Кравченко Максим Віталійович, юрист з кредитних спорів, виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованостей. Записатися на консультацію: https://rada-advokat.uz.ua.

Чому більшість переплат виникає не через відсотки

Коли люди рахують переплату, вони зазвичай дивляться лише на відсоткову ставку. Але у реальному житті це лише верхівка айсберга. Основні суми з’являються через штрафи за прострочення, пеню, комісії за «обслуговування боргу» і автоматичні санкції. З мого досвіду, у багатьох справах тіло кредиту вже давно перекрито платежами, але борг продовжує жити власним життям.

Що таке переплата з точки зору закону

Цивільний кодекс України не оперує поняттям «скільки з вас ще можна взяти». Він чітко ділить борг на основне зобов’язання і відповідальність за його порушення. Статті 549–551 ЦК України встановлюють, що штраф і пеня мають бути співмірними. На практиці це означає, що суд може і повинен втручатися, якщо санкції перетворюються на покарання, а не компенсацію.

Як формується борг юридично

Юридично борг не формується з дзвінків або повідомлень. Він формується з умов договору і додаткових угод. Саме там визначено, коли виникає прострочення, як рахуються санкції і що вважається порушенням. З моєї практики, аналіз договору часто показує, що частина нарахувань не має належного правового підґрунтя.

Самостійні платежі як пастка

Людина платить, щоб зменшити тиск. Але закон дивиться інакше. Часткові платежі можуть визнаватися підтвердженням боргу і переривати строки позовної давності. Стаття 264 ЦК України працює автоматично. У реальному житті це означає, що емоційне рішення сьогодні створює юридичні проблеми завтра.

Чому «домовитися з банком» майже не працює

Банки і МФО прекрасно знають різницю між розмовою і документом. Усні обіцянки не фіксують жодних зобов’язань кредитора. З мого досвіду, навіть листування без підписаної угоди нічого не гарантує. Закон визнає лише письмово оформлені умови, все інше — ілюзія контролю.

Юрист і кредит: що реально змінюється

Юрист дивиться на борг не як на проблему, а як на юридичну конструкцію, яку можна розібрати на частини. Аналізується не лише сума, а й підстави її виникнення, законність нарахувань, строки та поведінка кредитора. У реальному житті це виглядає як детальний перерахунок, після якого «офіційний борг» часто втрачає значну частину.

Далі змінюється баланс сил. Кредитор більше не спілкується через тиск і шаблонні погрози. Він змушений реагувати на аргументи, норми закону і конкретні розрахунки. З мого досвіду, вже на цьому етапі багато вимог зникають або коригуються без суду.

Ще одна ключова зміна — прогнозованість. Людина починає розуміти, що буде далі, які є ризики і які межі відповідальності. Кредит перестає бути емоційною пасткою і стає керованим процесом. Саме це і є головний ефект юридичної допомоги у кредитних спорах.

Суд як інструмент зменшення переплат

Суд — це не автомат з видачі виконавчих листів. Він зобов’язаний перевіряти обґрунтованість вимог. Стаття 551 ЦК України дає суду право зменшувати неустойку. З мого досвіду, саме через суд борги часто повертаються до реальних, а не фантастичних цифр.

Колектори і прихована переплата

Колектори працюють з емоціями, а не з правом. Але Закон України «Про споживче кредитування» чітко обмежує їхні методи. Фіксація порушень, скарги до НБУ і правильна реакція швидко знижують тиск. У реальному житті це зупиняє подальше нарахування «повітряних» сум.

Реструктуризація як спосіб контролю

Реструктуризація — це спроба навести лад у хаосі. Кодекс України з процедур банкрутства дозволяє змінювати строки і порядок виконання зобов’язань. Але без реального плану доходів вона не працює. З мого досвіду, добре підготовлена реструктуризація дає боржнику паузу і прогноз.

Неплатоспроможність як крайній, але законний варіант

Коли борг системний, точкові рішення не допомагають. Процедура неплатоспроможності визнає фінансову кризу юридичним фактом. Закон дозволяє списувати частину боргів і фіксувати інші. У реальному житті це не втеча, а структурований вихід.

Порівняння сценаріїв: з юристом і без

Без юриста боржник завжди діє реактивно. Сьогодні дзвінок — завтра платіж, післязавтра нова вимога. У реальному житті це означає постійне гасіння пожеж без розуміння, що відбувається з боргом юридично.

З юристом ситуація змінюється принципово. З’являється аналіз договору, перевірка нарахувань, стратегія дій і чітке розуміння меж відповідальності. Я бачив обидва сценарії сотні разів, і різниця майже завжди вимірюється не емоціями, а конкретними сумами, які вдається не заплатити.

Найважливіше — контроль. Коли боржник розуміє, що можна вимагати від кредитора, а що ні, він перестає бути об’єктом тиску. І саме з цього моменту борг перестає рости хаотично, а ситуація стає керованою.

Скажу вам особисто: переплата — це не фатум. Це результат відсутності стратегії. Законодавство України дає достатньо інструментів, щоб зупинити надмірні нарахування. Питання лише в тому, чи ви готові ними скористатися.

Кравченко Максим Віталійович, юрист з кредитних спорів, виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованостей. Записатися на консультацію: https://rada-advokat.uz.ua.