Він додав, що, крім загиблих, є "велика кількість людей", яких вважають зниклими безвісти.
Втрати серед цивільних
За даними ООН, у 2025 році в Україні зафіксували значно вищу, ніж у попередні два роки кількість загиблих цивільних.
За минулий рік війна забрала життя 2 514 мирних жителів, а загалом від початку російського вторгнення у 2022 ООН підтвердило щонайменше 15 172 смерті цивільних.
В ООН підкреслюють, що статистика відбиває лише підтверджені смерті, і що реальна кількість жертв може бути значно вищою.
Наприклад, ці дані не враховують Маріуполя, де, за даними українських правозахисників, під час облоги могли загинути десятки тисяч людей. Проте Росія поховала їх після захоплення міста у братських могилах і доступу міжнародних організацій до підрахунку не було.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загальна кількість загиблих і поранених за минулий рік зросла на 31% у порівнянні з 2024 роком, та на 70% — порівняно з 2023 роком.
На думку ООН, це свідчить про погіршення захисту цивільного населення.
"Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком", — заявила голова місії Даніель Белль.
Найбільше постраждали прифронтові райони, - на них припадає 63% усіх підтверджених втрат серед цивільного населення.
Зростання кількості жертв серед цивільного населення поблизу лінії фронту також пов'язують із активним використанням росіянами безпілотників малої дальності. За 2025 рік від ударів дронами загинули 577 людей. Це на 120% більше за показники 2024 року.
Крім того, за даними місії, з червня 2025 року Росія почала активніше застосовувати далекобійну зброю, що спричинило понад третину усіх втрат серед мирного населення за минулий рік.
Найважча воєнна зима
Четверта воєнна зима виявилася найважчою для українців – і через сильніші, ніж у попередні зими морози, і через масованіші повітряні атаки, які росіяни спрямовували не лише проти електроенергетики, як у попередні роки, але й проти теплозабезпечення та газовидобутку.
На піку атак, у люті морози наприкінці січня близько 6000 тисяч багатоквартирних будинків у столиці України залишилися без тепла і світла.
"Більшість із них — ті, які вже двічі під'єднали або намагалися під'єднати до теплопостачання після обстрілів 9 та 20 січня", — заявляв мер Києва Віталій Кличко після атаки 24 січня.
У лютому президент України Володимир Зеленський заявив, що російські атаки пошкодили усі українські електростанції.
За спостереженнями ООН, взимку 2025-26 року міграційний потік трохи зменшився, але серед причин міграції люди стали частіше називати складну ситуацію в енергетиці: 78% посилаються на відсутність світла і 57% - брак тепла.
За даними МОМ, у найближчі місяці приблизно 325 тис. українців, які повернулися додому, можуть знову опинитися перед потребою виїзду, і понад третина з них розглядає можливість повторного виїзду за кордон.
"Після чотирьох років війни однієї лише стійкості вже недостатньо, щоб родини протрималися ще одну зиму з відключеннями електроенергії та морозами, — заявила Генеральна директорка МОМ Емі Поуп.
Безпечне житло, надійне енергопостачання та основні послуги — це не розкіш, а фундаментальні умови для безпеки, виживання та гідності людей. Без сталої підтримки енергетичні перебої можуть знову змусити сім'ї залишити свої домівки, що зведе нанівець результати вже досягнутих повернень".
Економіка на генераторах
Рекордний дефіцит енергії також впливає на економіку. Саме через нього зростання реального ВВП України у 2025-му, за оцінкою НБУ, становило 1,8% замість раніше очікуваних 2%.
Як заявив голова НБУ Андрій Пишний, у 2026 році "без енергодефіциту наш прогноз (росту ВВП) становив би не 1,8%, а 2,2%".
За оперативними підрахунками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), у січні 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 1,4% порівняно із січнем минулого року.
Причиною такого падіння експерти називають масовані удари по енергетичній інфраструктурі, які призвели до обмеження доступу до електроенергії для домогосподарств і бізнесу, особливо у Києві та інших великих містах.
Крім уповільнення економічного зростання, енергодефіцит також вплине на інфляційні показники, - "економіка на генераторах" коштує набагато дорожче, а тому ціни вже зросли і ростимуть і надалі.
Потреба у коштах на відновлення зруйнованої росіянами енергетики становить понад 90 млрд доларів у наступні 10 років, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль. Такі оцінки урядовець озвучив під час презентації п'ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) напередодні річниці вторгнення.
