Лубенці - багаті спадкоємці

Лубенці - багаті спадкоємці, 05361.com.ua

Лубни – одне з найдревніших українських міст, донедавна - справжня
перлина Посульського краю.

Територія Лубенщини належить до тих місцевостей Європи, які були
заселені людьми ще з часів старого кам’яного віку (палеоліту).

В історії Лубен багато імен відомих діячів науки, культури та
мистецтва: український просвітитель, філософ і поет Григорій
Сковорода, фольклористи М.Симонов (Номис) та В.Милорадович,
письменниця-мемуаристка Н.Шеремєт’єва (Долгорукая), кавалерист-дівиця
Н.Дурова, класик єврейської літератури Шолом-Алейхем, археологи
Ф.Камінський, Г.Стеллецький, музейник і педагог С.Кульжинський,
композитор Б.Підгорецький, письменники Л.Яновська, В.Леонтович, Ганна
Орлівна, П.Капельгородський, Василь Барка, П.Артеменко, О.Донченко,
В.Безорудько, Є.Наумов, Н.Хоменко, П.Лубенський, В.Малик, чемпіонка
світу з шахів Л.Руденко, академік, доктор медичних наук А.Ромоданов,
краєзнавець Б.Ванцак, художник В.Семенюта та багато інших.

Про історичне минуле Лубен розкажуть археологічні пам'ятки: Лиса Гора - поселення епохи бронзи та скіфського часу, Верхній Вал - місце
будівництва фортеці в часи Київської Русі, Замкова гора - на ній у
XVII столітті знаходилась резиденція князів Вишневецьких.

Зеленою окрасою міста є його пам’ятки природи: Дубовий гай, Жовтнева
та Морозівська дачі, дендрологічний парк лісотехнічного коледжу.
Затишні вулиці Лубен прикрашають чимало вишуканих будівель, серед них
- споруди колишнього жіночого єпархіального училища (нині ЗОШ №10 та
філія Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова),
колишнього окружного суду (нині адмінбудинок районних установ)
архітектора О.Бекетова, колишньої земської лікарні (нині дитяча
поліклініка) архітектора Д.Дяченка, церкви Різдва Пресвятої Богородиці
(архітектор М.Преображенський) та багато інших.

Тож лубенці дуже багаті спадкоємці, і якщо з розумом розпорядитися
таким спадком, можна зробити наше місто туристичною перлиною
Посульського краю.

Вдумайтеся – в Лубнах офіційно зареєстровано загалом 95 пам’яток
архітектури, мистецтва, археології та історії !

 Серед них є такі, які достойні мати більш високий статус. Наприклад,
одна з масштабних будівель нашого міста – колишнє жіноче єпархіальне
училище (нині школа №10). Збудоване воно у 1907 році за проектом
відомого зодчого Олексія Бекетова. У довідниках, які розповідають про
цього відомого архітектора з міста Харкова, Лубенське єпархіальне
училище згадується, як одна з найкращих його робіт.

Лубенці - багаті спадкоємці, фото-1


На даний час ця пам’ятка архітектури знаходиться в такому стані, який передбачає проведення капітальних реставраційних робіт. Для цього потрібно залучення  чималих коштів.

Але, так як це пам’ятка архітектури, то перед початком робіт необхідно
оформити необхідну облікову документацію. На даний час таку
документацію виготовляють тільки спеціалісти, які мають ліцензію. Далі
документація затверджується координаційною радою в Полтаві, а потім
направляється на державну реєстрацію у Київ. І тільки тоді,
балансоутримувач, якщо має на це кошти, зможе проводити реставраційні
роботи. Балансоутримувач цього приміщення сьогодні – міський відділ
освіти. Звичайно, косметичні ремонти тут проводяться постійно, але ж
приміщення потребує більшої уваги.

Всі пам’ятки архітектури тільки нещодавно перейшли у відання відділу
культури і мистецтв, а до цього ними займалося управління архітектури
і містобудування.

Треба віддати належне нині покійному, колишньому головному архітектору
міста Олександру Івановичу Зоту, який займався цим дуже серйозно.
Завдяки йому було визначено перелік пам’яток архітектури нашого міста
і рішенням сесії міської ради у 2001 році взято під охорону.

Ще одна дуже гарна будівля, пам’ятка архітектури, яка прикрашає
проспект Володимирський – будинок колишнього дворянського зібрання (колись міськвиконком, а нині його займають ветеранські організації).

Лубенці - багаті спадкоємці, фото-2

Щоб розпочати в ньому ремонтно-реставраційні роботи і вкладати чималі
кошти, потрібно визначитися, хто буде надалі відповідальним
балансоутримувачем. Зараз це приміщення знаходиться на балансі фонду
комунального майна міськвиконкому.

Беручи до уваги основні архітектурні пам’ятки нашого міста, треба
зазначити, що всі вони були побудовані у зовсім короткий період часу,
починаючи з 1907 року по 1915 роки. Це говорить про те, наскільки
інтенсивно розбудовувались тогочасні Лубни, скільки відомих майстрів і
людських ресурсів було залучено на будівництво цих архітектурних
шедеврів. Це просто вражає!

Тим більше, технічні засоби тодішнього часу були набагато слабшими, ніж
ті, що можна залучити сьогодні для розбудови нашого міста.

То чи розуміємо ми насправді, який спадок маємо?

Як можемо і повинні розпорядитися культурною спадщиною?

Наше місто розташоване, наче на перелазі, на перетині траси державного
значення і цю вигідну можливість слід використовувати.

Час вже задуматися над тим, як залучати туристів, адже один із
напрямків розвитку нашого міста, як туристичної перлини Посулля, дуже
перспективний. Нам є що показати і про що розповісти. Єдине, що
потрібно – це добра воля і відповідальність.

Історія культура Лубни архітектура пам"ятки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі