекомендував себе на посаді начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Лубенської міської ради. З 2008 року займався підприємницькою діяльністю. У серпні 2014 року у третій хвилі мобілізації старший лейтенант Олександр Тюменцев був призваний у лави Збройних Сил України. Службу проходив у складі 831 бригади тактичної авіації міста Миргорода. Виконував службові обов’язки у зоні проведення антитерористичної операції. Влітку 2015 року був мобілізований та повернувся до Лубен. Проте, патріотизм та почуття відповідальності за долю країни не дозволили залишатися вдома у скрутний для країни час. У травні 2017 року Олександр Тюменцев підписав контракт. Військову службу проходив у 16-му окремому мотопіхотному батальйоні 58 бригади ЗСУ на посаді командира гранатометного взводу.

«Сміливий, авторитетний, відповідальний», - говорили про нього однополчани. 23 листопада у важкому бою під селищем Кримське Олександр загинув, захищаючи своїх товаришів, рідну землю, Україну та всіх нас. Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!

Лубенці вшановують пам"ять про своїх найкращих синів, фото-2
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
live comments feed...