Загалом, за спільним оцінками українського уряду, Світового банку, Єврокомісії та ООН, на відновлення України знадобиться 588 млрд доларів (500 млрд євро), що майже втричі перевищує номінальний ВВП України за 2025 рік.
Міграція через війну
Через російську війну проти України понад 10 млн українців були змушені залишити домівки, - такими є дані Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН).
Із цих 10 млн приблизно 3,7 млн є переміщеними особами всередині України, а 5,9 млн виїхали за кордон.
Крім того, близько 1,4 млн тих, хто виїздив за кордон, повернулися і залишалися в Україні не менше трьох місяців. Проте найбільше повернень – 41% - було ще у 2022 році.
За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), загалом від початку війни понад 4,4 млн людей повернулися додому із переміщення, серед них понад мільйон — із-за кордону. Водночас не всі, хто перетнув кордон України, змогли повернутися до власних домівок: 372 тис. людей із цієї категорії досі залишаються внутрішньо переміщеними особами.
Воєнна міграція створює серйозні довгострокові виклики — від нестачі працівників до зростання навантаження на соціальну систему. Саме тому повернення українців у НБУ називають критично важливим для економічного відновлення.
Національний банк очікує, що чистий відплив населення у 2026 році ще збережеться, — країну можуть залишити приблизно 200 тисяч осіб. Лише після цього, за умови покращення безпекової ситуації та економічної стабілізації, тенденція поступово зміниться на зворотну.
НБУ прогнозує, що масове повернення громадян, які виїхали за кордон через війну, може розпочатися у 2027 році. Там розраховують, що з першою хвилею додому повернуться близько 100 тисяч українців, а до 2028 року кількість репатріантів може зрости до 500 тисяч.
За останнім опитуванням УВКБ ООН, 61% українських біженців за кордоном та 73% ВПО в Україні декларують бажання "колись повернутися додому". Втім, як зазначають в ООН, група, яка висловлює сумніви щодо повернення, зростає.
Українці за кордоном
За даними УВКБ ООН, після чотирьох років повномасштабної війни за кордоном перебувають 5,9 млн українців, із них у Європі – 5,3 млн.
За даними Євростату, на кінець 2025 кількість людей, які залишили Україну через російську агресію і перебувають в ЄС, становило 4,35 млн.
З них дорослі жінки – 43,6%, діти – майже третина (30,5%), дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,9%).
Різниця із даними ООН може пояснюватися тим, що Євростат не враховує дані з країн, що не входять до ЄС. Крім того, можливий і подвійний підрахунок у разі, якщо людина отримала тимчасовий захист в кількох країнах.
І за даними ООН, і Євростату, найбільше українців прийняла Німеччина - 1,25 млн або 28,7% від загальної кількості в ЄС. Там же кількість українських біженців за минулий рік зростала найшвидше.
На другому місці за кількістю українців, які отримали тимчасовий захист в ЄС, є Польща, яка прийняла понад 969 тис. осіб, або 22,3%.
На третьому - Чехія (393 тис. осіб або 9%).
Якщо ж "зважити" кількість українських біженців на населення європейських країн, то перша трійка виглядатиме по-іншому: Чехія, Польща, Кіпр та Словаччина (співставні показники).
У Чехії, за даними Євростату, перебуває 36 українців на кожну тисячу населення. Середній показник по ЄС – 9,7 на тисячу осіб.
Внутрішні переселенці
За даними міністерства соціальної політики, після майже чотирьох років від початку повномасштабної війни в Україні офіційно зареєстровано 4,62 млн внутрішньо переміщених осіб, із яких 3,8 – це дорослі. Із них 2,76 млн – жінки, 1,86 млн – чоловіки.
У 2025 році на виплату допомоги ВПО з бюджету було витрачено 31,8 млрд грн, а у 2026 році ця сума має зрости до 39,6 млрд грн.
За даними МОМ, які керуються іншою методологією підрахунку, і враховують повернення та інші показники, кількість ВПО від початку повномасштабного вторгнення становить 3,7 млн осіб. Із них 71% залишили домівки понад два роки тому, і часто переживали не одне переміщення.
Понад половина із них – 57% - походять із регіонів, які повністю або частково окуповані росіянами, більшість – із Донецької області.
Найбільша кількість ВПО сконцентрована у Дніпропетровській і Харківській областях та Києві.
