Хепбест (HepBest) — це сучасний противірусний препарат, діючою речовиною якого є тенофовір алафенамід (tenofovir alafenamide, TAF) у дозі 25 мг. Він належить до групи нуклеозидних/нуклеотидних інгібіторів зворотної транскриптази і застосовується для лікування хронічного гепатиту В у дорослих і підлітків. Препарат виробляється компанією Mylan (наразі частина Viatris) і є генеричним аналогом оригінального препарату Vemlidy (Gilead Sciences). У багатьох країнах, зокрема в Україні, Індії, країнах Африки та Азії, він зареєстрований і використовується як важливий інструмент у терапії хронічної HBV-інфекції. А купити ХепБест можна в інтернет-аптеці https://generic.co.ua/.
Що таке Хепбест і як він працює
Хепбест містить тенофовір алафенамід фумарат, що еквівалентний 25 мг тенофовіру алафенаміду. Це фосфонамідатний проліки тенофовіру (аналога 2'-дезоксиаденозинмонофосфату). Після прийому препарат потрапляє в гепатоцити переважно шляхом пасивної дифузії та за допомогою транспортних білків OATP1B1 і OATP1B3. Усередині клітин печінки карбоксилестераза 1 (CES1) перетворює його на тенофовір, який далі фосфорилюється до активної форми — тенофовіру дифосфату.
Тенофовір дифосфат вбудовується у вірусну ДНК вірусу гепатиту В (HBV) під час реплікації, що призводить до обриву ланцюга ДНК і зупинки розмноження вірусу. Важлива особливість TAF порівняно з попередником — тенофовіром дизопроксил фумаратом (TDF, наприклад, у препараті Viread) — полягає в тому, що він забезпечує значно вищі внутрішньоклітинні концентрації активного метаболіту в гепатоцитах при значно нижчих концентраціях тенофовіру в плазмі крові (приблизно на 90 % нижчих). Це зменшує системну токсичність, зокрема вплив на нирки та кісткову тканину.
Препарат має високу специфічність щодо HBV (і також щодо ВІЛ-1/ВІЛ-2), але в монотерапії при хронічному гепатиті В його не застосовують у пацієнтів із супутньою ВІЛ-інфекцією без відповідної антиретровірусної терапії.
Показання до застосування
Хепбест показаний для лікування хронічного гепатиту В у дорослих і підлітків віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг. У більшості офіційних інструкцій уточнюється, що препарат застосовують у пацієнтів із компенсованим захворюванням печінки (цироз у стадії компенсації). Терапію має розпочинати лікар, який має досвід лікування хронічного гепатиту В.
Перед початком лікування обов’язково проводять:
- тест на наявність ВІЛ-1 (бо монотерапія TAF не рекомендована при ВІЛ-коінфекції);
- оцінку функції нирок (креатинін сироватки, розрахунковий кліренс креатиніну, фосфор сироватки, глюкоза і білок у сечі);
- оцінку стану печінки та вірусного навантаження (HBV DNA, HBeAg, HBsAg тощо).
Дозування та спосіб застосування
Рекомендована доза для дорослих і підлітків (від 12 років, ≥ 35 кг) — одна таблетка 25 мг один раз на добу. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи водою, бажано з їжею (прийом з їжею покращує всмоктування). Не потрібно розжовувати, подрібнювати чи ділити таблетку.
Особливості у спеціальних групах:
- Пацієнти похилого віку (≥ 65 років) — корекція дози не потрібна.
- Порушення функції нирок: при кліренсі креатиніну ≥ 15 мл/хв корекція не потрібна. При CrCl < 15 мл/хв (без гемодіалізу) застосування не рекомендоване. У пацієнтів на гемодіалізі таблетку приймають після сеансу діалізу.
- Порушення функції печінки: при компенсованому цирозі корекція не потрібна. При декомпенсованому цирозі (Child-Pugh B або C) застосування зазвичай не рекомендується або обмежене.
- Діти молодше 12 років або з масою тіла < 35 кг — безпека та ефективність не встановлені.
Пропуск дози. Якщо минуло менше 18 годин від звичайного часу прийому — прийняти пропущену дозу якомога швидше (з їжею) і продовжити звичайний режим. Якщо минуло більше 18 годин — пропустити дозу і прийняти наступну у звичайний час. Не подвоювати дозу. При блюванні протягом години після прийому — повторити дозу.
Тривалість лікування визначає лікар. У HBeAg-позитивних пацієнтів без цирозу лікування часто продовжують щонайменше 6–12 місяців після підтвердженої сероконверсії HBe (зникнення HBeAg і HBV DNA з появою anti-HBe) або до сероконверсії HBs чи втрати ефективності. Після припинення терапії потрібне ретельне спостереження через ризик загострення гепатиту.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до тенофовіру алафенаміду або будь-якого допоміжного компонента препарату.
