СУМНИЙ СВЯТИЙ ВЕЧІР: РІЧНИЦЯ СМЕРТІ АТОВЦЯ З ЛУБЕН


А давайте сьогодні, 13 січня, будемо згадувати не тільки Старий Новий
рік, а й хлопців Кіборгів.
В цей день, в 2015 році, рухнула Диспетчерська вежа аеропорту, "очі"
військових, і всі розуміли, що тримати оборону стало майже безглуздо,
але вони залишилися до кінця. Хтось залишився там назавжди, хтось
потрапить у полон, хтось повернеться додому та навіки у душі
зостанеться там серед руїн ДАП....

Цього ж дня, 13 січня 2015 року, перестало битися мужнє серце нашого
земляка, учасника АТО - Анатолія Безроди.

Народився Анатолій Миколайович Безрода 1 квітня 1967 року в м.Лубни
Полтавської області. З 1974 навчався в середній школі № 2 м. Лубен,
яку закінчив у 1984 році.

Після школи вступив до Полтавського вищого зенітно-ракетного училища,
яке успішно закінчив у 1989 році.
З 1989 по 1991 проходив службу в Чехословаччині командиром взводу,
пізніше - в місті Чебаркуль Челябинської обл.
Звільнившись у 1992 році з лав Збройних Сил, повернувся в Лубни,
працював учителем допризивної підготовки в Михнівській школі, пізніше
охоронцем, слюсарем, останні роки – таксистом.

Події, що відбулися в нашій країні в 2014р., не залишили байдужим
Анатолія Миколайовича. Як професійний військовий, він не міг
залишитися осторонь того, що відбувається на Сході нашої держави і з
серпня 2014 року виконував військовий обов’язок в зоні проведення АТО.

12 січня під селом Тоненьке Ясинуватського району, Донецької області,
Безрода Анатолій Миколайович отримав тяжке поранення під час
мінометного обстрілу. А 13 січня 2015р. в госпіталі помер від
поранень.

Світла пам'ять.