Один із трьох внутрішніх переселенців каже, що пряма небезпека загрожувала їхньому життю щоденно, 42% мають психологічні проблеми, а у літніх людей (понад половина переселенців), людей із хронічними хворобами (46% переселенців) та самотніх цей відсоток є значно вищим.
Найбільшим викликом для ВПО є проблема житла, - у 62% із них житло зруйноване або залишилося на окупованій росіянами території.
За опитуванням МОМ, понад третина (35%) кажуть, що планують залишитися і інтегруватися на місці свого поточного перебування. Лише 16% кажуть, що планують повернутися додому, і три чверті із них – лише після завершення війни.
Міжнародна допомога
Після повернення до Білого дому Дональда Трампа на початку 2025 року, американська підтримка України зменшилася на 99%, свідчать дані досліджень Кільського інституту світової економіки, який від початку повномасштабного російського вторгнення веде економічний трекер допомоги, яку партнери надають Україні.
У 2022-2024 роках США відіграли ключову роль у наданні як військової, так і фінансової та гуманітарної допомоги Україні, виділяючи щороку понад 30 млрд євро допомоги. У 2025 від США надійшов лише один пакет військової допомоги на 0,4 млрд євро, схвалений ще у 2024 році.
Міністерство фінансів України твердить, що у 2025 році залучило зовнішнє фінансування у розмірі 52,4 млрд доларів.
"У 2025 році ці кошти дали змогу повністю забезпечити ключові соціально-гуманітарні видатки: пенсійні виплати, заробітні плати працівників, зокрема в освіті та охороні здоров'я, соціальний захист населення та гуманітарні програми", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Фінансування соцвидатків за рахунок грошей партнерів дозволило, аби "всі внутрішні фінансові ресурси були спрямовані на сектор безпеки й оборони".
Найбільшим надавачем допомоги у 2025 році був Європейський Союз.
Загалом, за даними Мінфіну, від початку повномасштабної війни, міжнародні партнери спрямували до України майже 168 млрд доларів США бюджетної підтримки.
За даними Кільського інституту, через згортання американської частки, військова допомога Україні у 2025 році була на 13% меншою, ніж в середньому за попередні роки війни, а фінансова – на 5%. Але попри це Україна отримала від партнерів – переважно європейських, суми, цілком співставні із допомогою у 2022-23 роках.
Із окремих країн найбільшим донором військових видатків нині є Німеччина. У 2025 році вона надала Україні 9 млрд євро військової допомоги, а від 2022 року – 20 млрд євро, що більше, ніж будь-яка інша країна.
Крім Німеччини іншими головними військовими донорами України у 2025 році були:
- Велика Британія – 5,4 млрд євро
- Швеція – 3,7 млрд євро
- Норвегія – 3,6 млрд євро
- Данія – 2,6 млрд євро
Фінансова допомога від Європи, за даними IfW Kiel, зросла на 59% порівняно із середніми показниками 2022-2024 років. Найбільше Україна отримала через інституції ЄС – близько 35,1 млрд євро.
Настрої суспільства
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), станом на січень 2026 року лише 20% українців очікували, що війна завершиться у найближчі місяці чи хоча б першій половині 2026 року.
Водночас 65% твердять, що вони готові терпіти війну стільки, скільки треба, і лише 5% відповіли, що вони не готові терпіти, пояснюючи це проблемами із електро- та / або теплопостачанням.
Дев'ять із десяти українців вважають, що ударами по енергетиці Росія намагається залишити українців без світла і тепла та примусити до капітуляції.
Вісім із десяти вважають, що на це треба відповідати ударами по Росії – і не лише по військовій інфраструктурі. Від лютого 2023 року кількість тих, хто так вважає, зросла на 52%.
"Ми не спостерігаємо зростання підтримки "миру на будь-яких умовах" (зокрема, не спостерігаємо і в столиці, яка була особливим об'єктом ударів у січні). Навпаки, ми бачимо, що серед більшості населення зберігається воля до продовження опору, а також більшість підтримують завдання ударів по Росії", - коментує ці цифри виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Крім того, за опитуванням КМІС, 66% українців очікують, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Це менше, ніж у жовтні 2022, але більше, ніж у грудні 2024.
Водночас 22% вважають, що через 10 років Україна буде країною зі зруйнованою війною економікою та великим відтоком людей. Це найвищий показник за усі роки війни.
Інформує bbc.com