Історія лубенського басейну

Історія лубенського басейну, 05361.com.ua

Люди в більшості дуже люблять купатися у водоймах, а особливо дітки. Але для безпеки поводження на воді варто навчитися добре плавати. І це не єдиний корисний фактор, чому потрібно більше часу приділяти саме цьому заняттю. Наше місто має чудовий басейн,який розташований в міській поліклініці. Він має свою історію заснування, закриття і відродження.

Сиченко Олександр Володимирович (зав.поліклініки, заступник головного лікаря, лікар – невролог вищої категорії) розповів дуже цікаву історію басейну:
«Це проєктний басейн, як ви бачите
, він вписується в будівлю, і коли зводили поліклініку я був не просто присутній, а жив фактично ці два роки тут, поки вона будувалася, і звичайно мрія була така, що басейн повинен працювати.
Хоча ті хто будували, скептично відносились, бо то були далекі 1986- 1987 роки.
Таких басейнів більше не було поблизу, тільки в Полтаві і Кременчуці. Але все одно не в такому форматі
, як цей. Він дещо менший і лікувальний. Головне - навіть не сам басейн, а те, що під ним: і очищення і фільтрація, і освітлення, і багато чого, що було передбачено.
Вселили нас вже в поліклініку в листопаді 1987 р. Гарно було, бо до цього вона знаходилась на території теперішнього міського суду, але за тих часів ще його не було, бо знаходилася там стоматологічна клініка. А басейн все не працював; рік, два, бо недороблено щось, то не вистачає коштів. Спонсорів намагались долучати, і я вивчав технології та все
, що потрібно, щоб цей басейн запустити. Нарешті, під кінець 1990 року, вдалося запустити роботу, але виник ряд наступних питань – технічний персонал, тренери. І головний лікар пішов назустріч – посприяв в організації. Взяли на роботу спеціаліста, котрий мав фізкультурну освіту. В той час ще вартість води й електроенергії були не великі. І всі дев’яності роки басейн працював. Там навчились плавати мої дітита учні 4 школи. Діти із 1, 2, 3, 6, 10 шкіл також відвідували, — самостійно чи з батьками, але також систематично.
До 2002 року постійно приходили та вчилися плавати й оздоровлювалися, і це було так радісно і приємно чути, як шумлять дітки.
Але у 2002 році тепломережа відключила постачання гарячої води. Не могла вже поліклініка оплачувати за власні кошти, бо подорожчання було сильно відчутне. А оскільки не стало гарячої води, то логічно що в нас не стало і басейну. Подавали гарячу воду тільки на опалювальний сезон, і тільки в систему опалення. Крім цього були лікувальні душі, підводні масажі, грязьові ванни, навіть під поліклінікою існують спеціальні бункери, щоб приймати торф’яники в сухому вигляді та колотити з них лікувальні грязі. Це все було проектно задумано, все працювало, але без гарячої води стало моментально не робочим.
У 2006 році перевели стоматологічну клініку на перший поверх, бо він був майже був порожній, а замість неї оселився суд.
Басейн не працював. Багато думали, що розмістити замість нього.
У 2012 році питання знов зійшло з мертвої точки. Я багато агітував, відстоював цю думку, пропонував хоча б окремою структурою зробити.
Розмір басейну 7,5 на 12,5
м. Глибина його від 0,6 до 1,2 м полого поглиблюється. Призначений він для дітей до 14 років і хворих, котрі потребують гідротерапії у воді. Але найбільше відвідували діти.
Найголовнішим завданням було залучити кошти на запуск проєкту, і вони знайшлися за пів року. Басейн вдалося переробити до сьогоднішнього стану. За ці часи багато що змінилось: і технології, і механізми – нагрівання індивідуальне, щоб не залежати від централізованого корпусу.
Одночасно робилася котельня. Правда, вона не наша – не належить поліклініці. В цей час міський голова вирішив робити індивідуальні котельні по місту. І ми домовилися з цією котельнею поряд, щоб вони зробили окремий для басейну засіб обігріву. Щоб він працював
тільки для басейну.
Для діток має бути температура 27 - 28 градусів.
Таким чином робилася паралельно котельня, робився басейн, встановлювалися всі необхідні механізми, щоб він запрацював.
У 2012 році цей басейн було відкрито для відвідування дітей, в першу чергу, з особливими потребами. Для них ми виділили день – четвер, коли вони з батьками та інструктором могли провести заняття.
Також десь два — три роки тому вирішили на даху нашої поліклініки додатково встановити сонячні батареї для нагрівання води в басейні.
Поверхами циркулює для лікарів гаряча вода завдяки цьому. Це дійсно дешевше для міського бюджету, щоб утримувати рентабельність.
Зараз іде реформа в медицині, і це відгукнулося стосовно належності басейну. Нас орієнтують на наступний рік по системі 60 на 40. Тобто 60 відсотків виділяє держава, а 40
- заробіть самі. І це є питання… Оскільки треба рахувати кожну копійку, а басейн стає не рентабельним.
Звісно він функціонує безкоштовно, проте коли батьки надають допомогу,
роблять благодійні внески - все це йде на закупівлю необхідних засобів для підтримання стерильності, чистоти та функціювання роботи.
І зараз це питання дискутують — чи його профінансує міська влада, і він залишиться при лікарні (просто місто додатково надасть кошти), чи передадуть у центр реабілітації.
Хай там як, я б хотів
, щоб басейн працював. Щоб дітки приходили, навчалися плавати.
Навіть якщо це буде тільки для дітей з особливими потребами. Бо за статистикою в кожної другої дитини викривлення хребта, не зважаючи навіть на покращені умови в школах. І для таких діток єдиний метод лікування – це фізкультура, а одним із важливих її елементів є плавання. А для хворих із ДЦП басейн
- це порятунок і необхідність. Кожна дитина цінна настільки, що навіть заради однієї чи декількох юних відвідувачів треба утримувати басейн.
Басейн на сьогодні є безпечним, є інструктори.
Десь з 15 жовтня 2019 року плануємо починати його роботу для наших маленьких лубенців»
.

Історія лубенського басейну, фото-1 Історія лубенського басейну, фото-2 Історія лубенського басейну, фото-3 Історія лубенського басейну, фото-4 Історія лубенського басейну, фото-5
басейн плавання
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі