Замок Вишневецького в Лубнах

Замок Вишневецького в Лубнах, 05361.com.ua

У світі багато фортифікаційних споруд. Тільки в Україні їх понад 100. Серед них –  зруйнований замок Вишневецьких  в Лубнах‚ споруджений згідно з передовими ідеями европейського фортифікаційного мистецтва.  Але й він не витримав навали селянсько-козацького війська під час визвольної війни українського народу.

Пройшов час, і його руїнами зацікавились вчені. Перші свідчення про підземелля були зібрані ще наприкінці ХІХ ст. Створення під Лубнами другого підземного міста пов’язують з українським магнатом, князем Єремією Вишневецьким. Він володів 53-ма  містами і містечками, багатьма селами і численними замками.

У 1640 році володар Вишневеччини перетворив Лубни на свою столицю. Для будівництва замка-фортеці були запрошені досвідчені архітектори, монахи Бенедиктинського ордену. За рік на високому пагорбі  над річкою Сула був споруджений неприступний замок з високими стінами й вежами.

Згідно з легендою, замок славився неабиякою розкішшю. Тільки посуду з срібла в замку зберігалось декілька возів. Князь заховав коштовності в підземеллях міста. Коли козаки взяли штурмом місто і повністю зруйнували його, скарбів не знайшли.

За наказом князя інженери збудували тунелі, що залягали на глибині від трьох до семи метрів. Ці тунелі мають готичні склепіння і часто-густо являють заплутані лабіринти з багаточисельними відгалужженями, які невідомо куди йдуть.

Археологічні розкопки, які проводив археолог  Гнат Стеллецький‚ вимушені були припинити через початок Першої світової війни. Складний рельєф місцевості та функціональні вимоги зумовили розпланування міста на три взаємопов’язані частини – замок, цитадель, передзамкове укріплення й передмістя.

У ХVІІ ст. захисні огорожі укріплення складалися із земляних валів, ровів, 15-ти дерев’яних башт та рогаток. З часом ці укріплення занепали, і до середини ХVІІІ ст. від них залишились переважно вали, рови та поодинокі вежі над фортечними брамами.

За свідченнями плану  Лубен, 1748 року до фортеці вело двоє воріт і чотири фіртки, а на її території знаходилось три храми, будинки полкової та сотенної канцелярій, школи, шпиталі, торгові ряди, двори старшин, козацькі та міщанські оселі. Загальна довжина фортечних укріплень сягала 1,700 сажень. Дотепер на місцевості простежуються залишки земляних укріплень, а як виглядали вежі можна побачити на старовинній фотографії.

Цікавий факт: крім Михайлівського костелу та Бернардинського монастиря, побудованих у Лубнах, ніяких інших католицьких інституцій на задніпровських землях Вишневецького взагалі не було.

історія замок Вишневецького Лубни
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі