Дальня ударна місія — це завжди баланс. Від платформи вимагається не тільки пролетіти 10–30 км у складній радіообстановці, а й донести заряд, оминути ППО, виконати задачу і, якщо потрібно, повернутися. Для ЗСУ це вже не технічна новинка, а повноцінний інструмент бою. І головне — правильно обрати дрон під свою задачу.
Усю актуальну інформацію про бойові FPV-рішення, перевірені в умовах фронту, можна знайти тут у виробника. Саме там зібрано не тільки технічні специфікації, а й практичні рекомендації, приклади реальних місій та огляди компонентів.
Підготовчий аналіз місії
Перший крок - не платформа і не вага заряду. Це розбір самої задачі. Ціль може бути статична або мобільна, м’яка або броньована, в полі або в укритті. Визначення профілю цілі дозволяє одразу відсіяти половину зайвих рішень.
Очікувана дальність польоту не дорівнює відстані до цілі. Сюди додаємо обхід, набір висоти, відступ після удару. Якщо дрон має повернутись - подвоюємо запас енергії. Час підльоту допомагає зрозуміти, чи варто працювати вдень чи вночі, з якими погодними умовами зіткнемось, і яку тривалість повинен витримати акумулятор.
Далі - радіообстановка. В зоні активного РЕБ краще ставити плату ініціації із інерційним спрацюванням, як-от плата ініціації ікарус або плата ініціації fcat, яка має кілька рівнів захисту та механічний ARM. Визначаємо потребу в вантажопідйомності, оцінюємо маршрут та точки запуску. Якщо немає прямої видимості, потрібен ретранслятор або підсилений відеолінк.
Цей етап завершується відповіддю на три питання. Яка ціль. Де вона знаходиться. Які умови доведеться подолати.
Вибір повітряної платформи
Для дальніх задач найчастіше використовують великі квадрокоптери (12–15ʺ) або літаки. Крилата платформа ефективніша, але складніша в запуску, гірше маневрує та не працює в щільній забудові. Багато підрозділів ЗСУ сьогодні роблять ставку саме на квадрокоптери через їхню універсальність і ремонтопридатність.
Li-ion акумулятори (21700, 6S або 12S) дають значно більше часу в повітрі порівняно з LiPo - особливо при крейсерських швидкостях. При цьому вони легші, краще тримають напругу та не вимагають екстремальних умов зберігання. Їхня стабільність - перевага саме для одноразових або напівповторних місій.
Пропелери 10–13 дюймів у поєднанні з двигунами на 280–400 KV при 12S - дають плавність, низьке споживання та менше теплового навантаження. Важливо не економити на фіксації: акумулятор, заряд, антени - усе має бути прикручене та перев’язане.
Рама повинна бути мінімальною за опором, але жорсткою. Додатковий захист - покриття електроніки гідрофобним лаком або повна герметизація плати ініціації. Якщо є змога - варто інвестувати в модульні рішення, де можна швидко замінити мотор чи плату в польових умовах.
Система керування та зв’язку
Цифровий відеолінк має перевагу на великій відстані - особливо в умовах слабкої освітленості. Проте в умовах активного РЕБ та з обмеженим бюджетом досі ефективно працюють аналогові системи на 1.6–3 Вт з правильно підібраними антенами.
Перевага - diversity-приймач, який працює з кількома антенами одночасно. Так система зберігає сигнал навіть у складній геометрії маршруту. GPS-модуль дає можливість на стабілізацію, трекінг і контроль повернення. Це важливо при втраті сигналу або в разі, якщо використовується плата ініціації fpv з привʼязкою до ARM-команди.
ExpressLRS - стабільна система керування, яка добре працює на дальності та має телеметрію. У поєднанні з автопілотом або ШІ-модулем (наприклад, TFL-1) дає змогу летіти навіть без прямого контролю, по GPS-маршруту. При втратах сигналу - спрацьовує таймер або інерційний сенсор.
Бойове навантаження та плати ініціації
Заряд повинен бути підібраний під тип цілі - осколково-фугасний для бліндажів, кумулятивний для бронетехніки. Центр ваги має бути зміщений до середини, а не на носову частину - це покращує стабільність при пікіруванні.
Плата ініціації маріуполь - надійна для важких дронів із кількома ступенями захисту та підтримкою автономного живлення. Плата ініціації fcat - має інерційне спрацювання, механічну чеку, таймер самознищення, підтримує PWM-вхід. Вибір залежить від сумісності з F7-контролером, умов старту та ймовірності втрати сигналу.
Додатково варто переконатись у наявності індикації стану, дублювання живлення, безпечної перевірки перед запуском та швидкого способу активації. Усі ці параметри критичні при запуску дрона на десятки кілометрів.