- Одночасне застосування з іншими препаратами, що містять тенофовір алафенамід, тенофовір дизопроксил або адефовір дипівоксил.
- Дитячий вік до 12 років або маса тіла менше 35 кг (через відсутність даних).
З обережністю застосовують при тяжкій нирковій недостатності, декомпенсованому цирозі, вагітності та грудному вигодовуванні (дані обмежені; рішення приймає лікар з урахуванням користі/ризику).
Побічні ефекти
Найчастіші побічні реакції (за даними клінічних досліджень фази 3, n≈866, дані на 72–96 тижнів): головний біль (близько 11 %), нудота (≈6 %), втома (≈6 %). Інші поширені (≥1/100 до <1/10): діарея, блювання, біль у животі, здуття живота, метеоризм, запаморочення, висип, свербіж, артралгія, підвищення АЛТ.
Рідше можливі: ангіоневротичний набряк, зміни ліпідного профілю (підвищення ЛПНЩ, тригліцеридів), вплив на нирки та кісткову щільність (значно менший, ніж при TDF).
Серйозні, але рідкісні ризики (як і при інших нуклеозидних аналогах):
- лактацидоз і тяжка гепатомегалія зі стеатозом;
- загострення гепатиту В після припинення терапії;
- погіршення функції нирок (хоча TAF значно безпечніший за TDF у цьому плані).
Порівняно з TDF, TAF демонструє кращий профіль безпеки щодо нирок (менші зміни eGFR) і кісток (менше зниження мінеральної щільності кісткової тканини). Довгострокові дані (до 8 років) підтверджують стійку вірусну супресію (HBV DNA <29 МО/мл у високому відсотку пацієнтів) без розвитку резистентності та сприятливий профіль безпеки.
Взаємодія з іншими ліками
Хепбест не слід поєднувати з препаратами, що містять тенофовір (будь-якої форми) або адефовір. Можливі взаємодії з індукторами/інгібіторами P-глікопротеїну та BCRP (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, звіробій можуть знижувати концентрацію TAF; сильні інгібітори можуть підвищувати). Перед початком терапії лікар оцінює всі супутні препарати.
Клінічна ефективність
У двох великих рандомізованих дослідженнях фази 3 (Study 108 і Study 110) тенофовір алафенамід 25 мг продемонстрував не меншу ефективність порівняно з тенофовіром дизопроксил фумаратом 300 мг у пацієнтів з HBeAg-негативним і HBeAg-позитивним хронічним гепатитом В. На 48-му тижні HBV DNA <29 МО/мл досягався у 93–94 % HBeAg-негативних і близько 64 % HBeAg-позитивних пацієнтів. Довгострокові результати (до 8 років) показують високі рівні вірусної супресії, відсутність резистентності та покращення показників ниркової функції і щільності кісток після переходу з TDF на TAF.
Форма випуску, зберігання та інші практичні відомості
Хепбест випускається у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 25 мг. Зазвичай упаковка — флакон на 30 таблеток. Зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці, захищати від вологи. Термін придатності зазвичай 24–36 місяців (залежить від конкретної партії та реєстрації).
Препарат відпускається за рецептом. Самолікування неприпустиме — лікування хронічного гепатиту В потребує регулярного моніторингу вірусного навантаження, функції печінки та нирок, а також оцінки ризиків прогресування захворювання (цироз, гепатоцелюлярна карцинома).
Важливі застереження для пацієнтів
Хепбест не запобігає передачі вірусу гепатиту В статевим шляхом або через кров. Пацієнти мають продовжувати дотримуватися заходів профілактики. Не припиняйте прийом препарату самостійно — це може спричинити загострення гепатиту. Повідомляйте лікаря про будь-які нові симптоми, особливо жовтяницю, темну сечу, сильну втому, біль у животі, зменшення сечовиділення або біль у кістках.
Вагітність і грудне вигодовування: дані обмежені. Рішення про застосування приймається індивідуально. Жінкам репродуктивного віку під час лікування рекомендується надійна контрацепція.
Висновок
Хепбест (тенофовір алафенамід 25 мг) є ефективним і відносно безпечним сучасним препаратом першої лінії для лікування хронічного гепатиту В у пацієнтів із компенсованим захворюванням печінки. Його головні переваги — висока противірусна активність, зручний режим прийому (одна таблетка на добу) та покращений профіль безпеки щодо нирок і кісток порівняно з тенофовіром дизопроксил фумаратом. Як і будь-який противірусний препарат, він вимагає призначення та спостереження кваліфікованого лікаря, регулярних обстежень і дотримання рекомендацій.
Інформація в цій статті базується на офіційних характеристиках препарату (SmPC), даних клінічних досліджень та публікаціях у фаховій літературі. Вона носить ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря чи офіційну інструкцію з застосування. Перед початком лікування обов’язково зверніться до спеціаліста.