Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
14 січня Єврокомісія представила 90-мільярдну позику для України, покликану відвернути ризики дефолту в охопленій війною країні. Кошти будуть залучені за рахунок спільних запозичень країн ЄС на фінансових ринках.
Третину суми запропоновано направити на бюджетні потреби України, інші дві третини – на військові: закупівлю зброї, техніки тощо. Але на обох напрямках надання коштів супроводжуватимуть певні умови.
Перший транш позики можуть виплатити в квітні, якщо держави ЄС і Європарламент дадуть «зелене світло» найближчими тижнями: крок, який загалом вважається формальністю. Україна не повинна буде повертати позику, доки Росія не почне сплачувати їй репарації за завдані війною руйнування. Більше інформації тут
В Україні не минула непоміченою одна на перший погляд малопомітна дата. 11 січня 2026 року велика війна Росії проти України тривала вже 1418 днів – саме стільки, скільки тривала війна СРСР та Німеччини, окреслена в часових рамках так званої «Великої вітчизняної», як у Росії називають Другу світову війну. Але які паралелі між нинішньою війною і війною в середині 20-го століття?
Гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз о 4:00 ранку 22 червня 1941 року. Путінська Росія напала на Україну о 3:40 ранку 24 лютого 2022 року.
Війна СРСР та гітлерівської Німеччини завершилась у Берліні 9 травня 1945 року. Незважаючи на мирні зусилля і активний переговорний процес, кінця війні путінської Росії проти України ще не видно.
А 12 січня 2026 року тривалість російської агресії проти України перевершила вже тривалість радянсько-німецької війни. Читайте про це за лінком
Наскільки небезпечними є польоти неподалік лінії фронту? Чи ефективно використовувати західні авіабомби на радянських літаках? Як літаки збивають російські ракети та «шахеди»? Чи довго українські МіГ-29 ще будуть в строю та в чому переваги F-16?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) в ексклюзивному інтерв’ю розпитали льотчика винищувача МіГ-29 (ім'я не називаємо з міркувань безпеки). Читайте і дивіться за лінком
Серед чималої кількості країн, де уважно стежать за подіями в Ірані і сильно бажають зміни режиму там, одна виділяється – це Україна, яка вже майже чотири роки відбиває повномасштабне російське вторгнення.
І з перших днів нинішніх масових протестів в Ірані Київ зробив кілька офіційних заяв із закликом, «щоб народ Ірану нарешті звільнився від чинного режиму».
Проте відносини Києва та Тегерану була непростими і раніше – ще до великої війни, яку підтримує іранський режим, падіння якого так прагнуть в Україні. Поглянемо на сучасний та історичний контекст. Читайте і дивіться за лінком
Жоден закон в Україні не ухвалюється без них – головних наукових консультантів Верховної Ради. Їхні висновки обов’язкові до розгляду депутатів: тільки вивчивши ці заключення, вони можуть братися голосувати й ухвалювати закони, які визначають життя українців на роки.
Серед вузького кола з кількадесят головних консультанток, на експертизу яких покладається парламент – Яна Салміна, юристка, яка до приходу на цю посаду роками системно отримувала російські державні кошти на захист прав росіян в Україні через громадські організації, однією із яких і досі керує.
Про це журналістам «Схем» (Радіо Свобода) стало відомо завдяки витоку з «Правфонду» – створеної указом Володимира Путіна російської державної організації – що з 2012 року надає гранти на «захист співвітчизників за кордоном». Внутрішні документи цього фонду отримав данський суспільний мовник і поділився ними з OCCRP та іншими редакціями, зокрема «Схемами». Журналісти верифікували їх та зіставили із реальними подіями того часу.
Розслідувачі встановили, що як виконавиця російських проєктів в Україні Салміна їздила в Москву до кураторів вже після початку війни на сході та окупації Криму. А ще – що її батько працює на російську військову промисловість, мешкає у Підмосковʼї та володіє нерухомістю у Києві – квартирою, де живе сама держслужбовиця. Більше про це читайте і дивіться тут
Верховна Рада 15 січня підтримала постанову «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави». За документ проголосували 237 народних депутатів.
Текст вказує на критичну важливість захисту української мови та формування українськомовного середовища для «національної безпеки, державної єдності і сталого розвитку України».
«Необхідні для цього законодавчі та управлінські рішення мають ухвалюватися відповідно до інтересів української державності і майбутнього українського народу, незважаючи на протидію держави-агресора чи будь-який інший зовнішній тиск», – йдеться в постанові.
Вона передбачає, поміж іншого, рекомендувати Національній комісії зі стандартів державної мови, напрацювати з урахуванням пропозицій Інституту української мови та інших наукових, освітніх установ і затвердити Правопис української мови до 1 лютого 2026 року.
Також Національній академії наук спільно з Національною академією правових наук пропонується до 1 березня проаналізувати тексти поданих на експертизу первинних законів України та надати висновок щодо використаних у текстах законів термінів, терміносполук, спеціальних слів і словосполук «для забезпечення високих стандартів мови українського законодавства».
Інформує radiosvoboda.org